††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
«†ј† †ќ†Ќ ”† †–†ј†ѓ†Ќ†»
ѕро вищу осв≥ту
( ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади (¬¬–), 2002, N 20, ст.134 )
{ ≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 380-IV ( 380-15 ) в≥д 26.12.2002, ¬¬–, 2003, N 10-11, ст.86 N 1004-IV ( 1004-15 ) в≥д 19.06.2003, ¬¬–, 2004, N 2, ст.9 N 1158-IV ( 1158-15 ) в≥д 11.09.2003, ¬¬–, 2004, N 8, ст.67 N 1344-IV ( 1344-15 ) в≥д 27.11.2003, ¬¬–, 2004, N 17-18, ст.250 }
{ ўодо визнанн¤ неконституц≥йними окремих положень див. –≥шенн¤ онституц≥йного —уду N 14-рп/2004 ( v014p710-04 ) в≥д 07.07.2004 }
{ ≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 2229-IV ( 2229-15 ) в≥д 14.12.2004, ¬¬–, 2005, N 4, ст.103 N 2505-IV ( 2505-15 ) в≥д 25.03.2005, ¬¬–, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 3074-IV ( 3074-15 ) в≥д 04.11.2005, ¬¬–, 2006, N 5-6, ст.72 N 489-V ( 489-16 ) в≥д 19.12.2006, ¬¬–, 2007, N 7-8, ст.66 N 506-V ( 506-16 ) в≥д 20.12.2006, ¬¬–, 2007, N 10, ст.83 }
÷ей «акон спр¤мований на врегулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин у галуз≥ навчанн¤, вихованн¤, профес≥йноњ п≥дготовки громад¤н ”крањни. ¬≥н встановлюЇ правов≥, орган≥зац≥йн≥, ф≥нансов≥ та ≥нш≥ засади функц≥онуванн¤ системи вищоњ осв≥ти, створюЇ умови дл¤ самореал≥зац≥њ особистост≥, забезпеченн¤ потреб сусп≥льства ≥ держави у квал≥ф≥кованих фах≥вц¤х.
–озд≥л I
«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя
—татт¤ 1. ќсновн≥ терм≥ни та њх визначенн¤
” цьому «акон≥ наведен≥ нижче терм≥ни вживаютьс¤ у такому значенн≥:
вища осв≥та - р≥вень осв≥ти, ¤кий здобуваЇтьс¤ особою у вищому навчальному заклад≥ в результат≥ посл≥довного, системного та ц≥леспр¤мованого процесу засвоЇнн¤ зм≥сту навчанн¤, ¤кий грунтуЇтьс¤ на повн≥й загальн≥й середн≥й осв≥т≥ й завершуЇтьс¤ здобутт¤м певноњ квал≥ф≥кац≥њ за п≥дсумками державноњ атестац≥њ;
зм≥ст вищоњ осв≥ти - обумовлена ц≥л¤ми та потребами сусп≥льства система знань, ум≥нь ≥ навичок, профес≥йних, св≥тогл¤дних ≥ громад¤нських ¤костей, що маЇ бути сформована в процес≥ навчанн¤ з урахуванн¤м перспектив розвитку сусп≥льства, науки, техн≥ки, технолог≥й, культури та мистецтва;
зм≥ст навчанн¤ - структура, зм≥ст ≥ обс¤г навчальноњ ≥нформац≥њ, засвоЇнн¤ ¤коњ забезпечуЇ особ≥ можлив≥сть здобутт¤ вищоњ осв≥ти ≥ певноњ квал≥ф≥кац≥њ;
державна атестац≥¤ ос≥б, ¤к≥ зак≥нчують вищ≥ навчальн≥ заклади - встановленн¤ в≥дпов≥дност≥ р≥вн¤ ¤кост≥ отриманоњ ними вищоњ осв≥ти вимогам стандарт≥в вищоњ осв≥ти по зак≥нченню навчанн¤ за напр¤мом, спец≥альн≥стю;
нормативний терм≥н навчанн¤ - терм≥н навчанн¤ за денною (очною) формою, необх≥дний дл¤ засвоЇнн¤ особою нормативноњ та виб≥рковоњ частин зм≥сту навчанн¤ ≥ встановлений стандартом вищоњ осв≥ти;
стандарт вищоњ осв≥ти - сукупн≥сть норм, ¤к≥ визначають зм≥ст вищоњ осв≥ти, зм≥ст навчанн¤, зас≥б д≥агностики ¤кост≥ вищоњ осв≥ти та нормативний терм≥н навчанн¤;
осв≥тн≥й р≥вень вищоњ осв≥ти - характеристика вищоњ осв≥ти за ознаками ступен¤ сформованост≥ ≥нтелектуальних ¤костей особи, достатн≥х дл¤ здобутт¤ квал≥ф≥кац≥њ, ¤ка в≥дпов≥даЇ певному осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йному р≥вню;
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти - характеристика вищоњ осв≥ти за ознаками ступен¤ сформованост≥ знань, ум≥нь та навичок особи, що забезпечують њњ здатн≥сть виконувати завданн¤ та обов'¤зки (роботи) певного р≥вн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥;
р≥вень профес≥йноњ д≥¤льност≥ - характеристика профес≥йноњ д≥¤льност≥ за ознаками певноњ сукупност≥ профес≥йних завдань та обов'¤зк≥в (роб≥т), ¤к≥ виконуЇ фах≥вець;
профес≥йна п≥дготовка - здобутт¤ квал≥ф≥кац≥њ за в≥дпов≥дним напр¤мом п≥дготовки або спец≥альн≥стю;
вищий навчальний заклад - осв≥тн≥й, осв≥тньо-науковий заклад, ¤кий заснований ≥ д≥Ї в≥дпов≥дно до законодавства про осв≥ту, реал≥зуЇ в≥дпов≥дно до наданоњ л≥ценз≥њ осв≥тньо-профес≥йн≥ програми вищоњ осв≥ти за певними осв≥тн≥ми та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми, забезпечуЇ навчанн¤, вихованн¤ та профес≥йну п≥дготовку ос≥б в≥дпов≥дно до њх покликанн¤, ≥нтерес≥в, зд≥бностей та нормативних вимог у галуз≥ вищоњ осв≥ти, а також зд≥йснюЇ наукову та науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть;
вищий навчальний заклад державноњ форми власност≥ - вищий навчальний заклад, заснований державою, що ф≥нансуЇтьс¤ з державного бюджету ≥ п≥дпор¤дковуЇтьс¤ в≥дпов≥дному центральному органу виконавчоњ влади;
вищий навчальний заклад, що перебуваЇ у власност≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим, - вищий навчальний заклад, заснований органами влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, що ф≥нансуЇтьс¤ з бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим ≥ п≥дпор¤дкований органам влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим;
вищий навчальний заклад комунальноњ форми власност≥ - вищий навчальний заклад, заснований м≥сцевими органами влади, що ф≥нансуЇтьс¤ з м≥сцевого бюджету ≥ п≥дпор¤дкований м≥сцевим органам влади;
вищий навчальний заклад приватноњ форми власност≥ - вищий навчальний заклад, заснований на приватн≥й власност≥ ≥ п≥дпор¤дкований власнику (власникам);
осв≥тн¤ д≥¤льн≥сть - д≥¤льн≥сть, пов'¤зана з наданн¤м послуг дл¤ здобутт¤ вищоњ осв≥ти, з видачею в≥дпов≥дного документа;
л≥цензуванн¤ - процедура визнанн¤ спроможност≥ вищого навчального закладу певного типу розпочати осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ, в≥дпов≥дно до вимог стандарт≥в вищоњ осв≥ти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤;
л≥цензований напр¤м - напр¤м, за ¤ким вищий навчальний заклад певного типу визнаний спроможним провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ;
л≥цензована спец≥альн≥сть - спец≥альн≥сть в≥дпов≥дного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤, за ¤кою вищий навчальний заклад певного типу визнаний спроможним провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ;
акредитац≥¤ - процедура наданн¤ вищому навчальному закладу певного типу права провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ, в≥дпов≥дно до вимог стандарт≥в вищоњ осв≥ти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤;
р≥вень акредитац≥њ - р≥вень спроможност≥ вищого навчального закладу певного типу провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ;
акредитований напр¤м - напр¤м, за ¤ким вищий навчальний заклад певного типу отримав право провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ;
акредитована спец≥альн≥сть - спец≥альн≥сть в≥дпов≥дного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤, за ¤кою вищий навчальний заклад певного типу отримав право провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ;
акредитований вищий навчальний заклад - вищий навчальний заклад, що визнаний спроможним провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ, за напр¤мами ≥ спец≥альност¤ми в≥дпов≥дних осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в, не менше двох третин з ¤ких Ї акредитованими;
¤к≥сть вищоњ осв≥ти - сукупн≥сть ¤костей особи з вищою осв≥тою, що в≥дображаЇ њњ профес≥йну компетентн≥сть, ц≥нн≥сну ор≥Їнтац≥ю, соц≥альну спр¤мован≥сть ≥ обумовлюЇ здатн≥сть задовольн¤ти ¤к особист≥ духовн≥ ≥ матер≥альн≥ потреби, так ≥ потреби сусп≥льства;
¤к≥сть осв≥тньоњ д≥¤льност≥ - сукупн≥сть характеристик системи вищоњ осв≥ти та њњ складових, ¤ка визначаЇ њњ здатн≥сть задовольн¤ти встановлен≥ ≥ передбачен≥ потреби окремоњ особи або(та) сусп≥льства.
—татт¤ 2. «аконодавство ”крањни про вищу осв≥ту
«аконодавство ”крањни про вищу осв≥ту базуЇтьс¤ на онституц≥њ ”крањни ( 254к/96-¬– ) ≥ складаЇтьс¤ з закон≥в ”крањни "ѕро осв≥ту" ( 1060-12 ), "ѕро наукову ≥ науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть" ( 1977-12 ), цього «акону та ≥нших нормативно-правових акт≥в, прийн¤тих в≥дпов≥дно до нього.
якщо м≥жнародними договорами ”крањни, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною –адою ”крањни, встановлено ≥нш≥ правила, н≥ж т≥, що передбачен≥ законодавством про вищу осв≥ту, то застосовуютьс¤ правила м≥жнародних договор≥в.
—татт¤ 3. ƒержавна пол≥тика у галуз≥ вищоњ осв≥ти
1. ƒержавна пол≥тика у галуз≥ вищоњ осв≥ти визначаЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни.
2. ƒержавна пол≥тика у галуз≥ вищоњ осв≥ти грунтуЇтьс¤ на принципах:
доступност≥ та конкурсност≥ здобутт¤ вищоњ осв≥ти кожним громад¤нином ”крањни;
незалежност≥ здобутт¤ вищоњ осв≥ти в≥д впливу пол≥тичних парт≥й, громадських ≥ рел≥г≥йних орган≥зац≥й;
≥нтеграц≥њ системи вищоњ осв≥ти ”крањни у св≥тову систему вищоњ осв≥ти при збереженн≥ ≥ розвитку дос¤гнень та традиц≥й украњнськоњ вищоњ школи;
наступност≥ процесу здобутт¤ вищоњ осв≥ти;
державноњ п≥дтримки п≥дготовки фах≥вц≥в дл¤ пр≥оритетних напр¤м≥в фундаментальних ≥ прикладних наукових досл≥джень;
гласност≥ при формуванн≥ структури та обс¤г≥в осв≥тньоњ та профес≥йноњ п≥дготовки фах≥вц≥в.
3. –еал≥зац≥¤ державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ осв≥ти забезпечуЇтьс¤ шл¤хом:
збереженн¤ ≥ розвитку системи вищоњ осв≥ти та п≥двищенн¤ њњ ¤кост≥;
п≥двищенн¤ р≥вн¤ осв≥ченост≥ громад¤н ”крањни, розширенн¤ њх можливостей дл¤ отриманн¤ вищоњ осв≥ти;
створенн¤ та забезпеченн¤ р≥вних умов доступност≥ до вищоњ осв≥ти;
наданн¤ ц≥льових, п≥льгових державних кредит≥в особам дл¤ здобутт¤ вищоњ осв≥ти у пор¤дку, визначеному аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни;
забезпеченн¤ збалансованоњ структури та обс¤г≥в п≥дготовки фах≥вц≥в з вищою осв≥тою, що зд≥йснюЇтьс¤ у вищих навчальних закладах державноњ та комунальноњ форм власност≥, за кошти в≥дпов≥дних бюджет≥в, ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б, з урахуванн¤м потреб особи, а також ≥нтерес≥в держави та територ≥альних громад;
наданн¤ особам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, п≥льг та соц≥альних гарант≥й у пор¤дку, встановленому законодавством;
належноњ п≥дтримки п≥дготовки фах≥вц≥в з числа ≥нвал≥д≥в на основ≥ спец≥альних осв≥тн≥х технолог≥й.
—татт¤ 4. ѕраво громад¤н на вищу осв≥ту
1. √ромад¤ни ”крањни мають право на здобутт¤ вищоњ осв≥ти.
√ромад¤ни ”крањни мають право безоплатно здобувати вищу осв≥ту в державних ≥ комунальних вищих навчальних закладах на конкурсн≥й основ≥ в межах стандарт≥в вищоњ осв≥ти, ¤кщо певний осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень громад¤нин здобуваЇ вперше. ¬они в≥льн≥ у вибор≥ форми здобутт¤ вищоњ осв≥ти, вищого навчального закладу, напр¤му п≥дготовки ≥ спец≥альност≥.
2. ≤ноземц≥ та особи без громад¤нства, ¤к≥ перебувають в ”крањн≥ на законних п≥дставах, мають право на здобутт¤ вищоњ осв≥ти, кр≥м права на здобутт¤ вищоњ осв≥ти за рахунок кошт≥в ƒержавного бюджету ”крањни, м≥сцевих бюджет≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено м≥жнародними договорами, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною –адою ”крањни.
—татт¤ 5. ћова (мови) навчанн¤ у вищих навчальних закладах
ћова (мови) навчанн¤ у вищих навчальних закладах визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни ( 254к/96-¬– ) та закону ”крањни про мови.
–озд≥л II
—“–” “”–ј ¬»ўќѓ ќ—¬≤“». ƒќ ”ћ≈Ќ“» ѕ–ќ ¬»ў” ќ—¬≤“”
—татт¤ 6. —труктура вищоњ осв≥ти
1. ƒо структури вищоњ осв≥ти вход¤ть осв≥тн≥ й осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥:
1) осв≥тн≥ р≥вн≥:
неповна вища осв≥та;
базова вища осв≥та;
повна вища осв≥та;
2) осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥:
молодший спец≥ал≥ст;
бакалавр;
спец≥ал≥ст, маг≥стр.
2. ” вищих навчальних закладах п≥дготовка за напр¤мами ≥ спец≥альност¤ми фах≥вц≥в вс≥х осв≥тн≥х та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в зд≥йснюЇтьс¤ за в≥дпов≥дними осв≥тньо-профес≥йними програмами ступенево або неперервно залежно в≥д вимог до р≥вн¤ оволод≥нн¤ певною сукупн≥стю ум≥нь та навичок, необх≥дних дл¤ майбутньоњ профес≥йноњ д≥¤льност≥.
—татт¤ 7. ќсв≥тн≥ р≥вн≥ вищоњ осв≥ти
1. Ќеповна вища осв≥та - осв≥тн≥й р≥вень вищоњ осв≥ти особи, ¤кий характеризуЇ сформован≥сть њњ ≥нтелектуальних ¤костей, що визначають розвиток особи ¤к особистост≥ ≥ Ї достатн≥ми дл¤ здобутт¤ нею квал≥ф≥кац≥й за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем молодшого спец≥ал≥ста.
2. Ѕазова вища осв≥та - осв≥тн≥й р≥вень вищоњ осв≥ти особи, ¤кий характеризуЇ сформован≥сть њњ ≥нтелектуальних ¤костей, що визначають розвиток особи ¤к особистост≥ ≥ Ї достатн≥ми дл¤ здобутт¤ нею квал≥ф≥кац≥й за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем бакалавра.
3. ѕовна вища осв≥та - осв≥тн≥й р≥вень вищоњ осв≥ти особи, ¤кий характеризуЇ сформован≥сть њњ ≥нтелектуальних ¤костей, що визначають розвиток особи ¤к особистост≥ ≥ Ї достатн≥ми дл¤ здобутт¤ нею квал≥ф≥кац≥й за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем спец≥ал≥ста або маг≥стра.
4. ¬ищу осв≥ту мають особи, ¤к≥ завершили навчанн¤ у вищих навчальних закладах, усп≥шно пройшли державну атестац≥ю в≥дпов≥дно до стандарт≥в вищоњ осв≥ти ≥ отримали в≥дпов≥дний документ про вищу осв≥ту державного зразка.
ƒержавна атестац≥¤ ос≥б, ¤к≥ зак≥нчують вищ≥ навчальн≥ заклади ус≥х форм власност≥, зд≥йснюЇтьс¤ державною екзаменац≥йною ком≥с≥Їю. ѕоложенн¤ про державну екзаменац≥йну ком≥с≥ю затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
—татт¤ 8. ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥ вищоњ осв≥ти
1. ћолодший спец≥ал≥ст - осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти особи, ¤ка на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти здобула неповну вищу осв≥ту, спец≥альн≥ ум≥нн¤ та знанн¤, достатн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ виробничих функц≥й певного р≥вн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥, що передбачен≥ дл¤ первинних посад у певному вид≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥.
ќсобам, ¤к≥ завершили навчанн¤ в акредитованому вищому профес≥йному училищ≥, центр≥ профес≥йно-техн≥чноњ осв≥ти, може присвоюватись осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень молодшого спец≥ал≥ста за в≥дпов≥дним напр¤мом (спец≥альн≥стю), з ¤кого також зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка роб≥тник≥в високого р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ. ( „астину першу статт≥ 8 доповнено абзацом другим зг≥дно ≥з «аконом N 1158-IV ( 1158-15 ) в≥д 11.09.2003 )
ќсоби, ¤к≥ мають базову загальну середню осв≥ту, можуть одночасно навчатис¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою п≥дготовки молодшого спец≥ал≥ста ≥ здобувати повну загальну середню осв≥ту.
2. Ѕакалавр - осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти особи, ¤ка на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти здобула базову вищу осв≥ту, фундаментальн≥ ≥ спец≥альн≥ ум≥нн¤ та знанн¤ щодо узагальненого об'Їкта прац≥ (д≥¤льност≥), достатн≥ дл¤ виконанн¤ завдань та обов'¤зк≥в (роб≥т) певного р≥вн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥, що передбачен≥ дл¤ первинних посад у певному вид≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥.
ѕ≥дготовка фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра може зд≥йснюватис¤ на основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ молодшого спец≥ал≥ста.
ќсоби, ¤к≥ в пер≥од навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою п≥дготовки бакалавра у вищих навчальних закладах другого - четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ припинили подальше навчанн¤, мають право за ≥ндив≥дуальною програмою здобути осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень молодшого спец≥ал≥ста за одн≥Їю ≥з спец≥альностей, в≥дпов≥дних напр¤му п≥дготовки бакалавра, у тому самому або ≥ншому акредитованому вищому навчальному заклад≥.
