|  |
одекс закон≥в про працю ”крањни
( «атверджуЇтьс¤ «аконом N 322-VIII ( 322а-08 ) в≥д 10.12.71
¬¬–, 1971, додаток до N 50, ст. 375 )
( ≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з
”казами ѕрезид≥њ ¬– ”крањнськоњ –—–
N 2048-08 в≥д 18.09.73, ¬¬– 1973, N 40, ст.343
N 3866-08 в≥д 05.06.75, ¬¬– 1975, N 24, ст.296
N 1616-09 в≥д 24.12.76, ¬¬– 1977, N 1, ст. 4
N 5584-09 в≥д 17.01.80, ¬¬– 1980, N 5, ст. 81
N 2240-10 в≥д 29.07.81, ¬¬– 1981, N 32, ст.513
N 2957-10 в≥д 30.12.81, ¬¬– 1982, N 2, ст. 23
N 4617-10 в≥д 24.01.83, ¬¬– 1983, N 6, ст. 87
N 6237-10 в≥д 21.12.83, ¬¬– 1984, N 1, ст. 3
N 8474-10 в≥д 27.02.85, ¬¬– 1985, N 11, ст.205
N 2444-11 в≥д 27.06.86, ¬¬– 1986, N 27, ст.539
N 3546-11 в≥д 10.02.87, ¬¬– 1987, N 8, ст.149
N 4534-11 в≥д 03.09.87, ¬¬– 1987, N 37, ст.715
N 4841-11 в≥д 30.10.87, ¬¬– 1987, N 45, ст.904
N 5938-11 в≥д 27.05.88, ¬¬– 1988, N 23, ст.556
N 7543-11 в≥д 19.05.89, ¬¬– 1989, N 22, ст.235
N 9280-11 в≥д 14.05.90, ¬¬– 1990, N 22, ст.367
«аконами ”крањнськоњ –—–
N 871-12 в≥д 20.03.91, ¬¬– 1991, N 23, ст.267
N 1205-12 в≥д 18.06.91, ¬¬– 1991, N 30, ст.382
ѕостановою ¬– ”крањнськоњ –—–
N 1292-12 в≥д 04.07.91, ¬¬– 1991, N 36, ст.474
«аконами ”крањни
N 2032-12 в≥д 04.01.92, ¬¬– 1992, N 17, ст.209
N 2134-12 в≥д 18.02.92, ¬¬– 1992, N 22, ст.302
N 2417-12 в≥д 05.06.92, ¬¬– 1992, N 33, ст.477
N 2418-12 в≥д 05.06.92, ¬¬– 1992, N 33, ст.478
ƒекретом
N 7-92 в≥д 09.12.92, ¬¬– 1993, N 5, ст. 34
«аконами
N 2857-12 в≥д 15.12.92, ¬¬– 1993, N 6, ст. 35
N 3610-12 в≥д 17.11.93, ¬¬– 1993, N 47, ст.435
N 3632-12 в≥д 19.11.93, ¬¬– 1993, N 49, ст.461
N 3693-12 в≥д 15.12.93, ¬¬– 1994, N 3, ст. 9
N 3694-12 в≥д 15.12.93, ¬¬– 1994, N 3, ст. 10
N 3706-12 в≥д 16.12.93, ¬¬– 1993, N 51, ст.478
N 3719-12 в≥д 16.12.93, ¬¬– 1994, N 3, ст. 16
N 92/94-¬– в≥д 12.07.94, ¬¬– 1994, N 33, ст.297
N 6/95-¬– в≥д 19.01.95, ¬¬– 1995, N 5, ст. 30
N 35/95-¬– в≥д 27.01.95, ¬¬– 1995, N 28, ст.201
N 75/95-¬– в≥д 28.02.95, ¬¬– 1995, N 13, ст. 85
N 263/95-¬– в≥д 05.07.95, ¬¬– 1995, N 28, ст.204
N 256/96-¬– в≥д 28.06.96, ¬¬– 1996, N 30, ст.143
N 357/96-¬– в≥д 10.09.96, ¬¬– 1996, N 45, ст.229
N 534/96-¬– в≥д 21.11.96, ¬¬– 1997, N 4, ст. 23
N 20/97-¬– в≥д 23.01.97, ¬¬– 1997, N 11, ст. 89
N 374/97-¬– в≥д 19.06.97, ¬¬– 1997, N 35, ст.223
N 785/97-¬– в≥д 26.12.97, ¬¬– 1998, N 18, ст. 93 )
( ќф≥ц≥йне тлумаченн¤ до одексу див. в –≥шенн≥ онституц≥йного
—уду N 12-рп/98 ( v012p710-98 ) в≥д 09.07.98 )
( ≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98, ¬¬–, 1998,
N 43-44, ст.268 )
( ќф≥ц≥йне тлумаченн¤ до одексу див. в –≥шенн≥ онституц≥йного
—уду N 14-рп/98 ( v014p710-98 ) в≥д 29.10.98 )
( ≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами
N 576-XIV ( 576-14 ) в≥д 08.04.98, ¬¬–, 1999, N 19, ст.175
N 2343-XII ( 2343-12 ) в≥д 14.05.92 - в редакц≥њ «акону
N 784-XIV ( 784-14 ) в≥д 30.06.99, ¬¬–, 1999, N 42-43, ст.378-
набираЇ чинност≥ з 1 с≥чн¤ 2000 року
N 1356-XIV ( 1356-14 ) в≥д 24.12.99, ¬¬–, 2000, N 6-7, ст.41
N 1421-XIV ( 1421-14 ) в≥д 01.02.2000, ¬¬–, 2000, N 8, ст.53
N 1766-III ( 1766-14 ) в≥д 01.06.2000, ¬¬–, 2000, N 35, ст.288
N 1807-III ( 1807-14 ) в≥д 08.06.2000, ¬¬–, 2000, N 38, ст.318
N 2056-III ( 2056-14 ) в≥д 19.10.2000, ¬¬–, 2000, N 50, ст.436
N 2213-III ( 2213-14 ) в≥д 11.01.2001, ¬¬–, 2001, N 11, ст.47
N 2343-III ( 2343-14 ) в≥д 05.04.2001, ¬¬–, 2001, N 21, ст.104
N 2620-III ( 2620-14 ) в≥д 11.07.2001, ¬¬–, 2001, N 44, ст.227
N 184-IV ( 184-15 ) в≥д 17.10.2002, ¬¬–, 2002, N 47, ст.355
N 429-IV ( 429-15 ) в≥д 16.01.2003, ¬¬–, 2003, N 10-11, ст. 87
N 487-IV ( 487-15 ) в≥д 06.02.2003, ¬¬–, 2003, N 15, ст.108
N 490-IV ( 490-15 ) в≥д 06.02.2003, ¬¬–, 2003, N 15, ст.110
N 639-IV ( 639-15 ) в≥д 20.03.2003, ¬¬–, 2003, N 25, ст.181
N 762-IV ( 762-15 ) в≥д 15.05.2003, ¬¬–, 2003, N 30, ст.247
N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003, ¬¬–, 2004, N 6, ст.38 )
( ” текст≥ одексу посиланн¤ "адм≥н≥страц≥¤", "адм≥н≥страц≥¤
п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ", "адм≥н≥страц≥¤ п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ" зам≥нено посиланн¤м "власник або
уповноважений ним орган", посиланн¤ "роб≥тники ≥ службовц≥"
- посиланн¤м "прац≥вники" зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91 )
( ” найменуванн≥ одексу та його текст≥ слова "”крањнськоњ
–—–" зам≥нено словом "”крањни" зг≥дно ≥з «аконом N 2134-12
в≥д 18.02.92 )
( ” текст≥ одексу посиланн¤ "народний суд" в ус≥х в≥дм≥нках
зам≥нено посиланн¤м "суд" у в≥дпов≥дних в≥дм≥нках зг≥дно ≥з
«аконом N 6/95-¬– в≥д 19.01.95 )
( ” текст≥ одексу слова "заклад осв≥ти" в ус≥х в≥дм≥нках ≥
числах зам≥нено словами "навчальний заклад" у
в≥дпов≥дному в≥дм≥нку ≥ числ≥ зг≥дно ≥з «аконом
N 490-IV ( 490-15 ) в≥д 06.02.2003 )
одекс закон≥в про працю ”крањни визначаЇ правов≥ засади ≥
гарант≥њ зд≥йсненн¤ громад¤нами ”крањни права розпор¤джатис¤
своњми зд≥бност¤ми до продуктивноњ ≥ творчоњ прац≥. ( ѕреамбула в
редакц≥њ «акону N 871-12 в≥д 20.03.91 )
√лава I
«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя
—татт¤ 1. «авданн¤ одексу закон≥в про працю ”крањни
одекс закон≥в про працю ”крањни регулюЇ трудов≥ в≥дносини
вс≥х прац≥вник≥в, спри¤ючи зростанню продуктивност≥ прац≥,
пол≥пшенню ¤кост≥ роботи, п≥двищенню ефективност≥ сусп≥льного
виробництва ≥ п≥днесенню на ц≥й основ≥ матер≥ального ≥ культурного
р≥вн¤ житт¤ труд¤щих, зм≥цненню трудовоњ дисципл≥ни ≥ поступовому
перетворенню прац≥ на благо сусп≥льства в першу життЇву потребу
кожноњ працездатноњ людини.
«аконодавство про працю встановлюЇ високий р≥вень умов прац≥,
всем≥рну охорону трудових прав прац≥вник≥в.
( —татт¤ 1 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88 )
—татт¤ 2. ќсновн≥ трудов≥ права прац≥вник≥в
ѕраво громад¤н ”крањни на працю, - тобто на одержанн¤ роботи
з оплатою прац≥ не нижче встановленого державою м≥н≥мального
розм≥ру, - включаючи право на в≥льний виб≥р профес≥њ, роду зан¤ть
≥ роботи, забезпечуЇтьс¤ державою. ƒержава створюЇ умови дл¤
ефективноњ зайн¤тост≥ населенн¤, спри¤Ї працевлаштуванню,
п≥дготовц≥ ≥ п≥двищенню трудовоњ квал≥ф≥кац≥њ, а при необх≥дност≥
забезпечуЇ переп≥дготовку ос≥б, вив≥льнюваних у результат≥
переходу на ринкову економ≥ку.
ѕрац≥вники реал≥зують право на працю шл¤хом
укладенн¤ трудового договору про роботу на п≥дприЇмств≥, в
установ≥, орган≥зац≥њ або з ф≥зичною особою. ѕрац≥вники мають
право на в≥дпочинок в≥дпов≥дно до закон≥в про обмеженн¤ робочого
дн¤ та робочого тижн¤ ≥ про щор≥чн≥ оплачуван≥ в≥дпустки, право
на здоров≥ ≥ безпечн≥ умови прац≥, на об'Їднанн¤ в профес≥йн≥
сп≥лки та на вир≥шенн¤ колективних трудових конфл≥кт≥в (спор≥в) у
встановленому законом пор¤дку, на участь в управл≥нн≥
п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю, на матер≥альне
забезпеченн¤ в пор¤дку соц≥ального страхуванн¤ в старост≥, а
також у раз≥ хвороби, повноњ або частковоњ втрати працездатност≥,
на матер≥альну допомогу в раз≥ безроб≥тт¤, на право зверненн¤ до
суду дл¤ вир≥шенн¤ трудових спор≥в незалежно в≥д характеру
виконуваноњ роботи або займаноњ посади, кр≥м випадк≥в,
передбачених законодавством, та ≥нш≥ права, встановлен≥
законодавством.
( —татт¤ 2 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81, N 8474-10 в≥д 27.02.85, N 5938-11 в≥д 27.05.88;
«аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 263/95-¬– в≥д 05.07.95 )
—татт¤ 2-1. –≥вн≥сть трудових прав громад¤н ”крањни
”крањна забезпечуЇ р≥вн≥сть трудових прав ус≥х громад¤н
незалежно в≥д походженн¤, соц≥ального ≥ майнового стану, расовоњ
та нац≥ональноњ приналежност≥, стат≥, мови, пол≥тичних погл¤д≥в,
рел≥г≥йних переконань, роду ≥ характеру зан¤ть, м≥сц¤ проживанн¤
та ≥нших обставин.
( одекс доповнено статтею 2-1 зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91 )
—татт¤ 3. –егулюванн¤ трудових в≥дносин
«аконодавство про працю регулюЇ трудов≥ в≥дносини прац≥вник≥в
ус≥х п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й незалежно в≥д форм
власност≥, виду д≥¤льност≥ ≥ галузевоњ належност≥, а також ос≥б,
¤к≥ працюють за трудовим договором з ф≥зичними особами.
ќсобливост≥ прац≥ член≥в кооператив≥в та њх об'Їднань,
колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, сел¤нських
(фермерських) господарств, прац≥вник≥в п≥дприЇмств з ≥ноземними
≥нвестиц≥¤ми визначаютьс¤ законодавством та њх статутами. ѕри
цьому гарант≥њ щодо зайн¤тост≥, охорони прац≥, прац≥ ж≥нок,
молод≥, ≥нвал≥д≥в надаютьс¤ в пор¤дку, передбаченому
законодавством про працю.
( —татт¤ 3 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 263/95-¬– в≥д
05.07.95 )
—татт¤ 4. «аконодавство про працю
«аконодавство про працю складаЇтьс¤ з одексу закон≥в про
працю ”крањни та ≥нших акт≥в законодавства ”крањни, прийн¤тих
в≥дпов≥дно до нього.
( —татт¤ 4 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 871-12 в≥д
20.03.91, N 263/95-¬– в≥д 05.07.95 )
( —таттю 5 виключено на п≥дстав≥ «акону N 871-12
в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 5-1. √арант≥њ забезпеченн¤ права громад¤н на працю
ƒержава гарантуЇ працездатним громад¤нам, ¤к≥ пост≥йно
проживають на територ≥њ ”крањни:
в≥льний виб≥р виду д≥¤льност≥;
безплатне спри¤нн¤ державними службами зайн¤тост≥ у п≥дбор≥
п≥дход¤щоњ роботи ≥ працевлаштуванн≥ в≥дпов≥дно до покликанн¤,
зд≥бностей, профес≥йноњ п≥дготовки, осв≥ти, з урахуванн¤м
сусп≥льних потреб;
наданн¤ п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми в≥дпов≥дно
до њх попередньо поданих за¤вок роботи за фахом випускникам
державних вищих навчальних, профес≥йних навчально-виховних
заклад≥в;
безплатне навчанн¤ безроб≥тних нових профес≥й,
переп≥дготовку в навчальних закладах або у систем≥ державноњ
служби зайн¤тост≥ з виплатою стипенд≥њ;
компенсац≥ю в≥дпов≥дно до законодавства матер≥альних витрат у
зв'¤зку з направленн¤м на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть;
правовий захист в≥д необгрунтованоњ в≥дмови у прийн¤тт≥ на
роботу ≥ незаконного зв≥льненн¤, а також спри¤нн¤ у збереженн≥
роботи.
( одекс доповнено статтею 5-1 зг≥дно ≥з «аконом N 263/95-¬– в≥д
05.07.95 )
( —таттю 6 виключено на п≥дстав≥ «акону N 871-12
в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 7. ќсобливост≥ регулюванн¤ прац≥ де¤ких категор≥й
прац≥вник≥в
ќсобливост≥ регулюванн¤ прац≥ ос≥б, ¤к≥ працюють у районах з
особливими природними географ≥чними ≥ геолог≥чними умовами та
умовами п≥двищеного ризику дл¤ здоров'¤, тимчасових ≥ сезонних
прац≥вник≥в, а також прац≥вник≥в, ¤к≥ працюють у ф≥зичних ос≥б за
трудовими договорами, додатков≥ (кр≥м передбачених у статт¤х 37 ≥
41 цього одексу) п≥дстави дл¤ припиненн¤ трудового договору
де¤ких категор≥й прац≥вник≥в за певних умов (порушенн¤
встановлених правил прийн¤тт¤ на роботу та ≥н.) встановлюютьс¤
законодавством.
( —татт¤ 7 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11 в≥д
27.05.88; «аконами N 3694-12 в≥д 15.12.93, N 1356-XIV ( 1356-14 )
в≥д 24.12.99 )
—татт¤ 8. –егулюванн¤ трудових в≥дносин громад¤н, ¤к≥
працюють за межами своњх держав
“рудов≥ в≥дносини громад¤н ”крањни, ¤к≥ працюють за њњ
межами, а також трудов≥ в≥дносини ≥ноземних громад¤н, ¤к≥ працюють
на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х ”крањни, регулюютьс¤
законодавством держави, в ¤к≥й зд≥йснене працевлаштуванн¤
(найманн¤) прац≥вника, та м≥жнародними договорами ”крањни.
( —татт¤ 8 в редакц≥њ «акон≥в N 263/95-¬– в≥д 05.07.95, N 1807-III
( 1807-14 ) в≥д 08.06.2000 )
—татт¤ 8-1. —п≥вв≥дношенн¤ м≥жнародних договор≥в про працю
≥ законодавства ”крањни
якщо м≥жнародним договором або м≥жнародною угодою, в ¤ких
бере участь ”крањна, встановлено ≥нш≥ правила, н≥ж т≥, що њх
м≥стить законодавство ”крањни про працю, то застосовуютьс¤ правила
м≥жнародного договору або м≥жнародноњ угоди.
( одекс доповнено статтею 8-1 зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91 )
—татт¤ 9. Ќед≥йсн≥сть умов договор≥в про працю,
¤к≥ пог≥ршують становище прац≥вник≥в
”мови договор≥в про працю, ¤к≥ пог≥ршують становище
прац≥вник≥в пор≥вн¤но з законодавством ”крањни про працю, Ї
нед≥йсними.
( —татт¤ 9 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11 в≥д
27.05.88; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 263/95-¬– в≥д
05.07.95 )
—татт¤ 9-1. ƒодатков≥ пор≥вн¤но з законодавством трудов≥
≥ соц≥ально-побутов≥ п≥льги
ѕ≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ в межах своњх повноважень
≥ за рахунок власних кошт≥в можуть встановлювати додатков≥
пор≥вн¤но з законодавством трудов≥ ≥ соц≥ально-побутов≥ п≥льги дл¤
прац≥вник≥в.
ѕ≥дприЇмство може матер≥ально заохочувати прац≥вник≥в
медичних, дит¤чих, культурно-осв≥тн≥х, учбових ≥ спортивних
заклад≥в, орган≥зац≥й громадського харчуванн¤ ≥ орган≥зац≥й, що
обслуговують трудовий колектив ≥ не вход¤ть до його складу.
( одекс доповнено статтею 9-1 зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91 )
√лава II
ќЋ≈ “»¬Ќ»… ƒќ√ќ¬≤–
( √лава II в редакц≥њ «акону N 3693-12 в≥д 15.12.93 )
—татт¤ 10. олективний догов≥р
олективний догов≥р укладаЇтьс¤ на основ≥ чинного
законодавства, прийн¤тих сторонами зобов'¤зань з метою регулюванн¤
виробничих, трудових ≥ соц≥ально-економ≥чних в≥дносин ≥ узгодженн¤
≥нтерес≥в труд¤щих, власник≥в та уповноважених ними орган≥в.
( —татт¤ 10 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, N 8474-10 в≥д 27.02.83, N 5938-11 в≥д 27.05.88;
«аконом N 3693-12 в≥д 15.12.93 )
—татт¤ 11. —фера укладенн¤ колективних договор≥в
олективний догов≥р укладаЇтьс¤ на п≥дприЇмствах, в
установах, орган≥зац≥¤х незалежно в≥д форм власност≥ ≥
господарюванн¤, ¤к≥ використовують найману працю ≥ мають права
юридичноњ особи.
олективний догов≥р може укладатис¤ в структурних п≥дрозд≥лах
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ в межах компетенц≥њ цих
п≥дрозд≥л≥в.
( —татт¤ 11 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, N 8474-10 в≥д 27.02.83, N 5938-11 в≥д 27.05.88;
«аконом N 3693-12 в≥д 15.12.93 )
—татт¤ 12. —торони колективного договору
олективний догов≥р укладаЇтьс¤ м≥ж власником або
уповноваженим ним органом (особою), з одн≥Їњ сторони, ≥
первинною профсп≥лковою орган≥зац≥Їю, ¤к≥ д≥ють в≥дпов≥дно до
своњх статут≥в, а у раз≥ њх в≥дсутност≥ - представниками, в≥льно
обраними на загальних зборах найманих прац≥вник≥в або
уповноважених ними орган≥в, з другоњ сторони.
якщо на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ створено к≥лька
первинних профсп≥лкових орган≥зац≥й, вони повинн≥ на засадах
пропорц≥йного представництва (зг≥дно з к≥льк≥стю член≥в кожноњ
первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ) утворити об'Їднаний
представницький орган дл¤ укладенн¤ колективного договору. ¬ цьому
раз≥ кожна первинна профсп≥лкова орган≥зац≥¤ маЇ визначитис¤ щодо
своњх конкретних зобов'¤зань за колективним договором та
в≥дпов≥дальност≥ за њх невиконанн¤. ѕервинна профсп≥лкова
орган≥зац≥¤, що в≥дмовилас¤ в≥д участ≥ в об'Їднаному
представницькому орган≥, позбавл¤Їтьс¤ права представл¤ти ≥нтереси
прац≥вник≥в при п≥дписанн≥ колективного договору.
( —татт¤ 12 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3693-12 в≥д
15.12.93, в редакц≥њ «акону N 2343-III ( 2343-14 ) в≥д
05.04.2001, ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 1096-IV
( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 13. «м≥ст колективного договору
«м≥ст колективного договору визначаЇтьс¤ сторонами в межах њх
компетенц≥њ.
” колективному договор≥ встановлюютьс¤ взаЇмн≥ зобов'¤занн¤
стор≥н щодо регулюванн¤ виробничих, трудових,
соц≥ально-економ≥чних в≥дносин, зокрема:
зм≥ни в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥;
забезпеченн¤ продуктивноњ зайн¤тост≥;
нормуванн¤ ≥ оплати прац≥, встановленн¤ форм, системи,
розм≥р≥в зароб≥тноњ плати та ≥нших вид≥в трудових виплат (доплат,
надбавок, прем≥й та ≥н.);
встановленн¤ гарант≥й, компенсац≥й, п≥льг;
участ≥ трудового колективу у формуванн≥, розпод≥л≥ ≥
використанн≥ прибутку п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ (¤кщо це
передбачено статутом);
режиму роботи, тривалост≥ робочого часу ≥ в≥дпочинку;
умов ≥ охорони прац≥;
забезпеченн¤ житлово-побутового, культурного, медичного
обслуговуванн¤, орган≥зац≥њ оздоровленн¤ ≥ в≥дпочинку прац≥вник≥в;
гарант≥й д≥¤льност≥ профсп≥лковоњ чи ≥нших представницьких
орган≥зац≥й труд¤щих;
умов регулюванн¤ фонд≥в оплати прац≥ та встановленн¤
м≥жквал≥ф≥кац≥йних (м≥жпосадових) сп≥вв≥дношень в оплат≥ прац≥.
олективний догов≥р може передбачати додатков≥ пор≥вн¤но з
чинним законодавством ≥ угодами гарант≥њ, соц≥ально-побутов≥
п≥льги.
( —татт¤ 13 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 8474-10
в≥д 27.02.85, N 7543-11 в≥д 19.05.89; «аконами N 3693-12 в≥д
15.12.93, N 20/97-¬– в≥д 23.01.97 )
—татт¤ 14. олективн≥ переговори, розробка ≥ укладенн¤
колективного договору, в≥дпов≥дальн≥сть
за його виконанн¤
”кладенню колективного договору передують колективн≥
переговори.
—троки, пор¤док веденн¤ переговор≥в, вир≥шенн¤ розб≥жностей,
що виникають п≥д час њх веденн¤, пор¤док розробки, укладенн¤ та
внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень до колективного договору,
в≥дпов≥дальн≥сть за його виконанн¤ регулюютьс¤ «аконом ”крањни
"ѕро колективн≥ договори ≥ угоди" ( 3356-12 ).
( —татт¤ 14 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3693-12 в≥д
15.12.93 )
—татт¤ 15. –еЇстрац≥¤ колективного договору
олективн≥ договори п≥дл¤гають пов≥домн≥й реЇстрац≥њ
м≥сцевими органами державноњ виконавчоњ влади.
ѕор¤док реЇстрац≥њ колективних договор≥в визначаЇтьс¤
аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
( —татт¤ 15 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3693-12 в≥д
15.12.93 )
—татт¤ 16. Ќед≥йсн≥сть умов колективного договору
”мови колективного договору, що пог≥ршують пор≥вн¤но з чинним
законодавством ≥ угодами становище прац≥вник≥в, Ї нед≥йсними.
( —татт¤ 16 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, N 5938-11 в≥д 27.05.88, N 871-12 в≥д 20.03.91;
«аконом N 3693-12 в≥д 15.12.93 )
—татт¤ 17. —трок чинност≥ колективного договору
олективний догов≥р набираЇ чинност≥ з дн¤ його п≥дписанн¤
представниками стор≥н або з дн¤, зазначеного у ньому.
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ строку чинност≥ колективний догов≥р
продовжуЇ д≥¤ти до того часу, поки сторони не укладуть новий або
не перегл¤нуть чинний, ¤кщо ≥нше не передбачено договором.
олективний догов≥р збер≥гаЇ чинн≥сть у раз≥ зм≥ни складу,
структури, найменуванн¤ уповноваженого власником органу, в≥д ≥мен≥
¤кого укладено цей догов≥р.
” раз≥ реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ
колективний догов≥р збер≥гаЇ чинн≥сть прот¤гом строку, на ¤кий
його укладено, або може бути перегл¤нутий за згодою стор≥н.
” раз≥ зм≥ни власника чинн≥сть колективного договору
збер≥гаЇтьс¤ прот¤гом строку його д≥њ, але не б≥льше одного року.
” цей пер≥од сторони повинн≥ розпочати переговори про укладенн¤
нового чи зм≥ну або доповненн¤ чинного колективного договору.
” раз≥ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ
колективний догов≥р д≥Ї прот¤гом усього строку проведенн¤
л≥кв≥дац≥њ.
Ќа новоствореному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ
колективний догов≥р укладаЇтьс¤ за ≥н≥ц≥ативою одн≥Їњ ≥з стор≥н у
трим≥с¤чний строк п≥сл¤ реЇстрац≥њ п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ, ¤кщо законодавством передбачено реЇстрац≥ю, або п≥сл¤
р≥шенн¤ про заснуванн¤ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, ¤кщо
не передбачено њх реЇстрац≥ю.
( —татт¤ 17 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3693-12 в≥д
15.12.93 )
—татт¤ 18. ѕоширенн¤ колективного договору на вс≥х
прац≥вник≥в
ѕоложенн¤ колективного договору поширюютьс¤ на вс≥х
прац≥вник≥в п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ незалежно в≥д
того, чи Ї вони членами профес≥йноњ сп≥лки, ≥ Ї обов'¤зковими ¤к
дл¤ власника або уповноваженого ним органу, так ≥ дл¤ прац≥вник≥в
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
( —татт¤ 18 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 3693-12 в≥д 15.12.93 )
—татт¤ 19. онтроль за виконанн¤м колективного договору
онтроль за виконанн¤м колективного договору проводитьс¤
безпосередньо сторонами, ¤к≥ його уклали, у пор¤дку, визначеному
цим колективним договором.
якщо власник або уповноважений ним орган (особа) порушив
умови колективного договору, профсп≥лки, що його уклали, мають
право надсилати власнику або уповноваженому ним органу (особ≥)
поданн¤ про усуненн¤ цих порушень, ¤ке розгл¤даЇтьс¤ у тижневий
строк. ” раз≥ в≥дмови усунути порушенн¤ або недос¤гненн¤ згоди у
зазначений строк профсп≥лки мають право оскаржити неправом≥рн≥ д≥њ
або безд≥¤льн≥сть посадових ос≥б до суду.
( —татт¤ 19 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, N 5938-11 в≥д 27.05.88; «аконами N 3693-12 в≥д
15.12.93, N 2343-III ( 2343-14 ) в≥д 05.04.2001 )
—татт¤ 20. «в≥ти про виконанн¤ колективного договору
—торони, ¤к≥ п≥дписали колективний догов≥р, щор≥чно в строки,
передбачен≥ колективним договором, зв≥тують про його виконанн¤.
( —татт¤ 20 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3693-12 в≥д
15.12.93 )
√лава III
“–”ƒќ¬»… ƒќ√ќ¬≤–
—татт¤ 21. “рудовий догов≥р
“рудовий догов≥р Ї угода м≥ж прац≥вником ≥ власником
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або уповноваженим ним
органом чи ф≥зичною особою, за ¤кою прац≥вник зобов'¤зуЇтьс¤
виконувати роботу, визначену ц≥Їю угодою, з п≥дл¤ганн¤м
внутр≥шньому трудовому розпор¤дков≥, а власник п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ або уповноважений ним орган чи ф≥зична
особа зобов'¤зуЇтьс¤ виплачувати прац≥вников≥ зароб≥тну плату ≥
забезпечувати умови прац≥, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ роботи,
передбачен≥ законодавством про працю, колективним договором ≥
угодою стор≥н.
ѕрац≥вник маЇ право реал≥зувати своњ зд≥бност≥ до
продуктивноњ ≥ творчоњ прац≥ шл¤хом укладенн¤ трудового договору
на одному або одночасно на дек≥лькох п≥дприЇмствах, в установах,
орган≥зац≥¤х, ¤кщо ≥нше не передбачене законодавством,
колективним договором або угодою стор≥н.
ќсобливою формою трудового договору Ї контракт, в ¤кому
строк його д≥њ, права, обов'¤зки ≥ в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н (в
тому числ≥ матер≥альна), умови матер≥ального забезпеченн¤ ≥
орган≥зац≥њ прац≥ прац≥вника, умови роз≥рванн¤ договору, в тому
числ≥ дострокового, можуть встановлюватис¤ угодою стор≥н. —фера
застосуванн¤ контракту визначаЇтьс¤ законами ”крањни.
( —татт¤ 21 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 871-12 в≥д
20.03.91, N 263/95-¬– в≥д 05.07.95, N 1356-XIV ( 1356-14 )
в≥д 24.12.99 )
( ќф≥ц≥йне тлумаченн¤ частини третьоњ статт≥ 21 див. в –≥шенн≥
онституц≥йного —уду N 12-рп/98 ( v012p710-98 ) в≥д 09.07.98 )
—татт¤ 22. √арант≥њ при укладенн≥, зм≥н≥ та припиненн≥
трудового договору
«аборон¤Їтьс¤ необгрунтована в≥дмова у прийн¤тт≥ на роботу.
¬≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни ( 888-09 ) будь-¤ке пр¤ме
або непр¤ме обмеженн¤ прав чи встановленн¤ пр¤мих або непр¤мих
переваг при укладенн≥, зм≥н≥ та припиненн≥ трудового договору
залежно в≥д походженн¤, соц≥ального ≥ майнового стану, расовоњ та
нац≥ональноњ приналежност≥, стат≥, мови, пол≥тичних погл¤д≥в,
рел≥г≥йних переконань, членства у профес≥йн≥й сп≥лц≥ чи ≥ншому
об'Їднанн≥ громад¤н, роду ≥ характеру зан¤ть, м≥сц¤ проживанн¤ не
допускаЇтьс¤.
¬имоги щодо в≥ку, р≥вн¤ осв≥ти, стану здоров'¤ прац≥вника
можуть встановлюватись законодавством ”крањни.
( —татт¤ 22 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 871-12 в≥д
20.03.91, N 6/95-¬– в≥д 19.01.95 )
—татт¤ 23. —троки трудового договору
“рудовий догов≥р може бути:
1) безстроковим, що укладаЇтьс¤ на невизначений строк;
2) на визначений строк, встановлений за погодженн¤м стор≥н;
3) таким, що укладаЇтьс¤ на час виконанн¤ певноњ роботи.
—троковий трудовий догов≥р укладаЇтьс¤ у випадках, коли
трудов≥ в≥дносини не можуть бути встановлен≥ на невизначений
строк з урахуванн¤м характеру наступноњ роботи, або умов њњ
виконанн¤, або ≥нтерес≥в прац≥вника та в ≥нших випадках,
передбачених законодавчими актами.
( —татт¤ 23 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 871-12 в≥д
20.03.91, N 6/95-¬– в≥д 19.01.95 )
—татт¤ 24. ”кладенн¤ трудового договору
“рудовий догов≥р укладаЇтьс¤, ¤к правило, в письмов≥й форм≥.
ƒодержанн¤ письмовоњ форми Ї обов'¤зковим:
1) при орган≥зованому набор≥ прац≥вник≥в;
2) при укладенн≥ трудового договору про роботу в районах з
особливими природними географ≥чними ≥ геолог≥чними умовами та
умовами п≥двищеного ризику дл¤ здоров'¤;
3) при укладенн≥ контракту;
4) у випадках, коли прац≥вник напол¤гаЇ на укладенн≥
трудового договору у письмов≥й форм≥;
5) при укладенн≥ трудового договору з неповнол≥тн≥м (статт¤
187 цього одексу);
6) при укладенн≥ трудового договору з ф≥зичною особою;
7) в ≥нших випадках, передбачених законодавством ”крањни.
ѕри укладенн≥ трудового договору громад¤нин зобов'¤заний
подати паспорт або ≥нший документ, що посв≥дчуЇ особу, трудову
книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також
документ про осв≥ту (спец≥альн≥сть, квал≥ф≥кац≥ю), про стан
здоров'¤ та ≥нш≥ документи.
”кладенн¤ трудового договору оформл¤Їтьс¤ наказом чи
розпор¤дженн¤м власника або уповноваженого ним органу про
зарахуванн¤ прац≥вника на роботу.
“рудовий догов≥р вважаЇтьс¤ укладеним ≥ тод≥, коли наказ чи
розпор¤дженн¤ не були видан≥, але прац≥вника фактично було
допущено до роботи.
ќсоб≥, запрошен≥й на роботу в пор¤дку переведенн¤ з ≥ншого
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ за погодженн¤м м≥ж
кер≥вниками п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, не може бути
в≥дмовлено в укладенн≥ трудового договору.
«аборон¤Їтьс¤ укладенн¤ трудового договору з громад¤нином,
¤кому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за
станом здоров'¤.
( —татт¤ 24 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 7543-11
в≥д 19.05.89; «аконами N 3694-12 в≥д 15.12.93, N 374/97-¬– в≥д
19.06.97, N 1356-XIV ( 1356-14 ) в≥д 24.12.99 )
—татт¤ 24-1. –еЇстрац≥¤ трудового договору
” раз≥ укладенн¤ трудового договору м≥ж прац≥вником ≥
ф≥зичною особою ф≥зична особа повинна у тижневий строк з моменту
фактичного допущенн¤ прац≥вника до роботи зареЇструвати укладений
у письмов≥й форм≥ трудовий догов≥р у державн≥й служб≥ зайн¤тост≥
за м≥сцем свого проживанн¤ у пор¤дку, визначеному ћ≥н≥стерством
прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни.
( одекс доповнено статтею 24-1 зг≥дно ≥з «аконом N 1356-XIV
( 1356-14 ) в≥д 24.12.99 )
—татт¤ 25. «аборона вимагати при укладенн≥ трудового договору
де¤к≥ в≥домост≥ та документи
ѕри укладенн≥ трудового договору заборон¤Їтьс¤ вимагати в≥д
ос≥б, ¤к≥ поступають на роботу, в≥домост≥ про њх парт≥йну ≥
нац≥ональну приналежн≥сть, походженн¤, прописку та документи,
поданн¤ ¤ких не передбачено законодавством.
( —татт¤ 25 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 871-12 в≥д
20.03.91, N 374/97-¬– в≥д 19.06.97 )
—татт¤ 25-1. ќбмеженн¤ сп≥льноњ роботи родич≥в на
п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ
¬ласник вправ≥ запроваджувати обмеженн¤ щодо сп≥льноњ роботи
на одному ≥ тому ж п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ ос≥б, ¤к≥
Ї близькими родичами чи сво¤ками (батьки, подружж¤, брати, сестри,
д≥ти, а також батьки, брати, сестри ≥ д≥ти подружж¤), ¤кщо у
зв'¤зку з виконанн¤м трудових обов'¤зк≥в вони безпосередньо
п≥дпор¤дкован≥ або п≥дконтрольн≥ один одному.
Ќа п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х державноњ форми
власност≥ пор¤док запровадженн¤ таких обмежень встановлюЇтьс¤
законодавством.
( одекс доповнено статтею 25-1 зг≥дно ≥з «аконом N 6/95-¬– в≥д
19.01.95 )
—татт¤ 26. ¬ипробуванн¤ при прийн¤тт≥ на роботу
ѕри укладенн≥ трудового договору може бути обумовлене угодою
стор≥н випробуванн¤ з метою перев≥рки в≥дпов≥дност≥ прац≥вника
робот≥, ¤ка йому доручаЇтьс¤. ”мова про випробуванн¤ повинна бути
застережена в наказ≥ (розпор¤дженн≥) про прийн¤тт¤ на роботу.
¬ пер≥од випробуванн¤ на прац≥вник≥в поширюЇтьс¤
законодавство про працю.
¬ипробуванн¤ не встановлюЇтьс¤ при прийн¤тт≥ на роботу: ос≥б,
¤к≥ не дос¤гли в≥с≥мнадц¤ти рок≥в; молодих роб≥тник≥в п≥сл¤
зак≥нченн¤ профес≥йних навчально-виховних заклад≥в; молодих
спец≥ал≥ст≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ вищих навчальних заклад≥в; ос≥б,
зв≥льнених у запас з в≥йськовоњ чи альтернативноњ (нев≥йськовоњ)
служби; ≥нвал≥д≥в, направлених на роботу в≥дпов≥дно до
рекомендац≥њ медико-соц≥альноњ експертизи. ¬ипробуванн¤ не
встановлюЇтьс¤ також при прийн¤тт≥ на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть ≥
при переведенн≥ на роботу на ≥нше п≥дприЇмство, в установу,
орган≥зац≥ю, а також в ≥нших випадках, ¤кщо це передбачено
законодавством.
( —татт¤ 26 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 871-12 в≥д
20.03.91, N 6/95-¬– в≥д 19.01.95 )
—татт¤ 27. —трок випробуванн¤ при прийн¤тт≥ на роботу
—трок випробуванн¤ при прийн¤тт≥ на роботу, ¤кщо ≥нше не
встановлено законодавством ”крањни, не може перевищувати трьох
м≥с¤ц≥в, а в окремих випадках, за погодженн¤м з в≥дпов≥дним
виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, - шести
м≥с¤ц≥в.
—трок випробуванн¤ при прийн¤тт≥ на роботу роб≥тник≥в не
може перевищувати одного м≥с¤ц¤.
якщо прац≥вник в пер≥од випробуванн¤ був в≥дсутн≥й на робот≥
у зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю або з ≥нших поважних
причин, строк випробуванн¤ може бути продовжено на в≥дпов≥дну
к≥льк≥сть дн≥в, прот¤гом ¤ких в≥н був в≥дсутн≥й.
( —татт¤ 27 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 263/95-¬– в≥д
05.07.95, N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 28. –езультати випробуванн¤ при прийн¤тт≥ на роботу
оли строк випробуванн¤ зак≥нчивс¤, а прац≥вник продовжуЇ
працювати, то в≥н вважаЇтьс¤ таким, що витримав випробуванн¤, ≥
наступне роз≥рванн¤ трудового договору допускаЇтьс¤ лише на
загальних п≥дставах.
якщо прот¤гом строку випробуванн¤ встановлено
нев≥дпов≥дн≥сть прац≥вника робот≥, на ¤ку його прийн¤то, власник
або уповноважений ним орган прот¤гом цього строку вправ≥
роз≥рвати трудовий догов≥р. –оз≥рванн¤ трудового договору з цих
п≥дстав може бути оскаржене прац≥вником в пор¤дку, встановленому
дл¤ розгл¤ду трудових спор≥в у питанн¤х зв≥льненн¤.
( —татт¤ 28 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91 )
—татт¤ 29. ќбов'¤зок власника або уповноваженого ним
органу про≥нструктувати прац≥вника ≥ визначити
йому робоче м≥сце
ƒо початку роботи за укладеним трудовим договором власник або
уповноважений ним орган зобов'¤заний:
1) роз'¤снити прац≥вников≥ його права ≥ обов'¤зки та
про≥нформувати п≥д розписку про умови прац≥, на¤вн≥сть на робочому
м≥сц≥, де в≥н буде працювати, небезпечних ≥ шк≥дливих виробничих
фактор≥в, ¤к≥ ще не усунуто, та можлив≥ насл≥дки њх впливу на
здоров'¤, його права на п≥льги ≥ компенсац≥њ за роботу в таких
умовах в≥дпов≥дно до чинного законодавства ≥ колективного
договору;
2) ознайомити прац≥вника з правилами внутр≥шнього трудового
розпор¤дку та колективним договором;
3) визначити прац≥вников≥ робоче м≥сце, забезпечити його
необх≥дними дл¤ роботи засобами;
4) про≥нструктувати прац≥вника з техн≥ки безпеки, виробничоњ
сан≥тар≥њ, г≥г≥Їни прац≥ ≥ протипожежноњ охорони.
( —татт¤ 29 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88; «аконом N 3694-12 в≥д 15.12.93 )
—татт¤ 30. ќбов'¤зок прац≥вника особисто виконувати
доручену йому роботу
ѕрац≥вник повинен виконувати доручену йому роботу особисто ≥
не маЇ права передоручати њњ виконанн¤ ≥нш≥й особ≥, за вин¤тком
випадк≥в, передбачених законодавством.
( —татт¤ 30 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91 )
—татт¤ 31. «аборона вимагати виконанн¤ роботи,
не обумовленоњ трудовим договором
¬ласник або уповноважений ним орган не маЇ права вимагати в≥д
прац≥вника виконанн¤ роботи, не обумовленоњ трудовим договором.
( —татт¤ 31 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91 )
—татт¤ 32. ѕереведенн¤ на ≥ншу роботу.
«м≥на ≥стотних умов прац≥
ѕереведенн¤ на ≥ншу роботу на тому ж п≥дприЇмств≥, в
установ≥, орган≥зац≥њ, а також переведенн¤ на роботу на ≥нше
п≥дприЇмство, в установу, орган≥зац≥ю або в ≥ншу м≥сцев≥сть, хоча
б разом з п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю, допускаЇтьс¤
т≥льки за згодою прац≥вника, за вин¤тком випадк≥в, передбачених у
статт≥ 33 цього одексу та в ≥нших випадках, передбачених
законодавством.
Ќе вважаЇтьс¤ переведенн¤м на ≥ншу роботу ≥ не потребуЇ згоди
прац≥вника перем≥щенн¤ його на тому ж п≥дприЇмств≥, в установ≥,
орган≥зац≥њ на ≥нше робоче м≥сце, в ≥нший структурний п≥дрозд≥л у
т≥й же м≥сцевост≥, дорученн¤ роботи на ≥ншому механ≥зм≥ або
агрегат≥ у межах спец≥альност≥, квал≥ф≥кац≥њ чи посади,
обумовленоњ трудовим договором. ¬ласник або уповноважений ним
орган не маЇ права перем≥щати прац≥вника на роботу, протипоказану
йому за станом здоров'¤.
” зв'¤зку ≥з зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥
допускаЇтьс¤ зм≥на ≥стотних умов прац≥ при продовженн≥ роботи за
т≥Їю ж спец≥альн≥стю, квал≥ф≥кац≥Їю чи посадою. ѕро зм≥ну ≥стотних
умов прац≥ - систем та розм≥р≥в оплати прац≥, п≥льг, режиму
роботи, встановленн¤ або скасуванн¤ неповного робочого часу,
сум≥щенн¤ профес≥й, зм≥ну розр¤д≥в ≥ найменуванн¤ посад та ≥нших -
прац≥вник повинен бути пов≥домлений не п≥зн≥ше н≥ж за два м≥с¤ц≥.
якщо колишн≥ ≥стотн≥ умови прац≥ не може бути збережено, а
прац≥вник не згоден на продовженн¤ роботи в нових умовах, то
трудовий догов≥р припин¤Їтьс¤ за пунктом 6 статт≥ 36 цього
одексу.
( —татт¤ 32 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 1356-XIV
( 1356-14 ) в≥д 24.12.99 )
—татт¤ 33. “имчасове переведенн¤ прац≥вника на ≥ншу роботу,
не обумовлену трудовим договором
“имчасове переведенн¤ прац≥вника на ≥ншу роботу, не
обумовлену трудовим договором, допускаЇтьс¤ лише за його згодою.
¬ласник або уповноважений ним орган маЇ право перевести
прац≥вника строком до одного м≥с¤ц¤ на ≥ншу роботу, не обумовлену
трудовим договором, без його згоди, ¤кщо вона не протипоказана
прац≥вников≥ за станом здоров'¤, лише дл¤ в≥дверненн¤ або
л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в стих≥йного лиха, еп≥дем≥й, еп≥зоот≥й,
виробничих авар≥й, а також ≥нших обставин, ¤к≥ ставл¤ть або можуть
поставити п≥д загрозу житт¤ чи нормальн≥ життЇв≥ умови людей, з
оплатою прац≥ за виконану роботу, але не нижчою, н≥ж середн≥й
зароб≥ток за попередньою роботою.
” випадках, зазначених у частин≥ друг≥й ц≥Їњ статт≥,
заборон¤Їтьс¤ тимчасове переведенн¤ на ≥ншу роботу ваг≥тних ж≥нок,
ж≥нок, ¤к≥ мають дитину-≥нвал≥да або дитину в≥ком до шести рок≥в,
а також ос≥б в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в без њх згоди.
( —татт¤ 33 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91; в редакц≥њ «акону N 1356-XIV ( 1356-14 ) в≥д 24.12.99 )
—татт¤ 34. “имчасове переведенн¤ на ≥ншу роботу
в раз≥ простою
ѕрост≥й - це зупиненн¤ роботи, викликане в≥дсутн≥стю
орган≥зац≥йних або техн≥чних умов, необх≥дних дл¤ виконанн¤
роботи, нев≥дворотною силою або ≥ншими обставинами.
” раз≥ простою прац≥вники можуть бути переведен≥ за њх згодою
з урахуванн¤м спец≥альност≥ ≥ квал≥ф≥кац≥њ на ≥ншу роботу на тому
ж п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ на весь час простою або на
≥нше п≥дприЇмство, в установу, орган≥зац≥ю, але в т≥й сам≥й
м≥сцевост≥ на строк до одного м≥с¤ц¤.
( —татт¤ 34 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91; в редакц≥њ «акону N 1356-XIV ( 1356-14 ) в≥д 24.12.99 )
( —таттю 35 виключено на п≥дстав≥ «акону N 1356-XIV
( 1356-14 ) в≥д 24.12.99 )
—татт¤ 36. ѕ≥дстави припиненн¤ трудового договору
ѕ≥дставами припиненн¤ трудового договору Ї:
1) угода стор≥н;
2) зак≥нченн¤ строку (пункти 2 ≥ 3 статт≥ 23), кр≥м випадк≥в,
коли трудов≥ в≥дносини фактично тривають ≥ жодна з стор≥н не
поставила вимогу про њх припиненн¤;
3) призов або вступ прац≥вника на в≥йськову службу,
направленн¤ на альтернативну (нев≥йськову) службу;
4) роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи прац≥вника
(статт≥ 38, 39), з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним
органу (статт≥ 40, 41) або на вимогу профсп≥лкового чи ≥ншого
уповноваженого на представництво трудовим колективом органу
(статт¤ 45);
5) переведенн¤ прац≥вника, за його згодою, на ≥нше
п≥дприЇмство, в установу, орган≥зац≥ю або перех≥д на виборну
посаду;
6) в≥дмова прац≥вника в≥д переведенн¤ на роботу в ≥ншу
м≥сцев≥сть разом з п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю, а також
в≥дмова в≥д продовженн¤ роботи у зв'¤зку ≥з зм≥ною ≥стотних умов
прац≥;
7) набранн¤ законноњ сили вироком суду, ¤ким прац≥вника
засуджено (кр≥м випадк≥в зв≥льненн¤ в≥д в≥дбуванн¤ покаранн¤ з
випробуванн¤м) до позбавленн¤ вол≥ або до ≥ншого покаранн¤, ¤ке
виключаЇ можлив≥сть продовженн¤ даноњ роботи;
8) п≥дстави, передбачен≥ контрактом.
«м≥на п≥дпор¤дкованост≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ
не припин¤Ї д≥њ трудового договору.
” раз≥ зм≥ни власника п≥дприЇмства, а також у раз≥ його
реорган≥зац≥њ (злитт¤, приЇднанн¤, под≥лу, вид≥ленн¤,
перетворенн¤) д≥¤ трудового договору прац≥вника продовжуЇтьс¤.
ѕрипиненн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи власника або
уповноваженого ним органу можливе лише у раз≥ скороченн¤
чисельност≥ або штату прац≥вник≥в (пункт 1 частини першоњ статт≥
40).
( —татт¤ 36 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81, N 6237-10 в≥д 21.12.83, N 5938-11 в≥д 27.05.88;
«аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 6/95-¬– в≥д 19.01.95, N 487-IV
( 487-15 ) в≥д 06.02.2003 )
—татт¤ 37. ѕрипиненн¤ трудового договору з прац≥вником,
направленим за постановою суду на примусове
л≥куванн¤
р≥м п≥дстав, передбачених статтею 36 цього одексу, трудовий
догов≥р припин¤Їтьс¤ також у випадку направленн¤ прац≥вника за
постановою суду до л≥кувально-трудового проф≥лактор≥ю.
—татт¤ 38. –оз≥рванн¤ трудового договору, укладеного на
невизначений строк, з ≥н≥ц≥ативи прац≥вника
ѕрац≥вник маЇ право роз≥рвати трудовий догов≥р, укладений на
невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений
ним орган письмово за два тижн≥. ” раз≥, коли за¤ва прац≥вника про
зв≥льненн¤ з роботи за власним бажанн¤м зумовлена неможлив≥стю
продовжувати роботу (перењзд на нове м≥сце проживанн¤; переведенн¤
чолов≥ка або дружини на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть; вступ до
навчального закладу; неможлив≥сть проживанн¤ у дан≥й м≥сцевост≥,
п≥дтверджена медичним висновком; ваг≥тн≥сть; догл¤д за дитиною до
дос¤гненн¤ нею чотирнадц¤тир≥чного в≥ку або дитиною-≥нвал≥дом;
догл¤д за хворим членом с≥м'њ в≥дпов≥дно до медичного висновку або
≥нвал≥дом I групи; вих≥д на пенс≥ю; прийн¤тт¤ на роботу за
конкурсом, а також з ≥нших поважних причин), власник або
уповноважений ним орган повинен роз≥рвати трудовий догов≥р у
строк, про ¤кий просить прац≥вник.
якщо прац≥вник п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку попередженн¤ про
зв≥льненн¤ не залишив роботи ≥ не вимагаЇ роз≥рванн¤ трудового
договору, власник або уповноважений ним орган не вправ≥ зв≥льнити
його за поданою ран≥ше за¤вою, кр≥м випадк≥в, коли на його м≥сце
запрошено ≥ншого прац≥вника, ¤кому в≥дпов≥дно до законодавства не
може бути в≥дмовлено в укладенн≥ трудового договору.
ѕрац≥вник маЇ право у визначений ним строк роз≥рвати
трудовий догов≥р за власним бажанн¤м, ¤кщо власник або
уповноважений ним орган не виконуЇ законодавство про працю, умови
колективного чи трудового договору.
( —татт¤ 38 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 5584-09
в≥д 17.01.80, N 6237-10 в≥д 21.12.83, N 7543-11 в≥д 19.05.89;
«аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 3694-12 в≥д 15.12.93, N 6/95-¬–
в≥д 19.01.95, N 1356-XIV ( 1356-14 ) в≥д 24.12.99 )
—татт¤ 39. –оз≥рванн¤ строкового трудового договору
з ≥н≥ц≥ативи прац≥вника
—троковий трудовий догов≥р (пункти 2 ≥ 3 статт≥ 23) п≥дл¤гаЇ
роз≥рванню достроково на вимогу прац≥вника в раз≥ його хвороби або
≥нвал≥дност≥, ¤к≥ перешкоджають виконанню роботи за договором,
порушенн¤ власником або уповноваженим ним органом законодавства
про працю, колективного або трудового договору та у випадках,
передбачених частиною першою статт≥ 38 цього одексу.
—пори про дострокове роз≥рванн¤ трудового договору
вир≥шуютьс¤ в загальному пор¤дку, встановленому дл¤ розгл¤ду
трудових спор≥в.
( —татт¤ 39 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 6/95-¬– в≥д
19.01.95 )
—татт¤ 39-1. ѕродовженн¤ д≥њ строкового трудового договору
на невизначений строк
якщо п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку трудового договору (пункти 2 ≥ 3
статт≥ 23) трудов≥ в≥дносини фактично тривають ≥ жодна ≥з стор≥н
не вимагаЇ њх припиненн¤, д≥¤ цього договору вважаЇтьс¤
продовженою на невизначений строк.
“рудов≥ договори, що були переукладен≥ один чи дек≥лька
раз≥в, за вин¤тком випадк≥в, передбачених частиною другою статт≥
23, вважаютьс¤ такими, що укладен≥ на невизначений строк.
( одекс доповнено статтею 39-1 зг≥дно ≥з «аконом N 6/95-¬– в≥д
19.01.95 )
—татт¤ 40. –оз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи
власника або уповноваженого ним органу
“рудовий догов≥р, укладений на невизначений строк, а також
строковий трудовий догов≥р до зак≥нченн¤ строку його чинност≥
можуть бути роз≥рван≥ власником або уповноваженим ним органом лише
у випадках:
1) зм≥н в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥, в тому числ≥
л≥кв≥дац≥њ, реорган≥зац≥њ, банкрутства або перепроф≥люванн¤
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, скороченн¤ чисельност≥ або
штату прац≥вник≥в;
( ѕункт 1-1 статт≥ 40 втратив чинн≥сть на п≥дстав≥ «акону
N 92/94-¬– в≥д 12.07.94 )
2) ви¤вленоњ нев≥дпов≥дност≥ прац≥вника займан≥й посад≥ або
виконуван≥й робот≥ внасл≥док недостатньоњ квал≥ф≥кац≥њ або стану
здоров'¤, ¤к≥ перешкоджають продовженню даноњ роботи;
3) систематичного невиконанн¤ прац≥вником без поважних причин
обов'¤зк≥в, покладених на нього трудовим договором або правилами
внутр≥шнього трудового розпор¤дку, ¤кщо до прац≥вника ран≥ше
застосовувалис¤ заходи дисципл≥нарного чи громадського ст¤гненн¤;
4) прогулу (в тому числ≥ в≥дсутност≥ на робот≥ б≥льше трьох
годин прот¤гом робочого дн¤) без поважних причин;
5) нез'¤вленн¤ на роботу прот¤гом б≥льш ¤к чотирьох м≥с¤ц≥в
п≥др¤д внасл≥док тимчасовоњ непрацездатност≥, не рахуючи
в≥дпустки по ваг≥тност≥ ≥ родах, ¤кщо законодавством не
встановлений тривал≥ший строк збереженн¤ м≥сц¤ роботи (посади)
при певному захворюванн≥. «а прац≥вниками, ¤к≥ втратили
працездатн≥сть у зв'¤зку з трудовим кал≥цтвом або профес≥йним
захворюванн¤м, м≥сце роботи (посада) збер≥гаЇтьс¤ до в≥дновленн¤
працездатност≥ або встановленн¤ ≥нвал≥дност≥;
6) поновленн¤ на робот≥ прац≥вника, ¤кий ран≥ше виконував цю
роботу;
7) по¤ви на робот≥ в нетверезому стан≥, у стан≥ наркотичного
або токсичного сп'¤н≥нн¤;
8) вчиненн¤ за м≥сцем роботи розкраданн¤ (в тому числ≥
др≥бного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав
законноњ сили, чи постановою органу, до компетенц≥њ ¤кого входить
накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ або застосуванн¤ заход≥в
громадського впливу.
( ѕункт 9 частини першоњ статт≥ 40 виключено на п≥дстав≥
«акону N 1356-XIV ( 1356-14 ) в≥д 24.12.99 )
«в≥льненн¤ з п≥дстав, зазначених у пунктах 1, 2 ≥ 6 ц≥Їњ
статт≥, допускаЇтьс¤, ¤кщо неможливо перевести прац≥вника, за його
згодою, на ≥ншу роботу.
( „астину третю статт≥ 40 виключено на п≥дстав≥ «акону
N 6/95-¬– в≥д 19.01.95 )
Ќе допускаЇтьс¤ зв≥льненн¤ прац≥вника з ≥н≥ц≥ативи власника
або уповноваженого ним органу в пер≥од його тимчасовоњ
непрацездатност≥ (кр≥м зв≥льненн¤ за пунктом 5 ц≥Їњ статт≥), а
також у пер≥од перебуванн¤ прац≥вника у в≥дпустц≥. ÷е правило не
поширюЇтьс¤ на випадок повноњ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ.
( —татт¤ 40 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 6237-10
в≥д 21.12.83, N 2444-11 в≥д 27.06.86, N 5938-11 в≥д 27.05.88;
«аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 6/95-¬– в≥д 19.01.95,
N 263/95-¬– в≥д 05.07.95, N 2343-XII ( 2343-12 ) в≥д 14.05.92 - в
редакц≥њ «акону N 784-XIV ( 784-14 ) в≥д 30.06.99 - набираЇ
чинност≥ з 1 с≥чн¤ 2000 року, ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом N 1356-XIV ( 1356-14 ) в≥д 24.12.99 )
—татт¤ 41. ƒодатков≥ п≥дстави роз≥рванн¤ трудового
договору з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого
ним органу з окремими категор≥¤ми прац≥вник≥в за
певних умов
р≥м п≥дстав, передбачених статтею 40 цього одексу, трудовий
догов≥р з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу може
бути роз≥рваний також у випадках:
1) одноразового грубого порушенн¤ трудових обов'¤зк≥в
кер≥вником п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ вс≥х форм власност≥
(ф≥л≥алу, представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥ншого в≥докремленого
п≥дрозд≥лу), його заступниками, головним бухгалтером п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ, його заступниками, а також службовими
особами митних орган≥в, державних податкових ≥нспекц≥й, ¤ким
присвоЇно персональн≥ званн¤, ≥ службовими особами державноњ
контрольно-рев≥з≥йноњ служби та орган≥в державного контролю за
ц≥нами;
1-1) винних д≥й кер≥вника п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ, внасл≥док чого зароб≥тна плата виплачувалас¤
несвоЇчасно або в розм≥рах, нижчих в≥д установленого законом
розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати;
2) винних д≥й прац≥вника, ¤кий безпосередньо обслуговуЇ
грошов≥ або товарн≥ ц≥нност≥, ¤кщо ц≥ д≥њ дають п≥дстави дл¤
втрати дов≥р'¤ до нього з боку власника або уповноваженого ним
органу;
3) вчиненн¤ прац≥вником, ¤кий виконуЇ виховн≥ функц≥њ,
аморального проступку, не сум≥сного з продовженн¤м даноњ роботи.
–оз≥рванн¤ договору у випадках, передбачених ц≥Їю статтею,
провадитьс¤ з додержанн¤м вимог частини третьоњ статт≥ 40, а у
випадках, передбачених пунктами 2 ≥ 3, - також вимог статт≥ 43
цього одексу.
( —татт¤ 41 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05 88; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 3632-12 в≥д
19.11.93, N 184-IV ( 184-15 ) в≥д 17.10.2002 )
—татт¤ 42. ѕереважне право на залишенн¤ на робот≥ при
вив≥льненн≥ прац≥вник≥в у зв'¤зку ≥з зм≥нами
в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥
ѕри скороченн≥ чисельност≥ чи штату прац≥вник≥в у зв'¤зку ≥з
зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥ переважне право на
залишенн¤ на робот≥ надаЇтьс¤ прац≥вникам з б≥льш високою
квал≥ф≥кац≥Їю ≥ продуктивн≥стю прац≥.
ѕри р≥вних умовах продуктивност≥ прац≥ ≥ квал≥ф≥кац≥њ
перевага в залишенн≥ на робот≥ надаЇтьс¤:
1) с≥мейним - при на¤вност≥ двох ≥ б≥льше утриманц≥в;
2) особам, в с≥м'њ ¤ких немаЇ ≥нших прац≥вник≥в з самост≥йним
зароб≥тком;
3) прац≥вникам з тривалим безперервним стажем роботи на
даному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ;
4) прац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих ≥ середн≥х спец≥альних
учбових закладах без в≥дриву в≥д виробництва;
5) учасникам бойових д≥й, ≥нвал≥дам в≥йни та особам, на ¤ких
поширюЇтьс¤ чинн≥сть «акону ”крањни "ѕро статус ветеран≥в в≥йни,
гарант≥њ њх соц≥ального захисту" ( 3551-12 );
6) авторам винаход≥в, корисних моделей, промислових зразк≥в ≥
рац≥онал≥заторських пропозиц≥й;
7) прац≥вникам, ¤к≥ д≥стали на цьому п≥дприЇмств≥, в
установ≥, орган≥зац≥њ трудове кал≥цтво або профес≥йне
захворюванн¤;
8) особам з числа депортованих з ”крањни, прот¤гом п'¤ти
рок≥в з часу поверненн¤ на пост≥йне м≥сце проживанн¤ до ”крањни;
9) прац≥вникам з числа колишн≥х в≥йськовослужбовц≥в строковоњ
служби та ос≥б, ¤к≥ проходили альтернативну (нев≥йськову) службу,
- прот¤гом двох рок≥в з дн¤ зв≥льненн¤ њх з≥ служби.
ѕеревага в залишенн≥ на робот≥ може надаватис¤ й ≥ншим
категор≥¤м прац≥вник≥в, ¤кщо це передбачено законодавством
”крањни.
( —татт¤ 42 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 7543-11
в≥д 19.05.89; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 3706-12 в≥д
16.12.93, N 6/95-¬– в≥д 19.01.95, N 75/95-¬– в≥д 28.02.95,
N 263/95-¬– в≥д 05.07.95 )
—татт¤ 42-1. ѕереважне право на укладенн¤ трудового договору
у раз≥ поворотного прийн¤тт¤ на роботу
ѕрац≥вник, з ¤ким роз≥рвано трудовий догов≥р з п≥дстав,
передбачених пунктом 1 статт≥ 40 цього одексу (кр≥м випадку
л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ), прот¤гом одного
року маЇ право на укладенн¤ трудового договору у раз≥ поворотного
прийн¤тт¤ на роботу, ¤кщо власник або уповноважений ним орган
проводить прийн¤тт¤ на роботу прац≥вник≥в аналог≥чноњ
квал≥ф≥кац≥њ.
ѕереважне право на укладенн¤ трудового договору у раз≥
поворотного прийн¤тт¤ на роботу надаЇтьс¤ особам, зазначеним у
статт≥ 42 цього одексу, та в ≥нших випадках, передбачених
колективним договором.