3. —пец≥ал≥ст - осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти особи, ¤ка на основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра здобула повну вищу осв≥ту, спец≥альн≥ ум≥нн¤ та знанн¤, достатн≥ дл¤ виконанн¤ завдань та обов'¤зк≥в (роб≥т) певного р≥вн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥, що передбачен≥ дл¤ первинних посад у певному вид≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥.
4. ћаг≥стр - осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти особи, ¤ка на основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра здобула повну вищу осв≥ту, спец≥альн≥ ум≥нн¤ та знанн¤, достатн≥ дл¤ виконанн¤ профес≥йних завдань та обов'¤зк≥в (роб≥т) ≥нновац≥йного характеру певного р≥вн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥, що передбачен≥ дл¤ первинних посад у певному вид≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥.
ѕ≥дготовка фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ маг≥стра може зд≥йснюватис¤ на основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ спец≥ал≥ста.
ќсоби, ¤к≥ в пер≥од навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою п≥дготовки маг≥стра припинили подальше навчанн¤, мають право за ≥ндив≥дуальною програмою здобути осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень спец≥ал≥ста за такою ж або спор≥дненою спец≥альн≥стю у тому самому або ≥ншому акредитованому вищому навчальному заклад≥.
5. ѕ≥дготовка фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в спец≥ал≥ста та маг≥стра медичного та ветеринарно-медичного спр¤мувань може зд≥йснюватис¤ на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти.
—татт¤ 9. ƒокументи про вищу осв≥ту
1. ¬становлюютьс¤ так≥ види документ≥в, ¤к≥ засв≥дчують здобутт¤ особою вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ за певними осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми:
диплом молодшого спец≥ал≥ста;
диплом бакалавра;
диплом спец≥ал≥ста;
диплом маг≥стра.
«разки документ≥в про вищу осв≥ту затверджуютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
¬ищий навчальний заклад, вище профес≥йне училище, центр профес≥йно-техн≥чноњ осв≥ти мають право видавати документ про вищу осв≥ту державного зразка т≥льки з акредитованого напр¤му (спец≥альност≥). ( јбзац сьомий частини першоњ статт≥ 9 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 1158-IV ( 1158-15 ) в≥д 11.09.2003 )
ƒл¤ ос≥б, ¤к≥ навчалис¤ за кошти державного бюджету, документи про вищу осв≥ту виготовл¤ютьс¤ та видаютьс¤ за рахунок кошт≥в ƒержавного бюджету ”крањни.
( ”становити, що у 2004 роц≥ положенн¤ ≥ норми, передбачен≥ абзацом восьмим частини першоњ статт≥ 9 реал≥зуютьс¤ в розм≥рах ≥ пор¤дку, визначених аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, в межах видатк≥в, врахованих у розрахунках до ƒержавного бюджету ”крањни та м≥сцевих бюджет≥в на 2004 р≥к зг≥дно ≥з «аконом N 1344-IV ( 1344-15 ) в≥д 27.11.2003 )
2. ќсоби, в≥драхован≥ ≥з вищого навчального закладу до завершенн¤ навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йними програмами, отримують академ≥чн≥ дов≥дки встановленого спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки зразка.
—татт¤ 10. ѕ≥сл¤дипломна осв≥та
1. ѕ≥сл¤дипломна осв≥та - спец≥ал≥зоване вдосконаленн¤ осв≥ти та профес≥йноњ п≥дготовки особи шл¤хом поглибленн¤, розширенн¤ ≥ оновленн¤ њњ профес≥йних знань, ум≥нь ≥ навичок або отриманн¤ ≥ншоњ спец≥альност≥ на основ≥ здобутого ран≥ше осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ та практичного досв≥ду.
ѕ≥сл¤дипломна осв≥та створюЇ умови дл¤ безперервност≥ та наступност≥ осв≥ти ≥ включаЇ:
переп≥дготовку - отриманн¤ ≥ншоњ спец≥альност≥ на основ≥ здобутого ран≥ше осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ та практичного досв≥ду;
спец≥ал≥зац≥ю - набутт¤ особою здатностей виконувати окрем≥ завданн¤ та обов'¤зки, ¤к≥ мають особливост≥, в межах спец≥альност≥;
розширенн¤ проф≥лю (п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ) - набутт¤ особою здатностей виконувати додатков≥ завданн¤ та обов'¤зки в межах спец≥альност≥;
стажуванн¤ - набутт¤ особою досв≥ду виконанн¤ завдань та обов'¤зк≥в певноњ спец≥альност≥.
ќсоба, ¤ка пройшла переп≥дготовку ≥ усп≥шно пройшла державну атестац≥ю, отримуЇ в≥дпов≥дний документ про вищу осв≥ту.
ќсоба, ¤ка усп≥шно пройшла стажуванн¤ або спец≥ал≥зац≥ю чи розширила проф≥ль (п≥двищила квал≥ф≥кац≥ю), отримуЇ в≥дпов≥дний документ про п≥сл¤дипломну осв≥ту.
«разки документ≥в про п≥сл¤дипломну осв≥ту затверджуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
2. ѕ≥сл¤дипломна осв≥та зд≥йснюЇтьс¤ вищими навчальними закладами п≥сл¤дипломноњ осв≥ти або структурними п≥дрозд≥лами вищих навчальних заклад≥в в≥дпов≥дного р≥вн¤ акредитац≥њ, в тому числ≥ на п≥дстав≥ укладених договор≥в.
–озд≥л III
—“јЌƒј–“» ¬»ўќѓ ќ—¬≤“»
—татт¤ 11. —истема стандарт≥в вищоњ осв≥ти
1. —истему стандарт≥в вищоњ осв≥ти складають державний стандарт вищоњ осв≥ти, галузев≥ стандарти вищоњ осв≥ти та стандарти вищоњ осв≥ти вищих навчальних заклад≥в.
—тандарти вищоњ осв≥ти Ї основою оц≥нки ¤кост≥ вищоњ осв≥ти та профес≥йноњ п≥дготовки, а також ¤кост≥ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в незалежно в≥д њх тип≥в, р≥вн≥в акредитац≥њ та форм навчанн¤.
2. ƒержавний стандарт вищоњ осв≥ти м≥стить складов≥:
перел≥к квал≥ф≥кац≥й за в≥дпов≥дними осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми;
перел≥к напр¤м≥в та спец≥альностей, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в у вищих навчальних закладах за в≥дпов≥дними осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми;
вимоги до осв≥тн≥х р≥вн≥в вищоњ осв≥ти;
вимоги до осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в вищоњ осв≥ти.
3. √алузев≥ стандарти вищоњ осв≥ти м≥ст¤ть складов≥:
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики випускник≥в вищих навчальних заклад≥в;
осв≥тньо-профес≥йн≥ програми п≥дготовки;
засоби д≥агностики ¤кост≥ вищоњ осв≥ти.
4. —тандарти вищоњ осв≥ти вищих навчальних заклад≥в м≥ст¤ть складов≥:
перел≥к спец≥ал≥зац≥й за спец≥альност¤ми;
вар≥ативн≥ частини осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних характеристик випускник≥в вищих навчальних заклад≥в;
вар≥ативн≥ частини осв≥тньо-профес≥йних програм п≥дготовки;
вар≥ативн≥ частини засоб≥в д≥агностики ¤кост≥ вищоњ осв≥ти;
навчальн≥ плани;
програми навчальних дисципл≥н.
5. ѕор¤док розробленн¤ стандарт≥в вищоњ осв≥ти та внесенн¤ зм≥н до них, а також зд≥йсненн¤ контролю за њх дотриманн¤м визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
—татт¤ 12. ƒержавний стандарт вищоњ осв≥ти
1. ѕерел≥к квал≥ф≥кац≥й за в≥дпов≥дними осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми м≥стить перел≥к назв квал≥ф≥кац≥й, ¤к≥ визначаютьс¤ через профес≥йн≥ назви роб≥т, що мають виконувати фах≥вц≥ певного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ на первинних посадах.
2. ѕерел≥к ( 1719-2006-п ) напр¤м≥в та спец≥альностей, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в у вищих навчальних закладах за в≥дпов≥дними осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми, м≥стить перел≥к назв напр¤м≥в, що в≥дображають спор≥днений зм≥ст вищоњ осв≥ти ≥ профес≥йноњ п≥дготовки, та перел≥к назв спец≥альностей, що в≥дображають неповторюван≥ узагальнен≥ об'Їкти д≥¤льност≥ або виробнич≥ функц≥њ та предмети д≥¤льност≥.
3. ¬имоги до осв≥тн≥х р≥вн≥в вищоњ осв≥ти м≥ст¤ть вимоги до р≥вн¤ сформованост≥ у особи соц≥альних ≥ громад¤нських ¤костей з урахуванн¤м особливостей майбутньоњ профес≥йноњ д≥¤льност≥, а також вимоги до формуванн¤ у нењ патр≥отизму до ”крањни та до знанн¤ украњнськоњ мови.
4. ¬имоги до осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в вищоњ осв≥ти м≥ст¤ть вимоги до профес≥йноњ п≥дготовки фах≥вц≥в з урахуванн¤м сусп≥льного под≥лу прац≥.
5. ѕерел≥к квал≥ф≥кац≥й за в≥дпов≥дними осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми, вимоги до осв≥тн≥х та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в вищоњ осв≥ти затверджуютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн¤м спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки, погодженим ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики.
ѕерел≥к напр¤м≥в та спец≥альностей, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в у вищих навчальних закладах за в≥дпов≥дними осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми, затверджуЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн¤м спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
—татт¤ 13. √алузев≥ стандарти вищоњ осв≥ти
1. ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йна характеристика випускника вищого навчального закладу в≥дображаЇ ц≥л≥ вищоњ осв≥ти та профес≥йноњ п≥дготовки, визначаЇ м≥сце фах≥вц¤ в структур≥ галузей економ≥ки держави ≥ вимоги до його компетентност≥, ≥нших соц≥ально важливих ¤костей, систему виробничих функц≥й ≥ типових завдань д≥¤льност≥ й ум≥нь дл¤ њх реал≥зац≥њ.
ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики випускник≥в вищих навчальних заклад≥в затверджуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики.
2. ќсв≥тньо-профес≥йна програма п≥дготовки визначаЇ нормативний терм≥н та нормативну частину зм≥сту навчанн¤ за певним напр¤мом або спец≥альн≥стю в≥дпов≥дного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤, встановлюЇ вимоги до зм≥сту, обс¤гу та р≥вн¤ осв≥ти й профес≥йноњ п≥дготовки фах≥вц¤.
ќсв≥тньо-профес≥йн≥ програми п≥дготовки затверджуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
Ќормативний терм≥н навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою п≥дготовки встановлюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до визначеного р≥вн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥.
Ќормативний терм≥н навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою п≥дготовки молодшого спец≥ал≥ста дл¤ ос≥б, ¤к≥ мають повну загальну середню осв≥ту та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень квал≥ф≥кованого роб≥тника за спор≥дненою профес≥Їю, зменшуЇтьс¤ на один р≥к.
Ќормативний терм≥н навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою п≥дготовки бакалавра дл¤ ос≥б, ¤к≥ мають осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень молодшого спец≥ал≥ста за в≥дпов≥дною до напр¤му п≥дготовки бакалавра спец≥альн≥стю, може зменшуватис¤ до двох рок≥в.
Ќормативний терм≥н навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою п≥дготовки маг≥стра дл¤ ос≥б, ¤к≥ мають осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень спец≥ал≥ста за в≥дпов≥дною спец≥альн≥стю, не може перевищувати одного року.
Ќормативний терм≥н навчанн¤ фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в спец≥ал≥ста та маг≥стра медичного та ветеринарно-медичного спр¤мувань визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дним центральним органом виконавчоњ влади, ¤кий маЇ у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
якщо вищий навчальний заклад маЇ в≥дпов≥дн≥ угоди з навчальними закладами ≥ноземних держав, що передбачають взаЇмовизнанн¤ документ≥в про вищу осв≥ту за умови ≥нших терм≥н≥в навчанн¤, так≥ терм≥ни можуть бути встановлен≥ в≥дпов≥дним центральним органом виконавчоњ влади, ¤кий маЇ у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
3. «асоби д≥агностики ¤кост≥ вищоњ осв≥ти визначають стандартизован≥ методики, ¤к≥ призначен≥ дл¤ к≥льк≥сного та ¤к≥сного оц≥нюванн¤ дос¤гнутого особою р≥вн¤ сформованост≥ знань, ум≥нь ≥ навичок, профес≥йних, св≥тогл¤дних та громад¤нських ¤костей.
«асоби д≥агностики ¤кост≥ вищоњ осв≥ти використовуютьс¤ дл¤ встановленн¤ в≥дпов≥дност≥ р≥вн¤ ¤кост≥ вищоњ осв≥ти вимогам стандарт≥в вищоњ осв≥ти ≥ затверджуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
—татт¤ 14. —тандарти вищоњ осв≥ти вищих навчальних заклад≥в
1. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади визначають спец≥ал≥зац≥њ за спец≥альност¤ми, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в молодшого спец≥ал≥ста, спец≥ал≥ста та маг≥стра. Ќазви спец≥ал≥зац≥й за спец≥альност¤ми в≥дображають в≥дм≥нност≥ у засобах, умовах та продуктах д≥¤льност≥ в межах спец≥альност≥.
2. ¬ар≥ативн≥ частини осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних характеристик випускник≥в вищих навчальних заклад≥в, осв≥тньо-профес≥йних програм п≥дготовки та засоб≥в д≥агностики ¤кост≥ вищоњ осв≥ти забезпечують п≥дготовку фах≥вц≥в за спец≥ал≥зац≥¤ми за спец≥альност¤ми з урахуванн¤м особливостей сусп≥льного под≥лу прац≥ в ”крањн≥ та моб≥льност≥ системи осв≥ти щодо задоволенн¤ вимог ринку прац≥.
«м≥ст вар≥ативних частин осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних характеристик випускник≥в вищих навчальних заклад≥в, осв≥тньо-профес≥йних програм п≥дготовки, засоб≥в д≥агностики ¤кост≥ вищоњ осв≥ти, навчальних план≥в, програм навчальних дисципл≥н визначаЇтьс¤ вищим навчальним закладом у межах структури та форми, встановлених спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
3. Ќавчальн≥ плани визначають граф≥к навчального процесу, перел≥к, посл≥довн≥сть та час вивченн¤ навчальних дисципл≥н, форми навчальних зан¤ть та терм≥ни њх проведенн¤, а також форми проведенн¤ п≥дсумкового контролю.
4. ѕрограми навчальних дисципл≥н визначають њх ≥нформац≥йний обс¤г, р≥вень сформованост≥ вм≥нь та знань, перел≥к рекомендованих п≥дручник≥в, ≥нших методичних та дидактичних матер≥ал≥в, критер≥њ усп≥шност≥ навчанн¤ та засоби д≥агностики усп≥шност≥ навчанн¤.
5. Ќавчальн≥ плани та програми навчальних дисципл≥н розробл¤ютьс¤ вищим навчальним закладом в≥дпов≥дно до осв≥тньо-профес≥йних програм п≥дготовки ≥ затверджуютьс¤ кер≥вником вищого навчального закладу.
—татт¤ 15. Ќауково-методичне забезпеченн¤ вищоњ осв≥ти
Ќауково-методичне забезпеченн¤ вищоњ осв≥ти зд≥йснюЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки, ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади, що мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, науково-методичними установами та вищими навчальними закладами.
Ќауково-методичне забезпеченн¤ вищоњ осв≥ти включаЇ п≥дготовку навчальноњ ≥ науковоњ л≥тератури та забезпеченн¤ нею вищих навчальних заклад≥в. ѕ≥дготовка та забезпеченн¤ вищих навчальних заклад≥в навчально-методичною документац≥Їю повинна в≥дпов≥дати зм≥сту навчанн¤, визначеному стандартами вищоњ осв≥ти.
–озд≥л IV
”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя ” √јЋ”«≤ ¬»ўќѓ ќ—¬≤“»
—татт¤ 16. —истема вищоњ осв≥ти
—истему вищоњ осв≥ти складають:
вищ≥ навчальн≥ заклади вс≥х форм власност≥;
≥нш≥ юридичн≥ особи, що надають осв≥тн≥ послуги у галуз≥ вищоњ осв≥ти;
органи, ¤к≥ зд≥йснюють управл≥нн¤ у галуз≥ вищоњ осв≥ти.
—татт¤ 17. ”правл≥нн¤ у галуз≥ вищоњ осв≥ти
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни через систему орган≥в виконавчоњ влади:
зд≥йснюЇ державну пол≥тику у галуз≥ вищоњ осв≥ти;
орган≥зуЇ розробленн¤ та зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дних загальнодержавних та ≥нших програм;
у межах своњх повноважень видаЇ нормативно-правов≥ акти з питань вищоњ осв≥ти;
забезпечуЇ контроль за виконанн¤м законодавства про вищу осв≥ту.
”правл≥нн¤ у галуз≥ вищоњ осв≥ти у межах њх компетенц≥њ зд≥йснюЇтьс¤:
спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки;
≥ншими центральними органами виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади;
¬ищою атестац≥йною ком≥с≥Їю ”крањни;
органами влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим;
органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
власниками вищих навчальних заклад≥в;
органами громадського самовр¤дуванн¤.
—татт¤ 18. ѕовноваженн¤ спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади
1. —пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки:
зд≥йснюЇ анал≥тично-прогностичну д≥¤льн≥сть у галуз≥ вищоњ осв≥ти, визначаЇ тенденц≥њ њњ розвитку, вплив демограф≥чноњ, етн≥чноњ, соц≥ально-економ≥чноњ ситуац≥њ, ≥нфраструктури виробничоњ та невиробничоњ сфер, ринку прац≥ на стан вищоњ осв≥ти, формуЇ напр¤ми взаЇмод≥њ з ≥ншими ланками осв≥ти, стратег≥чн≥ напр¤ми розвитку вищоњ осв≥ти в≥дпов≥дно до науково-техн≥чного прогресу та ≥нших фактор≥в, узагальнюЇ св≥товий ≥ в≥тчизн¤ний досв≥д розвитку вищоњ осв≥ти;
бере участь у формуванн≥ державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ осв≥ти, науки, профес≥йноњ п≥дготовки кадр≥в;
розробл¤Ї програми розвитку вищоњ осв≥ти, стандарти вищоњ осв≥ти;
визначаЇ нормативи матер≥ально-техн≥чного, ф≥нансового забезпеченн¤ вищих навчальних заклад≥в;
зд≥йснюЇ навчально-методичне кер≥вництво, контроль за дотриманн¤м вимог стандарт≥в вищоњ осв≥ти, державне ≥нспектуванн¤;
зд≥йснюЇ м≥жнародне сп≥вроб≥тництво з питань, що належать до його компетенц≥њ;
зд≥йснюЇ л≥цензуванн¤ та акредитац≥ю вищих навчальних заклад≥в незалежно в≥д форм власност≥ та п≥дпор¤дкуванн¤, видаЇ њм л≥ценз≥њ, сертиф≥кати;
зд≥йснюЇ встановленн¤ в≥дпов≥дност≥ документ≥в про вищу осв≥ту та вчен≥ званн¤;
формуЇ ≥ розм≥щуЇ державне замовленн¤ на п≥дготовку фах≥вц≥в з вищою осв≥тою;
спри¤Ї працевлаштуванню випускник≥в вищих навчальних заклад≥в;
затверджуЇ умови прийому на навчанн¤ до вищих навчальних заклад≥в;
затверджуЇ статути п≥дпор¤дкованих йому вищих навчальних заклад≥в та вищих навчальних заклад≥в приватноњ форми власност≥;
погоджуЇ статути вищих навчальних заклад≥в державноњ форми власност≥, п≥дпор¤дкованих ≥ншим центральним органам виконавчоњ влади, вищих навчальних заклад≥в, що перебувають у власност≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим, та вищих навчальних заклад≥в комунальноњ форми власност≥;
орган≥зовуЇ вибори, затверджуЇ та зв≥льн¤Ї з посад кер≥вник≥в п≥дпор¤дкованих йому вищих навчальних заклад≥в;
погоджуЇ затвердженн¤ на посаду кер≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в комунальноњ ≥ приватноњ форм власност≥;
орган≥зовуЇ атестац≥ю педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в щодо присвоЇнн¤ њм квал≥ф≥кац≥йних категор≥й, педагог≥чних та вчених звань;
разом з ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, органами влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцевими органами виконавчоњ влади та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади комунальноњ форми власност≥, забезпечуЇ реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ осв≥ти ≥ зд≥йснюЇ контроль за вт≥ленн¤м державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ осв≥ти, дотриманн¤м нормативно-правових акт≥в про вищу осв≥ту в ус≥х вищих навчальних закладах незалежно в≥д форми власност≥ ≥ п≥дпор¤дкуванн¤;
зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законом.