”мови в≥дновленн¤ соц≥ально-побутових п≥льг, ¤к≥ прац≥вники
мали до вив≥льненн¤, визначаютьс¤ колективним договором.
( одекс доповнено статтею 42-1 зг≥дно ≥з «аконом N 6/95-¬– в≥д
19.01.95 )
—татт¤ 43. –оз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи
власника або уповноваженого ним органу за
попередньою згодою виборного органу первинноњ
профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового
представника)
–оз≥рванн¤ трудового договору з п≥дстав, передбачених
пунктами 1 (кр≥м випадку л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ), 2-5, 7 статт≥ 40 ≥ пунктами 2 ≥ 3 статт≥ 41 цього
одексу, може бути проведено лише за попередньою згодою
виборного органу (профсп≥лкового представника), первинноњ
профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, членом ¤коњ Ї прац≥вник.
” випадках, передбачених законодавством про працю, виборний
орган первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, членом ¤коњ Ї
прац≥вник, розгл¤даЇ у п'¤тнадц¤тиденний строк обгрунтоване
письмове поданн¤ власника або уповноваженого ним органу про
роз≥рванн¤ трудового договору з прац≥вником.
ѕоданн¤ власника або уповноваженого ним органу маЇ
розгл¤датис¤ у присутност≥ прац≥вника, на ¤кого воно внесено.
–озгл¤д поданн¤ у раз≥ в≥дсутност≥ прац≥вника допускаЇтьс¤ лише за
його письмовою за¤вою. «а бажанн¤м прац≥вника в≥д його ≥мен≥ може
виступати ≥нша особа, у тому числ≥ адвокат. якщо прац≥вник або
його представник не з'¤вивс¤ на зас≥данн¤, розгл¤д за¤ви
в≥дкладаЇтьс¤ до наступного зас≥данн¤ у межах строку, визначеного
частиною другою ц≥Їњ статт≥. ” раз≥ повторноњ не¤вки прац≥вника
(його представника) без поважних причин поданн¤ може розгл¤датис¤
за його в≥дсутност≥.
” раз≥ ¤кщо виборний орган первинноњ профсп≥лковоњ
орган≥зац≥њ не утворюЇтьс¤, згоду на роз≥рванн¤ трудового договору
надаЇ профсп≥лковий представник, уповноважений на представництво
≥нтерес≥в член≥в профес≥йноњ сп≥лки зг≥дно ≥з статутом.
¬иборний орган первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ
(профсп≥лковий представник) пов≥домл¤Ї власника або уповноважений
ним орган про прийн¤те р≥шенн¤ у письмов≥й форм≥ в триденний строк
п≥сл¤ його прийн¤тт¤. ” раз≥ пропуску цього строку вважаЇтьс¤, що
профсп≥лковий орган дав згоду на роз≥рванн¤ трудового договору.
якщо прац≥вник одночасно Ї членом к≥лькох первинних
профсп≥лкових орган≥зац≥й, ¤к≥ д≥ють на п≥дприЇмств≥, в установ≥,
орган≥зац≥њ, згоду на його зв≥льненн¤ даЇ виборний орган т≥Їњ
первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, до ¤коњ звернувс¤ власник або
уповноважений ним орган.
–≥шенн¤ виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ
(профсп≥лкового представника) про в≥дмову в наданн≥ згоди на
роз≥рванн¤ трудового договору повинно бути обгрунтованим. ” раз≥
¤кщо в р≥шенн≥ немаЇ обгрунтуванн¤ в≥дмови в наданн≥ згоди на
роз≥рванн¤ трудового договору, власник або уповноважений ним орган
маЇ право зв≥льнити прац≥вника без згоди виборного органу
первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового
представника).
¬ласник або уповноважений ним орган маЇ право роз≥рвати
трудовий догов≥р не п≥зн≥ш ¤к через м≥с¤ць з дн¤ одержанн¤ згоди
виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ
(профсп≥лкового представника).
якщо роз≥рванн¤ трудового договору з прац≥вником проведено
власником або уповноваженим ним органом без зверненн¤ до
виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ
(профсп≥лкового представника), суд зупин¤Ї провадженн¤ по справ≥,
запитуЇ згоду виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ
(профсп≥лкового представника) ≥ п≥сл¤ њњ одержанн¤ або в≥дмови
виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ
(профсп≥лкового представника) в дач≥ згоди на зв≥льненн¤
прац≥вника (частина перша ц≥Їњ статт≥) розгл¤даЇ сп≥р по сут≥.
( —татт¤ 43 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, N 2444-11 в≥д 27.06.86, N 5938-11 в≥д 27.05.88;
«аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 2134-12 в≥д 18.02.92, N 3719-12
в≥д 16.12.93, N 6/95-¬– в≥д 19.01.95, N 2343-III ( 2343-14 ) в≥д
05.04.2001, N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 43-1. –оз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи
власника або уповноваженого ним органу без
попередньоњ згоди виборного органу первинноњ
профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового
представника)
–оз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи власника або
уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинноњ
профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника)
допускаЇтьс¤ у випадках:
л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ;
незадов≥льного результату випробуванн¤, обумовленого при
прийн¤тт≥ на роботу;
зв≥льненн¤ з сум≥щуваноњ роботи у зв'¤зку з прийн¤тт¤м на
роботу ≥ншого прац≥вника, ¤кий не Ї сум≥сником, а також у зв'¤зку
з обмеженн¤ми на роботу за сум≥сництвом, передбаченими
законодавством;
поновленн¤ на робот≥ прац≥вника, ¤кий ран≥ше виконував цю
роботу;
зв≥льненн¤ прац≥вника, ¤кий не Ї членом первинноњ
профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, що д≥Ї на п≥дприЇмств≥, в установ≥,
орган≥зац≥њ;
зв≥льненн¤ з п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, де немаЇ
первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ;
зв≥льненн¤ кер≥вника п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ
(ф≥л≥алу, представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥ншого в≥докремленого
п≥дрозд≥лу), його заступник≥в, головного бухгалтера п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ, його заступник≥в, а також службових ос≥б
митних орган≥в, державних податкових ≥нспекц≥й, ¤ким присвоЇно
персональн≥ званн¤, ≥ службових ос≥б державноњ
контрольно-рев≥з≥йноњ служби та орган≥в державного контролю за
ц≥нами; кер≥вних прац≥вник≥в, ¤к≥ обираютьс¤, затверджуютьс¤ або
призначаютьс¤ на посади державними органами, органами м≥сцевого
та рег≥онального самовр¤дуванн¤, а також громадськими
орган≥зац≥¤ми та ≥ншими об'Їднанн¤ми громад¤н;
зв≥льненн¤ прац≥вника, ¤кий вчинив за м≥сцем роботи
розкраданн¤ (в тому числ≥ др≥бне) майна власника, встановлене
вироком суду, що набрав законноњ сили, чи постановою органу, до
компетенц≥њ ¤кого входить накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤
або застосуванн¤ заход≥в громадського впливу.
«аконодавством можуть бути передбачен≥ й ≥нш≥ випадки
роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи власника або
уповноваженого ним органу без згоди в≥дпов≥дного виборного органу
первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника).
( одекс доповнено статтею 43-1 зг≥дно ≥з «аконом N 2134-12 в≥д
18.02.92; ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 3632-12 в≥д
19.11.93, N 3719-12 в≥д 16.12.93, N 6/95-¬– в≥д 19.01.95,
N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
( ќф≥ц≥йне тлумаченн¤ пон¤тт¤, використаного в абзац≥ шостому
частини першоњ статт≥ 43-1 див. в –≥шенн≥ онституц≥йного —уду
N 14-рп/98 ( v014p710-98 ) в≥д 29.10.98 )
—татт¤ 44. ¬их≥дна допомога
ѕри припиненн≥ трудового договору з п≥дстав, зазначених у
пункт≥ 6 статт≥ 36 та пунктах 1, 2 ≥ 6 статт≥ 40 цього одексу,
прац≥вников≥ виплачуЇтьс¤ вих≥дна допомога у розм≥р≥ не менше
середнього м≥с¤чного зароб≥тку; у раз≥ призову або вступу на
в≥йськову службу, направленн¤ на альтернативну (нев≥йськову)
службу (пункт 3 статт≥ 36) - не менше двом≥с¤чного середнього
зароб≥тку; внасл≥док порушенн¤ власником або уповноваженим ним
органом законодавства про працю, колективного чи трудового
договору (статт≥ 38 ≥ 39) - у розм≥р≥, передбаченому колективним
договором, але не менше трим≥с¤чного середнього зароб≥тку.
( —татт¤ 44 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 3694-12 в≥д
15.12.93, N 6/95-¬– в≥д 19.01.95; в редакц≥њ «акону N 1356-XIV
( 1356-14 ) в≥д 24.12.99 )
—татт¤ 45. –оз≥рванн¤ трудового договору з кер≥вником на
вимогу виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ
орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника)
Ќа вимогу виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ
орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника) власник або
уповноважений ним орган повинен роз≥рвати трудовий догов≥р з
кер≥вником п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, ¤кщо в≥н порушуЇ
законодавство про працю, про колективн≥ договори ≥ угоди, «акон
”крањни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥"
( 1045-14 ).
якщо власник або уповноважений ним орган, або кер≥вник,
стосовно ¤кого пред'¤влено вимогу про роз≥рванн¤ трудового
договору, не згоден з ц≥Їю вимогою, в≥н може оскаржити р≥шенн¤
виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ
(профсп≥лкового представника) до суду у двотижневий строк з дн¤
отриманн¤ р≥шенн¤. ” цьому раз≥ виконанн¤ вимоги про роз≥рванн¤
трудового договору зупин¤Їтьс¤ до винесенн¤ судом р≥шенн¤.
” раз≥, коли р≥шенн¤ виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ
орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника) не виконано ≥ не
оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинноњ
профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковий представник) у цей же
строк може оскаржити до суду д≥¤льн≥сть або безд≥¤льн≥сть
посадових ос≥б, орган≥в, до компетенц≥њ ¤ких належить роз≥рванн¤
трудового договору з кер≥вником п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ.
( —татт¤ 45 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 6/95-¬– в≥д
19.01.95, в редакц≥њ «акону N 2343-III ( 2343-14 ) в≥д
05.04.2001, ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 1096-IV
( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 46. ¬≥дстороненн¤ в≥д роботи
¬≥дстороненн¤ прац≥вник≥в в≥д роботи власником або
уповноваженим ним органом допускаЇтьс¤ у раз≥: по¤ви на робот≥ в
нетверезому стан≥, у стан≥ наркотичного або токсичного сп'¤н≥нн¤;
в≥дмови або ухиленн¤ в≥д обов'¤зкових медичних огл¤д≥в, навчанн¤,
≥нструктажу ≥ перев≥рки знань з охорони прац≥ та протипожежноњ
охорони; в ≥нших випадках, передбачених законодавством.
( —татт¤ 46 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 6/95-¬– в≥д
19.01.95 )
—татт¤ 47. ќбов'¤зок власника або уповноваженого ним
органу провести розрахунок з прац≥вником
≥ видати йому трудову книжку
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний в день
зв≥льненн¤ видати прац≥вников≥ належно оформлену трудову книжку ≥
провести з ним розрахунок у строки, зазначен≥ в статт≥ 116 цього
одексу.
” раз≥ зв≥льненн¤ прац≥вника з ≥н≥ц≥ативи власника або
уповноваженого ним органу в≥н зобов'¤заний також у день
зв≥льненн¤ видати йому коп≥ю наказу про зв≥льненн¤ з роботи. ¬
≥нших випадках зв≥льненн¤ коп≥¤ наказу видаЇтьс¤ на вимогу
прац≥вника.
( —татт¤ 47 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 48. “рудов≥ книжки
“рудова книжка Ї основним документом про трудову д≥¤льн≥сть
прац≥вника.
“рудов≥ книжки ведутьс¤ на вс≥х прац≥вник≥в, ¤к≥ працюють на
п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ або у ф≥зичноњ особи понад
п'¤ть дн≥в. “рудов≥ книжки ведутьс¤ також на позаштатних
прац≥вник≥в при умов≥, ¤кщо вони п≥дл¤гають загальнообов'¤зковому
державному соц≥альному страхуванню.
ѕрац≥вникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка
оформл¤Їтьс¤ не п≥зн≥ше п'¤ти дн≥в п≥сл¤ прийн¤тт¤ на роботу.
ƒо трудовоњ книжки занос¤тьс¤ в≥домост≥ про роботу,
заохоченн¤ та нагороди за усп≥хи в робот≥ на п≥дприЇмств≥, в
установ≥, орган≥зац≥њ; в≥домост≥ про ст¤гненн¤ до нењ не
занос¤тьс¤.
ѕор¤док веденн¤ трудових книжок визначаЇтьс¤ аб≥нетом
ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
( —татт¤ 48 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 871-12
в≥д 20.03.91, N 374/97-¬– в≥д 19.06.97, N 1356-XIV ( 1356-14 ) в≥д
24.12.99, N 429-IV ( 429-15 ) в≥д 16.01.2003 )
—татт¤ 49. ¬идача дов≥дки про роботу та зароб≥тну плату
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний видати
прац≥вников≥ на його вимогу дов≥дку про його роботу на даному
п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ ≥з зазначенн¤м
спец≥альност≥, квал≥ф≥кац≥њ, посади, часу роботи ≥ розм≥ру
зароб≥тноњ плати.
( —татт¤ 49 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91 )
√лава III-ј
«јЅ≈«ѕ≈„≈ЌЌя «ј…Ќя“ќ—“≤ ¬»¬≤Ћ№Ќё¬јЌ»’ ѕ–ј÷≤¬Ќ» ≤¬
( одекс доповнено главою III-ј зг≥дно з ”казом ѕ¬–
N 5938-11 в≥д 27.05.88 )
( —таттю 49-1 виключено на п≥дстав≥ «акону N 263/95-¬–
в≥д 05.07.95 )
—татт¤ 49-2. ѕор¤док вив≥льненн¤ прац≥вник≥в
ѕро наступне вив≥льненн¤ прац≥вник≥в персонально попереджають
не п≥зн≥ше н≥ж за два м≥с¤ц≥.
ѕри вив≥льненн≥ прац≥вник≥в у випадках зм≥н в орган≥зац≥њ
виробництва ≥ прац≥ враховуЇтьс¤ переважне право на залишенн¤ на
робот≥, передбачене законодавством.
ќдночасно з попередженн¤м про зв≥льненн¤ у зв'¤зку ≥з зм≥нами
в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥ власник або уповноважений ним
орган пропонуЇ прац≥вников≥ ≥ншу роботу на тому ж п≥дприЇмств≥, в
установ≥, орган≥зац≥њ. ѕри в≥дсутност≥ роботи за в≥дпов≥дною
профес≥Їю чи спец≥альн≥стю, а також у раз≥ в≥дмови прац≥вника в≥д
переведенн¤ на ≥ншу роботу на тому ж п≥дприЇмств≥, в установ≥,
орган≥зац≥њ прац≥вник, за своњм розсудом, звертаЇтьс¤ за допомогою
до державноњ служби зайн¤тост≥ або працевлаштовуЇтьс¤ самост≥йно.
¬одночас власник або уповноважений ним орган доводить до в≥дома
державноњ служби зайн¤тост≥ про наступне вив≥льненн¤ прац≥вника ≥з
зазначенн¤м його профес≥њ, спец≥альност≥, квал≥ф≥кац≥њ та розм≥ру
оплати прац≥.
ƒержавна служба зайн¤тост≥ пропонуЇ прац≥вников≥ роботу в
т≥й же чи ≥нш≥й м≥сцевост≥ за його профес≥Їю, спец≥альн≥стю,
квал≥ф≥кац≥Їю, а при њњ в≥дсутност≥ - зд≥йснюЇ п≥дб≥р ≥ншоњ
роботи з урахуванн¤м ≥ндив≥дуальних побажань ≥ сусп≥льних потреб.
ѕри необх≥дност≥ прац≥вника може бути направлено, за його згодою,
на навчанн¤ нов≥й профес≥њ (спец≥альност≥) з наступним наданн¤м
йому роботи.
( —татт¤ 49-2 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 871-12
в≥д 20.03.91, N 263/95-¬– в≥д 05.07.95 )
( —татт¤ 49-3 втратила чинн≥сть з 1 с≥чн¤ 2001 року на
п≥дстав≥ «акону N 2213-III ( 2213-14 ) в≥д 11.01.2001 )
—татт¤ 49-4. «айн¤т≥сть населенн¤
«айн¤т≥сть сусп≥льно корисною працею ос≥б, ¤к≥ припинили
трудов≥ в≥дносини з п≥дстав, передбачених цим одексом, при
неможливост≥ њх самост≥йного працевлаштуванн¤, забезпечуЇтьс¤
в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро зайн¤т≥сть населенн¤"
( 803-12 ).
Ћ≥кв≥дац≥¤, реорган≥зац≥¤ п≥дприЇмств, зм≥на форм власност≥
або часткове зупиненн¤ виробництва, що т¤гнуть за собою скороченн¤
чисельност≥ або штату прац≥вник≥в, пог≥ршенн¤ умов прац≥, можуть
зд≥йснюватис¤ т≥льки п≥сл¤ завчасного наданн¤ профес≥йним сп≥лкам
≥нформац≥њ з цього питанн¤, включаючи ≥нформац≥ю про причини
наступних зв≥льнень, к≥льк≥сть ≥ категор≥њ прац≥вник≥в, ¤ких це
може стосуватис¤, про строки проведенн¤ зв≥льненн¤. ¬ласник або
уповноважений ним орган не п≥зн≥ше трьох м≥с¤ц≥в з часу прийн¤тт¤
р≥шенн¤ проводить консультац≥њ з профес≥йними сп≥лками про заходи
щодо запоб≥ганн¤ зв≥льненню чи зведенню њх к≥лькост≥ до м≥н≥муму
або пом'¤кшенн¤ неспри¤тливих насл≥дк≥в будь-¤кого зв≥льненн¤.
ѕрофес≥йн≥ сп≥лки мають право вносити пропозиц≥њ в≥дпов≥дним
органам про перенесенн¤ строк≥в або тимчасове припиненн¤ чи
в≥дм≥ну заход≥в, пов'¤заних з вив≥льненн¤м прац≥вник≥в.
( одекс доповнено статтею 49-4 зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91, ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 2343-III
( 2343-14 ) в≥д 05.04.2001 )
√лава IV
–ќЅќ„»… „ј—
—татт¤ 50. Ќорма тривалост≥ робочого часу
Ќормальна тривал≥сть робочого часу прац≥вник≥в не може
перевищувати 40 годин на тиждень.
ѕ≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ при укладенн≥ колективного
договору можуть встановлювати меншу норму тривалост≥ робочого
часу, н≥ж передбачено в частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥.
( —татт¤ 50 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 871-12 в≥д
20.03.91, N 3610-12 в≥д 17.11.93 )
—татт¤ 51. —корочена тривал≥сть робочого часу
—корочена тривал≥сть робочого часу встановлюЇтьс¤:
1) дл¤ прац≥вник≥в в≥ком в≥д 16 до 18 рок≥в - 36 годин на
тиждень, дл¤ ос≥б в≥ком в≥д 15 до 16 рок≥в (учн≥в в≥ком в≥д 14 до
15 рок≥в, ¤к≥ працюють в пер≥од кан≥кул) - 24 години на тиждень.
“ривал≥сть робочого часу учн≥в, ¤к≥ працюють прот¤гом
навчального року у в≥льний в≥д навчанн¤ час, не може перевищувати
половини максимальноњ тривалост≥ робочого часу, передбаченоњ в
абзац≥ першому цього пункту дл¤ ос≥б в≥дпов≥дного в≥ку;
2) дл¤ прац≥вник≥в, зайн¤тих на роботах з шк≥дливими умовами
прац≥, - не б≥льш ¤к 36 годин на тиждень.
ѕерел≥к виробництв, цех≥в, профес≥й ≥ посад з шк≥дливими
умовами прац≥, робота в ¤ких даЇ право на скорочену тривал≥сть
робочого часу, затверджуЇтьс¤ в пор¤дку, встановленому
законодавством.
р≥м того, законодавством встановлюЇтьс¤ скорочена
тривал≥сть робочого часу дл¤ окремих категор≥й прац≥вник≥в
(учител≥в, л≥кар≥в та ≥нших).
—корочена тривал≥сть робочого часу може встановлюватись за
рахунок власних кошт≥в на п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х дл¤
ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до чотирнадц¤ти рок≥в або
дитину-≥нвал≥да.
( —татт¤ 51 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 871-12 в≥д
20.03.91, N 3610-12 в≥д 17.11.93, N 263/95-¬– в≥д 05.07.95 )
—татт¤ 52. ѕ'¤тиденний ≥ шестиденний робочий
тиждень та тривал≥сть щоденноњ роботи
ƒл¤ прац≥вник≥в установлюЇтьс¤ п'¤тиденний робочий тиждень з
двома вих≥дними дн¤ми. ѕри п'¤тиденному робочому тижн≥ тривал≥сть
щоденноњ роботи (зм≥ни) визначаЇтьс¤ правилами внутр≥шнього
трудового розпор¤дку або граф≥ками зм≥нност≥, ¤к≥ затверджуЇ
власник або уповноважений ним орган за погодженн¤м з виборним
органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим
представником) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ з додержанн¤м
установленоњ тривалост≥ робочого тижн¤ (статт≥ 50 ≥ 51).
Ќа тих п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х, де за
характером виробництва та умовами роботи запровадженн¤
п'¤тиденного робочого тижн¤ Ї недоц≥льним, встановлюЇтьс¤
шестиденний робочий тиждень з одним вих≥дним днем. ѕри
шестиденному робочому тижн≥ тривал≥сть щоденноњ роботи не може
перевищувати 7 годин при тижнев≥й норм≥ 40 годин, 6 годин при
тижнев≥й норм≥ 36 годин ≥ 4 годин при тижнев≥й норм≥ 24 години.
ѕ'¤тиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюЇтьс¤
власником або уповноваженим ним органом сп≥льно з виборним органом
первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником)
з урахуванн¤м специф≥ки роботи, думки трудового колективу ≥ за
погодженн¤м з м≥сцевою –адою народних депутат≥в.
( —татт¤ 52 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, N 5938-11 в≥д 27.05.88; «аконами N 871-12 в≥д
20.03.91, N 3610-12 в≥д 17.11.93, N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д
10.07.2003 )
—татт¤ 53. “ривал≥сть роботи напередодн≥ св¤ткових,
неробочих ≥ вих≥дних дн≥в
Ќапередодн≥ св¤ткових ≥ неробочих дн≥в (статт¤ 73) тривал≥сть
роботи прац≥вник≥в, кр≥м прац≥вник≥в, зазначених у статт≥ 51 цього
одексу, скорочуЇтьс¤ на одну годину ¤к при п'¤тиденному, так ≥
при шестиденному робочому тижн≥.
Ќапередодн≥ вих≥дних дн≥в тривал≥сть роботи при шестиденному
робочому тижн≥ не може перевищувати 5 годин.
( —татт¤ 53 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 871-12 в≥д
20.03.91, N 3610-12 в≥д 17.11.93 )
—татт¤ 54. “ривал≥сть роботи в н≥чний час
ѕри робот≥ в н≥чний час встановлена тривал≥сть роботи (зм≥ни)
скорочуЇтьс¤ на одну годину. ÷е правило не поширюЇтьс¤ на
прац≥вник≥в, дл¤ ¤ких уже передбачено скороченн¤ робочого часу
(пункт 2 частини першоњ ≥ частина трет¤ статт≥ 51).
“ривал≥сть н≥чноњ роботи зр≥внюЇтьс¤ з денною в тих випадках,
коли це необх≥дно за умовами виробництва, зокрема у безперервних
виробництвах, а також на зм≥нних роботах при шестиденному робочому
тижн≥ з одним вих≥дним днем.
Ќ≥чним вважаЇтьс¤ час з 10 години вечора до 6 години ранку.
( —татт¤ 54 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91 )
—татт¤ 55. «аборона роботи в н≥чний час
«аборон¤Їтьс¤ залученн¤ до роботи в н≥чний час:
1) ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, що мають д≥тей в≥ком до трьох
рок≥в (статт¤ 176);
2) ос≥б, молодших в≥с≥мнадц¤ти рок≥в (статт¤ 192);
3) ≥нших категор≥й прац≥вник≥в, передбачених законодавством.
–обота ж≥нок в н≥чний час не допускаЇтьс¤, за вин¤тком
випадк≥в, передбачених статтею 175 цього одексу. –обота
≥нвал≥д≥в у н≥чний час допускаЇтьс¤ лише за њх згодою ≥ за умови,
що це не суперечить медичним рекомендац≥¤м (статт¤ 172).
( —татт¤ 55 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4841-11
в≥д 30.10.87; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 56. Ќеповний робочий час
«а угодою м≥ж прац≥вником ≥ власником або уповноваженим
ним органом може встановлюватись ¤к при прийн¤тт≥ на роботу, так ≥
згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Ќа
просьбу ваг≥тноњ ж≥нки, ж≥нки, ¤ка маЇ дитину в≥ком до
чотирнадц¤ти рок≥в або дитину-≥нвал≥да, в тому числ≥ таку, що
знаходитьс¤ п≥д њњ оп≥куванн¤м, або зд≥йснюЇ догл¤д за хворим
членом с≥м'њ в≥дпов≥дно до медичного висновку, власник або
уповноважений ним орган зобов'¤заний встановлювати њй неповний
робочий день або неповний робочий тиждень.
ќплата прац≥ в цих випадках провадитьс¤ пропорц≥онально
в≥дпрацьованому часу або залежно в≥д вироб≥тку.
–обота на умовах неповного робочого часу не т¤гне за собою
будь-¤ких обмежень обс¤гу трудових прав прац≥вник≥в.
( —татт¤ 56 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4841-11
в≥д 30.10.87; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 57. ѕочаток ≥ зак≥нченн¤ роботи
„ас початку ≥ зак≥нченн¤ щоденноњ роботи (зм≥ни)
передбачаЇтьс¤ правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку ≥
граф≥ками зм≥нност≥ у в≥дпов≥дност≥ з законодавством.
—татт¤ 58. –обота зм≥нами
ѕри зм≥нних роботах прац≥вники чергуютьс¤ в зм≥нах р≥вном≥рно
в пор¤дку, встановленому правилами внутр≥шнього трудового
розпор¤дку.
ѕерех≥д з одн≥Їњ зм≥ни в ≥ншу, ¤к правило, маЇ в≥дбуватис¤
через кожний робочий тиждень в години, визначен≥ граф≥ками
зм≥нност≥.
( —татт¤ 58 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91 )
—татт¤ 59. ѕерерви м≥ж зм≥нами
“ривал≥сть перерви в робот≥ м≥ж зм≥нами маЇ бути не меншою
подв≥йноњ тривалост≥ часу роботи в попередн≥й зм≥н≥ (включаючи ≥
час перерви на об≥д).
ѕризначенн¤ прац≥вника на роботу прот¤гом двох зм≥н п≥др¤д
заборон¤Їтьс¤.
—татт¤ 60. ѕод≥л робочого дн¤ на частини
Ќа роботах з особливими умовами ≥ характером прац≥ в пор¤дку
≥ випадках, передбачених законодавством, робочий день може бути
под≥лений на частини з т≥Їю умовою, щоб загальна тривал≥сть роботи
не перевищувала встановленоњ тривалост≥ робочого дн¤.
—татт¤ 61. ѕ≥дсумований обл≥к робочого часу
Ќа безперервно д≥ючих п≥дприЇмствах, в установах,
орган≥зац≥¤х, а також в окремих виробництвах, цехах, д≥льниц¤х,
в≥дд≥ленн¤х ≥ на де¤ких видах роб≥т, де за умовами виробництва
(роботи) не може бути додержана встановлена дл¤ даноњ категор≥њ
прац≥вник≥в щоденна або щотижнева тривал≥сть робочого часу,
допускаЇтьс¤ за погодженн¤м з виборним органом первинноњ
профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником)
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ запровадженн¤ п≥дсумованого
обл≥ку робочого часу з тим, щоб тривал≥сть робочого часу за
обл≥ковий пер≥од не перевищувала нормального числа робочих годин
(статт≥ 50 ≥ 51).
( —татт¤ 61 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 1096-IV
( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 62. ќбмеженн¤ надурочних роб≥т
( ƒ≥ю статт≥ 62 припинено на п≥дстав≥ ѕостанови ¬ерховноњ
–ади ”–—– в≥д 4 липн¤ 1991 року (¬¬– 1991, N 36, ст.474)
на пер≥од реал≥зац≥њ ѕрограми надзвичайних заход≥в щодо
стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ”крањни та виходу њњ з кризового
стану (1991 р≥к - перше п≥вр≥чч¤ 1993 року )
Ќадурочн≥ роботи, ¤к правило, не допускаютьс¤. Ќадурочними
вважаютьс¤ роботи понад встановлену тривал≥сть робочого дн¤
(статт≥ 52, 53 ≥ 61).
¬ласник або уповноважений ним орган може застосовувати
надурочн≥ роботи лише у вин¤ткових випадках, що визначаютьс¤
законодавством ≥ в частин≥ трет≥й ц≥Їњ статт≥.
¬ласник або уповноважений ним орган може застосовувати
надурочн≥ роботи т≥льки у таких вин¤ткових випадках:
1) при проведенн≥ роб≥т, необх≥дних дл¤ оборони крањни, а
також в≥дверненн¤ громадського або стих≥йного лиха, виробничоњ
авар≥њ ≥ негайного усуненн¤ њх насл≥дк≥в;
2) при проведенн≥ громадсько необх≥дних роб≥т по
водопостачанню, газопостачанню, опаленню, осв≥тленню, канал≥зац≥њ,
транспорту, зв'¤зку - дл¤ усуненн¤ випадкових або неспод≥ваних
обставин, ¤к≥ порушують правильне њх функц≥онуванн¤;
3) при необх≥дност≥ зак≥нчити почату роботу, ¤ка внасл≥док
непередбачених обставин чи випадковоњ затримки з техн≥чних умов
виробництва не могла бути зак≥нчена в нормальний робочий час, коли
припиненн¤ њњ може призвести до псуванн¤ або загибел≥ державного
чи громадського майна, а також у раз≥ необх≥дност≥ нев≥дкладного
ремонту машин, верстат≥в або ≥ншого устаткуванн¤, коли
несправн≥сть њх викликаЇ зупиненн¤ роб≥т дл¤ значноњ к≥лькост≥
труд¤щих;
4) при необх≥дност≥ виконанн¤ вантажно-розвантажувальних
роб≥т з метою недопущенн¤ або усуненн¤ простою рухомого складу чи
скупченн¤ вантаж≥в у пунктах в≥дправленн¤ ≥ призначенн¤;
5) дл¤ продовженн¤ роботи при нез'¤вленн≥ прац≥вника, ¤кий
заступаЇ, коли робота не допускаЇ перерви; в цих випадках власник
або уповноважений ним орган зобов'¤заний негайно вжити заход≥в до
зам≥ни зм≥нника ≥ншим прац≥вником.
( —татт¤ 62 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 263/95-¬– в≥д
05.07.95 )
—татт¤ 63. «аборона залученн¤ до надурочних роб≥т
ƒо надурочних роб≥т (статт¤ 62) заборон¤Їтьс¤ залучати:
1) ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до трьох
рок≥в (статт¤ 176);
2) ос≥б, молодших в≥с≥мнадц¤ти рок≥в (статт¤ 192);
3) прац≥вник≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ в загальноосв≥тн≥х школах ≥
профес≥йно-техн≥чних училищах без в≥дриву в≥д виробництва, в дн≥
зан¤ть (статт¤ 220).