2. ≤нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, сп≥льно ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки:
беруть участь у зд≥йсненн≥ державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ осв≥ти, науки, профес≥йноњ п≥дготовки кадр≥в;
беруть участь у зд≥йсненн≥ л≥цензуванн¤ та акредитац≥њ вищих навчальних заклад≥в;
спри¤ють працевлаштуванню випускник≥в п≥дпор¤дкованих њм вищих навчальних заклад≥в;
зд≥йснюють контрольн≥ функц≥њ за дотриманн¤м вимог щодо ¤кост≥ вищоњ осв≥ти;
орган≥зовують вибори, затверджують та зв≥льн¤ють з посади кер≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в;
затверджують за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки статути п≥дпор¤дкованих њм вищих навчальних заклад≥в;
зд≥йснюють ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законом.
3. јкти спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки, прийн¤т≥ у межах його повноважень, Ї обов'¤зковими дл¤ ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, вищих навчальних заклад≥в незалежно в≥д форм власност≥.
—татт¤ 19. ѕовноваженн¤ ¬ищоњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ ”крањни
1. ¬ища атестац≥йна ком≥с≥¤ ”крањни забезпечуЇ виконанн¤ державних вимог при атестац≥њ наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ.
¬ища атестац≥йна ком≥с≥¤ ”крањни:
формуЇ мережу спец≥ал≥зованих вчених рад та контролюЇ њх д≥¤льн≥сть;
формуЇ нормативн≥ та методичн≥ засади д≥¤льност≥ спец≥ал≥зованих вчених рад;
розробл¤Ї ≥ затверджуЇ вимоги до р≥вн¤ науковоњ квал≥ф≥кац≥њ здобувач≥в наукових ступен≥в, вченого званн¤ старшого наукового сп≥вроб≥тника та встановлюЇ критер≥њ атестац≥њ наукових кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ;
забезпечуЇ Їдн≥сть вимог до р≥вн¤ науковоњ квал≥ф≥кац≥њ ос≥б, ¤к≥ здобувають науковий ступ≥нь кандидата або доктора наук ≥ вчене званн¤ старшого наукового сп≥вроб≥тника;
формуЇ мережу експертних рад;
проводить експертизу дисертац≥й дл¤ здобутт¤ наукових ступен≥в та атестац≥йних справ дл¤ присвоЇнн¤ вченого званн¤ старшого наукового сп≥вроб≥тника;
затверджуЇ р≥шенн¤ спец≥ал≥зованих вчених рад про присудженн¤ наукових ступен≥в ≥ р≥шенн¤ вчених (наукових, науково-техн≥чних, техн≥чних) рад про присвоЇнн¤ вченого званн¤ старшого наукового сп≥вроб≥тника, а також скасовуЇ њх у раз≥ невиконанн¤ державних вимог при атестац≥њ наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ;
вир≥шуЇ в установленому пор¤дку питанн¤ переатестац≥њ наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ, позбавленн¤ наукових ступен≥в ≥ вченого званн¤ старшого наукового сп≥вроб≥тника, оформленн¤ й видач≥ диплом≥в ≥ атестат≥в, а також розгл¤даЇ апел¤ц≥њ;
присвоюЇ вчене званн¤ старшого наукового сп≥вроб≥тника;
зд≥йснюЇ сп≥вроб≥тництво з державними органами ≥нших крањн з питань, що належать до компетенц≥њ ¬ищоњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ ”крањни;
вир≥шуЇ в установленому пор¤дку питанн¤ взаЇмовизнанн¤ документ≥в про присудженн¤ наукових ступен≥в та присвоЇнн¤ вченого званн¤ старшого наукового сп≥вроб≥тника;
зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законом.
2. јкти ¬ищоњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ ”крањни, прийн¤т≥ в межах њњ повноважень, Ї обов'¤зковими дл¤ м≥н≥стерств, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, установ, в систем≥ ¤ких створено спец≥ал≥зован≥ вчен≥ ради по присудженню наукових ступен≥в кандидата ≥ доктора наук та д≥ють вчен≥ (науков≥, науково-техн≥чн≥, техн≥чн≥) ради, що приймають р≥шенн¤ про присвоЇнн¤ вченого званн¤ старшого наукового сп≥вроб≥тника.
—татт¤ 20. ѕовноваженн¤ орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади
ќргани влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, в межах своЇњ компетенц≥њ:
забезпечують виконанн¤ державних програм у галуз≥ вищоњ осв≥ти;
вивчають потребу у фах≥вц¤х на м≥сц¤х ≥ внос¤ть спец≥ально уповноваженим центральним органам виконавчоњ влади у галуз≥ прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики, економ≥ки, осв≥ти ≥ науки та ≥ншим центральним органам виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, пропозиц≥њ щодо обс¤г≥в державного замовленн¤ на п≥дготовку, переп≥дготовку та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ фах≥вц≥в;
подають до спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки пропозиц≥њ щодо формуванн¤ мереж≥ вищих навчальних заклад≥в;
затверджують за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки статути п≥дпор¤дкованих њм вищих навчальних заклад≥в;
спри¤ють працевлаштуванню випускник≥в п≥дпор¤дкованих њм вищих навчальних заклад≥в, њх соц≥альному захисту;
залучають у пор¤дку, передбаченому законом, п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ (за њх згодою) до вир≥шенн¤ проблем розвитку вищоњ осв≥ти.
—татт¤ 21. ѕовноваженн¤ власника (власник≥в) вищого навчального закладу
1. ѕовноваженн¤ власника (власник≥в) щодо управл≥нн¤ вищим навчальним закладом визначаютьс¤ в межах закон≥в статутом вищого навчального закладу. ¬ласник (власники) вищого навчального закладу:
розробл¤Ї статут вищого навчального закладу;
орган≥зовуЇ л≥цензуванн¤ вищого навчального закладу;
призначаЇ кер≥вника вищого навчального закладу на умовах контракту в≥дпов≥дно до цього «акону;
зд≥йснюЇ контроль за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю вищого навчального закладу;
зд≥йснюЇ контроль за дотриманн¤м умов, передбачених р≥шенн¤м про заснуванн¤ вищого навчального закладу;
приймаЇ р≥шенн¤ про реорган≥зац≥ю або л≥кв≥дац≥ю вищого навчального закладу;
зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законом.
2. ¬ласник (власники) зд≥йснюЇ (зд≥йснюють) права, передбачен≥ частиною першою ц≥Їњ статт≥, щодо управл≥нн¤ вищим навчальним закладом безпосередньо або через уповноважений ним орган (особу).
¬ласник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) може делегувати своњ повноваженн¤ кер≥вников≥ або вищому колег≥альному органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу.
–озд≥л V
¬»ў≤ Ќј¬„јЋ№Ќ≤ «ј Ћјƒ»
—татт¤ 22. ћета ≥ головн≥ завданн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу
1. ќсновною метою д≥¤льност≥ вищого навчального закладу Ї забезпеченн¤ умов, необх≥дних дл¤ отриманн¤ особою вищоњ осв≥ти, п≥дготовка фах≥вц≥в дл¤ потреб ”крањни.
2. √оловними завданн¤ми вищого навчального закладу Ї:
зд≥йсненн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ певного напр¤му, ¤ка забезпечуЇ п≥дготовку фах≥вц≥в в≥дпов≥дних осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в ≥ в≥дпов≥даЇ стандартам вищоњ осв≥ти;
зд≥йсненн¤ науковоњ ≥ науково-техн≥чноњ (дл¤ вищих навчальних заклад≥в третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ), творчоњ, мистецькоњ, культурно-виховноњ, спортивноњ та оздоровчоњ д≥¤льност≥;
забезпеченн¤ виконанн¤ державного замовленн¤ та угод на п≥дготовку фах≥вц≥в з вищою осв≥тою;
зд≥йсненн¤ п≥дготовки наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в та њх атестац≥¤ в акредитованих вищих навчальних закладах третього та четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ;
вивченн¤ попиту на окрем≥ спец≥альност≥ на ринку прац≥ ≥ спри¤нн¤ працевлаштуванню випускник≥в;
забезпеченн¤ культурного ≥ духовного розвитку особистост≥, вихованн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, в дус≥ украњнського патр≥отизму ≥ поваги до онституц≥њ ”крањни ( 254к/96-¬– );
п≥двищенн¤ осв≥тньо-культурного р≥вн¤ громад¤н.
—татт¤ 23. ѕравовий статус вищого навчального закладу
1. ¬ищий навчальний заклад Ї юридичною особою, маЇ в≥докремлене майно, може в≥д свого ≥мен≥ набувати майнових ≥ особистих немайнових прав ≥ мати обов'¤зки, бути позивачем ≥ в≥дпов≥дачем у суд≥.
2. ¬ищий навчальний заклад зг≥дно ≥з законом може виступати засновником (сп≥взасновником) ≥нших юридичних ос≥б, що зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до напр¤м≥в навчально-науково-виробничоњ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу.
3. јкредитован≥ вищ≥ навчальн≥ заклади у встановленому пор¤дку можуть створювати навчальн≥ та навчально-науково-виробнич≥ комплекси, ¤к≥ Ї добров≥льними об'Їднанн¤ми. ¬с≥ учасники комплексу збер≥гають статус юридичних ос≥б.
4. ” вищих навчальних закладах державноњ ≥ комунальноњ форм власност≥ к≥льк≥сть студент≥в, прийн¤тих на перший курс на навчанн¤ за державним замовленн¤м, повинна становити не менше н≥ж 51 в≥дсоток в≥д загальноњ к≥лькост≥ студент≥в, прийн¤тих на навчанн¤ на перший курс.
—татт¤ 24. –≥вн≥ акредитац≥њ вищих навчальних заклад≥в
¬становлюютьс¤ так≥ р≥вн≥ акредитац≥њ вищих навчальних заклад≥в:
вищий навчальний заклад першого р≥вн¤ акредитац≥њ - вищий навчальний заклад, у ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в за спец≥альност¤ми осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ молодшого спец≥ал≥ста;
вищий навчальний заклад другого р≥вн¤ акредитац≥њ - вищий навчальний заклад, у ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в за спец≥альност¤ми осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ молодшого спец≥ал≥ста та за напр¤мами п≥дготовки осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра;
вищий навчальний заклад третього р≥вн¤ акредитац≥њ - вищий навчальний заклад, у ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в за напр¤мами осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра, спец≥альност¤ми осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ спец≥ал≥ста, а також за окремими спец≥альност¤ми осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ маг≥стра;
вищий навчальний заклад четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ - вищий навчальний заклад, у ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в за напр¤мами осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра, спец≥альност¤ми осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в спец≥ал≥ста, маг≥стра.
—татт¤ 25. “ипи вищих навчальних заклад≥в
¬≥дпов≥дно до ≥снуючих напр¤м≥в осв≥тньоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ д≥ють вищ≥ навчальн≥ заклади таких тип≥в:
1) ун≥верситет - багатопроф≥льний вищий навчальний заклад четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ, ¤кий провадить осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м певноњ вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ широкого спектра природничих, гуман≥тарних, техн≥чних, економ≥чних та ≥нших напр¤м≥в науки, техн≥ки, культури ≥ мистецтв, проводить фундаментальн≥ та прикладн≥ науков≥ досл≥дженн¤, Ї пров≥дним науково-методичним центром, маЇ розвинуту ≥нфраструктуру навчальних, наукових ≥ науково-виробничих п≥дрозд≥л≥в, в≥дпов≥дний р≥вень кадрового ≥ матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤, спри¤Ї поширенню наукових знань та зд≥йснюЇ культурно-просв≥тницьку д≥¤льн≥сть.
ћожуть створюватис¤ класичн≥ та проф≥льн≥ (техн≥чн≥, технолог≥чн≥, економ≥чн≥, педагог≥чн≥, медичн≥, аграрн≥, мистецьк≥, культуролог≥чн≥ тощо) ун≥верситети;
2) академ≥¤ - вищий навчальний заклад четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ, ¤кий провадить осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м певноњ вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ у певн≥й галуз≥ науки, виробництва, осв≥ти, культури ≥ мистецтва, проводить фундаментальн≥ та прикладн≥ науков≥ досл≥дженн¤, Ї пров≥дним науково-методичним центром у сфер≥ своЇњ д≥¤льност≥ ≥ маЇ в≥дпов≥дний р≥вень кадрового та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤;
3) ≥нститут - вищий навчальний заклад третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ або структурний п≥дрозд≥л ун≥верситету, академ≥њ, ¤кий провадить осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м певноњ вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ у певн≥й галуз≥ науки, виробництва, осв≥ти, культури ≥ мистецтва, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу д≥¤льн≥сть ≥ маЇ в≥дпов≥дний р≥вень кадрового та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤;
4) консерватор≥¤ (музична академ≥¤) - вищий навчальний заклад третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ, ¤кий провадить осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м певноњ вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ у галуз≥ культури ≥ мистецтва - музичних виконавц≥в, композитор≥в, музикознавц≥в, викладач≥в музичних дисципл≥н, проводить науков≥ досл≥дженн¤, Ї пров≥дним центром у сфер≥ своЇњ д≥¤льност≥ ≥ маЇ в≥дпов≥дний р≥вень кадрового та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤;
5) коледж - вищий навчальний заклад другого р≥вн¤ акредитац≥њ або структурний п≥дрозд≥л вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ, ¤кий провадить осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м певноњ вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ у спор≥днених напр¤мах п≥дготовки (¤кщо Ї структурним п≥дрозд≥лом вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ або входить до навчального чи навчально-науково-виробничого комплексу) або за к≥лькома спор≥дненими спец≥альност¤ми ≥ маЇ в≥дпов≥дний р≥вень кадрового та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤;
6) техн≥кум (училище) - вищий навчальний заклад першого р≥вн¤ акредитац≥њ або структурний п≥дрозд≥л вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ, ¤кий провадить осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м певноњ вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ за к≥лькома спор≥дненими спец≥альност¤ми, ≥ маЇ в≥дпов≥дний р≥вень кадрового та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤.
—татт¤ 26. Ќац≥ональний вищий навчальний заклад
ƒержавному вищому навчальному закладу четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ в≥дпов≥дно до законодавства може бути надано статус нац≥онального.
Ќац≥ональному вищому навчальному закладу за р≥шенн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни може бути надано повноваженн¤:
укладати державн≥ контракти з виконавц¤ми державного замовленн¤ дл¤ потреб вищого навчального закладу;
приймати р≥шенн¤ про створенн¤, реорган≥зац≥ю, л≥кв≥дац≥ю п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, структурних п≥дрозд≥л≥в вищого навчального закладу;
вносити пропозиц≥њ щодо передач≥ об'Їкт≥в вищого навчального закладу до сфери управл≥нн¤ ≥нших орган≥в, уповноважених управл¤ти державним майном, у комунальну власн≥сть та передач≥ об'Їкт≥в комунальноњ власност≥ у державну власн≥сть ≥ в≥днесенн¤ њх до майна вищого навчального закладу;
виступати орендодавцем нерухомого майна, що належить вищому навчальному закладу;
встановлювати ≥ присвоювати вчен≥ званн¤ доцента чи професора вищого навчального закладу;
визначати та встановлювати власн≥ форми морального та матер≥ального заохоченн¤ прац≥вник≥в вищого навчального закладу.
” своњй д≥¤льност≥ нац≥ональний вищий навчальний заклад керуЇтьс¤ цим «аконом.
—татт¤ 27. —творенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ вищого навчального закладу
1. —творенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ державноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
—творенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ вищих навчальних заклад≥в першого ≥ другого р≥вн≥в акредитац≥њ державноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки та ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади.
—творенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ вищих навчальних заклад≥в, що перебувають у власност≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим, зд≥йснюЇтьс¤ органами влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим.
—творенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ вищих навчальних заклад≥в комунальноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
—творенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ вищих навчальних заклад≥в приватноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ њх власником (власниками).
2. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ в≥дпов≥дно до законодавства ≥ноземних держав та за згодою спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки можуть створювати за кордоном своњ структурн≥ п≥дрозд≥ли.
¬ищ≥ навчальн≥ заклади ≥ноземних держав можуть з дозволу спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки створювати своњ структурн≥ п≥дрозд≥ли на територ≥њ ”крањни.
—творенн¤ в ”крањн≥ вищих навчальних заклад≥в за участю ≥ноземних ф≥зичних та юридичних ос≥б зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до м≥жнародних угод, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною –адою ”крањни.
3. ћережа вищих навчальних заклад≥в державноњ ≥ комунальноњ форм власност≥ визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥дпов≥дно до соц≥ально-економ≥чних та культурно-осв≥тн≥х потреб у них.
4. ¬ищий навчальний заклад д≥Ї на п≥дстав≥ власного статуту.
—татут вищого навчального закладу маЇ м≥стити:
повну назву, юридичну адресу, дату прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про створенн¤;
права та обов'¤зки власника (власник≥в);
обс¤г цив≥льноњ правоздатност≥ вищого навчального закладу;
обс¤г основних засоб≥в (розм≥р статутного фонду), наданих власником (власниками);
пор¤док утворенн¤, д≥¤льност≥ та повноваженн¤ орган≥в управл≥нн¤ вищим навчальним закладом, права та обов'¤зки кер≥вника;
пор¤док обранн¤ представник≥в до орган≥в громадського самовр¤дуванн¤;
джерела надходженн¤ та пор¤док використанн¤ кошт≥в та ≥ншого майна вищого навчального закладу;
пор¤док зв≥тност≥, контролю за зд≥йсненн¤м ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥;
концепц≥ю осв≥тньоњ д≥¤льност≥;
пор¤док внесенн¤ зм≥н до статуту вищого навчального закладу;
пор¤док реорган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ вищого навчального закладу.
—татт¤ 28. Ћ≥цензуванн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥, акредитац≥¤ напр¤м≥в, спец≥альностей та вищих навчальних заклад≥в
1. ќсв≥тн¤ д≥¤льн≥сть на територ≥њ ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ вищими навчальними закладами на п≥дстав≥ л≥ценз≥й, ¤к≥ видаютьс¤ у пор¤дку, встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
” л≥ценз≥¤х на осв≥тню д≥¤льн≥сть зазначаютьс¤ назва напр¤му, спец≥альност≥, осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень та обс¤ги п≥дготовки, терм≥н д≥њ л≥ценз≥њ, а також юридична адреса вищого навчального закладу, його в≥докремлен≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли (ф≥л≥њ) та њх юридичн≥ адреси.
Ћ≥цензуванн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в зд≥йснюЇтьс¤ перед початком п≥дготовки фах≥вц≥в за напр¤мом, спец≥альн≥стю спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки шл¤хом проведенн¤ л≥ценз≥йноњ експертизи.
—пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки на п≥дстав≥ за¤ви вищого навчального закладу про проведенн¤ л≥ценз≥йноњ експертизи у двом≥с¤чний терм≥н приймаЇ р≥шенн¤ про видачу л≥ценз≥њ або про в≥дмову у њњ видач≥.
ќбов'¤зковою умовою видач≥ л≥ценз≥њ вищим навчальним закладам Ї на¤вн≥сть у них необх≥дноњ матер≥ально-техн≥чноњ, науково-методичноњ та ≥нформац≥йноњ бази, б≥бл≥отеки, науково-педагог≥чних кадр≥в за нормативами, що встановлюютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
¬ищому навчальному закладу, що усп≥шно пройшов л≥ценз≥йну експертизу, видаЇтьс¤ л≥ценз≥¤ на осв≥тню д≥¤льн≥сть, ¤к правило, на терм≥н завершенн¤ циклу п≥дготовки фах≥вц≥в за напр¤мом, спец≥альн≥стю, але не менше н≥ж на три роки. ѕродовженн¤ терм≥ну д≥њ л≥ценз≥њ зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому дл¤ њњ одержанн¤. « дн¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю вищого навчального закладу видана л≥ценз≥¤ втрачаЇ чинн≥сть.
¬ищ≥ навчальн≥ заклади, що мають л≥ценз≥њ, внос¤тьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки до ƒержавного реЇстру вищих навчальних заклад≥в.
2. «а результатами акредитац≥њ напр¤м≥в, спец≥альностей та вищих навчальних заклад≥в видаютьс¤ сертиф≥кати у пор¤дку, встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
” сертиф≥кат≥ про акредитац≥ю напр¤му або спец≥альност≥ (або у додатку до нього) зазначаютьс¤ назва напр¤му або спец≥альност≥, осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень та обс¤ги п≥дготовки, терм≥н д≥њ сертиф≥ката, а також юридична адреса вищого навчального закладу, його в≥докремлен≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли (ф≥л≥њ) та њх юридичн≥ адреси.
” сертиф≥кат≥ про акредитац≥ю вищого навчального закладу (або в додатку до нього) зазначаютьс¤ назва вищого навчального закладу, р≥вень акредитац≥њ та терм≥н д≥њ сертиф≥ката, а також юридична адреса вищого навчального закладу, його в≥докремлен≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли (ф≥л≥њ) та њх юридичн≥ адреси.
јкредитац≥¤ напр¤му, спец≥альност≥ та вищого навчального закладу зд≥йснюЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки шл¤хом проведенн¤ акредитац≥йноњ експертизи.
—пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки на п≥дстав≥ за¤ви вищого навчального закладу про проведенн¤ акредитац≥йноњ експертизи приймаЇ р≥шенн¤ про видачу сертиф≥ката про акредитац≥ю напр¤му, спец≥альност≥ та вищого навчального закладу чи про в≥дмову у його видач≥.
¬ищ≥ навчальн≥ заклади, що усп≥шно пройшли акредитац≥йну експертизу, отримують сертиф≥кат про акредитац≥ю напр¤му, спец≥альност≥ або вищого навчального закладу, терм≥н д≥њ ¤кого не може перевищувати 10 рок≥в. ѕродовженн¤ терм≥ну д≥њ сертиф≥ката зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому дл¤ його одержанн¤. « дн¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю вищого навчального закладу виданий сертиф≥кат втрачаЇ чинн≥сть.
3. ‘орми л≥ценз≥й на осв≥тню д≥¤льн≥сть та сертиф≥кат≥в про акредитац≥ю напр¤м≥в, спец≥альностей та вищих навчальних заклад≥в, пор¤док њх оформленн¤, переоформленн¤, видач≥, збер≥ганн¤ та обл≥ку затверджуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
4. Ћ≥ценз≥њ на осв≥тню д≥¤льн≥сть та сертиф≥кати про акредитац≥ю напр¤м≥в, спец≥альностей та вищих навчальних заклад≥в можуть бути анульован≥ в≥дпов≥дно до закону.
–≥шенн¤ спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки з питань л≥цензуванн¤ та акредитац≥њ можуть бути оскаржен≥ до суду.
—татт¤ 29. ѕринципи управл≥нн¤ вищим навчальним закладом
1. ”правл≥нн¤ вищим навчальним закладом зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ принцип≥в:
автоном≥њ та самовр¤дуванн¤;
розмежуванн¤ прав, повноважень та в≥дпов≥дальност≥ власника (власник≥в), орган≥в управл≥нн¤ вищою осв≥тою, кер≥вництва вищого навчального закладу та його структурних п≥дрозд≥л≥в;
поЇднанн¤ колег≥альних та Їдиноначальних засад;
незалежност≥ в≥д пол≥тичних парт≥й, громадських та рел≥г≥йних орган≥зац≥й.
2. јвтоном≥¤ та самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу реал≥зуютьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства ≥ передбачають право:
самост≥йно визначати форми навчанн¤, форми та види орган≥зац≥њ навчального процесу;
приймати на роботу педагог≥чних, науково-педагог≥чних та ≥нших прац≥вник≥в;
надавати додатков≥ осв≥тн≥ послуги;
самост≥йно розробл¤ти та запроваджувати власн≥ програми науковоњ ≥ науково-виробничоњ д≥¤льност≥;
створювати у пор¤дку, встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ≥нститути, коледж≥, техн≥куми, факультети, в≥дд≥ленн¤, ф≥л≥њ, навчальн≥, методичн≥, науков≥, науково-досл≥дн≥ центри та лаборатор≥њ, конструкторськ≥ та конструкторсько-технолог≥чн≥ бюро, територ≥ально в≥докремлен≥ та ≥нш≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли;
зд≥йснювати видавничу д≥¤льн≥сть, розвивати власну пол≥граф≥чну базу;
на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних угод провадити сп≥льну д≥¤льн≥сть з ≥ншими вищими навчальними закладами, п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥¤ми;
брати участь у робот≥ м≥жнародних орган≥зац≥й;
запроваджувати власну символ≥ку та атрибутику;
звертатис¤ з ≥н≥ц≥ативою до орган≥в управл≥нн¤ вищою осв≥тою про внесенн¤ зм≥н до чинних або розробленн¤ нових нормативно-правових акт≥в у галуз≥ вищоњ осв≥ти, а також брати участь у робот≥ над проектами щодо њх удосконаленн¤;
користуватис¤ земельними д≥л¤нками в пор¤дку, встановленому «емельним кодексом ”крањни.
—татт¤ 30. —труктурн≥ п≥дрозд≥ли вищого навчального закладу
1. —труктурн≥ п≥дрозд≥ли вищого навчального закладу створюютьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства. —труктурн≥ п≥дрозд≥ли можуть мати окрем≥ права юридичноњ особи.
2. —труктурними п≥дрозд≥лами вищого навчального закладу третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ Ї кафедри, факультети, ≥нститути, ф≥л≥њ, б≥бл≥отека тощо.
афедра - базовий структурний п≥дрозд≥л вищого навчального закладу (його ф≥л≥й, ≥нститут≥в, факультет≥в), що проводить навчально-виховну ≥ методичну д≥¤льн≥сть з одн≥Їњ або к≥лькох спор≥днених спец≥альностей, спец≥ал≥зац≥й чи навчальних дисципл≥н ≥ зд≥йснюЇ наукову, науково-досл≥дну та науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть за певним напр¤мом. афедра створюЇтьс¤ р≥шенн¤м ¬ченоњ ради вищого навчального закладу за умови, ¤кщо до њњ складу входить не менше н≥ж п'¤ть науково-педагог≥чних прац≥вник≥в, дл¤ ¤ких кафедра Ї основним м≥сцем роботи, ≥ не менше н≥ж три з ¤ких мають науковий ступ≥нь або вчене званн¤.
ер≥вництво кафедрою зд≥йснюЇ зав≥дуючий кафедрою, ¤кий обираЇтьс¤ на цю посаду за конкурсом ¬ченою радою вищого навчального закладу строком на п'¤ть рок≥в (дл¤ нац≥онального вищого навчального закладу - строком на с≥м рок≥в). ≤з зав≥дуючим кафедрою укладаЇтьс¤ контракт.
‘акультет - основний орган≥зац≥йний ≥ навчально-науковий структурний п≥дрозд≥л вищого навчального закладу третього та четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ, що об'ЇднуЇ в≥дпов≥дн≥ кафедри ≥ лаборатор≥њ. ‘акультет створюЇтьс¤ р≥шенн¤м ¬ченоњ ради вищого навчального закладу за умови, ¤кщо до його складу входить не менше н≥ж три кафедри ≥ на ньому навчаЇтьс¤ не менше н≥ж 200 студент≥в денноњ (очноњ) форми навчанн¤.
–≥шенн¤ про створенн¤ факультету поза м≥сцем розташуванн¤ вищого навчального закладу державноњ форми власност≥ приймаЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки, ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади.
3. —труктурними п≥дрозд≥лами вищого навчального закладу першого та другого р≥вн≥в акредитац≥њ Ї в≥дд≥ленн¤ ≥ предметн≥ (циклов≥) ком≥с≥њ.
¬≥дд≥ленн¤ - структурний п≥дрозд≥л, що об'ЇднуЇ навчальн≥ групи з одн≥Їњ або к≥лькох спец≥альностей, методичн≥, навчально-виробнич≥ та ≥нш≥ п≥дрозд≥ли. ¬≥дд≥ленн¤ створюЇтьс¤ р≥шенн¤м кер≥вника вищого навчального закладу, ¤кщо на ньому навчаЇтьс¤ не менше н≥ж 150 студент≥в.
ѕредметна (циклова) ком≥с≥¤ - структурний навчально-методичний п≥дрозд≥л, що проводить виховну, навчальну та методичну роботу з одн≥Їњ або к≥лькох спор≥днених навчальних дисципл≥н. ѕредметна (циклова) ком≥с≥¤ створюЇтьс¤ р≥шенн¤м кер≥вника вищого навчального закладу за умови, ¤кщо до њњ складу входить не менше н≥ж три педагог≥чних прац≥вники.
4. ‘≥л≥¤ - в≥докремлений структурний п≥дрозд≥л, що створюЇтьс¤ з метою забезпеченн¤ потреб у фах≥вц¤х м≥сцевого ринку прац≥ та наближенн¤ м≥сц¤ навчанн¤ студент≥в до њх м≥сц¤ проживанн¤.
‘≥л≥ю очолюЇ директор, ¤кий призначаЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому статутом вищого навчального закладу.
5. —труктурними п≥дрозд≥лами вищого навчального закладу четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ можуть бути науков≥, навчально-науков≥, науково-досл≥дн≥ та науково-виробнич≥ ≥нститути. ер≥вництво ≥нститутом зд≥йснюЇ директор, ¤кий обираЇтьс¤ на посаду за конкурсом строком на п'¤ть рок≥в.
ћожуть створюватис¤:
навчально-науково-виробнич≥ центри (комплекси, ≥нститути), що об'Їднують спор≥днен≥ факультети, коледж≥, техн≥куми, науков≥, науково-досл≥дн≥, науково-виробнич≥ й проектн≥ ≥нститути, досл≥дн≥ станц≥њ, кафедри, науков≥ лаборатор≥њ, конструкторськ≥ бюро, навчально-досл≥дн≥ господарства, навчально-виробнич≥ комб≥нати, експериментальн≥ заводи, фабрики, ф≥рми, кл≥н≥чн≥ бази установ медичноњ осв≥ти, пол≥гони, технопарки, ≥нш≥ п≥дрозд≥ли;
навчально-науков≥ центри (комплекси, ≥нститути), що об'Їднують спор≥днен≥ факультети, кафедри, науков≥ лаборатор≥њ, центри, ≥нш≥ п≥дрозд≥ли, що забезпечують п≥дготовку фах≥вц≥в з певних спец≥альностей (напр¤м≥в п≥дготовки) та провод¤ть науков≥ досл≥дженн¤ з певного напр¤му;
науково-досл≥дн≥ центри (комплекси, ≥нститути), що об'Їднують спор≥днен≥ науков≥ лаборатор≥њ, центри, ≥нш≥ п≥дрозд≥ли за певним напр¤мом науково-досл≥дноњ роботи.
6. ¬ищий навчальний заклад повинен мати у своЇму склад≥ б≥бл≥отеку, ¤ку очолюЇ директор (зав≥дуючий).
ƒиректор б≥бл≥отеки вищого навчального закладу третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ обираЇтьс¤ ¬ченою радою вищого навчального закладу строком на п'¤ть рок≥в (дл¤ нац≥онального вищого навчального закладу - строком на с≥м рок≥в).
7. ¬ищий навчальний заклад може мати у своЇму склад≥ п≥дготовч≥ в≥дд≥ленн¤ (п≥дрозд≥ли), п≥дрозд≥ли переп≥дготовки та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в, лаборатор≥њ, навчально-методичн≥ каб≥нети, комп'ютерн≥ та ≥нформац≥йн≥ центри, навчально-виробнич≥ та творч≥ майстерн≥, навчально-досл≥дн≥ господарства, виробнич≥ структури, видавництва, спортивн≥ комплекси, заклади культурно-побутового призначенн¤ та ≥нш≥ п≥дрозд≥ли, д≥¤льн≥сть ¤ких не заборонена законодавством.
—татт¤ 31. «абезпеченн¤ державою д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в
ƒержава в особ≥ в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади забезпечуЇ д≥¤льн≥сть вищих навчальних заклад≥в шл¤хом:
визначенн¤ перспектив та напр¤м≥в розвитку вищоњ осв≥ти;
створенн¤ нормативно-правовоњ бази њх д≥¤льност≥;
затвердженн¤ державного та галузевих стандарт≥в вищоњ осв≥ти;
зд≥йсненн¤ л≥цензуванн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ та акредитац≥њ напр¤м≥в, спец≥альностей та вищих навчальних заклад≥в;
наданн¤ законами особам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, а також педагог≥чним, науково-педагог≥чним та ≥ншим категор≥¤м прац≥вник≥в акредитованого вищого навчального закладу, гарант≥й;
встановленн¤ дл¤ педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в посадових оклад≥в, а також додаткових доплат, диференц≥йованих в≥дпов≥дно до њх наукових ступен≥в, вчених ≥ педагог≥чних звань, квал≥ф≥кац≥йних категор≥й та стажу роботи;
визначенн¤ обс¤г≥в ф≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в з ƒержавного бюджету ”крањни, встановленн¤ норматив≥в матер≥ально-техн≥чного, ф≥нансового та ≥ншого забезпеченн¤ вищих навчальних заклад≥в однакових дл¤ вищих навчальних заклад≥в одного статусу (в тому числ≥ статусу нац≥онального), р≥вн¤ акредитац≥њ та типу;
охорони здоров'¤ прац≥вник≥в та ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах.
–озд≥л VI
”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя ¬»ў»ћ Ќј¬„јЋ№Ќ»ћ «ј Ћјƒќћ
—татт¤ 32. ер≥вник вищого навчального закладу
1. ЅезпосереднЇ управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю вищого навчального закладу зд≥йснюЇ його кер≥вник - ректор (президент), начальник, директор тощо.
2. ер≥вник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень:
вир≥шуЇ питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу, затверджуЇ його структуру ≥ штатний розпис;
видаЇ накази ≥ розпор¤дженн¤, обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ вс≥ма прац≥вниками ≥ структурними п≥дрозд≥лами вищого навчального закладу;
представл¤Ї вищий навчальний заклад у державних та ≥нших органах, в≥дпов≥даЇ за результати його д≥¤льност≥ перед органом управл≥нн¤, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого перебуваЇ вищий навчальний заклад;
Ї розпор¤дником майна ≥ кошт≥в;
{ ƒ≥ю абзацу шостого частини другоњ статт≥ 32 зупинено на 2007 р≥к в частин≥ в≥дкритт¤ рахунк≥в у банк≥вських установах, збереженн¤ кошт≥в на депозитних рахунках у банках та користуванн¤ банк≥вськими кредитами зг≥дно ≥з «аконом N 489-V ( 489-16 ) в≥д 19.12.2006 } виконуЇ кошторис, укладаЇ угоди, даЇ дорученн¤, в≥дкриваЇ банк≥вськ≥ рахунки;
приймаЇ на роботу та зв≥льн¤Ї з роботи прац≥вник≥в;
забезпечуЇ охорону прац≥, дотриманн¤ законност≥ та пор¤дку;
визначаЇ функц≥ональн≥ обов'¤зки прац≥вник≥в;
формуЇ контингент ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥;
в≥драховуЇ та поновлюЇ на навчанн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥;
контролюЇ виконанн¤ навчальних план≥в ≥ програм;
контролюЇ дотриманн¤ вс≥ма п≥дрозд≥лами штатно-ф≥нансовоњ дисципл≥ни;
забезпечуЇ дотриманн¤ службовоњ та державноњ таЇмниц≥;
зд≥йснюЇ контроль за ¤к≥стю роботи викладач≥в, орган≥зац≥Їю навчально-виховноњ та культурно-масовоњ роботи, станом ф≥зичного вихованн¤ ≥ здоров'¤, орган≥зовуЇ побутове обслуговуванн¤ учасник≥в навчально-виховного процесу та ≥нших прац≥вник≥в вищого навчального закладу;
разом ≥з профсп≥лковими орган≥зац≥¤ми подаЇ на затвердженн¤ вищому колег≥альному органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу правила внутр≥шнього розпор¤дку та колективний догов≥р ≥ п≥сл¤ затвердженн¤ п≥дписуЇ його.
ер≥вник вищого навчального закладу в≥дпов≥даЇ за провадженн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ у вищому навчальному заклад≥, за результати ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥, стан ≥ збереженн¤ буд≥вель та ≥ншого майна.
ƒл¤ вир≥шенн¤ основних питань д≥¤льност≥ в≥дпов≥дно до статуту кер≥вник вищого навчального закладу створюЇ робоч≥ та дорадч≥ органи, а також визначаЇ њх повноваженн¤.
ер≥вник вищого навчального закладу щор≥чно зв≥туЇ перед власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу.
ер≥вник вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до статуту може делегувати частину своњх повноважень своњм заступникам та кер≥вникам структурних п≥дрозд≥л≥в.