«аконодавством можуть бути передбачен≥ ≥ ≥нш≥ категор≥њ
прац≥вник≥в, що њх заборон¤Їтьс¤ залучати до надурочних роб≥т.
∆≥нки, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком в≥д трьох до чотирнадц¤ти рок≥в
або дитину-≥нвал≥да, можуть залучатись до надурочних роб≥т лише
за њх згодою (статт¤ 177).
«алученн¤ ≥нвал≥д≥в до надурочних роб≥т можливе лише за њх
згодою ≥ за умови, що це не суперечить медичним рекомендац≥¤м
(статт¤ 172).
( —татт¤ 63 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4841-11
в≥д 30.10.87; «аконом N 871-12 в≥д 20.33.91 )
—татт¤ 64. Ќеобх≥дн≥сть одержанн¤ дозволу
виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ
орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника)
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ дл¤
проведенн¤ надурочних роб≥т
Ќадурочн≥ роботи можуть провадитис¤ лише з дозволу
виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ
(профсп≥лкового представника) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
( —татт¤ 64 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 65. √раничн≥ норми застосуванн¤ надурочних роб≥т
( ƒ≥ю статт≥ 65 припинено ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”–—– в≥д
4 липн¤ 1991 року (¬¬– 1991, N 36, ст.474) на пер≥од
реал≥зац≥њ ѕрограми надзвичайних заход≥в щодо стаб≥л≥зац≥њ
економ≥ки ”крањни та виходу њњ з кризового стану (1991 р≥к -
перше п≥вр≥чч¤ 1993 року )
Ќадурочн≥ роботи не повинн≥ перевищувати дл¤ кожного
прац≥вника чотирьох годин прот¤гом двох дн≥в п≥др¤д ≥ 120 годин на
р≥к.
¬ласник або уповноважений ним орган повинен вести обл≥к
надурочних роб≥т кожного прац≥вника.
√лава V
„ј— ¬≤ƒѕќ„»Ќ ”
—татт¤ 66. ѕерерва дл¤ в≥дпочинку ≥ харчуванн¤
ѕрац≥вникам надаЇтьс¤ перерва дл¤ в≥дпочинку ≥ харчуванн¤
тривал≥стю не б≥льше двох годин. ѕерерва не включаЇтьс¤ в робочий
час. ѕерерва дл¤ в≥дпочинку ≥ харчуванн¤ повинна надаватись, ¤к
правило, через чотири години п≥сл¤ початку роботи.
„ас початку ≥ зак≥нченн¤ перерви встановлюЇтьс¤ правилами
внутр≥шнього трудового розпор¤дку.
ѕрац≥вники використовують час перерви на св≥й розсуд. Ќа цей
час вони можуть в≥длучатис¤ з м≥сц¤ роботи.
Ќа тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити
не можна, прац≥вников≥ повинна бути надана можлив≥сть прийманн¤
њж≥ прот¤гом робочого часу. ѕерел≥к таких роб≥т, пор¤док ≥ м≥сце
прийманн¤ њж≥ встановлюютьс¤ власником або уповноваженим ним
органом за погодженн¤м з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ
орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником) п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ.
( —татт¤ 66 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 1096-IV
( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 67. ¬их≥дн≥ дн≥
ѕри п'¤тиденному робочому тижн≥ прац≥вникам надаютьс¤ два
вих≥дних дн≥ на тиждень, а при шестиденному робочому тижн≥ - один
вих≥дний день.
«агальним вих≥дним днем Ї нед≥л¤. ƒругий вих≥дний день при
п'¤тиденному робочому тижн≥, ¤кщо в≥н не визначений
законодавством, визначаЇтьс¤ граф≥ком роботи п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ, погодженим з виборним органом первинноњ
профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником)
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, ≥, ¤к правило, маЇ надаватис¤
п≥др¤д з загальним вих≥дним днем.
” випадку, коли св¤тковий або неробочий день (статт¤ 73)
зб≥гаЇтьс¤ з вих≥дним днем, вих≥дний день переноситьс¤ на
наступний п≥сл¤ св¤ткового або неробочого.
( —татт¤ 67 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконами N 35/95-¬– в≥д 27.01.95, N 785/97-¬– в≥д
26.12.97, N 576-XIV ( 576-14 ) в≥д 08.04.99, N 1096-IV ( 1096-15 )
в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 68. ¬их≥дн≥ дн≥ на п≥дприЇмствах, в установах,
орган≥зац≥¤х, пов'¤заних з обслуговуванн¤м
населенн¤
Ќа п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х, де робота не
може бути перервана в загальний вих≥дний день у зв'¤зку з
необх≥дн≥стю обслуговуванн¤ населенн¤ (магазини, п≥дприЇмства
побутового обслуговуванн¤, театри, музењ ≥ ≥нш≥), вих≥дн≥ дн≥
встановлюютьс¤ м≥сцевими –адами народних депутат≥в.
( —татт¤ 68 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81 )
—татт¤ 69. ¬их≥дн≥ дн≥ на безперервно д≥ючих п≥дприЇмствах,
в установах, орган≥зац≥¤х
Ќа п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х, зупиненн¤ роботи
¤ких неможливе з виробничо-техн≥чних умов або через необх≥дн≥сть
безперервного обслуговуванн¤ населенн¤, а також на
вантажно-розвантажувальних роботах, пов'¤заних з роботою
транспорту, вих≥дн≥ дн≥ надаютьс¤ в р≥зн≥ дн≥ тижн¤ почергово
кожн≥й груп≥ прац≥вник≥в зг≥дно з граф≥ком зм≥нност≥, що
затверджуЇтьс¤ власником або уповноваженим ним органом за
погодженн¤м з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ
(профсп≥лковим представником) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
( —татт¤ 69 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 70. “ривал≥сть щотижневого безперервного в≥дпочинку
“ривал≥сть щотижневого безперервного в≥дпочинку повинна бути
не менш ¤к сорок дв≥ години.
—татт¤ 71. «аборона роботи у вих≥дн≥ дн≥. ¬ин¤тковий
пор¤док застосуванн¤ такоњ роботи
–обота у вих≥дн≥ дн≥ заборон¤Їтьс¤. «алученн¤ окремих
прац≥вник≥в до роботи у ц≥ дн≥ допускаЇтьс¤ т≥льки з дозволу
виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ
(профсп≥лкового представника) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ
≥ лише у вин¤ткових випадках, що визначаютьс¤ законодавством ≥ в
частин≥ друг≥й ц≥Їњ статт≥.
«алученн¤ окремих прац≥вник≥в до роботи у вих≥дн≥ дн≥
допускаЇтьс¤ в таких вин¤ткових випадках:
1) дл¤ в≥дверненн¤ або л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в стих≥йного лиха,
еп≥дем≥й, еп≥зоот≥й, виробничих авар≥й ≥ негайного усуненн¤ њх
насл≥дк≥в;
2) дл¤ в≥дверненн¤ нещасних випадк≥в, ¤к≥ ставл¤ть або можуть
поставити п≥д загрозу житт¤ чи нормальн≥ життЇв≥ умови людей,
загибел≥ або псуванн¤ майна;
3) дл¤ виконанн¤ нев≥дкладних, наперед не передбачених роб≥т,
в≥д негайного виконанн¤ ¤ких залежить у дальшому нормальна робота
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ в ц≥лому або њх окремих
п≥дрозд≥л≥в;
4) дл¤ виконанн¤ нев≥дкладних вантажно-розвантажувальних
роб≥т з метою запоб≥ганн¤ або усуненн¤ простою рухомого складу чи
скупченн¤ вантаж≥в у пунктах в≥дправленн¤ ≥ призначенн¤.
«алученн¤ прац≥вник≥в до роботи у вих≥дн≥ дн≥ провадитьс¤ за
письмовим наказом (розпор¤дженн¤м) власника або уповноваженого ним
органу.
( —татт¤ 71 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81, N 4617-10 в≥д 24.01.83; «аконами N 263/95-¬– в≥д
05.07.95, N 639-IV ( 639-15 ) в≥д 20.03.2003, N 1096-IV
( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 72. омпенсац≥¤ за роботу у вих≥дний день
–обота у вих≥дний день може компенсуватис¤, за згодою стор≥н,
наданн¤м ≥ншого дн¤ в≥дпочинку або у грошов≥й форм≥ у подв≥йному
розм≥р≥.
ќплата за роботу у вих≥дний день обчислюЇтьс¤ за правилами
статт≥ 107 цього одексу.
( —татт¤ 72 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81, N 5938-11 в≥д 27.05.88 )
—татт¤ 73. —в¤тков≥ ≥ неробоч≥ дн≥
¬становити так≥ св¤тков≥ дн≥:
1 с≥чн¤ - Ќовий р≥к
7 с≥чн¤ - –≥здво ’ристове
8 березн¤ - ћ≥жнародний ж≥ночий день
1 ≥ 2 травн¤ - ƒень м≥жнародноњ сол≥дарност≥ труд¤щих
9 травн¤ - ƒень ѕеремоги
28 червн¤ - ƒень онституц≥њ ”крањни
24 серпн¤ - ƒень незалежност≥ ”крањни.
–обота також не провадитьс¤ в дн≥ рел≥г≥йних св¤т:
7 с≥чн¤ - –≥здво ’ристове
один день (нед≥л¤) - ѕасха (¬еликдень)
один день (нед≥л¤) - “р≥йц¤.
«а поданн¤м рел≥г≥йних громад ≥нших (неправославних)
конфес≥й, зареЇстрованих в ”крањн≥, кер≥вництво п≥дприЇмств,
установ, орган≥зац≥й надаЇ особам, ¤к≥ спов≥дують в≥дпов≥дн≥
рел≥г≥њ, до трьох дн≥в в≥дпочинку прот¤гом року дл¤ св¤ткуванн¤ њх
великих св¤т з в≥дпрацюванн¤м за ц≥ дн≥.
” дн≥, зазначен≥ у частинах перш≥й ≥ друг≥й ц≥Їњ статт≥,
допускаютьс¤ роботи, припиненн¤ ¤ких неможливе через
виробничо-техн≥чн≥ умови (безперервно д≥юч≥ п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ), роботи, викликан≥ необх≥дн≥стю
обслуговуванн¤ населенн¤. ” ц≥ дн≥ допускаютьс¤ роботи ≥з
залученн¤м прац≥вник≥в у випадках та в пор¤дку, передбачених
статтею 71 цього одексу.
–обота у зазначен≥ дн≥ компенсуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до статт≥ 107
цього одексу.
( —татт¤ 73 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 1205-12 в≥д
18.06.91, N 2417-12 в≥д 05.06.92, N 256/96-¬– в≥д 28.06.96,
N 1421-XIV ( 1421-14 ) в≥д 01.02.2000, N 639-IV ( 639-15 ) в≥д
20.03.2003 )
—татт¤ 74. ўор≥чн≥ в≥дпустки
√ромад¤нам, ¤к≥ перебувають у трудових в≥дносинах з
п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми незалежно в≥д форм
власност≥, виду д≥¤льност≥ та галузевоњ належност≥, а також
працюють за трудовим договором у ф≥зичноњ особи, надаютьс¤ щор≥чн≥
(основна та додатков≥) в≥дпустки ≥з збереженн¤м на њх пер≥од м≥сц¤
роботи (посади) ≥ зароб≥тноњ плати.
( —татт¤ 74 в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 75. “ривал≥сть щор≥чноњ основноњ в≥дпустки
ўор≥чна основна в≥дпустка надаЇтьс¤ прац≥вникам тривал≥стю не
менш ¤к 24 календарних дн≥ за в≥дпрацьований робочий р≥к, ¤кий
в≥дл≥чуЇтьс¤ з дн¤ укладенн¤ трудового договору.
ќсобам в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в надаЇтьс¤ щор≥чна основна
в≥дпустка тривал≥стю 31 календарний день.
ƒл¤ де¤ких категор≥й прац≥вник≥в законодавством ”крањни може
бути передбачена ≥нша тривал≥сть щор≥чноњ основноњ в≥дпустки. ѕри
цьому тривал≥сть њх в≥дпустки не може бути меншою за передбачену
частиною першою ц≥Їњ статт≥.
( —татт¤ 75 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91; в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 76. ўор≥чн≥ додатков≥ в≥дпустки та њх тривал≥сть
ўор≥чн≥ додатков≥ в≥дпустки надаютьс¤ прац≥вникам:
1) за роботу ≥з шк≥дливими ≥ важкими умовами прац≥;
2) за особливий характер прац≥;
3) в ≥нших випадках, передбачених законодавством.
“ривал≥сть щор≥чних додаткових в≥дпусток, умови та пор¤док њх
наданн¤ встановлюютьс¤ нормативно-правовими актами ”крањни.
( —татт¤ 76 в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 77. “ворча в≥дпустка
“ворча в≥дпустка надаЇтьс¤ прац≥вникам дл¤ зак≥нченн¤
дисертац≥йних роб≥т, написанн¤ п≥дручник≥в та в ≥нших випадках,
передбачених законодавством.
“ривал≥сть, пор¤док, умови наданн¤ та оплати творчих
в≥дпусток установлюютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
( —татт¤ 77 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4534-11
в≥д 03.09.87; «аконом N 263/95-¬– в≥д 05.07.95; в редакц≥њ «акону
N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 78. Ќевключенн¤ дн≥в тимчасовоњ непрацездатност≥ до
щор≥чних в≥дпусток
ƒн≥ тимчасовоњ непрацездатност≥ прац≥вника, засв≥дченоњ у
встановленому пор¤дку, а також в≥дпустки у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та
пологами до щор≥чних в≥дпусток не включаютьс¤.
( —татт¤ 78 в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 78-1. Ќеврахуванн¤ св¤ткових ≥ неробочих дн≥в при
визначенн≥ тривалост≥ щор≥чних в≥дпусток
—в¤тков≥ ≥ неробоч≥ дн≥ (статт¤ 73 цього одексу) при
визначенн≥ тривалост≥ щор≥чних в≥дпусток не враховуютьс¤.
( одекс доповнено статтею 78-1 зг≥дно ≥з «аконом N 490-IV
( 490-15 ) в≥д 06.02.2003 )
—татт¤ 79. ѕор¤док ≥ умови наданн¤ щор≥чних в≥дпусток.
¬≥дкликанн¤ з в≥дпустки
ўор≥чн≥ основна та додатков≥ в≥дпустки повноњ тривалост≥ у
перший р≥к роботи надаютьс¤ прац≥вникам п≥сл¤ зак≥нченн¤ шести
м≥с¤ц≥в безперервноњ роботи на даному п≥дприЇмств≥, в установ≥,
орган≥зац≥њ.
” раз≥ наданн¤ зазначених в≥дпусток до зак≥нченн¤
шестим≥с¤чного терм≥ну безперервноњ роботи њх тривал≥сть
визначаЇтьс¤ пропорц≥йно до в≥дпрацьованого часу, кр≥м визначених
законом випадк≥в, коли ц≥ в≥дпустки за бажанн¤м прац≥вника
надаютьс¤ повноњ тривалост≥.
ўор≥чн≥ в≥дпустки за другий та наступн≥ роки роботи можуть
бути надан≥ прац≥вников≥ в будь-¤кий час в≥дпов≥дного робочого
року.
„ергов≥сть наданн¤ в≥дпусток визначаЇтьс¤ граф≥ками, ¤к≥
затверджуютьс¤ власником або уповноваженим ним органом за
погодженн¤м з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ
орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником), ≥ доводитьс¤ до в≥дома
вс≥х прац≥вник≥в. ѕри складанн≥ граф≥к≥в ураховуютьс¤ ≥нтереси
виробництва, особист≥ ≥нтереси прац≥вник≥в та можливост≥ њх
в≥дпочинку.
онкретний пер≥од наданн¤ щор≥чних в≥дпусток у межах,
установлених граф≥ком, узгоджуЇтьс¤ м≥ж прац≥вником ≥ власником
або уповноваженим ним органом, ¤кий зобов'¤заний письмово
пов≥домити прац≥вника про дату початку в≥дпустки не п≥зн≥ш ¤к за
два тижн≥ до встановленого граф≥ком терм≥ну.
ѕод≥л щор≥чноњ в≥дпустки на частини будь-¤коњ тривалост≥
допускаЇтьс¤ на проханн¤ прац≥вника за умови, що основна
безперервна њњ частина становитиме не менше 14 календарних дн≥в.
Ќевикористана частина щор≥чноњ в≥дпустки маЇ бути надана
прац≥внику, ¤к правило, до к≥нц¤ робочого року, але не п≥зн≥ше 12
м≥с¤ц≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ робочого року, за ¤кий надаЇтьс¤
в≥дпустка.
¬≥дкликанн¤ з щор≥чноњ в≥дпустки допускаЇтьс¤ за згодою
прац≥вника лише дл¤ в≥дверненн¤ стих≥йного лиха, виробничоњ авар≥њ
або негайного усуненн¤ њх насл≥дк≥в, дл¤ в≥дверненн¤ нещасних
випадк≥в, простою, загибел≥ або псуванн¤ майна п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ з додержанн¤м вимог частини шостоњ ц≥Їњ
статт≥ та в ≥нших випадках, передбачених законодавством. ” раз≥
в≥дкликанн¤ прац≥вника з в≥дпустки його працю оплачують з
урахуванн¤м т≥Їњ суми, що була нарахована на оплату невикористаноњ
частини в≥дпустки.
( —татт¤ 79 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91; в редакц≥њ «акону
N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98, ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконами N 490-IV ( 490-15 ) в≥д 06.02.2003, N 1096-IV ( 1096-15 )
в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 80. ѕеренесенн¤ щор≥чноњ в≥дпустки
ўор≥чна в≥дпустка на вимогу прац≥вника повинна бути
перенесена на ≥нший пер≥од у раз≥:
1) порушенн¤ власником або уповноваженим ним органом терм≥ну
письмового пов≥домленн¤ прац≥вника про час наданн¤ в≥дпустки
(частина п'¤та статт≥ 79 цього одексу);
2) несвоЇчасноњ виплати власником або уповноваженим ним
органом зароб≥тноњ плати прац≥внику за час щор≥чноњ в≥дпустки
(частина трет¤ статт≥ 115 цього одексу).
ўор≥чна в≥дпустка повинна бути перенесена на ≥нший пер≥од або
продовжена у раз≥:
1) тимчасовоњ непрацездатност≥ прац≥вника, засв≥дченоњ у
встановленому пор¤дку;
2) виконанн¤ прац≥вником державних або громадських
обов'¤зк≥в, ¤кщо зг≥дно ≥з законодавством в≥н п≥дл¤гаЇ зв≥льненню
на цей час в≥д основноњ роботи ≥з збереженн¤м зароб≥тноњ плати;
3) настанн¤ строку в≥дпустки у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та
пологами;
4) зб≥гу щор≥чноњ в≥дпустки з в≥дпусткою у зв'¤зку з
навчанн¤м.
ўор≥чна в≥дпустка за ≥н≥ц≥ативою власника або уповноваженого
ним органу, ¤к вин¤ток, може бути перенесена на ≥нший пер≥од
т≥льки за письмовою згодою прац≥вника та за погодженн¤м з виборним
органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим
представником) у раз≥, коли наданн¤ щор≥чноњ в≥дпустки в ран≥ше
обумовлений пер≥од може неспри¤тливо в≥дбитис¤ на нормальному ход≥
роботи п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, та за умови, що
частина в≥дпустки тривал≥стю не менше 24 календарних дн≥в буде
використана в поточному робочому роц≥.
” раз≥ перенесенн¤ щор≥чноњ в≥дпустки новий терм≥н њњ наданн¤
встановлюЇтьс¤ за згодою м≥ж прац≥вником ≥ власником або
уповноваженим ним органом. якщо причини, що зумовили перенесенн¤
в≥дпустки на ≥нший пер≥од, настали п≥д час њњ використанн¤, то
невикористана частина щор≥чноњ в≥дпустки надаЇтьс¤ п≥сл¤
зак≥нченн¤ д≥њ причин, ¤к≥ њњ перервали, або за згодою стор≥н
переноситьс¤ на ≥нший пер≥од з додержанн¤м вимог статт≥ 12 «акону
”крањни "ѕро в≥дпустки" ( 504/96-¬– ).
«аборон¤Їтьс¤ ненаданн¤ щор≥чних в≥дпусток повноњ тривалост≥
прот¤гом двох рок≥в п≥др¤д, а також ненаданн¤ њх прот¤гом робочого
року особам в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в та прац≥вникам, ¤к≥ мають
право на щор≥чн≥ додатков≥ в≥дпустки за роботу ≥з шк≥дливими ≥
важкими умовами чи з особливим характером прац≥.
( —татт¤ 80 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, N 7543-11 в≥д 19.05.89; «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91; в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98; ≥з
зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 490-IV ( 490-15 ) в≥д
06.02.2003, N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 81. ѕраво на щор≥чну в≥дпустку у раз≥ переведенн¤ на
≥нше м≥сце роботи
«а бажанн¤м прац≥вник≥в, переведених на роботу з одного
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ на ≥нше п≥дприЇмство, в
установу, орган≥зац≥ю, ¤к≥ не використали за попередн≥м м≥сцем
роботи повн≥стю або частково щор≥чну основну в≥дпустку ≥ не
одержали за нењ грошовоњ компенсац≥њ, щор≥чна в≥дпустка повноњ
тривалост≥ надаЇтьс¤ до настанн¤ шестим≥с¤чного терм≥ну
безперервноњ роботи п≥сл¤ переведенн¤.
якщо прац≥вник, переведений на роботу на ≥нше п≥дприЇмство, в
установу, орган≥зац≥ю, повн≥стю або частково не використав щор≥чн≥
основну та додатков≥ в≥дпустки ≥ не одержав за них грошову
компенсац≥ю, то до стажу роботи, що даЇ право на щор≥чн≥ основну
та додатков≥ в≥дпустки, зараховуЇтьс¤ час, за ¤кий в≥н не
використав ц≥ в≥дпустки за попередн≥м м≥сцем роботи.
( —татт¤ 81 в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98;
≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 490-IV ( 490-15 ) в≥д
06.02.2003 )
—татт¤ 82. ќбчисленн¤ стажу роботи, що даЇ право на щор≥чну
в≥дпустку
ƒо стажу роботи, що даЇ право на щор≥чну основну в≥дпустку
(статт¤ 75 цього одексу), зараховуютьс¤:
1) час фактичноњ роботи (в тому числ≥ на умовах неповного
робочого часу) прот¤гом робочого року, за ¤кий надаЇтьс¤
в≥дпустка;
2) час, коли прац≥вник фактично не працював, але за ним
зг≥дно з законодавством збер≥галис¤ м≥сце роботи (посада) та
зароб≥тна плата повн≥стю або частково (в тому числ≥ час оплаченого
вимушеного прогулу, спричиненого незаконним зв≥льненн¤м або
переведенн¤м на ≥ншу роботу);
3) час, коли прац≥вник фактично не працював, але за ним
збер≥галос¤ м≥сце роботи (посада) ≥ йому надавалос¤ матер≥альне
забезпеченн¤ за загальнообов'¤зковим державним соц≥альним
страхуванн¤м, за вин¤тком в≥дпустки дл¤ догл¤ду за дитиною до
дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку;
4) час, коли прац≥вник фактично не працював, але за ним
збер≥галос¤ м≥сце роботи (посада) ≥ йому не виплачувалас¤
зароб≥тна плата у пор¤дку, визначеному статт¤ми 25 ≥ 26 «акону
”крањни "ѕро в≥дпустки", за вин¤тком в≥дпустки без збереженн¤
зароб≥тноњ плати дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею
шестир≥чного в≥ку;
5) час навчанн¤ з в≥дривом в≥д виробництва тривал≥стю менше
10 м≥с¤ц≥в на денних в≥дд≥ленн¤х профес≥йно-техн≥чних навчальних
заклад≥в;
6) час навчанн¤ новим профес≥¤м (спец≥альност¤м) ос≥б,
зв≥льнених у зв'¤зку ≥з зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва та
прац≥, у тому числ≥ з л≥кв≥дац≥Їю, реорган≥зац≥Їю або
перепроф≥люванн¤м п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, скороченн¤м
чисельност≥ або штату прац≥вник≥в;
7) ≥нш≥ пер≥оди роботи, передбачен≥ законодавством.
ƒо стажу роботи, що даЇ право на щор≥чн≥ додатков≥ в≥дпустки
(статт¤ 76 цього одексу), зараховуютьс¤:
1) час фактичноњ роботи ≥з шк≥дливими, важкими умовами або з
особливим характером прац≥, ¤кщо прац≥вник зайн¤тий у цих умовах
не менше половини тривалост≥ робочого дн¤, встановленоњ дл¤
прац≥вник≥в даного виробництва, цеху, профес≥њ або посади;
2) час щор≥чних основноњ та додаткових в≥дпусток за роботу ≥з
шк≥дливими, важкими умовами ≥ за особливий характер прац≥;
3) час роботи ваг≥тних ж≥нок, переведених на п≥дстав≥
медичного висновку на легшу роботу, на ¤к≥й вони не зазнають
впливу неспри¤тливих виробничих фактор≥в.
( —татт¤ 82 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91; в редакц≥њ «акону
N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98, ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконами N 429-IV ( 429-15 ) в≥д 16.01.2003, N 490-IV ( 490-15 )
в≥д 06.02.2003 )
—татт¤ 83. √рошова компенсац≥¤ за невикористан≥ щор≥чн≥
в≥дпустки
” раз≥ зв≥льненн¤ прац≥вника йому виплачуЇтьс¤ грошова
компенсац≥¤ за вс≥ не використан≥ ним дн≥ щор≥чноњ в≥дпустки, а
також додатковоњ в≥дпустки прац≥вникам, ¤к≥ мають д≥тей.
” раз≥ зв≥льненн¤ кер≥вних, педагог≥чних, наукових,
науково-педагог≥чних прац≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в навчальних
заклад≥в, ¤к≥ до зв≥льненн¤ пропрацювали не менш ¤к 10 м≥с¤ц≥в,
грошова компенсац≥¤ виплачуЇтьс¤ за не використан≥ ними дн≥
щор≥чних в≥дпусток з розрахунку повноњ њх тривалост≥.
” раз≥ переведенн¤ прац≥вника на роботу на ≥нше п≥дприЇмство,
в установу, орган≥зац≥ю грошова компенсац≥¤ за не використан≥ ним
дн≥ щор≥чних в≥дпусток за його бажанн¤м повинна бути перерахована
на рахунок п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, куди перейшов
прац≥вник.
«а бажанн¤м прац≥вника частина щор≥чноњ в≥дпустки зам≥нюЇтьс¤
грошовою компенсац≥Їю. ѕри цьому тривал≥сть наданоњ прац≥вников≥
щор≥чноњ та додаткових в≥дпусток не повинна бути менше н≥ж 24
календарних дн≥.
ќсобам в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в зам≥на вс≥х вид≥в
в≥дпусток грошовою компенсац≥Їю не допускаЇтьс¤.
” раз≥ смерт≥ прац≥вника грошова компенсац≥¤ за не
використан≥ ним дн≥ щор≥чних в≥дпусток, а також додатковоњ
в≥дпустки прац≥вникам, ¤к≥ мають д≥тей, виплачуЇтьс¤ спадкоЇмц¤м.
( —татт¤ 83 в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 84. ¬≥дпустки без збереженн¤ зароб≥тноњ плати
” випадках, передбачених статтею 25 «акону ”крањни "ѕро
в≥дпустки", прац≥внику за його бажанн¤м надаЇтьс¤ в обов'¤зковому
пор¤дку в≥дпустка без збереженн¤ зароб≥тноњ плати.
«а с≥мейними обставинами та з ≥нших причин прац≥внику може
надаватис¤ в≥дпустка без збереженн¤ зароб≥тноњ плати на терм≥н,
обумовлений угодою м≥ж прац≥вником та власником або уповноваженим
ним органом, але не б≥льше 15 календарних дн≥в на р≥к.
( „астину третю статт≥ 84 виключено на п≥дстав≥ «акону
N 490-IV ( 490-15 ) в≥д 06.02.2003 )
( —татт¤ 84 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 6237-10
в≥д 21.12.83; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91; в редакц≥њ «акону
N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
√лава VI
Ќќ–ћ”¬јЌЌя ѕ–ј÷≤
—татт¤ 85. Ќорми прац≥
Ќорми прац≥ - норми вироб≥тку, часу, обслуговуванн¤,
чисельност≥ - встановлюютьс¤ дл¤ прац≥вник≥в в≥дпов≥дно до
дос¤гнутого р≥вн¤ техн≥ки, технолог≥њ, орган≥зац≥њ виробництва ≥
прац≥.
¬ умовах колективних форм орган≥зац≥њ та оплати прац≥ можуть
застосовуватис¤ також укрупнен≥ ≥ комплексн≥ норми.
Ќорми прац≥ п≥дл¤гають обов'¤зков≥й зам≥н≥ новими в м≥ру
проведенн¤ атестац≥њ ≥ рац≥онал≥зац≥њ робочих м≥сць, впровадженн¤
новоњ техн≥ки, технолог≥њ та орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в, ¤к≥
забезпечують зростанн¤ продуктивност≥ прац≥.
ƒос¤гненн¤ високого р≥вн¤ вироб≥тку продукц≥њ окремим
прац≥вником, бригадою за рахунок застосуванн¤ з власноњ ≥н≥ц≥ативи
нових прийом≥в прац≥ ≥ передового досв≥ду, вдосконаленн¤ своњми
силами робочих м≥сць не Ї п≥дставою дл¤ перегл¤ду норм.
( —татт¤ 85 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88 )
—татт¤ 86. «апровадженн¤, зам≥на ≥ перегл¤д норм прац≥
«апровадженн¤, зам≥на ≥ перегл¤д норм прац≥ провадитьс¤
власником або уповноваженим ним органом за погодженн¤м з
виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ
(профсп≥лковим представником).
¬ласник або уповноважений ним орган повинен роз'¤снити
прац≥вникам причини перегл¤ду норм прац≥, а також умови, за ¤ких
мають застосовуватис¤ нов≥ норми.
ѕро запровадженн¤ нових ≥ зм≥ну чинних норм прац≥ власник або
уповноважений ним орган пов≥домл¤Ї прац≥вник≥в не п≥зн≥ш ¤к за
один м≥с¤ць до запровадженн¤.
( —татт¤ 86 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81, N 4617-10 в≥д 24.01.83; «аконом N 1096-IV
( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 87. —трок д≥њ норм прац≥
Ќорми прац≥ встановлюютьс¤ на невизначений строк ≥ д≥ють до
моменту њх перегл¤ду у зв'¤зку з≥ зм≥ною умов, на ¤к≥ вони були
розрахован≥ (статт¤ 85).
ѕор¤д з нормами, встановленими на стаб≥льн≥ за
орган≥зац≥йно-техн≥чними умовами роботи, застосовуютьс¤ тимчасов≥
≥ одноразов≥ норми.
“имчасов≥ норми встановлюютьс¤ на пер≥од освоЇнн¤ тих чи
≥нших роб≥т за в≥дсутн≥стю затверджених нормативних матер≥ал≥в дл¤
нормуванн¤ прац≥.
ќдноразов≥ норми встановлюютьс¤ на окрем≥ роботи, ¤к≥ нос¤ть
одиничний характер (позапланов≥, авар≥йн≥).
( —татт¤ 87 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, N 7543-11 в≥д 19.05.89 )
—татт¤ 88. ”мови прац≥, ¤к≥ мають враховуватис¤ при
розробленн≥ норм вироб≥тку (норм часу)
≥ норм обслуговуванн¤
Ќорми вироб≥тку (норми часу) ≥ норми обслуговуванн¤
визначаютьс¤ виход¤чи з нормальних умов прац≥, ¤кими вважаютьс¤:
1) справний стан машин, верстат≥в ≥ пристроњв;
2) належна ¤к≥сть матер≥ал≥в та ≥нструмент≥в, необх≥дних дл¤
виконанн¤ роботи, ≥ њх вчасне поданн¤;
3) вчасне постачанн¤ виробництва електроенерг≥Їю, газом та
≥ншими джерелами енергоживленн¤;
4) своЇчасне забезпеченн¤ техн≥чною документац≥Їю;
5) здоров≥ та безпечн≥ умови прац≥ (додержанн¤ правил ≥ норм
з техн≥ки безпеки, необх≥дне осв≥тленн¤, опаленн¤, вентил¤ц≥¤,
усуненн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в шуму, випром≥нювань, в≥брац≥њ та
≥нших фактор≥в, ¤к≥ негативно впливають на здоров'¤ роб≥тник≥в, ≥
т. ≥н.).
—татт¤ 89. «ам≥на ≥ перегл¤д Їдиних ≥ типових норм
«ам≥на ≥ перегл¤д Їдиних ≥ типових (м≥жгалузевих, галузевих,
в≥домчих) норм зд≥йснюЇтьс¤ органами, ¤к≥ њх затвердили.
( —татт¤ 89 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88 )
—татт¤ 90. ѕор¤док визначенн¤ розц≥нок при в≥др¤дн≥й
оплат≥ прац≥
ѕри в≥др¤дн≥й оплат≥ прац≥ розц≥нки визначаютьс¤ виход¤чи з
установлених розр¤д≥в роботи, тарифних ставок (оклад≥в) ≥ норм
вироб≥тку (норм часу).
¬≥др¤дна розц≥нка визначаЇтьс¤ шл¤хом д≥ленн¤ погодинноњ
(денноњ) тарифноњ ставки, ¤ка в≥дпов≥даЇ розр¤ду роботи, що
виконуЇтьс¤, на погодинну (денну) норму вироб≥тку. ¬≥др¤дна
розц≥нка може бути визначена також шл¤хом множенн¤ погодинноњ
(денноњ) тарифноњ ставки, ¤ка в≥дпов≥даЇ розр¤ду роботи, що
виконуЇтьс¤, на встановлену норму часу в годинах або дн¤х.
—татт¤ 91. «береженн¤ попередн≥х розц≥нок при впровадженн≥
винаходу, корисноњ модел≥, промислового зразка
чи рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ
«а прац≥вником, ¤кий створив винах≥д, корисну модель,
промисловий зразок або вн≥с рац≥онал≥заторську пропозиц≥ю, що
зумовили зм≥ну техн≥чних норм ≥ розц≥нок, збер≥гаютьс¤ попередн≥
розц≥нки прот¤гом шести м≥с¤ц≥в в≥д дати початку њх впровадженн¤.
ѕопередн≥ розц≥нки збер≥гаютьс¤ ≥ в тих випадках, коли автор
зазначених об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ ран≥ше не виконував
роботи, норми ≥ розц≥нки на ¤ку зм≥нено у зв'¤зку з њх
впровадженн¤м, ≥ був переведений на цю роботу п≥сл¤ њх
впровадженн¤.
«а ≥ншими прац≥вниками, ¤к≥ допомогли авторов≥ у впровадженн≥
винаходу, корисноњ модел≥, промислового зразка чи
рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ, попередн≥ розц≥нки збер≥гаютьс¤
прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в.
( —татт¤ 91 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 75/95-¬– в≥д
28.02.95 )
—татт¤ 92. ¬становленн¤ нормованих завдань при почасов≥й
оплат≥ прац≥
ѕри почасов≥й оплат≥ прац≥вникам встановлюютьс¤ нормован≥
завданн¤. ƒл¤ виконанн¤ окремих функц≥й та обс¤г≥в роб≥т може бути
встановлено норми обслуговуванн¤ або норми чисельност≥
прац≥вник≥в.
( —татт¤ 92 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88 )
( —таттю 93 виключено на п≥дстав≥ «акону N 263/95-¬–
в≥д 05.07.95 )
√лава VII
ќѕЋј“ј ѕ–ј÷≤
( Ќазва глави VII в редакц≥њ «акону
N 357/96-¬– в≥д 10.09.96 )
—татт¤ 94. «ароб≥тна плата
«ароб≥тна плата - це винагорода, обчислена, ¤к правило, у
грошовому вираз≥, ¤ку власник або уповноважений ним орган виплачуЇ
прац≥вников≥ за виконану ним роботу.
–озм≥р зароб≥тноњ плати залежить в≥д складност≥ та умов
виконуваноњ роботи, профес≥йно-д≥лових ¤костей прац≥вника,
результат≥в його прац≥ та господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ ≥ максимальним розм≥ром не обмежуЇтьс¤.
ѕитанн¤ державного ≥ догов≥рного регулюванн¤ оплати прац≥,
прав прац≥вник≥в на оплату прац≥ та њх захисту визначаЇтьс¤ цим
одексом, «аконом ”крањни "ѕро оплату прац≥" ( 108/95-¬– ) та
≥ншими нормативно-правовими актами.
( —татт¤ 94 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91; в редакц≥њ «акону N 357/96-¬– в≥д 10.09.96 )
—татт¤ 95. ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата. ≤ндексац≥¤ зароб≥тноњ
плати
ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата - це законодавчо встановлений
розм≥р зароб≥тноњ плати за просту, неквал≥ф≥ковану працю, нижче
¤кого не може провадитис¤ оплата за виконану прац≥вником м≥с¤чну,
погодинну норму прац≥ (обс¤г роб≥т).
ƒо м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати не включаютьс¤ доплати за
роботу в надурочний час, у важких, шк≥дливих, особливо шк≥дливих
умовах прац≥, на роботах з особливими природними географ≥чними ≥
геолог≥чними умовами та умовами п≥двищеного ризику дл¤ здоров'¤, а
також прем≥њ до юв≥лейних дат, за винаходи та рац≥онал≥заторськ≥
пропозиц≥њ, матер≥альна допомога.
” раз≥ коли прац≥вников≥, ¤кий виконав м≥с¤чну (годинну)
норму прац≥, нарахована зароб≥тна плата нижче законодавчо
встановленого розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, п≥дприЇмство
провадить доплату до њњ р≥вн¤.
–озм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати встановлюЇтьс¤ ≥
перегл¤даЇтьс¤ в≥дпов≥дно до статей 9 ≥ 10 «акону ”крањни "ѕро
оплату прац≥".
ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата Ї державною соц≥альною гарант≥Їю,
обов'¤зковою на вс≥й територ≥њ ”крањни дл¤ п≥дприЇмств, установ,
орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥ ≥ господарюванн¤ та ф≥зичних ос≥б.
«ароб≥тна плата п≥дл¤гаЇ ≥ндексац≥њ у встановленому
законодавством пор¤дку.
( —татт¤ 95 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91; ƒекретами N 7-92 в≥д 09.12.92 - втратив чинн≥сть на
п≥дстав≥ «акону N 534/96-¬– в≥д 21.11.96, N 23-92 в≥д 31.12.92; в
редакц≥њ «акону N 357/96-¬– в≥д 10.09.96; ≥з зм≥нами, внесеними
зг≥дно ≥з «аконом N 1766-III ( 1766-14 ) в≥д 01.06.2000 )
—татт¤ 96. “арифна система оплати прац≥
ќсновою орган≥зац≥њ оплати прац≥ Ї тарифна система оплати
прац≥, ¤ка включаЇ тарифн≥ с≥тки, тарифн≥ ставки, схеми посадових
оклад≥в ≥ тарифно-квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики (дов≥дники).
“арифна система оплати прац≥ використовуЇтьс¤ дл¤ розпод≥лу
роб≥т залежно в≥д њх складност≥, а прац≥вник≥в - залежно в≥д њх
квал≥ф≥кац≥њ та за розр¤дами тарифноњ с≥тки. ¬она Ї основою
формуванн¤ та диференц≥ац≥њ розм≥р≥в зароб≥тноњ плати.
‘ормуванн¤ тарифноњ с≥тки (схеми посадових оклад≥в)
провадитьс¤ на основ≥ тарифноњ ставки роб≥тника першого розр¤ду та
м≥жквал≥ф≥кац≥йних (м≥жпосадових) сп≥вв≥дношень розм≥р≥в тарифних
ставок (посадових оклад≥в), що встановлюютьс¤ у розм≥рах, не
нижчих н≥ж визначен≥ генеральною, галузевою (рег≥ональною)
угодою.
¬≥днесенн¤ виконуваних роб≥т до певних тарифних розр¤д≥в ≥
присвоЇнн¤ квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в роб≥тникам провадитьс¤
власником або уповноваженим ним органом зг≥дно з
тарифно-квал≥ф≥кац≥йним дов≥дником за погодженн¤м з виборним
органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим
представником).
вал≥ф≥кац≥йн≥ розр¤ди п≥двищуютьс¤ насамперед роб≥тникам,
¤к≥ усп≥шно виконують встановлен≥ норми прац≥ ≥ сумл≥нно
ставл¤тьс¤ до своњх трудових обов'¤зк≥в. ѕраво на п≥двищенн¤
розр¤ду мають роб≥тники, ¤к≥ усп≥шно виконують роботи б≥льш
високого розр¤ду не менш ¤к три м≥с¤ц≥ ≥ склали квал≥ф≥кац≥йний
екзамен. «а грубе порушенн¤ технолог≥чноњ дисципл≥ни та ≥нш≥
серйозн≥ порушенн¤, ¤к≥ спричинили пог≥ршенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ,
роб≥тников≥ може бути знижено квал≥ф≥кац≥ю на один розр¤д.
ѕоновленн¤ розр¤ду провадитьс¤ в загальному пор¤дку, але не ран≥ше
н≥ж через три м≥с¤ц≥ п≥сл¤ його зниженн¤.
ѕосадов≥ оклади службовц¤м установлюЇ власник або
уповноважений ним орган в≥дпов≥дно до посади ≥ квал≥ф≥кац≥њ
прац≥вника. «а результатами атестац≥њ власник або уповноважений
ним орган маЇ право зм≥нювати посадов≥ оклади службовц¤м у межах
затверджених у встановленому пор¤дку м≥н≥мальних ≥ максимальних
розм≥р≥в оклад≥в на в≥дпов≥дн≥й посад≥.
( —татт¤ 96 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 871-12 в≥д
20.03.91, N 2032-12 в≥д 04.01.92; в редакц≥њ «акону N 357/96-¬–
в≥д 10.09.96; ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 1766-III
( 1766-14 ) в≥д 01.06.2000, N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 97. ќплата прац≥ на п≥дприЇмствах, в установах ≥
орган≥зац≥¤х
ќплата прац≥ прац≥вник≥в зд≥йснюЇтьс¤ за погодинною,
в≥др¤дною або ≥ншими системами оплати прац≥. ќплата може
провадитис¤ за результатами ≥ндив≥дуальних ≥ колективних роб≥т.
‘орми ≥ системи оплати прац≥, норми прац≥, розц≥нки, тарифн≥
с≥тки, ставки, схеми посадових оклад≥в, умови запровадженн¤ та
розм≥ри надбавок, доплат, прем≥й, винагород та ≥нших
заохочувальних, компенсац≥йних ≥ гарант≥йних виплат встановлюютьс¤
п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми самост≥йно у
колективному договор≥ з дотриманн¤м норм ≥ гарант≥й, передбачених
законодавством, генеральною та галузевими (рег≥ональними) угодами.
якщо колективний догов≥р на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ
не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'¤заний
погодити ц≥ питанн¤ з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ
орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником), що представл¤Ї ≥нтереси
б≥льшост≥ прац≥вник≥в, а у раз≥ його в≥дсутност≥ - з ≥ншим
уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
онкретн≥ розм≥ри тарифних ставок (оклад≥в) ≥ в≥др¤дних
розц≥нок роб≥тникам, посадових оклад≥в службовц¤м, а також
надбавок, доплат, прем≥й ≥ винагород встановлюютьс¤ власником або
уповноваженим ним органом з урахуванн¤м вимог, передбачених
частиною другою ц≥Їњ статт≥.
¬ласник або уповноважений ним орган чи ф≥зична особа не маЇ
права в односторонньому пор¤дку приймати р≥шенн¤ з питань оплати
прац≥, що пог≥ршують умови, встановлен≥ законодавством, угодами,
колективними договорами.
( —татт¤ 97 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 871-12 в≥д
20.03.91, N 2032-12 в≥д 04.01.92; ƒекретом 23-92 в≥д 31.12.92; в
редакц≥њ «акону N 357/96-¬– в≥д 10.09.96, ≥з зм≥нами, внесеними
зг≥дно ≥з «аконом N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 98. ќплата прац≥ прац≥вник≥в установ ≥ орган≥зац≥й, що
ф≥нансуютьс¤ з бюджету
ќплата прац≥ прац≥вник≥в установ ≥ орган≥зац≥й, що
ф≥нансуютьс¤ з бюджету, зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ закон≥в та ≥нших
нормативно-правових акт≥в ”крањни, генеральноњ, галузевих,
рег≥ональних угод, колективних договор≥в, у межах бюджетних
асигнувань та позабюджетних доход≥в.
( —татт¤ 98 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, N 5938-11 в≥д 27.05.88; «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91; в редакц≥њ «акону N 357/96-¬– в≥д 10.09.96 )
( —таттю 99 виключено на п≥дстав≥ «акону N 357/96-¬–
в≥д 10.09.96 )
—татт¤ 100. ќплата прац≥ на важких роботах, на роботах
≥з шк≥дливими ≥ небезпечними умовами прац≥, на
роботах з особливими природними географ≥чними
≥ геолог≥чними умовами та умовами п≥двищеного
ризику дл¤ здоров'¤
Ќа важких роботах, на роботах ≥з шк≥дливими ≥ небезпечними
умовами прац≥, на роботах з особливими природними географ≥чними ≥
геолог≥чними умовами та умовами п≥двищеного ризику дл¤ здоров'¤
встановлюЇтьс¤ п≥двищена оплата прац≥. ѕерел≥к цих роб≥т
визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
( —татт¤ 100 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93 )
( —таттю 101 виключено на п≥дстав≥ «акону N 357/96-¬–
в≥д 10.09.96 )
( —таттю 102 виключено на п≥дстав≥ ”казу ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88 )
—татт¤ 102-1. ќплата прац≥ за сум≥сництвом
ѕрац≥вники, ¤к≥ працюють за сум≥сництвом, одержують зароб≥тну
плату за фактично виконану роботу.
”мови роботи за сум≥сництвом прац≥вник≥в державних
п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й визначаютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в
”крањни.
( одекс доповнено статтею 102-1 зг≥дно ≥з «аконом N 357/96-¬– в≥д
10.09.96 )
—татт¤ 103. ѕов≥домленн¤ прац≥вник≥в про запровадженн¤ нових
або зм≥ну д≥ючих умов оплати прац≥
ѕро нов≥ або зм≥ну д≥ючих умов оплати прац≥ в б≥к пог≥ршенн¤
власник або уповноважений ним орган повинен пов≥домити прац≥вника
не п≥зн≥ш ¤к за два м≥с¤ц≥ до њх запровадженн¤ або зм≥ни.
( —татт¤ 103 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91; в редакц≥њ «акону
N 357/96-¬– в≥д 10.09.96 )
—татт¤ 104. ќплата прац≥ при виконанн≥ роб≥т р≥зноњ
квал≥ф≥кац≥њ
ѕри виконанн≥ роб≥т р≥зноњ квал≥ф≥кац≥њ прац¤ почасових
роб≥тник≥в, а також службовц≥в оплачуЇтьс¤ за роботою вищоњ
квал≥ф≥кац≥њ.
ѕрац¤ роб≥тник≥в-в≥др¤дник≥в оплачуЇтьс¤ за розц≥нками,
встановленими дл¤ роботи, ¤ка виконуЇтьс¤. ¬ тих галуз¤х народного
господарства, де за характером виробництва роб≥тникам-в≥др¤дникам
доручаЇтьс¤ виконанн¤ роб≥т, тариф≥кованих нижче присвоЇних њм
розр¤д≥в, роб≥тникам, ¤к≥ виконують так≥ роботи, виплачуЇтьс¤
м≥жрозр¤дна р≥зниц¤. ¬иплата м≥жрозр¤дноњ р≥зниц≥ та умови такоњ
виплати встановлюютьс¤ колективними договорами.
—татт¤ 105. ќплата прац≥ при сум≥щенн≥ профес≥й (посад)
≥ виконанн≥ обов'¤зк≥в тимчасово в≥дсутнього
прац≥вника
ѕрац≥вникам, ¤к≥ виконують на тому ж п≥дприЇмств≥, в
установ≥, орган≥зац≥њ пор¤д з своЇю основною роботою, обумовленою
трудовим договором, додаткову роботу за ≥ншою профес≥Їю (посадою)
або обов'¤зки тимчасово в≥дсутнього прац≥вника без зв≥льненн¤ в≥д
своЇњ основноњ роботи, провадитьс¤ доплата за сум≥щенн¤ профес≥й
(посад) або виконанн¤ обов'¤зк≥в тимчасово в≥дсутнього прац≥вника.
–озм≥ри доплат за сум≥щенн¤ профес≥й (посад) або виконанн¤
обов'¤зк≥в тимчасово в≥дсутнього прац≥вника встановлюютьс¤ на
умовах, передбачених у колективному договор≥.
( —татт¤ 105 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконами N 263/95-¬– в≥д 05.07.95, N 357/96-¬– в≥д
10.09.96 )
—татт¤ 106. ќплата роботи в надурочний час
«а погодинною системою оплати прац≥ робота в надурочний час
оплачуЇтьс¤ в подв≥йному розм≥р≥ годинноњ ставки.
«а в≥др¤дною системою оплати прац≥ за роботу в надурочний час
виплачуЇтьс¤ доплата у розм≥р≥ 100 в≥дсотк≥в тарифноњ ставки
прац≥вника в≥дпов≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ, оплата прац≥ ¤кого
зд≥йснюЇтьс¤ за погодинною системою, - за вс≥ в≥дпрацьован≥
надурочн≥ години.
” раз≥ п≥дсумованого обл≥ку робочого часу оплачуютьс¤ ¤к
надурочн≥ вс≥ години, в≥дпрацьован≥ понад встановлений робочий час
в обл≥ковому пер≥од≥, у пор¤дку, передбаченому частинами першою ≥
другою ц≥Їњ статт≥.
омпенсац≥¤ надурочних роб≥т шл¤хом наданн¤ в≥дгулу не
допускаЇтьс¤.
( —татт¤ 106 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 263/95-¬–
в≥д 05.07.95; в редакц≥њ «акону N 357/96-¬– в≥д 10.09.96 )
—татт¤ 107. ќплата роботи у св¤тков≥ ≥ неробоч≥ дн≥
–обота у св¤тковий ≥ неробочий день (частина четверта статт≥
73) оплачуЇтьс¤ у подв≥йному розм≥р≥:
1) в≥др¤дникам - за подв≥йними в≥др¤дними розц≥нками;
2) прац≥вникам, прац¤ ¤ких оплачуЇтьс¤ за годинними або
денними ставками, - у розм≥р≥ подв≥йноњ годинноњ або денноњ
ставки;
3) прац≥вникам, ¤к≥ одержують м≥с¤чний оклад, - у розм≥р≥
одинарноњ годинноњ або денноњ ставки зверх окладу, ¤кщо робота у
св¤тковий ≥ неробочий день провадилас¤ у межах м≥с¤чноњ норми
робочого часу, ≥ в розм≥р≥ подв≥йноњ годинноњ або денноњ ставки
зверх окладу, ¤кщо робота провадилас¤ понад м≥с¤чну норму.
ќплата у зазначеному розм≥р≥ провадитьс¤ за години, фактично
в≥дпрацьован≥ у св¤тковий ≥ неробочий день.
Ќа бажанн¤ прац≥вника, ¤кий працював у св¤тковий ≥ неробочий
день, йому може бути наданий ≥нший день в≥дпочинку.
( —татт¤ 107 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91 )
—татт¤ 108. ќплата роботи у н≥чний час
–обота у н≥чний час (статт¤ 54) оплачуЇтьс¤ у п≥двищеному
розм≥р≥, встановлюваному генеральною, галузевою (рег≥ональною)
угодами та колективним договором, але не нижче 20 в≥дсотк≥в
тарифноњ ставки (окладу) за кожну годину роботи у н≥чний час.
( —татт¤ 108 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 3694-12
в≥д 15.12.93, N 357/96-¬– в≥д 10.09.96 )
—татт¤ 109. ќплата прац≥ за незак≥нченим в≥др¤дним нар¤дом
¬ раз≥, коли прац≥вник залишаЇ в≥др¤дний нар¤д незак≥нченим з
незалежних в≥д нього причин, виконана частина роботи оплачуЇтьс¤
за оц≥нкою, визначеною за погодженн¤м стор≥н в≥дпов≥дно до
≥снуючих норм ≥ розц≥нок.
—татт¤ 110. ѕов≥домленн¤ прац≥вника про розм≥ри оплати прац≥
ѕри кожн≥й виплат≥ зароб≥тноњ плати власник або уповноважений
ним орган повинен пов≥домити прац≥вника про так≥ дан≥, що належать
до пер≥оду, за ¤кий провадитьс¤ оплата прац≥:
а) загальна сума зароб≥тноњ плати з розшифровкою за видами
виплат;
б) розм≥ри ≥ п≥дстави в≥драхувань та утримань ≥з зароб≥тноњ
плати;
в) сума зароб≥тноњ плати, що належить до виплати.
( —татт¤ 110 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 3694-12
в≥д 15.12.93, N 263/95-¬– в≥д 05.07.95; в редакц≥њ «акону
N 357/96-¬– в≥д 10.09.96 )
—татт¤ 111. ѕор¤док оплати прац≥ при невиконанн≥
норм вироб≥тку
ѕри невиконанн≥ норм вироб≥тку не з вини прац≥вника оплата
провадитьс¤ за фактично виконану роботу. ћ≥с¤чна зароб≥тна плата в
цьому раз≥ не може бути нижчою в≥д двох третин тарифноњ ставки
встановленого йому розр¤ду (окладу). ѕри невиконанн≥ норм
вироб≥тку з вини прац≥вника оплата провадитьс¤ в≥дпов≥дно до
виконаноњ роботи.
( —татт¤ 111 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 112. ѕор¤док оплати прац≥ при виготовленн≥ продукц≥њ,
що ви¤вилас¤ браком
ѕри виготовленн≥ продукц≥њ, що ви¤вилас¤ браком не з вини
прац≥вника, оплата прац≥ по њњ виготовленню провадитьс¤ за
зниженими розц≥нками. ћ≥с¤чна зароб≥тна плата прац≥вника в цих
випадках не може бути нижчою в≥д двох третин тарифноњ ставки
встановленого йому розр¤ду (окладу).
Ѕрак вироб≥в, що ставс¤ внасл≥док прихованого дефекту в
оброблюваному матер≥ал≥, а також брак не з вини прац≥вника,
ви¤влений п≥сл¤ прийманн¤ виробу органом техн≥чного контролю,
оплачуЇтьс¤ цьому прац≥вников≥ нар≥вн≥ з придатними виробами.
ѕовний брак з вини прац≥вника оплат≥ не п≥дл¤гаЇ. „астковий
брак з вини прац≥вника оплачуЇтьс¤ залежно в≥д ступен¤ придатност≥
продукц≥њ за зниженими розц≥нками.
( —татт¤ 112 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88 )
—татт¤ 113. ѕор¤док оплати часу простою, а також при
освоЇнн≥ нового виробництва (продукц≥њ)
„ас простою не з вини прац≥вника оплачуЇтьс¤ з розрахунку не
нижче в≥д двох третин тарифноњ ставки встановленого прац≥вников≥
розр¤ду (окладу).
ѕро початок простою, кр≥м простою структурного п≥дрозд≥лу чи
всього п≥дприЇмства, прац≥вник повинен попередити власника або
уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, ≥нших посадових
ос≥б.
«а час простою, коли виникла виробнича ситуац≥¤, небезпечна
дл¤ житт¤ чи здоров'¤ прац≥вника або дл¤ людей, ¤к≥ його оточують,
≥ навколишнього природного середовища не з його вини, за ним
збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток.
„ас простою з вини прац≥вника не оплачуЇтьс¤.
Ќа пер≥од освоЇнн¤ нового виробництва (продукц≥њ) власник або
уповноважений ним орган може провадити роб≥тникам доплату до
попереднього середнього зароб≥тку на строк не б≥льш ¤к ш≥сть
м≥с¤ц≥в.
( —татт¤ 113 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 1356-XIV
( 1356-14 ) в≥д 24.12.99 )
—татт¤ 114. «береженн¤ зароб≥тноњ плати при переведенн≥
на ≥ншу пост≥йну нижчеоплачувану роботу ≥
перем≥щенн≥
ѕри переведенн≥ прац≥вника на ≥ншу пост≥йну нижчеоплачувану
роботу за прац≥вником збер≥гаЇтьс¤ його попередн≥й середн≥й
зароб≥ток прот¤гом двох тижн≥в з дн¤ переведенн¤.
” тих випадках, коли в результат≥ перем≥щенн¤ прац≥вника
(частина друга статт≥ 32) зменшуЇтьс¤ зароб≥ток з не залежних в≥д
нього причин, провадитьс¤ доплата до попереднього середнього
зароб≥тку прот¤гом двох м≥с¤ц≥в з дн¤ перем≥щенн¤.
( —татт¤ 114 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88 )
—татт¤ 115. —троки виплати зароб≥тноњ плати
«ароб≥тна плата виплачуЇтьс¤ прац≥вникам регул¤рно в робоч≥
дн≥ у строки, встановлен≥ колективним договором, але не р≥дше двох
раз≥в на м≥с¤ць через пром≥жок часу, що не перевищуЇ ш≥стнадц¤ти
календарних дн≥в.
” раз≥ коли день виплати зароб≥тноњ плати зб≥гаЇтьс¤ з
вих≥дним, св¤тковим або неробочим днем, зароб≥тна плата
виплачуЇтьс¤ напередодн≥.
«ароб≥тна плата прац≥вникам за весь час щор≥чноњ в≥дпустки
виплачуЇтьс¤ не п≥зн≥ше н≥ж за три дн≥ до початку в≥дпустки.
( —татт¤ 115 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81; «аконом N 263/95-¬– в≥д 05.07.95; в редакц≥њ «акону
N 357/96-¬– в≥д 10.09.96 )
—татт¤ 116. —троки розрахунку при зв≥льненн≥
ѕри зв≥льненн≥ прац≥вника виплата вс≥х сум, що належать йому
в≥д п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, провадитьс¤ в день
зв≥льненн¤. якщо прац≥вник в день зв≥льненн¤ не працював, то
зазначен≥ суми мають бути виплачен≥ не п≥зн≥ше наступного дн¤
п≥сл¤ пред'¤вленн¤ зв≥льненим прац≥вником вимоги про розрахунок.
¬ раз≥ спору про розм≥р сум, належних прац≥вников≥ при
зв≥льненн≥, власник або уповноважений ним орган в ус¤кому випадку
повинен в зазначений у ц≥й статт≥ строк виплатити не оспорювану
ним суму.
—татт¤ 117. ¬≥дпов≥дальн≥сть за затримку розрахунку при
зв≥льненн≥
¬ раз≥ невиплати з вини власника або уповноваженого ним
органу належних зв≥льненому прац≥вников≥ сум у строки, зазначен≥ в
статт≥ 116 цього одексу, при в≥дсутност≥ спору про њх розм≥р
п≥дприЇмство, установа, орган≥зац≥¤ повинн≥ виплатити прац≥вников≥
його середн≥й зароб≥ток за весь час затримки по день фактичного
розрахунку.
ѕри на¤вност≥ спору про розм≥ри належних зв≥льненому
прац≥вников≥ сум власник або уповноважений ним орган повинен
сплатити зазначене в ц≥й статт≥ в≥дшкодуванн¤ в тому раз≥, коли
сп≥р вир≥шено на користь прац≥вника. якщо сп≥р вир≥шено на користь
прац≥вника частково, то розм≥р в≥дшкодуванн¤ за час затримки
визначаЇ орган, ¤кий виносить р≥шенн¤ по сут≥ спору.
¬ раз≥, ¤кщо зв≥льнений прац≥вник до одержанн¤ остаточного
розрахунку стане на ≥ншу роботу, розм≥р зазначеноњ в частин≥
перш≥й ц≥Їњ статт≥ компенсац≥њ зменшуЇтьс¤ на суму зароб≥тноњ
плати, одержаноњ за новим м≥сцем роботи.
√лава VIII
√ј–јЌ“≤ѓ ≤ ќћѕ≈Ќ—ј÷≤ѓ
—татт¤ 118. √арант≥њ дл¤ прац≥вник≥в, обраних
на виборн≥ посади
ѕрац≥вникам, зв≥льненим в≥д роботи внасл≥док обранн¤ њх на
виборн≥ посади в державних органах, а також у парт≥йних,
профсп≥лкових, комсомольських, кооперативних та ≥нших громадських
орган≥зац≥¤х, надаЇтьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ њх повноважень за
виборною посадою попередн¤ робота (посада), а при њњ в≥дсутност≥ -
≥нша р≥вноц≥нна робота (посада) на тому самому або, за згодою
прац≥вника, на ≥ншому п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ.
—татт¤ 119. √арант≥њ дл¤ прац≥вник≥в на час виконанн¤
державних або громадських обов'¤зк≥в
Ќа час виконанн¤ державних або громадських обов'¤зк≥в, ¤кщо
за чинним законодавством ”крањни ц≥ обов'¤зки можуть
зд≥йснюватись у робочий час, прац≥вникам гарантуЇтьс¤ збереженн¤
м≥сц¤ роботи (посади) ≥ середнього зароб≥тку.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ залучаютьс¤ до виконанн¤ обов'¤зк≥в,
передбачених законами ”крањни "ѕро загальний в≥йськовий обов'¤зок
≥ в≥йськову службу" ( 2232-12 ) ≥ "ѕро альтернативну (нев≥йськову)
службу" ( 1975-12 ), надаютьс¤ гарант≥њ та п≥льги в≥дпов≥дно до
цих закон≥в.
( —татт¤ 119 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 6/95-¬–
в≥д 19.01.95, N 263/95-¬– в≥д 05.07.95 )
—татт¤ 120. √арант≥њ ≥ компенсац≥њ при перењзд≥
на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть
ѕрац≥вники мають право на в≥дшкодуванн¤ витрат та одержанн¤
≥нших компенсац≥й у зв'¤зку з переведенн¤м, прийн¤тт¤м або
направленн¤м на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть.
ѕрац≥вникам при переведенн≥ њх на ≥ншу роботу, коли це
зв'¤зано з перењздом в ≥ншу м≥сцев≥сть, виплачуютьс¤: варт≥сть
проњзду прац≥вника ≥ член≥в його с≥м'њ; витрати по перевезенню
майна; добов≥ за час перебуванн¤ в дороз≥; одноразова допомога на
самого прац≥вника ≥ на кожного члена с≥м'њ, ¤кий перењжджаЇ;
зароб≥тна плата за дн≥ збору в дорогу ≥ влаштуванн¤ на новому
м≥сц≥ проживанн¤, але не б≥льше шести дн≥в, а також за час
перебуванн¤ в дороз≥.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ перењжджають у зв'¤зку з прийомом њх (за
попередньою домовлен≥стю) на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть,
виплачуютьс¤ компенсац≥њ ≥ надаютьс¤ гарант≥њ, зазначен≥ в частин≥
друг≥й ц≥Їњ статт≥, кр≥м виплати одноразовоњ допомоги, ¤ка цим
прац≥вникам може бути виплачена за погодженн¤м стор≥н.