3. ѕри виход≥ на пенс≥ю з посади кер≥вника вищого навчального закладу кер≥вник, ¤кий пропрацював на ц≥й посад≥ не менше двох терм≥н≥в п≥др¤д, може бути призначений на посаду почесного ректора (президента), начальника, директора тощо вищого навчального закладу ≥з виплатою грошового утриманн¤ за рахунок навчального закладу в розм≥р≥ зароб≥тноњ плати, ¤ку в≥н отримував перед виходом на пенс≥ю.
ѕризначенн¤ почесного ректора (президента), начальника, директора тощо вищого навчального закладу зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ”мови призначенн¤ та виплати грошового утриманн¤ визначаютьс¤ у статут≥ вищого навчального закладу.
—татт¤ 33. ер≥вник факультету, в≥дд≥ленн¤
1. ер≥вництво факультетом зд≥йснюЇ декан. ƒекан факультету може делегувати частину своњх повноважень своњм заступникам.
ƒекан видаЇ розпор¤дженн¤, що стосуютьс¤ д≥¤льност≥ факультету. –озпор¤дженн¤ декана Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ вс≥ма прац≥вниками факультету ≥ можуть бути скасован≥ кер≥вником вищого навчального закладу. ер≥вник вищого навчального закладу в≥дм≥н¤Ї розпор¤дженн¤ декана, ¤к≥ суперечать закону, статутов≥ вищого навчального закладу чи завдають шкоди ≥нтересам вищого навчального закладу.
2. ер≥вництво в≥дд≥ленн¤м зд≥йснюЇ зав≥дуючий. «ав≥дуючий в≥дд≥ленн¤м призначаЇтьс¤ на посаду кер≥вником вищого навчального закладу з числа педагог≥чних прац≥вник≥в, ¤к≥ мають повну вищу осв≥ту ≥ досв≥д навчально-методичноњ роботи.
«ав≥дуючий в≥дд≥ленн¤м забезпечуЇ орган≥зац≥ю навчально-виховного процесу, виконанн¤ навчальних план≥в ≥ програм, зд≥йснюЇ контроль за ¤к≥стю викладанн¤ навчальних предмет≥в, навчально-методичною д≥¤льн≥стю викладач≥в.
—татт¤ 34. ¬чен≥ ради
1. ¬чена рада вищого навчального закладу Ї колег≥альним органом вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ ≥ утворюЇтьс¤ строком до п'¤ти рок≥в (дл¤ нац≥онального вищого навчального закладу - строком до семи рок≥в).
ƒо компетенц≥њ ¬ченоњ ради вищого навчального закладу належать:
поданн¤ до вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ проекту статуту, а також зм≥н ≥ доповнень до нього;
ухваленн¤ ф≥нансових плану ≥ зв≥ту вищого навчального закладу;
поданн¤ пропозиц≥й кер≥внику вищого навчального закладу щодо призначенн¤ та зв≥льненн¤ з посади директора б≥бл≥отеки, а також призначенн¤ та зв≥льненн¤ з посади проректор≥в (заступник≥в кер≥вника), директор≥в ≥нститут≥в та головного бухгалтера;
обранн¤ на посаду таЇмним голосуванн¤м зав≥дуючих кафедрами ≥ професор≥в;
ухваленн¤ навчальних програм та навчальних план≥в;
ухваленн¤ р≥шень з питань орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу;
ухваленн¤ основних напр¤м≥в наукових досл≥джень;
оц≥нка науково-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ структурних п≥дрозд≥л≥в;
приймаЇ р≥шенн¤ щодо кандидатур дл¤ присвоЇнн¤ вчених звань доцента, професора, старшого наукового сп≥вроб≥тника.
¬чена рада вищого навчального закладу розгл¤даЇ й ≥нш≥ питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до статуту вищого навчального закладу.
¬чену раду вищого навчального закладу очолюЇ њњ голова - кер≥вник вищого навчального закладу. ƒо складу ¬ченоњ ради вищого навчального закладу вход¤ть за посадами заступники кер≥вника вищого навчального закладу, декани, головний бухгалтер, кер≥вники орган≥в самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу, а також виборн≥ представники, ¤к≥ представл¤ють науково-педагог≥чних прац≥вник≥в ≥ обираютьс¤ з числа зав≥дуючих кафедрами, професор≥в, доктор≥в наук; виборн≥ представники, ¤к≥ представл¤ють ≥нших прац≥вник≥в вищого навчального закладу ≥ ¤к≥ працюють у ньому на пост≥йн≥й основ≥, в≥дпов≥дно до квот, визначених у статут≥ вищого навчального закладу. ѕри цьому не менш ¤к 75 в≥дсотк≥в загальноњ чисельност≥ њњ складу мають становити науково-педагог≥чн≥ прац≥вники вищого навчального закладу.
¬иборн≥ представники обираютьс¤ вищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу за поданн¤м структурних п≥дрозд≥л≥в, в ¤ких вони працюють.
–≥шенн¤ ¬ченоњ ради вищого навчального закладу ввод¤тьс¤ в д≥ю р≥шенн¤ми кер≥вника вищого навчального закладу.
2. ¬чена рада факультету Ї колег≥альним органом факультету вищого навчального закладу третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ.
¬чену раду факультету очолюЇ њњ голова - декан факультету. ƒо складу вченоњ ради факультету вход¤ть за посадами заступники декана, зав≥дуюч≥ кафедрами, кер≥вники орган≥в самовр¤дуванн¤ факультету, а також виборн≥ представники, ¤к≥ представл¤ють науково-педагог≥чних прац≥вник≥в ≥ обираютьс¤ з числа професор≥в, доктор≥в наук, виборн≥ представники, ¤к≥ представл¤ють ≥нших прац≥вник≥в факультету ≥ ¤к≥ працюють у ньому на пост≥йн≥й основ≥, в≥дпов≥дно до квот, визначених у статут≥ вищого навчального закладу. ѕри цьому не менш ¤к 75 в≥дсотк≥в загальноњ чисельност≥ њњ складу мають становити науково-педагог≥чн≥ прац≥вники факультету.
¬иборн≥ представники обираютьс¤ органом громадського самовр¤дуванн¤ факультету за поданн¤м структурних п≥дрозд≥л≥в, в ¤ких вони працюють.
ƒо компетенц≥њ вченоњ ради факультету належать:
визначенн¤ загальних напр¤м≥в науковоњ д≥¤льност≥ факультету;
обранн¤ на посаду таЇмним голосуванн¤м асистент≥в, викладач≥в, старших викладач≥в, доцент≥в, декана;
ухваленн¤ навчальних програм та навчальних план≥в;
вир≥шенн¤ питань орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу на факультет≥;
ухваленн¤ ф≥нансових плану ≥ зв≥ту факультету.
–≥шенн¤ вченоњ ради факультету ввод¤тьс¤ в д≥ю р≥шенн¤ми декана факультету. –≥шенн¤ вченоњ ради факультету може бути скасовано ¬ченою радою вищого навчального закладу.
3. ” вищому навчальному заклад≥ третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ можуть бути створен≥ вчен≥ ради ≥нших структурних п≥дрозд≥л≥в. ѓх повноваженн¤ визначаютьс¤ кер≥вником вищого навчального закладу.
—татт¤ 35. Ќагл¤дова рада
1. ” нац≥ональному вищому навчальному заклад≥ в обов'¤зковому пор¤дку створюЇтьс¤ Ќагл¤дова рада.
Ќагл¤дова рада розгл¤даЇ шл¤хи перспективного розвитку вищого навчального закладу, надаЇ допомогу його кер≥вництву в реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ осв≥ти ≥ науки, зд≥йснюЇ громадський контроль за д≥¤льн≥стю кер≥вництва вищого навчального закладу, забезпечуЇ ефективну взаЇмод≥ю вищого навчального закладу з органами державного управл≥нн¤, науковою громадськ≥стю, сусп≥льно-пол≥тичними та комерц≥йними орган≥зац≥¤ми в ≥нтересах розвитку вищоњ осв≥ти.
2. —клад Ќагл¤довоњ ради нац≥онального вищого навчального закладу затверджуЇтьс¤ центральним органом виконавчоњ влади, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого в≥н перебуваЇ. ѕоложенн¤ про Ќагл¤дову раду нац≥онального вищого навчального закладу затверджуЇ голова Ќагл¤довоњ ради за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки. ( јбзац перший частини другоњ статт≥ 35 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3074-IV ( 3074-15 ) в≥д 04.11.2005 )
“ерм≥н повноваженн¤ Ќагл¤довоњ ради становить не менше н≥ж три роки, але не б≥льше н≥ж п'¤ть рок≥в.
3. Ќагл¤дова рада може бути створена також у вищому навчальному заклад≥ третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки або ≥ншим центральним органом виконавчоњ влади, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого знаходитьс¤ вищий навчальний заклад.
—татт¤ 36. –обоч≥ та дорадч≥ органи
1. ƒл¤ вир≥шенн¤ поточних питань д≥¤льност≥ вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ створюютьс¤ робоч≥ органи:
ректорат;
деканати;
приймальна ком≥с≥¤.
ѕоложенн¤ про робоч≥ органи затверджуютьс¤ наказом кер≥вника вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до статуту вищого навчального закладу.
2. ƒл¤ вир≥шенн¤ поточних питань д≥¤льност≥ вищого навчального закладу першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ створюютьс¤ робоч≥ органи:
адм≥н≥стративна рада;
приймальна ком≥с≥¤.
ƒорадчим органом вищого навчального закладу першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ Ї ѕедагог≥чна рада. ѕедагог≥чну раду очолюЇ кер≥вник вищого навчального закладу. ƒо складу ѕедагог≥чноњ ради вход¤ть заступники директора, зав≥дуюч≥ в≥дд≥ленн¤ми, зав≥дуючий б≥бл≥отекою, голови предметних (циклових) ком≥с≥й, педагог≥чн≥ прац≥вники, головний бухгалтер.
ѕоложенн¤ про робоч≥ та дорадч≥ органи затверджуютьс¤ наказом кер≥вника вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до статуту вищого навчального закладу.
—татт¤ 37. ќргани громадського самовр¤дуванн¤ у вищих навчальних закладах
1. ¬ищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ Ї загальн≥ збори (конференц≥¤) трудового колективу.
ѕор¤док скликанн¤ вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ та його роботи визначаЇтьс¤ статутом вищого навчального закладу.
” вищому колег≥альному орган≥ громадського самовр¤дуванн¤ повинн≥ бути представлен≥ вс≥ групи прац≥вник≥в вищого навчального закладу. Ќе менше н≥ж 75 в≥дсотк≥в загальноњ чисельност≥ делегат≥в (член≥в) виборного органу повинн≥ становити педагог≥чн≥ або науково-педагог≥чн≥ прац≥вники вищого навчального закладу.
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤ скликаЇтьс¤ не р≥дше н≥ж один раз на р≥к.
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤:
за поданн¤м ¬ченоњ ради вищого навчального закладу приймаЇ статут вищого навчального закладу, а також вносить зм≥ни до нього;
обираЇ претендента на посаду кер≥вника вищого навчального закладу шл¤хом таЇмного голосуванн¤ ≥ подаЇ своњ пропозиц≥њ власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особ≥);
щор≥чно заслуховуЇ зв≥т кер≥вника вищого навчального закладу та оц≥нюЇ його д≥¤льн≥сть;
обираЇ ком≥с≥ю з трудових спор≥в в≥дпов≥дно до одексу закон≥в про працю ”крањни;
за мотивованим поданн¤м Ќагл¤довоњ ради або ¬ченоњ ради вищого навчального закладу розгл¤даЇ питанн¤ про дострокове припиненн¤ повноважень кер≥вника вищого навчального закладу;
затверджуЇ правила внутр≥шнього розпор¤дку вищого навчального закладу;
затверджуЇ положенн¤ про органи студентського самовр¤дуванн¤;
розгл¤даЇ ≥нш≥ питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу.
ќрганом громадського самовр¤дуванн¤ факультету у вищому навчальному заклад≥ третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ Ї збори (конференц≥¤) трудового колективу факультету.
ѕор¤док скликанн¤ органу громадського самовр¤дуванн¤ факультету та його роботи визначаЇтьс¤ статутом вищого навчального закладу.
¬ орган≥ громадського самовр¤дуванн¤ факультету повинн≥ бути представлен≥ вс≥ групи прац≥вник≥в факультету. Ќе менш ¤к 75 в≥дсотк≥в загальноњ чисельност≥ делегат≥в (член≥в) виборного органу повинн≥ становити педагог≥чн≥ або науково-педагог≥чн≥ прац≥вники факультету.
ќрган громадського самовр¤дуванн¤ факультету скликаЇтьс¤ не р≥дше н≥ж один раз на р≥к.
ќрган громадського самовр¤дуванн¤ факультету:
даЇ оц≥нку д≥¤льност≥ кер≥вника факультету;
затверджуЇ р≥чний зв≥т про д≥¤льн≥сть факультету;
вносить пропозиц≥њ кер≥внику вищого навчального закладу про в≥дкликанн¤ з посади кер≥вника факультету;
обираЇ виборних представник≥в до вченоњ ради факультету;
обираЇ кандидатури до вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу;
обираЇ кандидатури до ¬ченоњ ради вищого навчального закладу.
2. ¬ищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ Ї загальн≥ збори (конференц≥¤) трудового колективу.
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤ скликаЇтьс¤ не р≥дше н≥ж один раз на р≥к.
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤:
приймаЇ статут вищого навчального закладу, а також вносить зм≥ни до нього;
обираЇ претендент≥в на посаду кер≥вника вищого навчального закладу;
вносить поданн¤ власнику (власникам) про дострокове зв≥льненн¤ кер≥вника вищого навчального закладу;
щор≥чно заслуховуЇ зв≥т кер≥вника вищого навчального закладу та оц≥нюЇ його д≥¤льн≥сть;
обираЇ виборних представник≥в до складу конкурсноњ ком≥с≥њ п≥д час обранн¤ кер≥вника вищого навчального закладу;
обираЇ ком≥с≥ю ≥з трудових спор≥в в≥дпов≥дно до одексу закон≥в про працю ”крањни;
затверджуЇ правила внутр≥шнього розпор¤дку вищого навчального закладу;
затверджуЇ положенн¤ про органи студентського самовр¤дуванн¤;
розгл¤даЇ ≥нш≥ питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу.
—татт¤ 38. —тудентське самовр¤дуванн¤
1. ” вищих навчальних закладах створюютьс¤ органи студентського самовр¤дуванн¤. ќргани студентського самовр¤дуванн¤ спри¤ють гармон≥йному розвитку особистост≥ студента, формуванню у нього навичок майбутнього орган≥затора, кер≥вника. ќргани студентського самовр¤дуванн¤ вир≥шують питанн¤, що належать до њх компетенц≥њ.
–≥шенн¤ орган≥в студентського самовр¤дуванн¤ мають дорадчий характер.
2. ” своњй д≥¤льност≥ органи студентського самовр¤дуванн¤ керуютьс¤ законодавством, р≥шенн¤ми спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки та в≥дпов≥дного центрального органу виконавчоњ влади, в п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого знаходитьс¤ вищий навчальний заклад, статутом вищого навчального закладу.
3. ќсновними завданн¤ми орган≥в студентського самовр¤дуванн¤ Ї:
забезпеченн¤ ≥ захист прав та ≥нтерес≥в студент≥в, зокрема стосовно орган≥зац≥њ навчального процесу;
забезпеченн¤ виконанн¤ студентами своњх обов'¤зк≥в;
спри¤нн¤ навчальн≥й, науков≥й та творч≥й д≥¤льност≥ студент≥в;
спри¤нн¤ створенню в≥дпов≥дних умов дл¤ проживанн¤ ≥ в≥дпочинку студент≥в;
спри¤нн¤ д≥¤льност≥ студентських гуртк≥в, товариств, об'Їднань, клуб≥в за ≥нтересами;
орган≥зац≥¤ сп≥вроб≥тництва з≥ студентами ≥нших вищих навчальних заклад≥в ≥ молод≥жними орган≥зац≥¤ми;
спри¤нн¤ працевлаштуванню випускник≥в;
участь у вир≥шенн≥ питань м≥жнародного обм≥ну студентами.
4. —тудентське самовр¤дуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на р≥вн≥ студентськоњ групи, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. «алежно в≥д контингенту студент≥в, типу та специф≥ки вищого навчального закладу студентське самовр¤дуванн¤ може зд≥йснюватис¤ на р≥вн≥ курсу, спец≥альност≥, студентського м≥стечка, структурних п≥дрозд≥л≥в вищого навчального закладу.
5. ¬ищим органом студентського самовр¤дуванн¤ Ї загальн≥ збори (конференц≥¤) студент≥в вищого навчального закладу, ¤к≥:
ухвалюють ѕоложенн¤ про студентське самовр¤дуванн¤;
обирають виконавч≥ органи студентського самовр¤дуванн¤ та заслуховують њх зв≥ти;
визначають структуру, повноваженн¤ та пор¤док обранн¤ виконавчих орган≥в студентського самовр¤дуванн¤.
6. ќргани студентського самовр¤дуванн¤ можуть мати р≥зноман≥тн≥ форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентськ≥ деканати, ради тощо).
—татт¤ 39. ќбранн¤, затвердженн¤ та зв≥льненн¤ з посади кер≥вника вищого навчального закладу
1. андидат на посаду кер≥вника вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ повинен бути громад¤нином ”крањни, в≥льно волод≥ти украњнською мовою, мати вчене званн¤ професора, науковий ступ≥нь доктора або кандидата наук ≥ стаж науково-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ не менше н≥ж дес¤ть рок≥в.
{ јбзац другий частини першоњ статт≥ 39 виключено на п≥дстав≥ «акону N 506-V ( 506-16 ) в≥д 20.12.2006 }
онкурс на зам≥щенн¤ посади кер≥вника вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ оголошуЇтьс¤ власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) кожн≥ п'¤ть рок≥в (посади кер≥вника нац≥онального вищого навчального закладу - кожн≥ с≥м рок≥в). ¬ласник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) приймаЇ пропозиц≥њ щодо претендент≥в на посаду кер≥вника вищого навчального закладу ≥ вносить кандидатури претендент≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дають вимогам цього «акону, до вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу дл¤ голосуванн¤.
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤ обираЇ ≥ рекомендуЇ власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особ≥) кандидатури претендент≥в на посаду кер≥вника вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ, ¤к≥ набрали не менше н≥ж 30 в≥дсотк≥в голос≥в в≥д статутного складу вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу п≥д час голосуванн¤. ожен член виборного органу може голосувати лише за одну кандидатуру. ¬ласник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов'¤заний (зобов'¤зана) призначити одну з рекомендованих кандидатур строком до п'¤ти рок≥в (дл¤ нац≥онального вищого навчального закладу - строком до семи рок≥в) на умовах контракту.
” раз≥, ¤кщо жоден з претендент≥в на посаду кер≥вника вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ не набрав у першому тур≥ потр≥бноњ к≥лькост≥ голос≥в (30 в≥дсотк≥в в≥д статутного складу вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу), проводитьс¤ другий тур вибор≥в. ƒо голосуванн¤ у другому тур≥ допускаЇтьс¤ не б≥льше двох кандидат≥в з числа тих, хто набрав у першому тур≥ найб≥льшу к≥льк≥сть голос≥в. якщо у другому тур≥ вибор≥в жоден з кандидат≥в на посаду кер≥вника не набрав 30 в≥дсотк≥в голос≥в в≥д статутного складу вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤, конкурс оголошуЇтьс¤ повторно.