–озм≥ри компенсац≥њ, пор¤док њх виплати та наданн¤ гарант≥й
особам, зазначеним у частинах друг≥й ≥ трет≥й ц≥Їњ статт≥, а також
гарант≥њ ≥ компенсац≥њ особам при перењзд≥ њх в ≥ншу м≥сцев≥сть у
зв'¤зку з направленн¤м на роботу в пор¤дку розпод≥лу п≥сл¤
зак≥нченн¤ учбового закладу, асп≥рантури, кл≥н≥чноњ ординатури або
в пор¤дку орган≥зованого набору, встановлюютьс¤ законодавством.
( —татт¤ 120 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 2957-10
в≥д 30.12.81; «аконом N 6/95-¬– в≥д 19.01.95 )
—татт¤ 121. √арант≥њ ≥ компенсац≥њ при службових
в≥др¤дженн¤х
ѕрац≥вники мають право на в≥дшкодуванн¤ витрат та одержанн¤
≥нших компенсац≥й у зв'¤зку з службовими в≥др¤дженн¤ми.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ направл¤ютьс¤ у в≥др¤дженн¤, виплачуютьс¤:
добов≥ за час перебуванн¤ у в≥др¤дженн≥, варт≥сть проњзду до м≥сц¤
призначенн¤ ≥ назад та витрати по найму жилого прим≥щенн¤ в
пор¤дку ≥ розм≥рах, встановлюваних законодавством.
«а в≥др¤дженими прац≥вниками збер≥гаютьс¤ прот¤гом усього
часу в≥др¤дженн¤ м≥сце роботи (посада) ≥ середн≥й зароб≥ток.
( —татт¤ 121 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 263/95-¬–
в≥д 05.07.95 )
—татт¤ 122. √арант≥њ дл¤ прац≥вник≥в, що направл¤ютьс¤
дл¤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ
ѕри направленн≥ прац≥вник≥в дл¤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ з
в≥дривом в≥д виробництва за ними збер≥гаЇтьс¤ м≥сце роботи
(посада) ≥ провад¤тьс¤ виплати, передбачен≥ законодавством.
—татт¤ 123. √арант≥њ дл¤ прац≥вник≥в, що направл¤ютьс¤
на обстеженн¤ до медичного закладу
«а час перебуванн¤ в медичному заклад≥ на обстеженн≥ за
прац≥вниками, зобов'¤заними проходити таке обстеженн¤ (статт≥ 169,
191), збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток за м≥сцем роботи.
—татт¤ 124. √арант≥њ дл¤ донор≥в
«а прац≥вниками-донорами збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток за
дн≥ обстеженн¤ в закладах охорони здоров'¤ ≥ здаванн¤ кров≥ дл¤
переливанн¤.
÷им прац≥вникам безпосередньо п≥сл¤ кожного дн¤ здаванн¤
кров≥ дл¤ переливанн¤ надаЇтьс¤ день в≥дпочинку з збереженн¤м
середнього зароб≥тку. Ќа бажанн¤ прац≥вника цей день приЇднуЇтьс¤
до щор≥чноњ в≥дпустки.
—татт¤ 125. омпенсац≥¤ за зношуванн¤ ≥нструмент≥в,
належних прац≥вникам
ѕрац≥вники, ¤к≥ використовують своњ ≥нструменти дл¤ потреб
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, мають право на одержанн¤
компенсац≥њ за њх зношуванн¤ (амортизац≥ю).
–озм≥р ≥ пор¤док виплати ц≥Їњ компенсац≥њ, ¤кщо вони не
встановлен≥ в централ≥зованому пор¤дку, визначаютьс¤ власником або
уповноваженим ним органом за погодженн¤м з прац≥вником.
—татт¤ 126. √арант≥њ дл¤ прац≥вник≥в - автор≥в винаход≥в,
корисних моделей, промислових зразк≥в ≥
рац≥онал≥заторських пропозиц≥й
«а прац≥вниками - авторами винаход≥в, корисних моделей,
промислових зразк≥в ≥ рац≥онал≥заторських пропозиц≥й збер≥гаЇтьс¤
середн≥й зароб≥ток при зв≥льненн≥ в≥д основноњ роботи дл¤ участ≥ у
впровадженн≥ винаходу, корисноњ модел≥, промислового зразка чи
рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ на тому ж п≥дприЇмств≥, в установ≥,
орган≥зац≥њ.
ѕри впровадженн≥ винаходу, корисноњ модел≥, промислового
зразка або рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ на ≥ншому п≥дприЇмств≥,
в установ≥, орган≥зац≥њ за прац≥вниками збер≥гаЇтьс¤ посада за
м≥сцем пост≥йноњ роботи, а робота по впровадженню винаходу,
корисноњ модел≥, промислового зразка чи рац≥онал≥заторськоњ
пропозиц≥њ оплачуЇтьс¤ за погодженн¤м стор≥н у розм≥р≥ не нижче
середнього зароб≥тку за м≥сцем пост≥йноњ роботи.
( —татт¤ 126 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 75/95-¬– в≥д 28.02.95 )
—татт¤ 127. ќбмеженн¤ в≥драхувань ≥з зароб≥тноњ плати
¬≥драхуванн¤ ≥з зароб≥тноњ плати можуть провадитись т≥льки у
випадках, передбачених законодавством ”крањни.
¬≥драхуванн¤ ≥з зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в дл¤ покритт¤ њх
заборгованост≥ п≥дприЇмству, установ≥ ≥ орган≥зац≥њ, де вони
працюють, можуть провадитись за наказом (розпор¤дженн¤м) власника
або уповноваженого ним органу:
1) дл¤ поверненн¤ авансу, виданого в рахунок зароб≥тноњ
плати; дл¤ поверненн¤ сум, зайво виплачених внасл≥док л≥чильних
помилок; дл¤ погашенн¤ невитраченого ≥ своЇчасно не поверненого
авансу, виданого на службове в≥др¤дженн¤ або переведенн¤ до ≥ншоњ
м≥сцевост≥; на господарськ≥ потреби, ¤кщо прац≥вник не оспорюЇ
п≥дстав ≥ розм≥ру в≥драхуванн¤. ” цих випадках власник або
уповноважений ним орган вправ≥ видати наказ (розпор¤дженн¤) про
в≥драхуванн¤ не п≥зн≥ше одного м≥с¤ц¤ з дн¤ зак≥нченн¤ строку,
встановленого дл¤ поверненн¤ авансу, погашенн¤ заборгованост≥ або
з дн¤ виплати неправильно обчисленоњ суми;
2) при зв≥льненн≥ прац≥вника до зак≥нченн¤ того робочого
року, в рахунок ¤кого в≥н вже одержав в≥дпустку, за нев≥дроблен≥
дн≥ в≥дпустки. ¬≥драхуванн¤ за ц≥ дн≥ не провадитьс¤, ¤кщо
прац≥вник зв≥льн¤Їтьс¤ з роботи з п≥дстав, зазначених в пунктах 3,
5, 6 статт≥ 36 ≥ пунктах 1, 2 ≥ 5 статт≥ 40 цього одексу, а також
при направленн≥ на навчанн¤ та в зв'¤зку з переходом на пенс≥ю;
3) при в≥дшкодуванн≥ шкоди, завданоњ з вини прац≥вника
п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ (статт¤ 136).
( —татт¤ 127 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 6237-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 263/95-¬– в≥д 05.07.95 )
—татт¤ 128. ќбмеженн¤ розм≥ру в≥драхувань ≥з зароб≥тноњ
плати
ѕри кожн≥й виплат≥ зароб≥тноњ плати загальний розм≥р ус≥х
в≥драхувань не може перевищувати двадц¤ти процент≥в, а у випадках,
окремо передбачених законодавством ”крањни, - п'¤тидес¤ти
процент≥в зароб≥тноњ плати, ¤ка належить до виплати прац≥вников≥.
ѕри в≥драхуванн≥ з зароб≥тноњ плати за к≥лькома виконавчими
документами за прац≥вником у вс¤кому раз≥ повинно бути збережено
п'¤тдес¤т процент≥в зароб≥тку.
ќбмеженн¤, встановлен≥ частинами першою ≥ другою ц≥Їњ статт≥,
не поширюютьс¤ на в≥драхуванн¤ ≥з зароб≥тноњ плати при в≥дбуванн≥
виправних роб≥т ≥ при ст¤гненн≥ ал≥мент≥в на неповнол≥тн≥х д≥тей.
” цих випадках розм≥р в≥драхувань ≥з зароб≥тноњ плати не може
перевищувати с≥мдес¤ти в≥дсотк≥в.
( —татт¤ 128 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 3546-11
в≥д 10.02.87; «аконами N 263/95-¬– в≥д 05.07.95, N 2056-III
( 2056-14 ) в≥д 19.10.2000 )
—татт¤ 129. «аборона в≥драхувань з вих≥дноњ допомоги,
компенсац≥йних та ≥нших виплат
Ќе допускаютьс¤ в≥драхуванн¤ з вих≥дноњ допомоги,
компенсац≥йних та ≥нших виплат, на ¤к≥ зг≥дно з законодавством не
звертаЇтьс¤ ст¤гненн¤.
√лава IX
√ј–јЌ“≤ѓ ѕ–» ѕќ Ћјƒ≈ЌЌ≤ Ќј ѕ–ј÷≤¬Ќ» ≤¬ ћј“≈–≤јЋ№Ќќѓ
¬≤ƒѕќ¬≤ƒјЋ№Ќќ—“≤ «ј Ў ќƒ”, «јѕќƒ≤яЌ” ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬”,
”—“јЌќ¬≤, ќ–√јЌ≤«ј÷≤ѓ
—татт¤ 130. «агальн≥ п≥дстави ≥ умови матер≥альноњ
в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в
ѕрац≥вники несуть матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду,
запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ внасл≥док порушенн¤
покладених на них трудових обов'¤зк≥в.
ѕри покладенн≥ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ права ≥ законн≥
≥нтереси прац≥вник≥в гарантуютьс¤ шл¤хом встановленн¤
в≥дпов≥дальност≥ т≥льки за пр¤му д≥йсну шкоду, лише в межах ≥
пор¤дку, передбачених законодавством, ≥ за умови, коли така шкода
запод≥¤на п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ винними
протиправними д≥¤ми (безд≥¤льн≥стю) прац≥вника. ÷¤
в≥дпов≥дальн≥сть, ¤к правило, обмежуЇтьс¤ певною частиною
зароб≥тку прац≥вника ≥ не повинна перевищувати повного розм≥ру
запод≥¤ноњ шкоди, за вин¤тком випадк≥в, передбачених
законодавством.
«а на¤вност≥ зазначених п≥дстав ≥ умов матер≥альна
в≥дпов≥дальн≥сть може бути покладена незалежно в≥д прит¤гненн¤
прац≥вника до дисципл≥нарноњ, адм≥н≥стративноњ чи крим≥нальноњ
в≥дпов≥дальност≥.
Ќа прац≥вник≥в не може бути покладена в≥дпов≥дальн≥сть за
шкоду, ¤ка в≥дноситьс¤ до категор≥њ нормального
виробничо-господарського риску, а також за неодержан≥
п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю прибутки ≥ за шкоду,
запод≥¤ну прац≥вником, що перебував у стан≥ крайньоњ необх≥дност≥.
ѕрац≥вник, ¤кий запод≥¤в шкоду, може добров≥льно покрити њњ
повн≥стю або частково. «а згодою власника або уповноваженого ним
органу прац≥вник може передати дл¤ покритт¤ запод≥¤ноњ шкоди
р≥вноц≥нне майно або поправити пошкоджене.
( —татт¤ 130 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 1616-09
в≥д 24.12.76, N 2444-11 в≥д 27.06.86; «аконом N 263/95-¬– в≥д
05.07.95 )
—татт¤ 131. ќбов'¤зки власника або уповноваженого ним
органу та прац≥вник≥в по збереженню майна
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний створити
прац≥вникам умови, необх≥дн≥ дл¤ нормальноњ роботи ≥ забезпеченн¤
повного збереженн¤ дорученого њм майна.
ѕрац≥вники зобов'¤зан≥ бережливо ставитис¤ до майна
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ ≥ вживати заход≥в до
запоб≥ганн¤ шкод≥.
( —татт¤ 131 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 1616-09
в≥д 24.12.76 )
—татт¤ 132. ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть у межах середнього
м≥с¤чного зароб≥тку
«а шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ при
виконанн≥ трудових обов'¤зк≥в, прац≥вники, з вини ¤ких запод≥¤но
шкоду, несуть матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть у розм≥р≥ пр¤моњ
д≥йсноњ шкоди, але не б≥льше свого середнього м≥с¤чного зароб≥тку
ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть понад середн≥й м≥с¤чний
зароб≥ток допускаЇтьс¤ лише у випадках, зазначених у законодавств≥
( —татт¤ 132 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 6237-10
в≥д 21.12.83, N 2444-11 в≥д 27.06.86; «аконом N 263/95-¬– в≥д
05.07.95 )
—татт¤ 133. ¬ипадки обмеженоњ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥
прац≥вник≥в
” в≥дпов≥дност≥ з законодавством обмежену матер≥альну
в≥дпов≥дальн≥сть несуть:
1) прац≥вники - за з≥псутт¤ або знищенн¤ через недбал≥сть
матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в, вироб≥в (продукц≥њ), в тому числ≥ при
њх виготовленн≥, - у розм≥р≥ запод≥¤ноњ з њх вини шкоди, але не
б≥льше свого середнього м≥с¤чного зароб≥тку. ¬ такому ж розм≥р≥
прац≥вники несуть матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть за з≥псутт¤ або
знищенн¤ через недбал≥сть ≥нструмент≥в, вим≥рювальних прилад≥в,
спец≥ального од¤гу та ≥нших предмет≥в, виданих п≥дприЇмством,
установою, орган≥зац≥Їю прац≥вников≥ в користуванн¤;
2) кер≥вники п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та њх
заступники, а також кер≥вники структурних п≥дрозд≥л≥в на
п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х та њх заступники - у
розм≥р≥ запод≥¤ноњ з њх вини шкоди, але не б≥льше свого середнього
м≥с¤чного зароб≥тку, ¤кщо шкоду п≥дприЇмству, установ≥,
орган≥зац≥њ запод≥¤но зайвими грошовими виплатами, неправильною
постановкою обл≥ку ≥ збер≥ганн¤ матер≥альних чи грошових
ц≥нностей, невжитт¤м необх≥дних заход≥в до запоб≥ганн¤ просто¤м,
випусков≥ недобро¤к≥сноњ продукц≥њ, розкраданню, знищенню ≥
з≥псуттю матер≥альних чи грошових ц≥нностей.
( —татт¤ 133 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 1616-09
в≥д 24.12.76, N 6237-10 в≥д 21.12.83, N 2444-11 в≥д 27.06.86;
«аконами N 2134-12 в≥д 18.02.92, N 263/95-¬– в≥д 05.07.95 )
—татт¤ 134. ¬ипадки повноњ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥
¬≥дпов≥дно до законодавства прац≥вники несуть матер≥альну
в≥дпов≥дальн≥сть у повному розм≥р≥ шкоди, запод≥¤ноњ з њх вини
п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ, у випадках, коли:
1) м≥ж прац≥вником ≥ п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю
в≥дпов≥дно до статт≥ 135-1 цього одексу укладено письмовий
догов≥р про вз¤тт¤ на себе прац≥вником повноњ матер≥альноњ
в≥дпов≥дальност≥ за незабезпеченн¤ ц≥лост≥ майна та ≥нших
ц≥нностей, переданих йому дл¤ збер≥ганн¤ або дл¤ ≥нших ц≥лей;
2) майно та ≥нш≥ ц≥нност≥ були одержан≥ прац≥вником п≥д зв≥т
за разовою дов≥рен≥стю або за ≥ншими разовими документами;
3) шкоди завдано д≥¤ми прац≥вника, ¤к≥ мають ознаки д≥¤нь,
пересл≥дуваних у крим≥нальному пор¤дку;
4) шкоди завдано прац≥вником, ¤кий був у нетверезому стан≥;
5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенн¤м або умисним
з≥псутт¤м матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в, вироб≥в (продукц≥њ), в тому
числ≥ при њх виготовленн≥, а також ≥нструмент≥в, вим≥рювальних
прилад≥в, спец≥ального од¤гу та ≥нших предмет≥в, виданих
п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю прац≥вников≥ в
користуванн¤;
6) в≥дпов≥дно до законодавства на прац≥вника покладено повну
матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству,
установ≥, орган≥зац≥њ при виконанн≥ трудових обов'¤зк≥в;
7) шкоди завдано не при виконанн≥ трудових обов'¤зк≥в;
8) службова особа, винна в незаконному зв≥льненн≥ або
переведенн≥ прац≥вника на ≥ншу роботу;
9) кер≥вник п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ вс≥х форм
власност≥, винний у несвоЇчасн≥й виплат≥ зароб≥тноњ плати понад
один м≥с¤ць, що призвело до виплати компенсац≥й за порушенн¤
строк≥в њњ виплати, ≥ за умови, що ƒержавний бюджет ”крањни та
м≥сцев≥ бюджети, юридичн≥ особи державноњ форми власност≥ не мають
заборгованост≥ перед цим п≥дприЇмством.
( —татт¤ 134 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 1616-09
в≥д 24.12.76, N 6237-10 в≥д 21.12.83; «аконами N 2134-12 в≥д
18.02.92, N 263/95-¬– в≥д 05.07.95, N 184-IV ( 184-15 ) в≥д
17.10.2002 )
—татт¤ 135. ћеж≥ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ у
випадках, коли фактичний розм≥р
шкоди перевищуЇ њњ ном≥нальний розм≥р
ћеж≥ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в за шкоду,
завдану п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ розкраданн¤м, умисним
з≥псутт¤м, недостачею або втратою окремих вид≥в майна та ≥нших
ц≥нностей, а також у тих випадках, коли фактичний розм≥р шкоди
перевищуЇ њњ ном≥нальний розм≥р, встановлюютьс¤ законодавством.
( —татт¤ 135 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 2444-11
в≥д 27.06.86; «аконом N 263/95-¬– в≥д 05.07.95 )
—татт¤ 135-1. ѕисьмов≥ договори про повну матер≥альну
в≥дпов≥дальн≥сть
ѕисьмов≥ договори про повну матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть може
бути укладено п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю з
прац≥вниками (що дос¤гли в≥с≥мнадц¤тир≥чного в≥ку), ¤к≥ займають
посади або виконують роботи, безпосередньо зв'¤зан≥ ≥з
збер≥ганн¤м, обробкою, продажем (в≥дпуском), перевезенн¤м або
застосуванн¤м у процес≥ виробництва переданих њм ц≥нностей.
ѕерел≥к таких посад ≥ роб≥т, а також типовий догов≥р про повну
≥ндив≥дуальну матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть затверджуютьс¤ в
пор¤дку, ¤кий визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
( одекс доповнено статтею 135-1 зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 1616-09 в≥д
24.12.76; ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 263/95-¬– в≥д
05.07.95 )
—татт¤ 135-2. олективна (бригадна) матер≥альна
в≥дпов≥дальн≥сть
ѕри сп≥льному виконанн≥ прац≥вниками окремих вид≥в роб≥т,
зв'¤заних ≥з збер≥ганн¤м, обробкою, продажем (в≥дпуском),
перевезенн¤м або застосуванн¤м у процес≥ виробництва переданих њм
ц≥нностей, коли неможливо розмежувати матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть
кожного прац≥вника ≥ укласти з ним догов≥р про повну матер≥альну
в≥дпов≥дальн≥сть, може запроваджуватис¤ колективна (бригадна)
матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть.
олективна (бригадна) матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть
установлюЇтьс¤ власником або уповноваженим ним органом за
погодженн¤м з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ
(профсп≥лковим представником) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
ѕисьмовий догов≥р про колективну (бригадну) матер≥альну
в≥дпов≥дальн≥сть укладаЇтьс¤ м≥ж п≥дприЇмством, установою,
орган≥зац≥Їю ≥ вс≥ма членами колективу (бригади).
ѕерел≥к роб≥т, при виконанн≥ ¤ких може запроваджуватис¤
колективна (бригадна) матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть, умови њњ
застосуванн¤, а також типовий догов≥р про колективну (бригадну)
матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть розробл¤ютьс¤ за участю
профсп≥лкових об'Їднань ”крањни та затверджуютьс¤ ћ≥н≥стерством
прац≥ ”крањни.
( одекс доповнено статтею 135-2 зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 1616-09 в≥д
24.12.76; ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81, N 4617-10 в≥д 24.01.83; «аконами N 263/95-¬– в≥д
05.07.95, N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 135-3. ¬изначенн¤ розм≥ру шкоди
–озм≥р запод≥¤ноњ п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ шкоди
визначаЇтьс¤ за фактичними втратами, на п≥дстав≥ даних
бухгалтерського обл≥ку, виход¤чи з балансовоњ вартост≥
(соб≥вартост≥) матер≥альних ц≥нностей за вирахуванн¤м зносу зг≥дно
з установленими нормами.
” раз≥ розкраданн¤, недостач≥, умисного знищенн¤ або умисного
з≥псутт¤ матер≥альних ц≥нностей розм≥р шкоди визначаЇтьс¤ за
ц≥нами, що д≥ють у дан≥й м≥сцевост≥ на день в≥дшкодуванн¤ шкоди.
Ќа п≥дприЇмствах громадського харчуванн¤ (на виробництв≥ та
в буфетах) ≥ в ком≥с≥йн≥й торг≥вл≥ розм≥р шкоди, запод≥¤ноњ
розкраданн¤м або недостачею продукц≥њ ≥ товар≥в, визначаЇтьс¤ за
ц≥нами, встановленими дл¤ продажу (реал≥зац≥њ) ц≥Їњ продукц≥њ ≥
товар≥в.
«аконодавством може бути встановлено окремий пор¤док
визначенн¤ розм≥ру шкоди, що п≥дл¤гаЇ покриттю, в тому числ≥ у
кратному обчисленн≥, запод≥¤ноњ п≥дприЇмству, установ≥,
орган≥зац≥њ розкраданн¤м, умисним з≥псутт¤м, недостачею або
втратою окремих вид≥в майна та ≥нших ц≥нностей, а також у тих
випадках, коли фактичний розм≥р шкоди перевищуЇ њњ ном≥нальний
розм≥р.
–озм≥р п≥дл¤гаючоњ покриттю шкоди, запод≥¤ноњ з вини к≥лькох
прац≥вник≥в, визначаЇтьс¤ дл¤ кожного з них з урахуванн¤м ступен¤
вини, виду ≥ меж≥ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥.
( одекс доповнено статтею 135-3 зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 1616-09 в≥д
24.12.76; ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 2444-11 в≥д
27.06.86; «аконом N 263/95-¬– в≥д 05.07.95 )
—татт¤ 136. ѕор¤док покритт¤ шкоди, запод≥¤ноњ
прац≥вником
ѕокритт¤ шкоди прац≥вниками в розм≥р≥, що не перевищуЇ
середнього м≥с¤чного зароб≥тку, провадитьс¤ за розпор¤дженн¤м
власника або уповноваженого ним органу, кер≥вниками п≥дприЇмств,
установ, орган≥зац≥й та њх заступниками - за розпор¤дженн¤м
вищесто¤щого в пор¤дку п≥длеглост≥ органу шл¤хом в≥драхуванн¤ ≥з
зароб≥тноњ плати прац≥вника.
–озпор¤дженн¤ власника або уповноваженого ним органу, або
вищесто¤щого в пор¤дку п≥длеглост≥ органу маЇ бути зроблено не
п≥зн≥ше двох тижн≥в з дн¤ ви¤вленн¤ запод≥¤ноњ прац≥вником шкоди ≥
звернено до виконанн¤ не ран≥ше семи дн≥в з дн¤ пов≥домленн¤ про
це прац≥вников≥. якщо прац≥вник не згоден з в≥драхуванн¤м або його
розм≥ром, трудовий сп≥р за його за¤вою розгл¤даЇтьс¤ в пор¤дку,
передбаченому законодавством.
” решт≥ випадк≥в покритт¤ шкоди провадитьс¤ шл¤хом поданн¤
власником або уповноваженим ним органом позову до районного,
районного у м≥ст≥, м≥ського чи м≥ськрайонного суду.
—т¤гненн¤ з кер≥вник≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та
њх заступник≥в матер≥альноњ шкоди в судовому пор¤дку провадитьс¤
за позовом вищесто¤щого в пор¤дку п≥длеглост≥ органу або за за¤вою
прокурора.
( —татт¤ 136 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 1616-09
в≥д 24.12.76, N 6237-10 в≥д 21.12.83, N 2444-11 в≥д 27.06.86,
«аконом N 762-IV ( 762-15 ) в≥д 15.05.2003 )
—татт¤ 137. ќбставини, ¤к≥ п≥дл¤гають врахуванню при
визначенн≥ розм≥ру в≥дшкодуванн¤
—уд при визначенн≥ розм≥ру шкоди, що п≥дл¤гаЇ покриттю, кр≥м
пр¤моњ д≥йсноњ шкоди, враховуЇ ступ≥нь вини прац≥вника ≥ ту
конкретну обстановку, за ¤коњ шкоду було запод≥¤но. оли шкода
стала насл≥дком не лише винноњ повед≥нки прац≥вника, але й
в≥дсутност≥ умов, що забезпечують збереженн¤ матер≥альних
ц≥нностей, розм≥р покритт¤ повинен бути в≥дпов≥дно зменшений.
—уд може зменшити розм≥р покритт¤ шкоди, запод≥¤ноњ
прац≥вником, залежно в≥д його майнового стану, за вин¤тком
випадк≥в, коли шкода запод≥¤на злочинними д≥¤ми прац≥вника,
вчиненими з корисливою метою.
( —татт¤ 137 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 1616-09
в≥д 24.12.76 )
—татт¤ 138. ќбов'¤зок доказуванн¤ на¤вност≥ умов дл¤
покладенн¤ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥
на прац≥вника
ƒл¤ покладенн¤ на прац≥вника матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ за
шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести
на¤вн≥сть умов, передбачених статтею 130 цього одексу.
√лава X
“–”ƒќ¬ј ƒ»—÷»ѕЋ≤Ќј
—татт¤ 139. ќбов'¤зки прац≥вник≥в
ѕрац≥вники зобов'¤зан≥ працювати чесно ≥ сумл≥нно, своЇчасно
≥ точно виконувати розпор¤дженн¤ власника або уповноваженого ним
органу, додержувати трудовоњ ≥ технолог≥чноњ дисципл≥ни, вимог
нормативних акт≥в про охорону прац≥, дбайливо ставитис¤ до майна
власника, з ¤ким укладено трудовий догов≥р.
( —татт¤ 139 в редакц≥њ «акону N 263/95-¬– в≥д 05.07.95 )
—татт¤ 140. «абезпеченн¤ трудовоњ дисципл≥ни
“рудова дисципл≥на на п≥дприЇмствах, в установах,
орган≥зац≥¤х забезпечуЇтьс¤ створенн¤м необх≥дних орган≥зац≥йних
та економ≥чних умов дл¤ нормальноњ високопродуктивноњ роботи,
св≥домим ставленн¤м до прац≥, методами переконанн¤, вихованн¤, а
також заохоченн¤м за сумл≥нну працю.
” трудових колективах створюЇтьс¤ обстановка нетерпимост≥ до
порушень трудовоњ дисципл≥ни, сувороњ товариськоњ вимогливост≥ до
прац≥вник≥в, ¤к≥ несумл≥нно виконують трудов≥ обов'¤зки. ўодо
окремих несумл≥нних прац≥вник≥в застосовуютьс¤ в необх≥дних
випадках заходи дисципл≥нарного ≥ громадського впливу.
( —татт¤ 140 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 8474-10
в≥д 27.02.85, N 5938-11 в≥д 27.05.90 )
—татт¤ 141. ќбов'¤зки власника або уповноваженого ним органу
¬ласник або уповноважений ним орган повинен правильно
орган≥зувати працю прац≥вник≥в, створювати умови дл¤ зростанн¤
продуктивност≥ прац≥, забезпечувати трудову ≥ виробничу
дисципл≥ну, неухильно додержувати законодавства про працю ≥ правил
охорони прац≥, уважно ставитис¤ до потреб ≥ запит≥в прац≥вник≥в,
пол≥пшувати умови њх прац≥ та побуту.
—татт¤ 142. ѕравила внутр≥шнього трудового розпор¤дку.
—татути ≥ положенн¤ про дисципл≥ну
“рудовий розпор¤док на п≥дприЇмствах, в установах,
орган≥зац≥¤х визначаЇтьс¤ правилами внутр≥шнього трудового
розпор¤дку, ¤к≥ затверджуютьс¤ трудовими колективами за поданн¤м
власника або уповноваженого ним органу ≥ виборним органом
первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником)
на основ≥ типових правил.
” де¤ких галуз¤х народного господарства дл¤ окремих категор≥й
прац≥вник≥в д≥ють статути ≥ положенн¤ про дисципл≥ну.
( —татт¤ 142 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, N 8474-10 в≥д 27.02.85; «аконами N 2134-12 в≥д
18.02.92, N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 143. «аохоченн¤ за усп≥хи в робот≥
ƒо прац≥вник≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й можуть
застосовуватись будь-¤к≥ заохоченн¤, що м≥ст¤тьс¤ в затверджених
трудовими колективами правилах внутр≥шнього трудового розпор¤дку.
( —татт¤ 143 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91 )
—татт¤ 144. ѕор¤док застосуванн¤ заохочень
«аохоченн¤ застосовуютьс¤ власником або уповноваженим ним
органом разом або за погодженн¤м з виборним органом первинноњ
профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником)
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
«аохоченн¤ оголошуютьс¤ наказом (розпор¤дженн¤м) в урочист≥й
обстановц≥ ≥ занос¤тьс¤ до трудових книжок прац≥вник≥в у
в≥дпов≥дност≥ з правилами њх веденн¤.
( —татт¤ 144 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 145. ѕереваги ≥ п≥льги дл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ усп≥шно
≥ сумл≥нно виконують своњ трудов≥ обов'¤зки
ѕрац≥вникам, ¤к≥ усп≥шно й сумл≥нно виконують своњ трудов≥
обов'¤зки, надаютьс¤ в першу чергу переваги та п≥льги в галуз≥
соц≥ально-культурного ≥ житлово-побутового обслуговуванн¤ (пут≥вки
до санатор≥њв та будинк≥в в≥дпочинку, пол≥пшенн¤ житлових умов ≥
т. ≥н.). “аким прац≥вникам надаЇтьс¤ також перевага при просуванн≥
по робот≥.
—татт¤ 146. «аохоченн¤ за особлив≥ трудов≥ заслуги
«а особлив≥ трудов≥ заслуги прац≥вники представл¤ютьс¤ у вищ≥
органи до заохоченн¤, до нагородженн¤ орденами, медал¤ми,
почесними грамотами, нагрудними значками ≥ до присвоЇнн¤ почесних
звань ≥ званн¤ кращого прац≥вника за даною профес≥Їю.
—татт¤ 147. —т¤гненн¤ за порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни
«а порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни до прац≥вника може бути
застосовано т≥льки один з таких заход≥в ст¤гненн¤:
1) догана;
2) зв≥льненн¤.