якщо в результат≥ повторного конкурсу жоден з кандидат≥в не набрав 30 в≥дсотк≥в голос≥в в≥д статутного складу вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤, власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) до проведенн¤ нових вибор≥в призначаЇ на умовах контракту виконуючого обов'¤зки кер≥вника вищого навчального закладу на строк не б≥льше н≥ж два роки.
якщо вищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу подана власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особ≥) на затвердженн¤ одна кандидатура, ¤ка набрала б≥льше 30 в≥дсотк≥в голос≥в виборц≥в, власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) може не призначити рекомендовану кандидатуру, у зв'¤зку з чим в≥н подаЇ вищому колег≥альному органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу мотивоване запереченн¤ (в тому числ≥ у раз≥ порушенн¤ визначеноњ цим «аконом процедури проведенн¤ конкурсу). ¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу розгл¤даЇ запереченн¤ власника (власник≥в) або уповноваженого ним (ними) органу (особи) ≥ виносить своЇ р≥шенн¤. ” ≥ншому випадку в≥дбуваЇтьс¤ повторне висуненн¤ кандидатур на посаду кер≥вника вищого навчального закладу. якщо вищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤ при повторному голосуванн≥ п≥дтверджуЇ двома третинами голос≥в в≥д свого статутного складу своЇ р≥шенн¤ щодо рекомендованоњ власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особ≥) кандидатури кер≥вника вищого навчального закладу, власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов'¤заний (зобов'¤зана) призначити цю кандидатуру на посаду кер≥вника вищого навчального закладу.
ер≥вник вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ може бути зв≥льнений з посади власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на п≥дставах, визначених трудовим законодавством, а також за порушенн¤ статуту вищого навчального закладу та умов контракту. ер≥вник вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ може бути зв≥льнений з посади у зв'¤зку ≥з прийн¤тт¤м р≥шенн¤ про його в≥дкликанн¤ органом, ¤кий його обрав на посаду. лопотанн¤ про в≥дкликанн¤ кер≥вника може бути внесено до вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу не менше ¤к половиною статутного складу ¬ченоњ ради вищого навчального закладу. –≥шенн¤ про в≥дкликанн¤ кер≥вника вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ приймаЇтьс¤ двома третинами голос≥в за присутност≥ не менше ¤к двох третин статутного складу вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу.
2. андидат на посаду кер≥вника вищого навчального закладу першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ повинен бути громад¤нином ”крањни, в≥льно волод≥ти украњнською мовою, мати вищу осв≥ту, в≥дпов≥дну п≥дготовку та стаж педагог≥чноњ роботи у вищих навчальних закладах в≥дпов≥дного проф≥лю не менше н≥ж п'¤ть рок≥в.
онкурс на зам≥щенн¤ посади кер≥вника вищого навчального закладу першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ оголошуЇтьс¤ власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) кожн≥ п'¤ть рок≥в. ¬ласник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) приймаЇ пропозиц≥њ щодо претендент≥в на посаду кер≥вника, ¤к≥ в≥дпов≥дають вимогам цього «акону, ≥ вносить кандидатури претендент≥в до вищого органу громадського самовр¤дуванн¤ дл¤ голосуванн¤.
¬ищий орган громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ за результатами голосуванн¤ може рекомендувати власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особ≥) на посаду кер≥вника вищого навчального закладу першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ кандидатури претендент≥в, ¤к≥ набрали б≥льше одн≥Їњ третини голос≥в п≥д час голосуванн¤, або двох претендент≥в, ¤к≥ набрали найб≥льшу к≥льк≥сть голос≥в п≥д час голосуванн¤. ожен член виборного органу може голосувати лише за одну кандидатуру. ¬ласник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов'¤заний (зобов'¤зана) призначити на умовах контракту одну з рекомендованих кандидатур.
ер≥вник вищого навчального закладу першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ може бути зв≥льнений з посади власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на п≥дставах, визначених трудовим законодавством, а також за порушенн¤ статуту вищого навчального закладу та умов контракту.
3. ¬ласник (власники) новоутвореного вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначаЇ на умовах контракту виконуючого обов'¤зки кер≥вника вищого навчального закладу на терм≥н до проведенн¤ вибор≥в кер≥вника вищого навчального закладу, але не б≥льше н≥ж на два роки.
—татт¤ 40. ќбранн¤ на посаду та зв≥льненн¤ з посади кер≥вника факультету
1. ¬чена рада факультету обираЇ ≥ рекомендуЇ кер≥внику вищого навчального закладу кандидатуру на посаду кер≥вника факультету з числа науково-педагог≥чних прац≥вник≥в факультету, ¤к≥ мають вчене званн¤ доцента, професора ≥ науковий ступ≥нь.
{ јбзац другий частини першоњ статт≥ 40 виключено на п≥дстав≥ «акону N 506-V ( 506-16 ) в≥д 20.12.2006 }
ер≥вник вищого навчального закладу призначаЇ кер≥вника факультету строком на п'¤ть рок≥в (дл¤ нац≥онального вищого навчального закладу - строком на с≥м рок≥в). ер≥вник факультету виконуЇ своњ повноваженн¤ на пост≥йн≥й основ≥. ≤нш≥ питанн¤ щодо пор¤дку обранн¤ кер≥вника факультету визначаютьс¤ статутом вищого навчального закладу.
” вищих навчальних закладах мистецького проф≥лю можуть встановлюватис¤ додатков≥ вимоги щодо кандидат≥в на посаду кер≥вника факультету.
«аступники кер≥вника факультету призначаютьс¤ кер≥вником вищого навчального закладу за пропозиц≥Їю вченоњ ради факультету.
2. ер≥вник факультету може бути зв≥льнений з посади на п≥дставах, визначених трудовим законодавством, а також за порушенн¤ статуту вищого навчального закладу та умов контракту. ер≥вник факультету може бути зв≥льнений з посади кер≥вником вищого навчального закладу на п≥дстав≥ р≥шенн¤ ¬ченоњ ради вищого навчального закладу.
3. ер≥вник факультету може бути зв≥льнений з посади кер≥вником вищого навчального закладу на п≥дстав≥ поданн¤ органу громадського самовр¤дуванн¤ факультету. ѕропозиц≥¤ про зв≥льненн¤ кер≥вника факультету вноситьс¤ до органу громадського самовр¤дуванн¤ факультету не менш ¤к половиною статутного складу вченоњ ради факультету. ѕропозиц≥¤ про зв≥льненн¤ кер≥вника факультету приймаЇтьс¤ не менше н≥ж двома третинами голос≥в статутного складу органу громадського самовр¤дуванн¤ факультету.
4. ер≥вник вищого навчального закладу, в ¤кому створено новий факультет, призначаЇ на умовах контракту виконуючого обов'¤зки кер≥вника цього факультету на терм≥н до проведенн¤ вибор≥в кер≥вника факультету, але не б≥льше н≥ж на один р≥к.
–озд≥л VII
ќ–√јЌ≤«ј÷≤я Ќј¬„јЋ№Ќќ-¬»’ќ¬Ќќ√ќ ѕ–ќ÷≈—”
—татт¤ 41. Ќавчально-виховний процес
Ќавчально-виховний процес забезпечуЇ можлив≥сть:
здобутт¤ особою знань, ум≥нь ≥ навичок у гуман≥тарн≥й, соц≥альн≥й, науково-природнич≥й ≥ техн≥чн≥й сферах;
≥нтелектуального, морального, духовного, естетичного ≥ ф≥зичного розвитку особи, що спри¤Ї формуванню знаючоњ, вм≥лоњ та вихованоњ особистост≥.
—татт¤ 42. ‘орми навчанн¤ у вищих навчальних закладах
Ќавчанн¤ у вищих навчальних закладах зд≥йснюЇтьс¤ за такими формами:
денна (очна);
веч≥рн¤;
заочна, дистанц≥йна;
екстернатна.
‘орми навчанн¤ можуть бути поЇднан≥. “ерм≥ни навчанн¤ за в≥дпов≥дними формами визначаютьс¤ можливост¤ми виконанн¤ осв≥тньо-профес≥йних програм п≥дготовки фах≥вц≥в певного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤.
≈кстернатна форма навчанн¤ - особлива форма навчанн¤, що передбачаЇ самост≥йне вивченн¤ навчальних дисципл≥н, складанн¤ у вищому навчальному заклад≥ зал≥к≥в, екзамен≥в та проходженн¤ ≥нших форм п≥дсумкового контролю, передбачених навчальним планом.
—татт¤ 43. ‘орми орган≥зац≥њ навчального процесу
Ќавчальний процес у вищих навчальних закладах зд≥йснюЇтьс¤ у таких формах:
навчальн≥ зан¤тт¤;
самост≥йна робота;
практична п≥дготовка;
контрольн≥ заходи.
ќсновними видами навчальних зан¤ть у вищих навчальних закладах Ї:
лекц≥¤;
лабораторне, практичне, сем≥нарське, ≥ндив≥дуальне зан¤тт¤;
консультац≥¤.
¬ищим навчальним закладом може бути встановлено ≥нш≥ види навчальних зан¤ть.
—татт¤ 44. ”мови прийому на навчанн¤ до вищого навчального закладу
1. ѕрийом ос≥б на навчанн¤ до вищих навчальних заклад≥в зд≥йснюЇтьс¤ на конкурсн≥й основ≥ в≥дпов≥дно до њх зд≥бностей незалежно в≥д форми власност≥ навчального закладу та джерел його ф≥нансуванн¤.
2. ”мови конкурсу мають забезпечувати дотриманн¤ прав громад¤н у галуз≥ осв≥ти.
3. ѕоза конкурсом, а також за ц≥льовими направленн¤ми до вищих навчальних заклад≥в державноњ та комунальноњ форм власност≥ особи зараховуютьс¤ у випадках ≥ у пор¤дку, передбачених законодавчими актами.
4. ѕрийом на навчанн¤ до вищого навчального закладу дл¤ п≥дготовки фах≥вц≥в ус≥х осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в проводитьс¤ в≥дпов≥дно до умов прийому на навчанн¤ до вищих навчальних заклад≥в.
ѕравила прийому на навчанн¤ до вищого навчального закладу затверджуютьс¤ його кер≥вником за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
—татт¤ 45. ¬≥драхуванн¤, перериванн¤ навчанн¤, поновленн¤ ≥ переведенн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах
1. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, можуть бути в≥драхован≥ з вищого навчального закладу:
за власним бажанн¤м;
за невиконанн¤ навчального плану;
за порушенн¤ умов контракту;
в ≥нших випадках, передбачених законами.
2. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, можуть переривати навчанн¤ у зв'¤зку ≥з обставинами, ¤к≥ унеможливлюють виконанн¤ навчального плану (за станом здоров'¤, призовом на строкову в≥йськову службу у раз≥ втрати права на в≥дстрочку в≥д нењ, навчанн¤м чи стажуванн¤м в осв≥тн≥х ≥ наукових установах ≥ноземних держав тощо). ќсобам, ¤к≥ перервали навчанн¤ у вищих навчальних закладах, надаЇтьс¤ академ≥чна в≥дпустка.
3. ѕоновленн¤ на навчанн¤ ос≥б, ¤к≥ в≥драхован≥ з вищих навчальних заклад≥в, зд≥йснюЇтьс¤ п≥д час кан≥кул.
4. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, можуть бути переведен≥ з:
одного вищого навчального закладу до ≥ншого вищого навчального закладу;
одного напр¤му п≥дготовки на ≥нший напр¤м п≥дготовки в межах одн≥Їњ галуз≥ знань;
одн≥Їњ спец≥альност≥ на ≥ншу спец≥альн≥сть в межах одного напр¤му п≥дготовки.
ѕор¤док переведенн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, визначаЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
–озд≥л VIII
”„ј—Ќ» » Ќј¬„јЋ№Ќќ-¬»’ќ¬Ќќ√ќ ѕ–ќ÷≈—”
—татт¤ 46. ”часники навчально-виховного процесу
”часниками навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах Ї:
педагог≥чн≥ ≥ науково-педагог≥чн≥ прац≥вники;
особи, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах;
прац≥вники вищих навчальних заклад≥в (категор≥йн≥ спец≥ал≥сти, старш≥ лаборанти, зав≥дувач≥ навчальними лаборатор≥¤ми, методисти та ≥нш≥).
—татт¤ 47. ѕедагог≥чн≥ ≥ науково-педагог≥чн≥ прац≥вники
ѕедагог≥чн≥ прац≥вники - особи, ¤к≥ за основним м≥сцем роботи у вищих навчальних закладах першого ≥ другого р≥вн≥в акредитац≥њ профес≥йно займаютьс¤ педагог≥чною д≥¤льн≥стю.
Ќауково-педагог≥чн≥ прац≥вники - особи, ¤к≥ за основним м≥сцем роботи у вищих навчальних закладах третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ профес≥йно займаютьс¤ педагог≥чною д≥¤льн≥стю у поЇднанн≥ з науковою та науково-техн≥чною д≥¤льн≥стю.
Ќаукова та науково-техн≥чна д≥¤льн≥сть науково-педагог≥чних прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ регулюЇтьс¤ «аконом ”крањни "ѕро наукову ≥ науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть" ( 1977-12 ).
—татт¤ 48. ќсновн≥ посади педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в
1. ѕосади педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в можуть об≥ймати особи з повною вищою осв≥тою, ¤к≥ пройшли спец≥альну педагог≥чну п≥дготовку.
2. ќсновними посадами педагог≥чних прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в першого ≥ другого р≥вн≥в акредитац≥њ Ї:
викладач;
старший викладач;
голова предметноњ (цикловоњ) ком≥с≥њ;
зав≥дуючий в≥дд≥ленн¤м;
заступник директора;
директор.
ќсновними посадами науково-педагог≥чних прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ Ї:
асистент;
викладач;
старший викладач;
директор б≥бл≥отеки;
науковий прац≥вник б≥бл≥отеки;
доцент;
професор;
зав≥дуючий кафедрою;
декан;
проректор;
ректор.
3. Ќа посади науково-педагог≥чних прац≥вник≥в обираютьс¤ за конкурсом, ¤к правило, особи, ¤к≥ мають науков≥ ступен≥ або вчен≥ званн¤, а також випускники маг≥стратури, асп≥рантури та докторантури.
—татутом вищого навчального закладу може бути встановлено додатков≥ вимоги до ос≥б, ¤к≥ приймаютьс¤ на посади науково-педагог≥чних прац≥вник≥в.
4. ѕедагог≥чн≥ прац≥вники призначаютьс¤ на посаду кер≥вником вищого навчального закладу. ѕедагог≥чн≥ прац≥вники кожн≥ п'¤ть рок≥в проход¤ть атестац≥ю. «а результатами атестац≥њ визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дн≥сть прац≥вник≥в займан≥й посад≥, присвоюютьс¤ категор≥њ, педагог≥чн≥ званн¤.
ѕозитивне р≥шенн¤ атестац≥йноњ ком≥с≥њ може бути п≥дставою дл¤ п≥двищенн¤ за посадою, а негативне - п≥дставою дл¤ зв≥льненн¤ педагог≥чного прац≥вника з посади у пор¤дку, встановленому законодавством.
ѕор¤док атестац≥њ педагог≥чних прац≥вник≥в встановлюЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
ѕерел≥к квал≥ф≥кац≥йних категор≥й ≥ педагог≥чних звань педагог≥чних прац≥вник≥в, пор¤док њх присвоЇнн¤ визначаютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
—татт¤ 49. –обочий час педагог≥чних та науково-педагог≥чних прац≥вник≥в
1. –обочий час педагог≥чного та науково-педагог≥чного прац≥вника визначаЇтьс¤ одексом закон≥в про працю ”крањни.
„ас виконанн¤ навчальних, методичних, наукових, орган≥зац≥йних та ≥нших трудових обов'¤зк≥в у поточному навчальному роц≥ не повинен перевищувати р≥чний робочий час.
ћаксимальне навчальне навантаженн¤ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в не може перевищувати 900 годин на навчальний р≥к.
ћаксимальне навчальне навантаженн¤ педагог≥чних прац≥вник≥в не може перевищувати 720 годин на навчальний р≥к.
2. ¬иди навчальних зан¤ть, що вход¤ть до навчального навантаженн¤ педагог≥чного та науково-педагог≥чного прац≥вника в≥дпов≥дно до його посади, встановлюютьс¤ вищим навчальним закладом в ≥ндив≥дуальному план≥ прац≥вника.
3. «алученн¤ педагог≥чних та науково-педагог≥чних прац≥вник≥в до роботи, не обумовленоњ трудовим договором, може зд≥йснюватис¤ лише за його згодою або у випадках, передбачених законом.
4. ¬≥двол≥канн¤ педагог≥чних та науково-педагог≥чних прац≥вник≥в в≥д виконанн¤ профес≥йних обов'¤зк≥в не допускаЇтьс¤, за вин¤тком випадк≥в, передбачених законом.
—татт¤ 50. ѕрава педагог≥чних та науково-педагог≥чних прац≥вник≥в
ѕедагог≥чн≥ та науково-педагог≥чн≥ прац≥вники в≥дпов≥дно до закону мають право на:
захист профес≥йноњ чест≥ та г≥дност≥;
в≥льний виб≥р метод≥в та засоб≥в навчанн¤ в межах затверджених навчальних план≥в;
проведенн¤ науковоњ роботи у вищих навчальних закладах вс≥х р≥вн≥в акредитац≥њ;
≥ндив≥дуальну педагог≥чну д≥¤льн≥сть;
участь у громадському самовр¤дуванн≥;
участь у об'Їднанн¤х громад¤н;
забезпеченн¤ житлом;
отриманн¤ п≥льгових кредит≥в дл¤ ≥ндив≥дуального ≥ кооперативного житлового буд≥вництва;
одержанн¤ службового житла;
одержанн¤ державних стипенд≥й.
ѕедагог≥чн≥ та науково-педагог≥чн≥ прац≥вники мають ≥ ≥нш≥ права, передбачен≥ законами та статутом вищого навчального закладу.
—татт¤ 51. ќбов'¤зки педагог≥чних та науково-педагог≥чних прац≥вник≥в
ѕедагог≥чн≥ та науково-педагог≥чн≥ прац≥вники зобов'¤зан≥:
пост≥йно п≥двищувати профес≥йний р≥вень, педагог≥чну майстерн≥сть, наукову квал≥ф≥кац≥ю (дл¤ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в);
забезпечувати високий науково-теоретичний ≥ методичний р≥вень викладанн¤ дисципл≥н у повному обс¤з≥ осв≥тньоњ програми в≥дпов≥дноњ спец≥альност≥;
додержуватис¤ норм педагог≥чноњ етики, морал≥, поважати г≥дн≥сть ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, прививати њм любов до ”крањни, виховувати њх в дус≥ украњнського патр≥отизму ≥ поваги до онституц≥њ ”крањни ( 254к/96-¬– );
додержуватис¤ закон≥в, статуту та правил внутр≥шнього розпор¤дку вищого навчального закладу.
—татт¤ 52. ѕ≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ та стажуванн¤ педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в
ѕедагог≥чн≥ та науково-педагог≥чн≥ прац≥вники п≥двищують квал≥ф≥кац≥ю та проход¤ть стажуванн¤ у в≥дпов≥дних наукових ≥ осв≥тньо-наукових установах ¤к в ”крањн≥, так ≥ за њњ межами.