«аконодавством, статутами ≥ положенн¤ми про дисципл≥ну можуть
бути передбачен≥ дл¤ окремих категор≥й прац≥вник≥в й ≥нш≥
дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤.
( —татт¤ 147 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 6237-10
в≥д 21.12.83, N 2444-11 в≥д 27.06.86, N 5938-11 в≥д 27.05.88;
«аконом N 871-12 в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 147-1. ќргани, правомочн≥ застосовувати дисципл≥нарн≥
ст¤гненн¤
ƒисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ застосовуютьс¤ органом, ¤кому надано
право прийн¤тт¤ на роботу (обранн¤, затвердженн¤ ≥ призначенн¤ на
посаду) даного прац≥вника.
Ќа прац≥вник≥в, ¤к≥ несуть дисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть за
статутами, положенн¤ми та ≥ншими актами законодавства про
дисципл≥ну, дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ можуть накладатис¤ також
органами, вищесто¤щими щодо орган≥в, вказаних у частин≥ перш≥й
ц≥Їњ статт≥.
ѕрац≥вники, ¤к≥ займають виборн≥ посади, можуть бути
зв≥льнен≥ т≥льки за р≥шенн¤м органу, ¤кий њх обрав, ≥ лише з
п≥дстав, передбачених законодавством.
( одекс доповнено статтею 147-1 зг≥дно ≥з «аконом N 2134-12 в≥д
18.02.92 )
—татт¤ 148. —трок дл¤ застосуванн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤
ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ застосовуЇтьс¤ власником або
уповноваженим ним органом безпосередньо за ви¤вленн¤м проступку,
але не п≥зн≥ше одного м≥с¤ц¤ з дн¤ його ви¤вленн¤, не рахуючи часу
зв≥льненн¤ прац≥вника в≥д роботи у зв'¤зку з тимчасовою
непрацездатн≥стю або перебуванн¤ його у в≥дпустц≥.
ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ не може бути накладене п≥зн≥ше шести
м≥с¤ц≥в з дн¤ вчиненн¤ проступку.
—татт¤ 149. ѕор¤док застосуванн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень
ƒо застосуванн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ власник або
уповноважений ним орган повинен зажадати в≥д порушника трудовоњ
дисципл≥ни письмов≥ по¤сненн¤.
«а кожне порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни може бути застосовано
лише одне дисципл≥нарне ст¤гненн¤.
ѕри обранн≥ виду ст¤гненн¤ власник або уповноважений ним
орган повинен враховувати ступ≥нь т¤жкост≥ вчиненого проступку ≥
запод≥¤ну ним шкоду, обставини, за ¤ких вчинено проступок, ≥
попередню роботу прац≥вника.
—т¤гненн¤ оголошуЇтьс¤ в наказ≥ (розпор¤дженн≥) ≥
пов≥домл¤Їтьс¤ прац≥вников≥ п≥д розписку.
—татт¤ 150. ќскарженн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤
ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ може бути оскаржене прац≥вником у
пор¤дку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього
одексу).
—татт¤ 151. «н¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤
якщо прот¤гом року з дн¤ накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤
прац≥вника не буде п≥ддано новому дисципл≥нарному ст¤гненню, то
в≥н вважаЇтьс¤ таким, що не мав дисципл≥нарного ст¤гненн¤.
якщо прац≥вник не допустив нового порушенн¤ трудовоњ
дисципл≥ни ≥ до того ж про¤вив себе ¤к сумл≥нний прац≥вник, то
ст¤гненн¤ може бути зн¤те до зак≥нченн¤ одного року.
ѕрот¤гом строку д≥њ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ заходи
заохоченн¤ до прац≥вника не застосовуютьс¤.
( —татт¤ 151 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 2134-12 в≥д
18.02.92 )
—татт¤ 152. ѕередача питанн¤ про порушенн¤ трудовоњ
дисципл≥ни на розгл¤д трудового колективу
або його органу
¬ласник або уповноважений ним орган маЇ право зам≥сть
накладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ передати питанн¤ про
порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни на розгл¤д трудового колективу або
його органу.
( —татт¤ 152 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 8474-10
в≥д 27.02.85; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91 )
√лава XI
ќ’ќ–ќЌј ѕ–ј÷≤
—татт¤ 153. —творенн¤ безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥
Ќа вс≥х п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х створюютьс¤
безпечн≥ ≥ нешк≥длив≥ умови прац≥.
«абезпеченн¤ безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥ покладаЇтьс¤
на власника або уповноважений ним орган.
”мови прац≥ на робочому м≥сц≥, безпека технолог≥чних
процес≥в, машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤ та ≥нших засоб≥в
виробництва, стан засоб≥в колективного та ≥ндив≥дуального захисту,
що використовуютьс¤ прац≥вником, а також сан≥тарно-побутов≥ умови
повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам нормативних акт≥в про охорону прац≥.
¬ласник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати
сучасн≥ засоби техн≥ки безпеки, ¤к≥ запоб≥гають виробничому
травматизмов≥, ≥ забезпечувати сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ умови, що
запоб≥гають виникненню профес≥йних захворювань прац≥вник≥в.
¬ласник або уповноважений ним орган не вправ≥ вимагати в≥д
прац≥вника виконанн¤ роботи, поЇднаноњ з ¤вною небезпекою дл¤
житт¤, а також в умовах, що не в≥дпов≥дають законодавству про
охорону прац≥. ѕрац≥вник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д дорученоњ
роботи, ¤кщо створилас¤ виробнича ситуац≥¤, небезпечна дл¤ його
житт¤ чи здоров'¤ або людей, ¤к≥ його оточують, ≥ навколишнього
середовища.
” раз≥ неможливост≥ повного усуненн¤ небезпечних ≥ шк≥дливих
дл¤ здоров'¤ умов прац≥ власник або уповноважений ним орган
зобов'¤заний пов≥домити про це орган державного нагл¤ду за
охороною прац≥, ¤кий може дати тимчасову згоду на роботу в таких
умовах.
Ќа власника або уповноважений ним орган покладаЇтьс¤
систематичне проведенн¤ ≥нструктажу (навчанн¤) прац≥вник≥в з
питань охорони прац≥, протипожежноњ охорони.
“рудов≥ колективи обговорюють ≥ схвалюють комплексн≥ плани
пол≥пшенн¤ умов, охорони прац≥ та сан≥тарно-оздоровчих заход≥в ≥
контролюють виконанн¤ цих план≥в.
( —татт¤ 153 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 8474-10
в≥д 27.02.85; «аконом N 3694-12 в≥д 15.12.93 )
—татт¤ 154. ƒодержанн¤ вимог щодо охорони прац≥ при
проектуванн≥, буд≥вництв≥ (виготовленн≥)
та реконструкц≥њ п≥дприЇмств, об'Їкт≥в ≥
засоб≥в виробництва
ѕроектуванн¤ виробничих об'Їкт≥в, розробка нових технолог≥й,
засоб≥в виробництва, засоб≥в колективного та ≥ндив≥дуального
захисту працюючих повинн≥ провадитис¤ з урахуванн¤м вимог щодо
охорони прац≥.
¬иробнич≥ буд≥вл≥, споруди, устаткуванн¤, транспортн≥
засоби, що ввод¤тьс¤ в д≥ю п≥сл¤ буд≥вництва або реконструкц≥њ,
технолог≥чн≥ процеси повинн≥ в≥дпов≥дати нормативним актам про
охорону прац≥.
( —татт¤ 154 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93 )
—татт¤ 155. «аборона введенн¤ в експлуатац≥ю п≥дприЇмств,
¤к≥ не в≥дпов≥дають вимогам охорони прац≥
∆одне п≥дприЇмство, цех, д≥льниц¤, виробництво не можуть бути
прийн¤т≥ ≥ введен≥ в експлуатац≥ю, ¤кщо на них не створено
безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥.
¬веденн¤ в експлуатац≥ю нових ≥ реконструйованих об'Їкт≥в
виробничого та соц≥ально-культурного призначенн¤ без дозволу
орган≥в державного нагл¤ду за охороною прац≥ заборон¤Їтьс¤.
¬ласник, ¤кий створив нове п≥дприЇмство, зобов'¤заний
одержати в≥д орган≥в державного нагл¤ду за охороною прац≥ дозв≥л
на початок його роботи.
( —татт¤ 155 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 3694-12 в≥д 15.12.93 )
—татт¤ 156. «аборона передач≥ у виробництво зразк≥в нових
машин та ≥нших засоб≥в виробництва, впровадженн¤
нових технолог≥й, що не в≥дпов≥дають вимогам
охорони прац≥
¬иготовленн¤ ≥ передача у виробництво зразк≥в нових машин,
механ≥зм≥в, устаткуванн¤ та ≥нших засоб≥в виробництва, а також
впровадженн¤ нових технолог≥й без дозволу орган≥в державного
нагл¤ду за охороною прац≥ заборон¤Їтьс¤.
( —татт¤ 156 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93 )
—татт¤ 157. ƒержавн≥ м≥жгалузев≥ та галузев≥ нормативн≥
акти про охорону прац≥
ƒержавн≥ м≥жгалузев≥ та галузев≥ нормативн≥ акти про охорону
прац≥ - це правила, стандарти, норми, положенн¤, ≥нструкц≥њ та
≥нш≥ документи, ¤ким надано чинн≥сть правових норм, обов'¤зкових
дл¤ виконанн¤.
ќпрацюванн¤ та прийн¤тт¤ нових, перегл¤д ≥ скасуванн¤ чинних
державних м≥жгалузевих та галузевих нормативних акт≥в про охорону
прац≥ провод¤тьс¤ органами державного нагл¤ду за охороною прац≥
за участю ≥нших державних орган≥в ≥ профес≥йних сп≥лок у пор¤дку,
визначеному аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
—тандарти, техн≥чн≥ умови та ≥нш≥ нормативно-техн≥чн≥
документи на засоби прац≥ ≥ технолог≥чн≥ процеси повинн≥ включати
вимоги щодо охорони прац≥ ≥ погоджуватис¤ з органами державного
нагл¤ду за охороною прац≥.
” раз≥ в≥дсутност≥ в нормативних актах про охорону прац≥
вимог, ¤к≥ необх≥дно виконати дл¤ забезпеченн¤ безпечних ≥
нешк≥дливих умов прац≥ на певних роботах, власник або
уповноважений ним орган зобов'¤заний вжити погоджених з органами
державного нагл¤ду за охороною прац≥ заход≥в, що забезпечать
безпеку прац≥вник≥в.
( —татт¤ 157 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81, N 4617-10 в≥д 24.01.83; «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93 )
—татт¤ 158. ќбов'¤зок власника або уповноваженого
ним органу щодо полегшенн¤ ≥ оздоровленн¤ умов
прац≥ прац≥вник≥в
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний вживати
заход≥в щодо полегшенн¤ ≥ оздоровленн¤ умов прац≥ прац≥вник≥в
шл¤хом впровадженн¤ прогресивних технолог≥й, дос¤гнень науки ≥
техн≥ки, засоб≥в механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробництва, вимог
ергоном≥ки, позитивного досв≥ду з охорони прац≥, зниженн¤ та
усуненн¤ запиленост≥ та загазованост≥ пов≥тр¤ у виробничих
прим≥щенн¤х, зниженн¤ ≥нтенсивност≥ шуму, в≥брац≥њ, випром≥нювань
тощо.
( —татт¤ 158 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93 )
—татт¤ 159. ќбов'¤зок прац≥вника виконувати вимоги
нормативних акт≥в про охорону прац≥
ѕрац≥вник зобов'¤заний:
знати ≥ виконувати вимоги нормативних акт≥в про охорону
прац≥, правила поводженн¤ з машинами, механ≥змами, устаткуванн¤м
та ≥ншими засобами виробництва, користуватис¤ засобами
колективного та ≥ндив≥дуального захисту;
додержувати зобов'¤зань щодо охорони прац≥, передбачених
колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами
внутр≥шнього трудового розпор¤дку п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ;
проходити у встановленому пор¤дку попередн≥ та пер≥одичн≥
медичн≥ огл¤ди;
сп≥вроб≥тничати з власником або уповноваженим ним органом у
справ≥ орган≥зац≥њ безпечних та нешк≥дливих умов прац≥, особисто
вживати посильних заход≥в щодо усуненн¤ будь-¤коњ виробничоњ
ситуац≥њ, ¤ка створюЇ загрозу його життю чи здоров'ю або людей,
¤к≥ його оточують, ≥ навколишньому природному середовищу,
пов≥домл¤ти про небезпеку свого безпосереднього кер≥вника або ≥ншу
посадову особу.
( —татт¤ 159 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81, N 4617-10 в≥д 24.01.83; «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93 )
—татт¤ 160. онтроль за додержанн¤м вимог нормативних
акт≥в про охорону прац≥
ѕост≥йний контроль за додержанн¤м прац≥вниками вимог
нормативних акт≥в про охорону прац≥ покладаЇтьс¤ на власника або
уповноважений ним орган.
“рудов≥ колективи через обраних ними уповноважених,
профес≥йн≥ сп≥лки в особ≥ своњх виборних орган≥в ≥ представник≥в
контролюють додержанн¤ вс≥ма прац≥вниками нормативних акт≥в про
охорону прац≥ на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х.
( —татт¤ 160 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 8474-10
в≥д 27.02.85; «аконом N 3694-12 в≥д 15.12.93 )
—татт¤ 161. «аходи щодо охорони прац≥
¬ласник або уповноважений ним орган розробл¤Ї за участю
профес≥йних сп≥лок ≥ реал≥зуЇ комплексн≥ заходи щодо охорони
прац≥ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро охорону прац≥"
( 2694-12 ). ѕлан заход≥в щодо охорони прац≥ включаЇтьс¤ до
колективного договору.
( —татт¤ 161 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83 )
—татт¤ 162. ошти на заходи по охорон≥ прац≥
ƒл¤ проведенн¤ заход≥в по охорон≥ прац≥ вид≥л¤ютьс¤ у
встановленому пор¤дку кошти ≥ необх≥дн≥ матер≥али. ¬итрачати ц≥
кошти ≥ матер≥али на ≥нш≥ ц≥л≥ заборон¤Їтьс¤.
ѕор¤док використанн¤ зазначених кошт≥в ≥ матер≥ал≥в
визначаЇтьс¤ в колективних договорах.
“рудов≥ колективи контролюють використанн¤ кошт≥в,
призначених на охорону прац≥.
( —татт¤ 162 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83 )
—татт¤ 163. ¬идача спец≥ального од¤гу та ≥нших
засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту
Ќа роботах ≥з шк≥дливими та небезпечними умовами прац≥, а
також роботах, пов'¤заних ≥з забрудненн¤м або зд≥йснюваних у
неспри¤тливих температурних умовах, прац≥вникам видаютьс¤
безплатно за встановленими нормами спец≥альний од¤г, спец≥альне
взутт¤ та ≥нш≥ засоби ≥ндив≥дуального захисту.
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний орган≥зувати
комплектуванн¤ та утриманн¤ засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту
в≥дпов≥дно до нормативних акт≥в про охорону прац≥.
( —татт¤ 163 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93 )
—татт¤ 164. омпенсац≥йн≥ виплати за невиданий спец≥альний
од¤г ≥ спец≥альне взутт¤
¬идача зам≥сть спец≥ального од¤гу ≥ спец≥ального взутт¤
матер≥ал≥в дл¤ њх виготовленн¤ або грошових сум дл¤ њх придбанн¤
не дозвол¤Їтьс¤.
¬ласник або уповноважений ним орган повинен компенсувати
прац≥вников≥ витрати на придбанн¤ спецод¤гу та ≥нших засоб≥в
≥ндив≥дуального захисту, ¤кщо встановлений нормами строк видач≥
цих засоб≥в порушено ≥ прац≥вник був змушений придбати њх за
власн≥ кошти. ” раз≥ дострокового зносу цих засоб≥в не з вини
прац≥вника власник або уповноважений ним орган зобов'¤заний
зам≥нити њх за св≥й рахунок.
( —татт¤ 164 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93 )
—татт¤ 165. ¬идача мила та знешкоджуючих засоб≥в
Ќа роботах, зв'¤заних з забрудненн¤м, видаЇтьс¤ безплатно за
встановленими нормами мило. Ќа роботах, де можливий вплив на шк≥ру
шк≥дливо д≥ючих речовин, видаютьс¤ безплатно за встановленими
нормами змиваюч≥ та знешкоджуюч≥ засоби.
—татт¤ 166. ¬идача молока ≥ л≥кувально-проф≥лактичного
харчуванн¤
Ќа роботах з шк≥дливими умовами прац≥ прац≥вникам видаютьс¤
безплатно за встановленими нормами молоко або ≥нш≥ р≥вноц≥нн≥
харчов≥ продукти.
Ќа роботах з особливо шк≥дливими умовами прац≥ надаЇтьс¤
безплатно за встановленими нормами л≥кувально-проф≥лактичне
харчуванн¤.
—татт¤ 167. «абезпеченн¤ прац≥вник≥в гар¤чих цех≥в
газованою солоною водою
¬ласник або уповноважений ним орган забов'¤заний безплатно
постачати прац≥вник≥в гар¤чих цех≥в ≥ виробничих д≥л¤нок газованою
солоною водою.
÷ехи ≥ виробнич≥ д≥л¤нки, де орган≥зовуЇтьс¤ постачанн¤
газованою солоною водою, визначаютьс¤ органами сан≥тарного
нагл¤ду за погодженн¤м з власником або уповноваженим ним органом.
—татт¤ 168. ѕерерви в робот≥ дл¤ об≥гр≥ванн¤ ≥ в≥дпочинку
ѕрац≥вникам, що працюють в холодну пору року на в≥дкритому
пов≥тр≥ або в закритих неопалюваних прим≥щенн¤х, вантажникам та
де¤ким ≥ншим категор≥¤м прац≥вник≥в у випадках, предбачених
законодавством, надаютьс¤ спец≥альн≥ перерви дл¤ об≥гр≥ванн¤ ≥
в≥дпочинку, ¤к≥ включаютьс¤ у робочий час. ¬ласник або
уповноважений ним орган, зобов'¤заний обладнувати прим≥щенн¤ дл¤
об≥гр≥ванн¤ ≥ в≥дпочинку прац≥вник≥в.
( —татт¤ 168 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91 )
—татт¤ 169. ќбов'¤зков≥ медичн≥ огл¤ди прац≥вник≥в
певних категор≥й
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний за своњ
кошти орган≥зувати проведенн¤ попереднього (при прийн¤тт≥ на
роботу) ≥ пер≥одичних (прот¤гом трудовоњ д≥¤льност≥) медичних
огл¤д≥в прац≥вник≥в, зайн¤тих на важких роботах, роботах ≥з
шк≥дливими чи небезпечними умовами прац≥ або таких, де Ї потреба у
профес≥йному добор≥, а також щор≥чного обов'¤зкового медичного
огл¤ду ос≥б в≥ком до 21 року.
ѕерел≥к профес≥й, прац≥вники ¤ких п≥дл¤гають медичному
огл¤дов≥, терм≥н ≥ пор¤док його проведенн¤ встановлюютьс¤
ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни за погодженн¤м ≥з ƒержавним
ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.
( —татт¤ 169 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 5938-11
в≥д 27.05.88; «аконом N 3694-12 в≥д 15.12.93 )
—татт¤ 170. ѕереведенн¤ на легшу роботу
ѕрац≥вник≥в, ¤к≥ потребують за станом здоров'¤ наданн¤ легшоњ
роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за
њх згодою, на таку роботу у в≥дпов≥дност≥ з медичним висновком
тимчасово або без обмеженн¤ строку.
ѕри переведенн≥ за станом здоров'¤ на легшу нижчеоплачувану
роботу за прац≥вниками збер≥гаЇтьс¤ попередн≥й середн≥й зароб≥ток
прот¤гом двох тижн≥в з дн¤ переведенн¤, а у випадках, передбачених
законодавством ”крањни, попередн≥й середн≥й зароб≥ток збер≥гаЇтьс¤
на весь час виконанн¤ нижчеоплачуваноњ роботи або надаЇтьс¤
матер≥альне забезпеченн¤ за загальнообов'¤зковим державним
соц≥альним страхуванн¤м.
( —татт¤ 170 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 3694-12
в≥д 15.12.93, N 429-IV ( 429-15 ) в≥д 16.01.2003 )
—татт¤ 171. ќбов'¤зки власника або уповноваженого ним
органу щодо розсл≥дуванн¤ та обл≥ку нещасних
випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й
на виробництв≥
¬ласник або уповноважений ним орган повинен проводити
розсл≥дуванн¤ та вести обл≥к нещасних випадк≥в, профес≥йних
захворювань ≥ авар≥й на виробництв≥ в≥дпов≥дно до пор¤дку,
встановленого аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
( —татт¤ 171 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 3694-12 в≥д 15.12.93 )
—татт¤ 172. «астосуванн¤ прац≥ ≥нвал≥д≥в
” випадках, передбачених законодавством, на власника або
уповноважений ним орган покладаЇтьс¤ обов'¤зок орган≥зувати
навчанн¤, переквал≥ф≥кац≥ю ≥ працевлаштуванн¤ ≥нвал≥д≥в в≥дпов≥дно
до медичних рекомендац≥й, встановити на њх проханн¤ неповний
робочий день або неповний робочий тиждень та створити п≥льгов≥
умови прац≥.
«алученн¤ ≥нвал≥д≥в до надурочних роб≥т та роб≥т у н≥чний час
без њх згоди не допускаЇтьс¤ (статт≥ 55, 63).
( —татт¤ 172 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93 )
—татт¤ 173. ¬≥дшкодуванн¤ шкоди в раз≥ ушкодженн¤
здоров'¤ прац≥вник≥в
Ўкода, запод≥¤на прац≥вникам кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м
здоров'¤, пов'¤заним з виконанн¤м трудових обов'¤зк≥в,
в≥дшкодовуЇтьс¤ у встановленому законодавством пор¤дку.
( —татт¤ 173 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93, в редакц≥њ «акону N 429-IV ( 429-15 ) в≥д 11.02.2003 )
( —таттю 173-1 виключено на п≥дстав≥ «акону N 1356-XIV
( 1356-14 ) в≥д 24.12.99 )
√лава XII
ѕ–ј÷я ∆≤Ќќ
—татт¤ 174. –оботи, на ¤ких заборон¤Їтьс¤ застосуванн¤
прац≥ ж≥нок
«аборон¤Їтьс¤ застосуванн¤ прац≥ ж≥нок на важких роботах ≥ на
роботах ≥з шк≥дливими або небезпечними умовами прац≥, а також на
п≥дземних роботах, кр≥м де¤ких п≥дземних роб≥т (неф≥зичних роб≥т
або роб≥т по сан≥тарному та побутовому обслуговуванню).
«аборон¤Їтьс¤ також залученн¤ ж≥нок до п≥д≥йманн¤ ≥
перем≥щенн¤ речей, маса ¤ких перевищуЇ встановлен≥ дл¤ них
граничн≥ норми.
ѕерел≥к важких роб≥т та роб≥т ≥з шк≥дливими ≥ небезпечними
умовами прац≥, на ¤ких заборон¤Їтьс¤ застосуванн¤ прац≥ ж≥нок, а
також граничн≥ норми п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ важких речей ж≥нками
затверджуютьс¤ ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни за
погодженн¤м ≥з ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною
прац≥.
( —татт¤ 174 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами N 871-12
в≥д 20.03.91, N 3694-12 в≥д 15.12.93 )
—татт¤ 175. ќбмеженн¤ прац≥ ж≥нок на роботах у н≥чний час
«алученн¤ ж≥нок до роб≥т у н≥чний час не допускаЇтьс¤, за
вин¤тком тих галузей народного господарства, де це викликаЇтьс¤
особливою необх≥дн≥стю ≥ дозвол¤Їтьс¤ ¤к тимчасовий зах≥д.
ѕерел≥к цих галузей ≥ вид≥в роб≥т ≥з зазначенн¤м максимальних
терм≥н≥в застосуванн¤ прац≥ ж≥нок у н≥чний час затверджуЇтьс¤
аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
«азначен≥ у частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥ обмеженн¤ не
поширюютьс¤ на ж≥нок, ¤к≥ працюють на п≥дприЇмствах, де зайн¤т≥
лише члени одн≥Їњ с≥м'њ.
( —татт¤ 175 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93 )
—татт¤ 176. «аборона залученн¤ ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок,
що мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в, до н≥чних,
надурочних роб≥т, роб≥т у вих≥дн≥ дн≥ ≥
направленн¤ њх у в≥др¤дженн¤
Ќе допускаЇтьс¤ залученн¤ до роб≥т у н≥чний час, до
надурочних роб≥т ≥ роб≥т у вих≥дн≥ дн≥ ≥ направленн¤ у в≥др¤дженн¤
ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, що мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в.
( —татт¤ 176 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4841-11
в≥д 30.10.87; «аконом 871-12 в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 177. ќбмеженн¤ залученн¤ ж≥нок, що мають
д≥тей в≥ком в≥д трьох до чотирнадц¤ти рок≥в
або д≥тей-≥нвал≥д≥в, до надурочних роб≥т ≥
направленн¤ њх у в≥др¤дженн¤
∆≥нки, що мають д≥тей в≥ком в≥д трьох до чотирнадц¤ти рок≥в
або д≥тей-≥нвал≥д≥в, не можуть залучатись до надурочних роб≥т або
направл¤тись у в≥др¤дженн¤ без њх згоди.
( —татт¤ 177 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4841-11
в≥д 30.10.87; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 178. ѕереведенн¤ на легшу роботу ваг≥тних ж≥нок
≥ ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в
¬аг≥тним ж≥нкам в≥дпов≥дно до медичного висновку знижуютьс¤
норми вироб≥тку, норми обслуговуванн¤ або вони перевод¤тьс¤ на
≥ншу роботу, ¤ка Ї легшою ≥ виключаЇ вплив неспри¤тливих
виробничих фактор≥в, ≥з збереженн¤м середнього зароб≥тку за
попередньою роботою.
ƒо вир≥шенн¤ питанн¤ про наданн¤ ваг≥тн≥й ж≥нц≥ в≥дпов≥дно до
медичного висновку ≥ншоњ роботи, ¤ка Ї легшою ≥ виключаЇ вплив
неспри¤тливих виробничих фактор≥в, вона п≥дл¤гаЇ зв≥льненню в≥д
роботи ≥з збереженн¤м середнього зароб≥тку за вс≥ пропущен≥
внасл≥док цього робоч≥ дн≥ за рахунок п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ.
∆≥нки, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в, в раз≥
неможливост≥ виконанн¤ попередньоњ роботи перевод¤тьс¤ на ≥ншу
роботу ≥з збереженн¤м середнього зароб≥тку за попередньою роботою
до дос¤гненн¤ дитиною в≥ку трьох рок≥в.
якщо зароб≥ток ос≥б, зазначених у частинах перш≥й ≥ трет≥й
ц≥Їњ статт≥, на легш≥й робот≥ Ї вищим, н≥ж той, ¤кий вони
одержували до переведенн¤, њм виплачуЇтьс¤ фактичний зароб≥ток.
( —татт¤ 178 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4841-11
в≥д 30.10.87; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 263/95-¬– в≥д
05.07.95 )
—татт¤ 179. ¬≥дпустки у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю, пологами ≥
дл¤ догл¤ду за дитиною
Ќа п≥дстав≥ медичного висновку ж≥нкам надаЇтьс¤ оплачувана
в≥дпустка у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами тривал≥стю 70
календарних дн≥в до полог≥в ≥ 56 (у раз≥ народженн¤ двох ≥ б≥льше
д≥тей та у раз≥ ускладненн¤ полог≥в - 70) календарних дн≥в п≥сл¤
полог≥в, починаючи з дн¤ полог≥в.
“ривал≥сть в≥дпустки у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами
обчислюЇтьс¤ сумарно ≥ становить 126 календарних дн≥в (140
календарних дн≥в - у раз≥ народженн¤ двох ≥ б≥льше д≥тей та у раз≥
ускладненн¤ полог≥в). ¬она надаЇтьс¤ ж≥нкам повн≥стю незалежно в≥д
к≥лькост≥ дн≥в, фактично використаних до полог≥в.
«а бажанн¤м ж≥нки њй надаЇтьс¤ в≥дпустка дл¤ догл¤ду за
дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку з виплатою за ц≥ пер≥оди
допомоги в≥дпов≥дно до законодавства.
ѕ≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ за рахунок власних
кошт≥в можуть надавати ж≥нкам частково оплачувану в≥дпустку та
в≥дпустку без збереженн¤ зароб≥тноњ плати дл¤ догл¤ду за дитиною
б≥льшоњ тривалост≥.
¬≥дпустка дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею в≥ку трьох
рок≥в не надаЇтьс¤, ¤кщо дитина перебуваЇ на державному утриманн≥.
” раз≥, ¤кщо дитина потребуЇ домашнього догл¤ду, ж≥нц≥ в
обов'¤зковому пор¤дку надаЇтьс¤ в≥дпустка без збереженн¤
зароб≥тноњ плати тривал≥стю, визначеною у медичному висновку, але
не б≥льш ¤к до дос¤гненн¤ дитиною шестир≥чного в≥ку.
¬≥дпустки дл¤ догл¤ду за дитиною, передбачен≥ частинами
третьою, четвертою та шостою ц≥Їњ статт≥, можуть бути використан≥
повн≥стю або частинами також батьком дитини, бабою, д≥дом чи
≥ншими родичами, ¤к≥ фактично догл¤дають за дитиною.
«а бажанн¤м ж≥нки або ос≥б, зазначених у частин≥ сьом≥й ц≥Їњ
статт≥, у пер≥од перебуванн¤ њх у в≥дпустц≥ дл¤ догл¤ду за дитиною
вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
ѕри цьому за ними збер≥гаЇтьс¤ право на одержанн¤ допомоги в
пер≥од в≥дпустки дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею
трир≥чного в≥ку.
( —татт¤ 179 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91; в редакц≥њ «акону
N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98, ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом N 429-IV ( 429-15 ) в≥д 16.01.2003 )
( ¬≥дпов≥дно до розд≥лу II «акону ”крањнськоњ –—– N 871-12 в≥д 20
березн¤ 1991 р. (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”–—–, 1991, N 23, ст.
267) частково оплачуван≥ в≥дпустки з 1 с≥чн¤ 1992 р. надаютьс¤
ж≥нкам до дос¤гненн¤ дитиною в≥ку трьох рок≥в. )
—татт¤ 180. ѕриЇднанн¤ щор≥чноњ в≥дпустки до в≥дпустки у
зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами
” раз≥ наданн¤ ж≥нкам в≥дпустки у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та
пологами власник або уповноважений ним орган зобов'¤заний за
за¤вою ж≥нки приЇднати до нењ щор≥чн≥ основну ≥ додаткову
в≥дпустки незалежно в≥д тривалост≥ њњ роботи на даному
п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ в поточному робочому роц≥.
( —татт¤ 180 в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 181. ѕор¤док наданн¤ в≥дпустки дл¤ догл¤ду за дитиною
≥ зарахуванн¤ њњ до стажу роботи
¬≥дпустка дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного
в≥ку та в≥дпустка без збереженн¤ зароб≥тноњ плати (частини трет¤
та шоста статт≥ 179 цього одексу) надаютьс¤ за за¤вою ж≥нки або
ос≥б, зазначених у частин≥ сьом≥й статт≥ 179 цього одексу,
повн≥стю або частково в межах установленого пер≥оду та
оформл¤ютьс¤ наказом (розпор¤дженн¤м) власника або уповноваженого
ним органу.