¬ищий навчальний заклад забезпечуЇ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ та стажуванн¤ педагог≥чних та науково-педагог≥чних прац≥вник≥в не р≥дше н≥ж один раз на п'¤ть рок≥в ≥з збереженн¤м середньоњ зароб≥тноњ плати.
—татт¤ 53. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах
ќсобами, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, Ї студенти (слухач≥), курсанти, екстерни, асистенти-стажисти, ≥нтерни, кл≥н≥чн≥ ординатори, здобувач≥, асп≥ранти (ад'юнкти) та докторанти.
—тудент (слухач) - особа, ¤ка в установленому пор¤дку зарахована до вищого навчального закладу ≥ навчаЇтьс¤ за денною (очною), веч≥рньою або заочною, дистанц≥йною формами навчанн¤ з метою здобутт¤ певних осв≥тнього та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн≥в.
урсант - особа, ¤ка в установленому пор¤дку зарахована до в≥йськового вищого навчального закладу ≥ навчаЇтьс¤ з метою здобутт¤ певних осв≥тнього та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн≥в.
≈кстерн - особа, ¤ка в установленому пор¤дку зарахована до вищого навчального закладу, маЇ в≥дпов≥дний осв≥тн≥й, осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень ≥ навчаЇтьс¤ за екстернатною формою навчанн¤ з метою здобутт¤ певних осв≥тнього та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн≥в.
јсистент-стажист - особа, ¤ка маЇ повну вищу осв≥ту ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень маг≥стра або спец≥ал≥ста, навчаЇтьс¤ в асистентур≥-стажуванн≥ вищих навчальних заклад≥в мистецького проф≥лю з метою удосконаленн¤ творчоњ майстерност≥.
≤нтерн - особа, ¤ка маЇ повну вищу осв≥ту ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень спец≥ал≥ста медичного або фармацевтичного спр¤муванн¤, навчаЇтьс¤ з метою отриманн¤ квал≥ф≥кац≥њ л≥кар¤ або пров≥зора певноњ спец≥альност≥ в≥дпов≥дно до перел≥ку л≥карських або пров≥зорських посад.
л≥н≥чний ординатор - особа, ¤ка маЇ повну вищу осв≥ту ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень спец≥ал≥ста або маг≥стра медичного спр¤муванн¤ та квал≥ф≥кац≥ю л≥кар¤ певноњ спец≥альност≥ в≥дпов≥дно до перел≥ку л≥карських посад, навчаЇтьс¤ з метою поглибленн¤ профес≥йних знань, п≥двищенн¤ р≥вн≥в ум≥нь та навичок л≥кар¤-спец≥ал≥ста.
«добувач - особа, ¤ка прикр≥плена до асп≥рантури або докторантури вищого навчального закладу або науковоњ установи ≥ готуЇ дисертац≥ю на здобутт¤ наукового ступен¤ кандидата наук без навчанн¤ в асп≥рантур≥, або особа, ¤ка маЇ науковий ступ≥нь кандидата наук ≥ готуЇ дисертац≥ю на здобутт¤ наукового ступен¤ доктора наук без перебуванн¤ в докторантур≥.
јсп≥рант (ад'юнкт) - особа, ¤ка маЇ повну вищу осв≥ту ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень маг≥стра або спец≥ал≥ста, навчаЇтьс¤ в асп≥рантур≥ (ад'юнктур≥) вищого навчального закладу або науковоњ установи дл¤ п≥дготовки дисертац≥њ на здобутт¤ наукового ступен¤ кандидата наук.
ƒокторант - особа, ¤ка маЇ науковий ступ≥нь кандидата наук ≥ зарахована до докторантури дл¤ п≥дготовки дисертац≥њ на здобутт¤ наукового ступен¤ доктора наук.
—татт¤ 54. ѕрава ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах
1. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, мають право на:
виб≥р форми навчанн¤;
безпечн≥ ≥ нешк≥длив≥ умови навчанн¤, прац≥ та побуту;
трудову д≥¤льн≥сть у позанавчальний час;
додаткову оплачувану в≥дпустку у зв'¤зку з навчанн¤м за основним м≥сцем роботи, скорочений робочий час та ≥нш≥ п≥льги, передбачен≥ законодавством дл¤ ос≥б, ¤к≥ поЇднують роботу з навчанн¤м;
користуванн¤ навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу;
участь у науково-досл≥дних, досл≥дно-конструкторських роботах, конференц≥¤х, симпоз≥умах, виставках, конкурсах, представленн¤ своњх роб≥т дл¤ публ≥кац≥й;
участь в обговоренн≥ та вир≥шенн≥ питань удосконаленн¤ навчально-виховного процесу, науково-досл≥дноњ роботи, призначенн¤ стипенд≥й, орган≥зац≥њ дозв≥лл¤, побуту, оздоровленн¤;
наданн¤ пропозиц≥й щодо умов ≥ розм≥р≥в плати за навчанн¤;
участь у об'Їднанн¤х громад¤н;
обранн¤ навчальних дисципл≥н за спец≥альн≥стю в межах, передбачених осв≥тньо-профес≥йною програмою п≥дготовки та робочим навчальним планом;
участь у формуванн≥ ≥ндив≥дуального навчального плану;
моральне та (або) матер≥альне заохоченн¤ за усп≥хи у навчанн≥ та активну участь у науково-досл≥дн≥й робот≥;
захист в≥д будь-¤ких форм експлуатац≥њ, ф≥зичного та псих≥чного насильства;
безкоштовне користуванн¤ у вищих навчальних закладах б≥бл≥отеками, ≥нформац≥йними фондами, послугами навчальних, наукових, медичних та ≥нших п≥дрозд≥л≥в вищого навчального закладу;
кан≥кул¤рну в≥дпустку тривал≥стю не менше н≥ж в≥с≥м календарних тижн≥в.
2. —туденти вищих навчальних заклад≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ за денною (очною) формою навчанн¤, мають право на п≥льговий проњзд у транспорт≥, а також на забезпеченн¤ гуртожитком у пор¤дках, встановлених аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
—туденти вищих навчальних заклад≥в мають право на отриманн¤ стипенд≥й, призначених юридичними та ф≥зичними особами, ¤к≥ направили њх на навчанн¤, а також ≥нших стипенд≥й в≥дпов≥дно до законодавства.
—татт¤ 55. ќбов'¤зки ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах
ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, зобов'¤зан≥:
додержуватис¤ закон≥в, статуту та правил внутр≥шнього розпор¤дку вищого навчального закладу;
виконувати граф≥к навчального процесу та вимоги навчального плану.
—татт¤ 56. ѕрацевлаштуванн¤ випускник≥в вищих навчальних заклад≥в
¬ипускники вищих навчальних заклад≥в в≥льн≥ у вибор≥ м≥сц¤ роботи.
¬ипускник вищого навчального закладу, ¤кий навчавс¤ за державним замовленн¤м ≥ ¤кому присвоЇно квал≥ф≥кац≥ю фах≥вц¤ з вищою осв≥тою певного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤, працевлаштовуЇтьс¤ на п≥дстав≥ направленн¤ на роботу в≥дпов≥дно до угоди, укладеноњ м≥ж замовником, кер≥вником вищого навчального закладу та випускником.
якщо випускник вищого навчального закладу навчавс¤ за кошти третьоњ особи, його працевлаштуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до укладеноњ м≥ж ними угоди.
—татт¤ 57. √арант≥њ педагог≥чним, науково-педагог≥чним та ≥ншим категор≥¤м прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в
1. ѕедагог≥чним, науково-педагог≥чним та ≥ншим категор≥¤м прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в в≥дпов≥дно:
створюютьс¤ належн≥ умови прац≥, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, побуту, в≥дпочинку та медичного обслуговуванн¤;
виплачуютьс¤ у раз≥ втрати роботи компенсац≥њ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро зайн¤т≥сть населенн¤" ( 803-12 );
забезпечуЇтьс¤ зарахуванн¤ до науково-педагог≥чного стажу роб≥т за сум≥сництвом у раз≥ виконанн¤ навчальних обов'¤зк≥в не менше н≥ж 180 годин на р≥к;
надаютьс¤ гарант≥њ та встановлюютьс¤ заохоченн¤, передбачен≥ статт¤ми 57 ≥ 58 «акону ”крањни "ѕро осв≥ту" ( 1060-12 ).
2. ¬ищий навчальний заклад в≥дпов≥дно до статуту визначаЇ форму ≥ систему доплат, надбавок, прем≥й та ≥нш≥ умови матер≥ального стимулюванн¤ педагог≥чним, науково-педагог≥чним та ≥ншим категор≥¤м прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в.
–озд≥л IX
ѕ≤ƒ√ќ“ќ¬ ј Ќј” ќ¬»’ ≤ Ќј” ќ¬ќ-ѕ≈ƒј√ќ√≤„Ќ»’ ѕ–ј÷≤¬Ќ» ≤¬
—татт¤ 58. јсп≥рантура (ад'юнктура), асистентура-стажуванн¤ та докторантура
1. ќсновними формами п≥дготовки наукових ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ Ї асп≥рантура (ад'юнктура) ≥ докторантура.
2. јсп≥рантура (ад'юнктура) ≥ докторантура створюють умови дл¤ безперервноњ осв≥ти, п≥двищенн¤ науково-педагог≥чноњ ≥ науковоњ квал≥ф≥кац≥њ громад¤н ≥ здобутт¤ наукового ступен¤ кандидата або доктора наук.
3. јсистентура-стажуванн¤ в≥дкриваЇтьс¤ при вищих навчальних закладах мистецького проф≥лю ≥ Ї основною формою п≥дготовки науково-педагог≥чних, творчих ≥ виконавських кадр≥в з≥ спец≥альностей мистецьких напр¤м≥в.
4. ѕ≥дготовка кандидат≥в ≥ доктор≥в наук зд≥йснюЇтьс¤ вищими навчальними закладами третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ, науково-досл≥дними установами та њх в≥докремленими п≥дрозд≥лами.
5. ѕор¤док п≥дготовки наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
—татт¤ 59. Ќауков≥ ступен≥ ≥ вчен≥ званн¤
1. Ќауковими ступен¤ми Ї:
кандидат наук;
доктор наук.
Ќауков≥ ступен≥ присуджують спец≥ал≥зован≥ вчен≥ ради на п≥дстав≥ прилюдного захисту дисертац≥й. –≥шенн¤ спец≥ал≥зованих вчених рад про присудженн¤ наукових ступен≥в затверджуютьс¤ ¬ищою атестац≥йною ком≥с≥Їю ”крањни.
2. ¬ченими званн¤ми Ї:
старший науковий сп≥вроб≥тник;
доцент;
професор.
¬чене званн¤ старшого наукового сп≥вроб≥тника на основ≥ р≥шенн¤ ¬ченоњ (науковоњ, науково-техн≥чноњ, техн≥чноњ) ради, ¤ка д≥Ї в систем≥ м≥н≥стерства, ≥ншого центрального органу виконавчоњ влади або установи, присвоюЇ ¬ища атестац≥йна ком≥с≥¤ ”крањни у пор¤дку, встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
¬чене званн¤ доцента або професора на основ≥ р≥шенн¤ ¬ченоњ (науковоњ, науково-техн≥чноњ, техн≥чноњ) ради, ¤ка д≥Ї в систем≥ м≥н≥стерства, ≥ншого центрального органу виконавчоњ влади або установи, присвоюЇ спец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки у пор¤дку, встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
«разки документ≥в про присудженн¤ наукових ступен≥в ≥ присвоЇнн¤ вчених звань затверджуютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
3. ѕрисудженн¤ наукового ступен¤ або присвоЇнн¤ вченого званн¤ особ≥ Ї визнанн¤м р≥вн¤ њњ науковоњ квал≥ф≥кац≥њ.
—татт¤ 60. —пец≥ал≥зован≥ вчен≥ ради
1. —пец≥ал≥зован≥ вчен≥ ради Ї основною ланкою в систем≥ атестац≥њ наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ.
—пец≥ал≥зован≥ вчен≥ ради утворюютьс¤ за р≥шенн¤м ¬ищоњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ ”крањни у вищих навчальних закладах третього та четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ, у ≥нших установах, ¤к≥ провод¤ть науков≥, науково-техн≥чн≥ досл≥дженн¤, а також мають високий р≥вень кадрового та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ дл¤ п≥дготовки наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ.
2. ƒо складу спец≥ал≥зованих вчених рад дл¤ захисту дисертац≥й включаютьс¤ вчен≥, ¤к≥ мають науковий ступ≥нь доктора наук.
ƒо складу спец≥ал≥зованих вчених рад дл¤ захисту кандидатських дисертац≥й також можуть бути включен≥ вчен≥, ¤к≥ мають науковий ступ≥нь кандидата наук.
3. ѕор¤док створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ спец≥ал≥зованих вчених рад визначаЇтьс¤ ¬ищою атестац≥йною ком≥с≥Їю ”крањни.
–озд≥л X
Ќј” ќ¬ј ≤ Ќј” ќ¬ќ-“≈’Ќ≤„Ќј ƒ≤яЋ№Ќ≤—“№ ” ¬»ў»’ Ќј¬„јЋ№Ќ»’ «ј Ћјƒј’
—татт¤ 61. ћета ≥ завданн¤ науковоњ ≥ науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ у вищих навчальних закладах
1. Ќаукова ≥ науково-техн≥чна д≥¤льн≥сть у вищих навчальних закладах Ї нев≥д'Їмною складовою осв≥тньоњ д≥¤льност≥ ≥ зд≥йснюЇтьс¤ з метою ≥нтеграц≥њ науковоњ, навчальноњ ≥ виробничоњ д≥¤льност≥ в систем≥ вищоњ осв≥ти.
2. Ќаукова ≥ науково-техн≥чна д≥¤льн≥сть вищих навчальних заклад≥в забезпечуЇтьс¤ через:
орган≥чну Їдн≥сть зм≥сту осв≥ти ≥ програм науковоњ д≥¤льност≥;
спр¤муванн¤ фундаментальних, прикладних досл≥джень ≥ розробок на створенн¤ ≥ впровадженн¤ нових конкурентоздатних техн≥ки, технолог≥й та матер≥ал≥в;
створенн¤ стандарт≥в вищоњ осв≥ти, п≥дручник≥в та навчальних пос≥бник≥в з урахуванн¤м дос¤гнень науки ≥ техн≥ки;
розвиток р≥зних форм науковоњ сп≥впрац≥ (в тому числ≥ м≥жнародноњ) з установами ≥ орган≥зац≥¤ми, що не вход¤ть до системи вищоњ осв≥ти, дл¤ розв'¤занн¤ складних наукових проблем, впровадженн¤ результат≥в наукових досл≥джень ≥ розробок;
безпосередню участь учасник≥в навчально-виховного процесу в науково-досл≥дних ≥ досл≥дно-конструкторських роботах, що провад¤тьс¤ у вищому навчальному заклад≥;
плануванн¤ проведенн¤ ≥ виконанн¤ науково-педагог≥чними прац≥вниками наукових досл≥джень у межах основного робочого часу;
залученн¤ до навчально-виховного процесу пров≥дних учених ≥ науковц≥в, прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в та ≥нших наукових установ ≥ орган≥зац≥й;
орган≥зац≥ю наукових, науково-практичних, науково-методичних сем≥нар≥в, конференц≥й, ол≥мп≥ад, конкурс≥в, науково-досл≥дних, курсових, дипломних та ≥нших роб≥т учасник≥в навчально-виховного процесу.
—татт¤ 62. ќрган≥зац≥¤ ≥ управл≥нн¤ науковою ≥ науково-техн≥чною д≥¤льн≥стю
1. Ќаукова ≥ науково-техн≥чна д≥¤льн≥сть у вищих навчальних закладах провадитьс¤ ≥ ф≥нансуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до цього «акону, закон≥в ”крањни "ѕро осв≥ту" ( 1060-12 ) та "ѕро наукову ≥ науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть" ( 1977-12 ).
2. —пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки:
розробл¤Ї зг≥дно з законодавством пропозиц≥њ щодо обс¤г≥в бюджетного ф≥нансуванн¤ науковоњ та науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в, ≥нших п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, що д≥ють у систем≥ вищоњ осв≥ти, а також обс¤г≥в кап≥тального буд≥вництва зазначених п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й;
зд≥йснюЇ управл≥нн¤ у галуз≥ науковоњ ≥ науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥, зокрема через державне замовленн¤, а також орган≥зуЇ ≥ забезпечуЇ проведенн¤ науковоњ роботи ¤к нев≥д'Їмноњ складовоњ осв≥тнього процесу у вищих навчальних закладах.
3. Ќауков≥ досл≥дженн¤, що провод¤тьс¤ за рахунок кошт≥в державного бюджету, ф≥нансуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки та (або) центральними органами виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, незалежно в≥д ф≥нансуванн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥. ¬ першочерговому пор¤дку ф≥нансуютьс¤ фундаментальн≥ та пошуков≥ досл≥дженн¤, а також науково-досл≥дн≥ роботи, що виконуютьс¤ в рамках пр≥оритетних напр¤м≥в розвитку науки ≥ техн≥ки.
ƒо виконанн¤ наукових ≥ науково-техн≥чних роб≥т у вищому навчальному заклад≥ можуть залучатис¤ науков≥, педагог≥чн≥ ≥ науково-педагог≥чн≥ прац≥вники, ≥нш≥ прац≥вники вищих навчальних заклад≥в, особи, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥, а також фах≥вц≥ ≥нших орган≥зац≥й.
4. Ќаукова ≥ науково-техн≥чна д≥¤льн≥сть у вищому навчальному заклад≥ може також зд≥йснюватис¤ на п≥дстав≥ договору.
5. ¬ищий навчальний заклад третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ, що провадить наукову д≥¤льн≥сть, проходить державну атестац≥ю в≥дпов≥дно до статт≥ 11 «акону ”крањни "ѕро наукову ≥ науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть" ( 1977-12 ).
–озд≥л XI
‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ-≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ ¬≤ƒЌќ—»Ќ» ¬ —»—“≈ћ≤ ¬»ўќѓ ќ—¬≤“»
—татт¤ 63. ѕравовий режим майна вищих навчальних заклад≥в
1. «а вищим навчальним закладом з метою забезпеченн¤ д≥¤льност≥, передбаченоњ його статутом, ≥ в≥дпов≥дно до закону та його орган≥зац≥йно-правовоњ форми власником (власниками) закр≥плюютьс¤ на правах оперативного управл≥нн¤ або передаютьс¤ у власн≥сть буд≥вл≥, споруди, майнов≥ комплекси, обладнанн¤, а також ≥нше необх≥дне майно.
2. ћайно, що закр≥плене за вищим навчальним закладом державноњ або комунальноњ форми власност≥, а також доходи в≥д використанн¤ цього майна належать вищому навчальному закладу на правах оперативного управл≥нн¤.
ћайно, що знаходитьс¤ у державн≥й ≥ комунальн≥й власност≥ ≥ передане в оперативне управл≥нн¤ вищим навчальним закладам державноњ ≥ комунальноњ форм власност≥, не п≥дл¤гаЇ вилученню або передач≥ будь-¤ким п≥дприЇмствам, установам, орган≥зац≥¤м, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавством.
ћайно вищих навчальних заклад≥в державноњ та комунальноњ форм власност≥, що забезпечуЇ њх статутну д≥¤льн≥сть, не може бути предметом застави.
ƒержава в особ≥ в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади встановлюЇ п≥льги в оподаткуванн≥, сплат≥ платеж≥в, митних збор≥в дл¤ вищих навчальних заклад≥в.
{ ƒ≥ю частини третьоњ статт≥ 63 зупинено на 2007 р≥к в частин≥ в≥дкритт¤ рахунк≥в у банк≥вських установах, збереженн¤ кошт≥в на депозитних рахунках у банках та користуванн¤ банк≥вськими кредитами зг≥дно ≥з «аконом N 489-V ( 489-16 ) в≥д 19.12.2006 } 3. ¬ищий навчальний заклад державноњ та комунальноњ форм власност≥ самост≥йно розпор¤джаЇтьс¤ доходами та ≥ншими надходженн¤ми, одержаними в≥д наданн¤ дозволених законодавством платних послуг. “аке розпор¤дженн¤ включаЇ в себе право в≥дкривати поточн≥ та депозитн≥ рахунки в банках, збереженн¤ кошт≥в на депозитних рахунках банк≥в, право придбанн¤ майна та його використанн¤ на п≥дстав≥ договор≥в тощо.
4. ѕовноваженн¤ власника (власник≥в) щодо розпор¤дженн¤ державним майном у систем≥ вищоњ осв≥ти реал≥зуютьс¤ в≥дпов≥дно до закон≥в.
5. ¬ищий навчальний заклад у межах, визначених законами, та в≥дпов≥дно до статуту маЇ право:
отримувати кошти ≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥ (будинки, споруди, обладнанн¤, транспортн≥ засоби тощо) в≥д орган≥в державноњ влади, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й (в тому числ≥ благод≥йних) та ф≥зичних ос≥б;
провадити ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть в ”крањн≥ та за њњ межами;
створювати власн≥ або використовувати за договором ≥нш≥ матер≥ально-техн≥чн≥ бази дл¤ проведенн¤ навчально-виробничоњ практики ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, а також дл¤ власноњ господарськоњ д≥¤льност≥;
розвивати власну соц≥ально-побутову базу, мережу спортивно-оздоровчих, л≥кувально-проф≥лактичних та культурних заклад≥в;
зд≥йснювати кап≥тальне буд≥вництво, реконструкц≥ю, кап≥тальний ≥ поточний ремонти основних фонд≥в на умовах п≥др¤ду або господарським способом;
спр¤мовувати кошти на буд≥вництво або благоустр≥й соц≥ально-побутових об'Їкт≥в, а також на соц≥альну п≥дтримку педагог≥чних, науково-педагог≥чних та ≥нших категор≥й прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в та ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах;
{ ƒ≥ю абзацу восьмого частини п'¤тоњ статт≥ 63 зупинено на 2007 р≥к в частин≥ в≥дкритт¤ рахунк≥в у банк≥вських установах, збереженн¤ кошт≥в на депозитних рахунках у банках та користуванн¤ банк≥вськими кредитами зг≥дно ≥з «аконом N 489-V ( 489-16 ) в≥д 19.12.2006 } в≥дкривати рахунки у нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥ у банках в≥дпов≥дно до законодавства про банк≥вську д≥¤льн≥сть;
{ ƒ≥ю абзацу дев'¤того частини п'¤тоњ статт≥ 63 зупинено на 2007 р≥к в частин≥ в≥дкритт¤ рахунк≥в у банк≥вських установах, збереженн¤ кошт≥в на депозитних рахунках у банках та користуванн¤ банк≥вськими кредитами зг≥дно ≥з «аконом N 489-V ( 489-16 ) в≥д 19.12.2006 } користуватис¤ банк≥вськими кредитами.
—татт¤ 64. ‘≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в
1. ‘≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в державноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок кошт≥в державного бюджету, призначених дл¤ ф≥нансуванн¤ спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади. –ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ, виконавч≥ органи в≥дпов≥дних рад можуть ф≥нансувати вищ≥ навчальн≥ заклади державноњ форми власност≥ в≥дпов≥дно до програм соц≥ально-економ≥чного розвитку рег≥он≥в. ( јбзац перший частини першоњ статт≥ 64 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 2229-IV ( 2229-15 ) в≥д 14.12.2004 )
–озм≥ри бюджетних призначень на п≥дготовку фах≥вц≥в з вищою осв≥тою, а також п≥дготовку наукових ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в через асп≥рантуру ≥ докторантуру визначаютьс¤ у закон≥ про державний бюджет. ( јбзац другий частини першоњ статт≥ 64 в редакц≥њ «акону N 2229-IV ( 2229-15 ) в≥д 14.12.2004 )
—пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки та ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади беруть участь у встановленн≥ норматив≥в матер≥ально-техн≥чного, ф≥нансового та ≥ншого забезпеченн¤ вищих навчальних заклад≥в (штатна чисельн≥сть сп≥вроб≥тник≥в, сп≥вв≥дношенн¤ к≥лькост≥ студент≥в ≥ викладач≥в, навчальне навантаженн¤ викладач≥в, розм≥ри земельних д≥л¤нок, ф≥нансуванн¤ наукових досл≥джень, утриманн¤ навчальних аудитор≥й ≥ лаборатор≥й, б≥бл≥отек та фонд≥в науковоњ ≥ навчальноњ л≥тератури, ф≥нансуванн¤ кап≥тального буд≥вництва, ремонту ≥ утриманн¤ буд≥вель ≥ спортивно-оздоровчих споруд, придбанн¤ техн≥чних засоб≥в навчанн¤ та методичного забезпеченн¤ навчального процесу тощо), диференц≥йованих залежно в≥д статусу, р≥вн¤ акредитац≥њ, типу вищого навчального закладу, напр¤м≥в ≥ спец≥альностей, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в, та наукових напр¤м≥в п≥дготовки наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ.
‘≥нансуванн¤ за рахунок видатк≥в ƒержавного бюджету ”крањни п≥дготовки фах≥вц≥в з вищою осв≥тою за напр¤мами ≥ спец≥альност¤ми в≥дпов≥дних осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в у вищих навчальних закладах державноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ в обс¤гах, необх≥дних дл¤ забезпеченн¤ на кожн≥ дес¤ть тис¤ч населенн¤ навчанн¤ не менше ¤к ста студент≥в у вищих навчальних закладах першого ≥ другого р≥вн≥в акредитац≥њ та ста в≥с≥мдес¤ти студент≥в у вищих навчальних закладах третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ.
2. ‘≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в, що перебувають у власност≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим, та вищих навчальних заклад≥в комунальноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок кошт≥в в≥дпов≥дних бюджет≥в.
3. ‘≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в приватноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ њх власниками.
4. ƒл¤ ф≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в можуть залучатис¤ додатков≥ джерела ф≥нансуванн¤, не заборонен≥ законодавством.
«алучен≥ кошти спр¤мовуютьс¤ на зд≥йсненн¤ статутноњ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу у пор¤дку ≥ на умовах, визначених законодавством та його статутом.
5. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади державноњ форми власност≥, вищ≥ навчальн≥ заклади, що перебувають у власност≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим, та вищ≥ навчальн≥ заклади комунальноњ форми власност≥ використовують кошти в≥дпов≥дних бюджет≥в, а також додаткових джерел ф≥нансуванн¤, не заборонених законодавством, на оплату прац≥ та матер≥альне стимулюванн¤ своњх прац≥вник≥в.
6. –озм≥р плати за весь строк навчанн¤ або за наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг встановлюЇтьс¤ вищим навчальним закладом у грошов≥й одиниц≥ ”крањни - гривн≥, з урахуванн¤м оф≥ц≥йно визначеного р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ за попередн≥й календарний р≥к.
–озм≥р плати за весь строк навчанн¤ або за наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг встановлюЇтьс¤ у договор≥, що укладаЇтьс¤ м≥ж вищим навчальним закладом та особою, ¤ка навчатиметьс¤, або юридичною особою, що оплачуватиме навчанн¤ або наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг, ≥ не може зм≥нюватис¤ прот¤гом усього строку навчанн¤. “иповий догов≥р затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
–озм≥р плати за весь строк навчанн¤ або за наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг публ≥куЇтьс¤ у загальнодержавних друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ та ≥нформац≥йних зб≥рниках спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
ѕлата за навчанн¤ або за наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг може вноситис¤ за весь строк навчанн¤ або наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг повн≥стю одноразово або частками - пом≥с¤чно, по семестрах, щор≥чно.
ќсоби, ¤к≥ усп≥шно навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах державноњ або комунальноњ форми власност≥ за денною (очною) формою навчанн¤ за кошти державного або м≥сцевого бюджету, забезпечуютьс¤ стипенд≥¤ми у розм≥р≥ не менше н≥ж два неоподатковуваних м≥н≥муми доход≥в громад¤н. ѕор¤док призначенн¤ ≥ виплати стипенд≥й встановлюЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ѕедагог≥чним та науково-педагог≥чним прац≥вникам вищих навчальних заклад≥в встановлюютьс¤ доплати за науковий ступ≥нь кандидата наук або доктора наук у розм≥рах в≥дпов≥дно 15 та 20 в≥дсотк≥в посадового окладу, ¤кщо на¤вн≥сть наукового ступен¤ не передбачена квал≥ф≥кац≥йними вимогами за посадою, ¤ку об≥ймаЇ прац≥вник.
7. «аконом встановлюютьс¤ джерела, обс¤ги та види надходжень, ¤к≥ не Ї об'Їктом оподаткуванн¤ дл¤ вищих навчальних заклад≥в вс≥х форм власност≥, а також встановлюютьс¤ п≥льги щодо сплати податк≥в ≥ збор≥в дл¤ вищих навчальних заклад≥в та ос≥б, ¤к≥ надають њм благод≥йну допомогу.
8. ѕоказники державного замовленн¤ на п≥дготовку фах≥вц≥в з вищою осв≥тою формуютьс¤ за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ економ≥ки на п≥дстав≥ узгодженого поданн¤ спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки (≥ншого центрального органу виконавчоњ влади, ¤кий маЇ у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади) та спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики.
ѕоказники державного замовленн¤ на п≥дготовку наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в формуютьс¤ за науковими напр¤мами спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ економ≥ки за поданн¤м спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, ¤к≥ зд≥йснюють п≥дготовку наукових та науково-педагог≥чних кадр≥в.
—татт¤ 65. ѕлатн≥ послуги у галуз≥ вищоњ осв≥ти та пов'¤заних з нею ≥нших галуз¤х д≥¤льност≥
¬ищий навчальний заклад в≥дпов≥дно до свого статуту може надавати ф≥зичним та юридичним особам платн≥ послуги у галуз≥ вищоњ осв≥ти та пов'¤заних з нею ≥нших галуз¤х д≥¤льност≥ за умови забезпеченн¤ провадженн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥.
ѕерел≥к вид≥в платних послуг у галуз≥ вищоњ осв≥ти та пов'¤заних з нею ≥нших галуз¤х д≥¤льност≥, що можуть надаватис¤ вищими навчальними закладами державноњ або комунальноњ форми власност≥, визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
¬ищий навчальний заклад не може надавати платн≥ послуги у галуз≥ вищоњ осв≥ти та пов'¤заних з нею ≥нших галуз¤х д≥¤льност≥ на зам≥ну або в рамках осв≥тньоњ д≥¤льност≥, що ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок кошт≥в державного та м≥сцевого бюджет≥в.
–озд≥л XII
ћ≤∆Ќј–ќƒЌ≈ —ѕ≤¬–ќЅ≤“Ќ»÷“¬ќ
—татт¤ 66. ƒержавна пол≥тика у галуз≥ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у галуз≥ вищоњ осв≥ти
ƒержава спри¤Ї м≥жнародному сп≥вроб≥тництву у галуз≥ вищоњ осв≥ти ≥ зд≥йснюЇ заходи щодо розвитку та зм≥цненн¤ взаЇмовиг≥дного м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у галуз≥ вищоњ осв≥ти в рамках двосторонн≥х ≥ багатосторонн≥х м≥жнародних договор≥в ≥ угод.
ƒержава створюЇ умови дл¤ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва вищих навчальних заклад≥в ус≥х форм власност≥, наукових, проектних, виробничих, кл≥н≥чних, медико-проф≥лактичних, культурно-осв≥тн≥х орган≥зац≥й та установ, ¤к≥ забезпечують функц≥онуванн¤ та розвиток системи вищоњ осв≥ти, орган≥в управл≥нн¤ вищою осв≥тою, шл¤хом бюджетного ф≥нансуванн¤, наданн¤ п≥льг по сплат≥ податк≥в та збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в), пов'¤заних ≥з закуп≥влею та ввезенн¤м на митну територ≥ю ”крањни навчального, наукового та виробничого обладнанн¤, приладд¤ та матер≥ал≥в, дл¤ зд≥йсненн¤ осв≥тньоњ, науковоњ та науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥.
—татт¤ 67. ќсновн≥ напр¤ми м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у галуз≥ вищоњ осв≥ти
1. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади мають право зд≥йснювати м≥жнародне сп≥вроб≥тництво, укладати договори про сп≥вроб≥тництво, встановлювати пр¤м≥ зв'¤зки з вищими навчальними закладами ≥ноземних держав, м≥жнародними орган≥зац≥¤ми, фондами тощо в≥дпов≥дно до законодавства.
2. √оловними напр¤мами м≥жнародного сп≥вроб≥тництва вищих навчальних заклад≥в Ї:
участь у програмах двостороннього та багатостороннього м≥ждержавного обм≥ну студентами, асп≥рантами, педагог≥чними, науково-педагог≥чними та науковими прац≥вниками;
проведенн¤ сп≥льних наукових досл≥джень;
орган≥зац≥¤ м≥жнародних конференц≥й, симпоз≥ум≥в, конгрес≥в та ≥нших заход≥в;
участь у м≥жнародних осв≥тн≥х та наукових програмах;
сп≥льна видавнича д≥¤льн≥сть;
наданн¤ послуг, пов'¤заних ≥з здобутт¤м вищоњ та п≥сл¤дипломноњ осв≥ти, ≥ноземним громад¤нам в ”крањн≥;
в≥др¤дженн¤ за кордон науково-педагог≥чних кадр≥в дл¤ викладацькоњ та науковоњ роботи в≥дпов≥дно до м≥жнародних договор≥в ”крањни, а також пр¤мих договор≥в вищих навчальних заклад≥в з ≥ноземними партнерами.
—татт¤ 68. «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть у галуз≥ вищоњ осв≥ти
1. «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть вищого навчального закладу зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства шл¤хом укладенн¤ договор≥в з ≥ноземними юридичними та ф≥зичними особами.
2. ќсновними видами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу Ї:
орган≥зац≥¤ фаховоњ п≥дготовки ≥ стажуванн¤ студент≥в;
провадженн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥, пов'¤заноњ з навчанн¤м ≥ноземних студент≥в, а також п≥дготовка наукових кадр≥в дл¤ ≥ноземних держав;
проведенн¤ науково-досл≥дних та досл≥дно-конструкторських роб≥т за замовленн¤м ≥ноземних юридичних та ф≥зичних ос≥б;
створенн¤ сп≥льних з ≥ноземними партнерами п≥дприЇмств, центр≥в, лаборатор≥й, технопарк≥в тощо.
3. ¬алютн≥ та матер≥альн≥ надходженн¤ в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу використовуютьс¤ дл¤ забезпеченн¤ виконанн¤ статутних завдань.
–озд≥л XIII
¬≤ƒѕќ¬≤ƒјЋ№Ќ≤—“№ «ј ѕќ–”Ў≈ЌЌя «ј ќЌќƒј¬—“¬ј ѕ–ќ ¬»ў” ќ—¬≤“”
—татт¤ 69. ¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про вищу осв≥ту
1. ќсоби, винн≥ у порушенн≥ законодавства про вищу осв≥ту, несуть в≥дпов≥дальн≥сть в≥дпов≥дно до закону.
2. Ўкода, запод≥¤на учасниками навчально-виховного процесу вищому навчальному закладу, а також шкода, запод≥¤на вищим навчальним закладом учасникам навчально-виховного процесу, в≥дшкодовуютьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства.
3. Ќевиконанн¤ вищим навчальним закладом головних завдань д≥¤льност≥, вимог стандарт≥в вищоњ осв≥ти Ї п≥дставою дл¤ позбавленн¤ його л≥ценз≥й.
–озд≥л XIV
ѕ–» ≤Ќ÷≈¬≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя
1. ÷ей «акон набираЇ чинност≥ з дн¤ його опубл≥куванн¤.
ѕоложенн¤ частини четвертоњ статт≥ 23 набирають чинност≥ з дн¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про наб≥р студент≥в 2009 року. ( јбзац другий пункту 1 розд≥лу XIV ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 1004-IV ( 1004-15 ) в≥д 19.06.2003, N 2505-IV ( 2505-15 ) в≥д 25.03.2005 )
ѕоложенн¤ абзац≥в першого ≥ другого частини першоњ та абзацу першого частини другоњ статт≥ 39, абзац≥в першого та другого частини першоњ статт≥ 40 цього «акону щодо вимог до кандидатур на посади кер≥вника вищого навчального закладу та кер≥вника факультету поширюютьс¤ на ос≥б, ¤к≥ будуть обиратис¤ на зазначен≥ посади з дн¤ набранн¤ чинност≥ цим «аконом.
ѕоложенн¤ абзацу четвертого частини першоњ статт≥ 64 набирають чинност≥ з 1 с≥чн¤ 2005 року.
«акони та ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти, прийн¤т≥ до набранн¤ чинност≥ цим «аконом, застосовуютьс¤ у частин≥, що не суперечить цьому «акону.
2. аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни:
у шестим≥с¤чний терм≥н з дн¤ набранн¤ чинност≥ цим «аконом п≥дготувати та подати на розгл¤д ¬ерховноњ –ади ”крањни пропозиц≥њ щодо приведенн¤ закон≥в у в≥дпов≥дн≥сть ≥з цим «аконом;
у шестим≥с¤чний терм≥н з дн¤ набранн¤ чинност≥ цим «аконом забезпечити прийн¤тт¤ нормативно-правових акт≥в, передбачених цим «аконом;
у трим≥с¤чний терм≥н з дн¤ набранн¤ чинност≥ цим «аконом привести своњ нормативно-правов≥ акти, а також забезпечити приведенн¤ нормативно-правових акт≥в м≥н≥стерств та ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади у в≥дпов≥дн≥сть ≥з цим «аконом;
у проектах закон≥в про ƒержавний бюджет ”крањни на 2003 р≥к та наступн≥ роки передбачати поступове зб≥льшенн¤ бюджетних асигнувань дл¤ реал≥зац≥њ положень абзацу четвертого частини першоњ статт≥ 64 цього «акону.
3. ” «акон≥ ”крањни "ѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥" ( 1775-14 ) (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни, 2000 р., N 36, ст. 299; 2001 р., N 11, ст. 45, N 49, ст. 259; 2002 р., N 1, ст. 1):
частину другу статт≥ 2 п≥сл¤ сл≥в "¤дерноњ енерг≥њ" доповнити словами "л≥цензуванн¤ у сфер≥ осв≥ти";
пункт 40 статт≥ 9 виключити.
ѕрезидент ”крањни Ћ. ”„ћј
м. ињв, 17 с≥чн¤ 2002 року N 2984-III
|