¬≥дпустка дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного
в≥ку та в≥дпустка без збереженн¤ зароб≥тноњ плати (частини трет¤
та шоста статт≥ 179 цього одексу) зараховуютьс¤ ¤к до загального,
так ≥ до безперервного стажу роботи ≥ до стажу роботи за
спец≥альн≥стю. „ас в≥дпусток, зазначених у ц≥й статт≥, до стажу
роботи, що даЇ право на щор≥чну в≥дпустку, не зараховуЇтьс¤.
( —татт¤ 181 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91; в редакц≥њ «акону
N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
( ¬≥дпов≥дно до розд≥лу II «акону ”крањнськоњ –—– N 871-12 в≥д 20
березн¤ 1991 р. (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”–—–, 1991, N 23, ст.
267) частково оплачуван≥ в≥дпустки з 1 с≥чн¤ 1992 р. надаютьс¤
ж≥нкам до дос¤гненн¤ дитиною в≥ку трьох рок≥в. )
—татт¤ 182. ¬≥дпустки ж≥нкам, ¤к≥ усиновили д≥тей
∆≥нкам, ¤к≥ усиновили новонароджених д≥тей безпосередньо з
пологового будинку, надаЇтьс¤ в≥дпустка з дн¤ усиновленн¤
тривал≥стю 56 календарних дн≥в (70 календарних дн≥в - при
усиновленн≥ двох ≥ б≥льше д≥тей) з виплатою державноњ допомоги у
встановленому пор¤дку.
∆≥нкам, ¤к≥ усиновили дитину, надаютьс¤ в≥дпустки дл¤ догл¤ду
за нею на умовах ≥ в пор¤дку, встановлених статт¤ми 179 ≥ 181
цього одексу.
( —татт¤ 182 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, N 6237-10 в≥д 21.12.83; «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91; в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 182-1. ƒодаткова в≥дпустка прац≥вникам, ¤к≥ мають
д≥тей
∆≥нц≥, ¤ка працюЇ ≥ маЇ двох або б≥льше д≥тей в≥ком до
15 рок≥в, або дитину-≥нвал≥да, або ¤ка усиновила дитину, батьку,
¤кий виховуЇ дитину без матер≥ (у тому числ≥ й у раз≥ тривалого
перебуванн¤ матер≥ в л≥кувальному заклад≥), а також особ≥, ¤ка
вз¤ла дитину п≥д оп≥ку, надаЇтьс¤ щор≥чно додаткова оплачувана
в≥дпустка тривал≥стю 7 календарних дн≥в без урахуванн¤ св¤ткових ≥
неробочих дн≥в (статт¤ 73 цього одексу).
«а на¤вност≥ дек≥лькох п≥дстав дл¤ наданн¤ ц≥Їњ в≥дпустки њњ
загальна тривал≥сть не може перевищувати 14 календарних дн≥в.
«азначена у частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥ в≥дпустка надаЇтьс¤
понад щор≥чн≥ в≥дпустки, передбачен≥ статт¤ми 75 ≥ 76 цього
одексу, а також понад щор≥чн≥ в≥дпустки, встановлен≥ ≥ншими
законами та нормативно-правовими актами, ≥ переноситьс¤ на ≥нший
пер≥од або продовжуЇтьс¤ у пор¤дку, визначеному статтею 80 цього
одексу.
( одекс доповнено статтею 182-1 зг≥дно ≥з «аконом N 117-XIV
( 117-14 ) в≥д 18.09.98; ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
N 490-IV ( 490-15 ) в≥д 06.02.2003 )
—татт¤ 183. ѕерерви дл¤ годуванн¤ дитини
∆≥нкам, що мають д≥тей в≥ком до п≥втора року, надаютьс¤, кр≥м
загальноњ перерви дл¤ в≥дпочинку ≥ харчуванн¤, додатков≥ перерви
дл¤ годуванн¤ дитини.
÷≥ перерви надаютьс¤ не р≥дше н≥ж через три години тривал≥стю
не менше тридц¤ти хвилин кожна.
ѕри на¤вност≥ двох ≥ б≥льше грудних д≥тей тривал≥сть перерви
встановлюЇтьс¤ не менше години.
—троки ≥ пор¤док наданн¤ перерв установлюютьс¤ власником або
уповноваженим ним органом за погодженн¤м з виборним органом
первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником)
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ ≥ з врахуванн¤м бажанн¤
матер≥.
ѕерерви дл¤ годуванн¤ дитини включаютьс¤ в робочий час ≥
оплачуютьс¤ за середн≥м зароб≥тком.
( —татт¤ 183 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, N 4841-11 в≥д 30.10.87; «аконом N 1096-IV
( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 184. √арант≥њ при прийн¤тт≥ на роботу ≥ заборона
зв≥льненн¤ ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, ¤к≥ мають
д≥тей
«аборон¤Їтьс¤ в≥дмовл¤ти ж≥нкам у прийн¤тт≥ на роботу ≥
знижувати њм зароб≥тну плату з мотив≥в, пов'¤заних з ваг≥тн≥стю
або на¤вн≥стю д≥тей в≥ком до трьох рок≥в, а одиноким матер¤м - за
на¤вн≥стю дитини в≥ком до чотирнадц¤ти рок≥в або дитини-≥нвал≥да.
ѕри в≥дмов≥ у прийн¤тт≥ на роботу зазначеним категор≥¤м ж≥нок
власник або уповноважений ним орган зобов'¤зан≥ пов≥домл¤ти њм
причини в≥дмови у письмов≥й форм≥. ¬≥дмову у прийн¤тт≥ на роботу
може бути оскаржено у судовому пор¤дку.
«в≥льненн¤ ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до
трьох рок≥в (до шести рок≥в - частина шоста статт≥ 179), одиноких
матер≥в при на¤вност≥ дитини в≥ком до чотирнадц¤ти рок≥в або
дитини-≥нвал≥да з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним
органу не допускаЇтьс¤, кр≥м випадк≥в повноњ л≥кв≥дац≥њ
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, коли допускаЇтьс¤ зв≥льненн¤
з обов'¤зковим працевлаштуванн¤м. ќбов'¤зкове працевлаштуванн¤
зазначених ж≥нок зд≥йснюЇтьс¤ також у випадках њх зв≥льненн¤
п≥сл¤ зак≥нченн¤ строкового трудового договору. Ќа пер≥од
працевлаштуванн¤ за ними збер≥гаЇтьс¤ середн¤ зароб≥тна плата,
але не б≥льше трьох м≥с¤ц≥в з дн¤ зак≥нченн¤ строкового трудового
договору.
( —татт¤ 184 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4841-11
в≥д 30.10.87; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 1356-XIV
( 1356-14 ) в≥д 24.12.99 )
—татт¤ 185. Ќаданн¤ ваг≥тним ж≥нкам ≥ ж≥нкам, ¤к≥ мають
д≥тей в≥ком до чотирнадц¤ти рок≥в, пут≥вок
до санатор≥њв та будинк≥в в≥дпочинку ≥ поданн¤
њм матер≥альноњ допомоги
¬ласник або уповноважений ним орган повинен у раз≥
необх≥дност≥ видавати ваг≥тним ж≥нкам ≥ ж≥нкам, ¤к≥ мають д≥тей
в≥ком до чотирнадц¤ти рок≥в або д≥тей-≥нвал≥д≥в, пут≥вки до
санатор≥њв та будинк≥в в≥дпочинку безкоштовно або на п≥льгових
умовах, а також подавати њм матер≥альну допомогу.
( —татт¤ 185 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 186. ќбслуговуванн¤ матер≥ на п≥дприЇмствах,
в орган≥зац≥¤х
Ќа п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х з широким застосуванн¤м
ж≥ночоњ прац≥ орган≥зовуютьс¤ дит¤ч≥ ¤сла, дит¤ч≥ садки, к≥мнати
дл¤ годуванн¤ грудних д≥тей, а також к≥мнати особистоњ г≥г≥Їни
ж≥нок.
—татт¤ 186-1. √арант≥њ особам, ¤к≥ виховують малол≥тн≥х
д≥тей без матер≥
√арант≥њ, встановлен≥ статт¤ми 56, 176, 177, частинами
третьою - восьмою статт≥ 179, статт¤ми 181, 182, 182-1, 184, 185,
186 цього одексу, поширюютьс¤ також на батьк≥в, ¤к≥ виховують
д≥тей без матер≥ (в тому числ≥ в раз≥ тривалого перебуванн¤ матер≥
в л≥кувальному заклад≥), а також на оп≥кун≥в (п≥клувальник≥в).
( одекс доповнено статтею 186-1 зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91; в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
√лава XIII
ѕ–ј÷я ћќЋќƒ≤
—татт¤ 187. ѕрава неповнол≥тн≥х у трудових правов≥дносинах
Ќеповнол≥тн≥, тобто особи, що не дос¤гли в≥с≥мнадц¤ти рок≥в,
у трудових правов≥дносинах прир≥внюютьс¤ у правах до повнол≥тн≥х,
а в галуз≥ охорони прац≥, робочого часу, в≥дпусток та де¤ких ≥нших
умов прац≥ користуютьс¤ п≥льгами, встановленими законодавством
”крањни.
( —татт¤ 187 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 263/95-¬–
в≥д 05.07.95 )
—татт¤ 188. ¬≥к, з ¤кого допускаЇтьс¤ прийн¤тт¤ на роботу
Ќе допускаЇтьс¤ прийн¤тт¤ на роботу ос≥б молодше ш≥стнадц¤ти
рок≥в.
«а згодою одного ≥з батьк≥в або особи, що його зам≥нюЇ,
можуть, ¤к вин¤ток, прийматись на роботу особи, ¤к≥ дос¤гли
п'¤тнадц¤ти рок≥в.
ƒл¤ п≥дготовки молод≥ до продуктивноњ прац≥ допускаЇтьс¤
прийн¤тт¤ на роботу учн≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л,
профес≥йно-техн≥чних ≥ середн≥х спец≥альних навчальних заклад≥в
дл¤ виконанн¤ легкоњ роботи, що не завдаЇ шкоди здоров'ю ≥ не
порушуЇ процесу навчанн¤, у в≥льний в≥д навчанн¤ час по дос¤гненн≥
ними чотирнадц¤тир≥чного в≥ку за згодою одного з батьк≥в або
особи, що його зам≥нюЇ.
( —татт¤ 188 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 2418-12 в≥д
05.06.92 )
—татт¤ 189. ќбл≥к прац≥вник≥в, ¤к≥ не дос¤гли
в≥с≥мнадц¤ти рок≥в
Ќа кожному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ маЇ вестис¤
спец≥альний обл≥к прац≥вник≥в, ¤к≥ не дос¤гли в≥с≥мнадц¤ти рок≥в,
≥з зазначенн¤м дати њх народженн¤.
—татт¤ 190. –оботи, на ¤ких заборон¤Їтьс¤ застосуванн¤
прац≥ ос≥б молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в
«аборон¤Їтьс¤ застосуванн¤ прац≥ ос≥б молодше в≥с≥мнадц¤ти
рок≥в на важких роботах ≥ на роботах з шк≥дливими або
небезпечними умовами прац≥, а також на п≥дземних роботах.
«аборон¤Їтьс¤ також залучати ос≥б молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в
до п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ речей, маса ¤ких перевищуЇ встановлен≥
дл¤ них граничн≥ норми.
ѕерел≥к важких роб≥т ≥ роб≥т ≥з шк≥дливими ≥ небезпечними
умовами прац≥, а також граничн≥ норми п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤
важких речей особами молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в затверджуютьс¤
ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни за погодженн¤м ≥з ƒержавним
ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.
( —татт¤ 190 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93 )
—татт¤ 191. ћедичн≥ огл¤ди ос≥б молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в
”с≥ особи молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в приймаютьс¤ на роботу
лише п≥сл¤ попереднього медичного огл¤ду ≥ в подальшому, до
дос¤гненн¤ 21 року, щороку п≥дл¤гають обов'¤зковому медичному
огл¤дов≥.
( —татт¤ 191 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93 )
—татт¤ 192. «аборона залучати прац≥вник≥в молодше
в≥с≥мнадц¤ти рок≥в до н≥чних, надурочних роб≥т
≥ роб≥т у вих≥дн≥ дн≥
«аборон¤Їтьс¤ залучати прац≥вник≥в молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в
до н≥чних, надурочних роб≥т ≥ роб≥т у вих≥дн≥ дн≥.
( —татт¤ 192 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93 )
—татт¤ 193. Ќорми вироб≥тку дл¤ молодих роб≥тник≥в
ƒл¤ роб≥тник≥в в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в норми вироб≥тку
встановлюютьс¤ виход¤чи з норм вироб≥тку дл¤ дорослих роб≥тник≥в
пропорц≥онально скороченому робочому часу дл¤ ос≥б, що не дос¤гли
в≥с≥мнадц¤ти рок≥в.
ƒл¤ молодих роб≥тник≥в, ¤к≥ поступають на п≥дприЇмство, в
орган≥зац≥ю п≥сл¤ зак≥нченн¤ загальноосв≥тн≥х шк≥л,
профес≥йно-техн≥чних навчальних заклад≥в, курс≥в, а також дл¤ тих,
що пройшли навчанн¤ безпосередньо на виробництв≥, в передбачених
законодавством випадках ≥ розм≥рах та на визначен≥ ним строки
можуть затверджуватись знижен≥ норми вироб≥тку. ÷≥ норми
затверджуютьс¤ власником або уповноваженим ним органом за
погодженн¤м з профсп≥лковим ком≥тетом.
( —татт¤ 193 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83 )
—татт¤ 194. ќплата прац≥ прац≥вник≥в молодше в≥с≥мнадц¤ти
рок≥в при скорочен≥й тривалост≥ щоденноњ роботи
«ароб≥тна плата прац≥вникам молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в при
скорочен≥й тривалост≥ щоденноњ роботи виплачуЇтьс¤ в такому ж
розм≥р≥, ¤к прац≥вникам в≥дпов≥дних категор≥й при повн≥й
тривалост≥ щоденноњ роботи.
ѕрац¤ прац≥вник≥в молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в, допущених до
в≥др¤дних роб≥т, оплачуЇтьс¤ за в≥др¤дними розц≥нками,
встановленими дл¤ дорослих прац≥вник≥в, з доплатою за тарифною
ставкою за час, на ¤кий тривал≥сть њх щоденноњ роботи скорочуЇтьс¤
пор≥вн¤но з тривал≥стю щоденноњ роботи дорослих прац≥вник≥в.
ќплата прац≥ учн≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л,
профес≥йно-техн≥чних ≥ середн≥х спец≥альних навчальних заклад≥в,
¤к≥ працюють у в≥льний в≥д навчанн¤ час, провадитьс¤ пропорц≥йно
в≥дпрацьованому часу або залежно в≥д вироб≥тку. ѕ≥дприЇмства
можуть встановлювати учн¤м доплати до зароб≥тноњ плати.
( —татт¤ 194 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91 )
—татт¤ 195. ¬≥дпустки прац≥вникам в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти
рок≥в
ўор≥чн≥ в≥дпустки прац≥вникам в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в
надаютьс¤ у зручний дл¤ них час.
ўор≥чн≥ в≥дпустки прац≥вникам в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в
повноњ тривалост≥ у перший р≥к роботи надаютьс¤ за њх за¤вою до
настанн¤ шестим≥с¤чного терм≥ну безперервноњ роботи на даному
п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ.
( —татт¤ 195 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81; в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д
18.09.98 )
—татт¤ 196. Ѕрон¤ прийн¤тт¤ молод≥ на роботу ≥ профес≥йне
навчанн¤ на виробництв≥
ƒл¤ вс≥х п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й встановлюЇтьс¤ брон¤
прийн¤тт¤ на роботу ≥ профес≥йне навчанн¤ на виробництв≥ молод≥,
¤ка зак≥нчила загальноосв≥тн≥ школи, профес≥йн≥ навчально-виховн≥
заклади, а також ≥нших ос≥б молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в.
–айонн≥ ≥ м≥ськ≥ –ади народних депутат≥в затверджують
програми влаштуванн¤ на роботу випускник≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л,
квоти робочих м≥сць дл¤ працевлаштуванн¤ молод≥ та забезпечують њх
виконанн¤ вс≥ма п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми.
¬≥дмова у прийн¤тт≥ на роботу ≥ профес≥йне навчанн¤ на
виробництв≥ зазначеним особам, направленим в рахунок брон≥,
заборон¤Їтьс¤. “ака в≥дмова може бути оскаржена ними до суду.
( —татт¤ 196 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 263/95-¬– в≥д
05.07.95 )
—татт¤ 197. Ќаданн¤ молод≥ першого робочого м≥сц¤
ѕрацездатн≥й молод≥ - громад¤нам ”крањни в≥ком в≥д 15 до 28
рок≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ або припиненн¤ навчанн¤ у загальноосв≥тн≥х,
профес≥йних навчально-виховних ≥ вищих навчальних закладах,
завершенн¤ профес≥йноњ п≥дготовки ≥ переп≥дготовки, а також п≥сл¤
зв≥льненн¤ з≥ строковоњ в≥йськовоњ або альтернативноњ
(нев≥йськовоњ) служби надаЇтьс¤ перше робоче м≥сце на строк не
менше двох рок≥в.
ћолодим спец≥ал≥стам - випускникам державних навчальних
заклад≥в, потреба в ¤ких ран≥ше була за¤влена п≥дприЇмствами,
установами, орган≥зац≥¤ми, надаЇтьс¤ робота за фахом на пер≥од не
менше трьох рок≥в у пор¤дку, визначеному аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в
”крањни.
( —татт¤ 197 в редакц≥њ «акону N 263/95-¬– в≥д 05.07.95 )
—татт¤ 198. ќбмеженн¤ зв≥льненн¤ прац≥вник≥в молодше
в≥с≥мнадц¤ти рок≥в
«в≥льненн¤ прац≥вник≥в молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в з
≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу допускаЇтьс¤,
кр≥м додержанн¤ загального пор¤дку зв≥льненн¤, т≥льки за згодою
районноњ (м≥ськоњ) ком≥с≥њ в справах неповнол≥тн≥х. ѕри цьому
зв≥льненн¤ з п≥дстав, зазначених в пунктах 1, 2 ≥ 6 статт≥ 40
цього одексу, провадитьс¤ лише у вин¤ткових випадках ≥ не
допускаЇтьс¤ без працевлаштуванн¤.
—татт¤ 199. –оз≥рванн¤ трудового договору з неповнол≥тн≥м
на вимогу його батьк≥в або ≥нших ос≥б
Ѕатьки, усиновител≥ ≥ п≥клувальники неповнол≥тнього, а також
державн≥ органи та службов≥ особи, на ¤ких покладено нагл¤д ≥
контроль за додержанн¤м законодавства про працю, мають право
вимагати роз≥рванн¤ трудового договору з неповнол≥тн≥м, у тому
числ≥ й строкового, коли продовженн¤ його чинност≥ загрожуЇ
здоров'ю неповнол≥тнього або порушуЇ його законн≥ ≥нтереси.
( —татт¤ 199 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 6/95-¬– в≥д
19.01.95 )
—татт¤ 200. ”часть молод≥жних орган≥зац≥й у розгл¤д≥ питань
прац≥ ≥ побуту молод≥
¬иборний орган первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ
(профсп≥лковий представник) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ ≥
власник або уповноважений ним орган розгл¤дають питанн¤ про
заохоченн¤ молодих прац≥вник≥в, розпод≥л дл¤ них житла ≥ м≥сць в
гуртожитках, охорону прац≥, њх зв≥льненн¤, використанн¤ кошт≥в на
розвиток культурно-масовоњ ≥ спортивноњ роботи за участю
представника молод≥жноњ орган≥зац≥њ на умовах, визначених
колективним договором.
( —татт¤ 200 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91; в редакц≥њ «акону
N 263/95-¬– в≥д 05.07.95, ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
√лава XIV
ѕ≤Ћ№√» ƒЋя ѕ–ј÷≤¬Ќ» ≤¬, я ≤ ѕќ™ƒЌ”ё“№ –ќЅќ“” « Ќј¬„јЌЌяћ
( Ќазва глави XIV ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
N 871-12 в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 201. ќрган≥зац≥¤ виробничого навчанн¤
ƒл¤ профес≥йноњ п≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ
прац≥вник≥в, особливо молод≥, власник або уповноважений ним орган
орган≥зуЇ ≥ндив≥дуальне, бригадне, курсове та ≥нше виробниче
навчанн¤ за рахунок п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, установи.
( —татт¤ 201 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91 )
—татт¤ 202. —творенн¤ необх≥дних умов дл¤ поЇднанн¤
роботи з навчанн¤м
ѕрац≥вникам, ¤к≥ проход¤ть виробниче навчанн¤ або навчаютьс¤
в навчальних закладах без в≥дриву в≥д виробництва, власник або
уповноважений ним орган повинен створювати необх≥дн≥ умови дл¤
поЇднанн¤ роботи з навчанн¤м.
( —татт¤ 202 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 117-XIV
( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 203. «аохоченн¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ поЇднують
роботу з навчанн¤м
ѕри п≥двищенн≥ квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в або при просуванн≥ по
робот≥ повинн≥ враховуватись усп≥шне проходженн¤ прац≥вниками
виробничого навчанн¤, загальноосв≥тн¤ ≥ профес≥йна п≥дготовка, та
усп≥шне проходженн¤ прац≥вниками навчанн¤ в навчальних закладах.
( —татт¤ 203 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 117-XIV
( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 204. «д≥йсненн¤ виробничого навчанн¤ в робочий час
“еоретичн≥ зан¤тт¤ ≥ виробниче навчанн¤ при п≥дготовц≥ нових
роб≥тник≥в безпосередньо на виробництв≥ шл¤хом ≥ндив≥дуального,
бригадного ≥ курсового навчанн¤ провад¤тьс¤ в межах робочого часу,
встановленого законодавством про працю дл¤ прац≥вник≥в в≥дпов≥дних
в≥ку, профес≥й ≥ виробництв.
—татт¤ 205. Ќеприпустим≥сть залученн¤ до роботи, що
не стосуЇтьс¤ спец≥альност≥, ¤ка вивчаЇтьс¤
¬ пер≥од виробничого навчанн¤, переквал≥ф≥кац≥њ або навчанн¤
≥ншим спец≥альност¤м прац≥вники не можуть використовуватись на
будь-¤к≥й робот≥, що не стосуЇтьс¤ спец≥альност≥, ¤ка вивчаЇтьс¤
ними.
—татт¤ 206. Ќаданн¤ роботи у в≥дпов≥дност≥ з набутою
квал≥ф≥кац≥Їю
–об≥тников≥, ¤кий усп≥шно зак≥нчив виробниче навчанн¤,
присвоюЇтьс¤ квал≥ф≥кац≥¤ в≥дпов≥дно до тарифно-квал≥ф≥кац≥йного
дов≥дника ≥ надаЇтьс¤ робота в≥дпов≥дно до набутоњ ним
квал≥ф≥кац≥њ та присвоЇного розр¤ду.
—татт¤ 207. ќплата прац≥ за час виробничого навчанн¤,
переквал≥ф≥кац≥њ або навчанн¤ ≥ншим
спец≥альност¤м
«а час проходженн¤ виробничого навчанн¤, переквал≥ф≥кац≥њ або
навчанн¤ ≥ншим спец≥альност¤м прац≥вникам виплачуЇтьс¤ зароб≥тна
плата в пор¤дку ≥ у розм≥рах, що визначаютьс¤ законодавством.
—татт¤ 208. ѕ≥льги дл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ навчаютьс¤
в середн≥х ≥ профес≥йно-техн≥чних навчальних
закладах
ƒл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва
в середн≥х ≥ профес≥йно-техн≥чних навчальних закладах,
встановлюЇтьс¤ скорочений робочий тиждень або скорочена тривал≥сть
щоденноњ роботи ≥з збереженн¤м зароб≥тноњ плати у встановленому
пор¤дку; њм надаютьс¤ також ≥ ≥нш≥ п≥льги.
( —татт¤ 208 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 117-XIV
( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 209. —короченн¤ робочого часу ≥з збереженн¤м
зароб≥тноњ плати дл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥
навчаютьс¤ в середн≥х загальноосв≥тн≥х школах
ƒл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ усп≥шно навчаютьс¤ в середн≥х
загальноосв≥тн≥х веч≥рн≥х (зм≥нних) школах, класах, групах з
очною, заочною формами навчанн¤ при загальноосв≥тн≥х школах, на
пер≥од навчального року встановлюЇтьс¤ скорочений робочий тиждень
на один робочий день або на в≥дпов≥дну йому к≥льк≥сть робочих
годин (при скороченн≥ робочого дн¤ прот¤гом тижн¤). ÷≥ особи
зв≥льн¤ютьс¤ в≥д роботи прот¤гом навчального року не б≥льш ¤к на
36 робочих дн≥в при шестиденному робочому тижн≥ або на в≥дпов≥дну
њм к≥льк≥сть робочих годин. ѕри п'¤тиденному робочому тижн≥
к≥льк≥сть в≥льних в≥д роботи дн≥в зм≥нюЇтьс¤ залежно в≥д
тривалост≥ робочоњ зм≥ни при збереженн≥ к≥лькост≥ в≥льних в≥д
роботи годин.
ѕрац≥вникам, зазначеним у частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥, за час
зв≥льненн¤ в≥д роботи виплачуЇтьс¤ 50 в≥дсотк≥в середньоњ
зароб≥тноњ плати за основним м≥сцем роботи, але не нижче
м≥н≥мального розм≥ру зароб≥тноњ плати.
( —татт¤ 209 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 6237-10
в≥д 21.12.83; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 117-XIV ( 117-14 )
в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 210. «в≥льненн¤ в≥д роботи без збереженн¤ зароб≥тноњ
плати прац≥вник≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ в середн≥х
навчальних закладах
¬ласник або уповноважений ним орган може надавати без шкоди
дл¤ виробничоњ д≥¤льност≥ прац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ в середн≥х
загальноосв≥тн≥х веч≥рн≥х (зм≥нних) школах, класах, групах з
очною, заочною формами навчанн¤ при загальноосв≥тн≥х школах, за њх
бажанн¤м, у пер≥од навчального року без збереженн¤ зароб≥тноњ
плати один-два в≥льних в≥д роботи дн≥ на тиждень.
( —татт¤ 210 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 6237-10
в≥д 21.12.83; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91; в редакц≥њ «акону
N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 211. ƒодаткова в≥дпустка у зв'¤зку з навчанн¤м у
середн≥х навчальних закладах
ѕрац≥вникам, ¤к≥ здобувають загальну середню осв≥ту в
середн≥х загальноосв≥тн≥х веч≥рн≥х (зм≥нних) школах, класах,
групах з очною, заочною формами навчанн¤ при загальноосв≥тн≥х
школах, надаЇтьс¤ додаткова оплачувана в≥дпустка на пер≥од
складанн¤:
1) випускних ≥спит≥в в основн≥й школ≥ - тривал≥стю 10
календарних дн≥в;
2) випускних ≥спит≥в у старш≥й школ≥ - тривал≥стю 23
календарних дн≥;
3) перев≥дних ≥спит≥в в основн≥й та старш≥й школах - в≥д 4 до
6 календарних дн≥в.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ складають ≥спити екстерном за основну або
старшу школу, надаЇтьс¤ додаткова оплачувана в≥дпустка тривал≥стю
в≥дпов≥дно 21 та 28 календарних дн≥в.
( —татт¤ 211 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 6237-10
в≥д 21.12.83; в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д
18.09.98; ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 490-IV
( 490-15 ) в≥д 06.02.2003 )
—татт¤ 212. „ас наданн¤ щор≥чних в≥дпусток прац≥вникам, ¤к≥
навчаютьс¤ в навчальних закладах
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ в навчальних закладах без в≥дриву
в≥д виробництва, щор≥чн≥ в≥дпустки за њх бажанн¤м приЇднуютьс¤ до
часу проведенн¤ настановних зан¤ть, виконанн¤ лабораторних роб≥т,
складанн¤ зал≥к≥в та ≥спит≥в, часу п≥дготовки ≥ захисту дипломного
проекту та ≥нших роб≥т, передбачених навчальною програмою.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ в середн≥х загальноосв≥тн≥х
веч≥рн≥х (зм≥нних) школах, класах, групах з очною, заочною формами
навчанн¤ при загальноосв≥тн≥х школах, щор≥чн≥ в≥дпустки за њх
бажанн¤м надаютьс¤ з таким розрахунком, щоб вони могли бути
використан≥ до початку навчанн¤ в цих закладах.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ усп≥шно навчаютьс¤ в навчальних закладах без
в≥дриву в≥д виробництва та бажають приЇднати в≥дпустку до часу
проведенн¤ настановних зан¤ть, виконанн¤ лабораторних роб≥т,
складанн¤ зал≥к≥в та ≥спит≥в, часу п≥дготовки ≥ захисту дипломного
проекту та ≥нших роб≥т, передбачених навчальною програмою, щор≥чн≥
в≥дпустки повноњ тривалост≥ за перший р≥к роботи надаютьс¤ до
настанн¤ шестим≥с¤чного терм≥ну безперервноњ роботи на даному
п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ.
( —татт¤ 212 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 6237-10
в≥д 21.12.83; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91; в редакц≥њ «акону
N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 213. ƒодаткова в≥дпустка у зв'¤зку з навчанн¤м у
профес≥йно-техн≥чних навчальних закладах
ѕрац≥вникам, ¤к≥ усп≥шно навчаютьс¤ на веч≥рн≥х в≥дд≥ленн¤х
профес≥йно-техн≥чних навчальних заклад≥в, надаЇтьс¤ додаткова
оплачувана в≥дпустка дл¤ п≥дготовки та складанн¤ ≥спит≥в загальною
тривал≥стю 35 календарних дн≥в прот¤гом навчального року.
( —татт¤ 213 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 6237-10
в≥д 21.12.83; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91; в редакц≥њ «акону
N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98; ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом N 490-IV ( 490-15 ) в≥д 06.02.2003 )
—татт¤ 214. ¬≥дпустки без збереженн¤ зароб≥тноњ плати
прац≥вникам, допущеним до вступних ≥спит≥в у
вищ≥ навчальн≥ заклади
ѕрац≥вникам, допущеним до вступних ≥спит≥в у вищ≥ навчальн≥
заклади, надаЇтьс¤ в≥дпустка без збереженн¤ зароб≥тноњ плати
тривал≥стю 15 календарних дн≥в без урахуванн¤ часу, необх≥дного
дл¤ проњзду до м≥сцезнаходженн¤ навчального закладу та назад.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва на
п≥дготовчих в≥дд≥ленн¤х при вищих навчальних закладах, у пер≥од
навчального року надаЇтьс¤, за њх бажанн¤м, один в≥льний в≥д
роботи день на тиждень без збереженн¤ зароб≥тноњ плати. ƒл¤
складанн¤ випускних ≥спит≥в њм надаЇтьс¤ додаткова в≥дпустка на
умовах, передбачених частиною першою ц≥Їњ статт≥.
( —татт¤ 214 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 6237-10
в≥д 21.12.83; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91; в редакц≥њ «акону
N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 215. ѕ≥льги прац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих
навчальних закладах
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах з
веч≥рньою та заочною формами навчанн¤, надаютьс¤ додатков≥
в≥дпустки у зв'¤зку з навчанн¤м, а також ≥нш≥ п≥льги, передбачен≥
законодавством.
( —татт¤ 215 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 263/95-¬–
в≥д 05.07.95; в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д
18.09.98 )
—татт¤ 216. ƒодаткова в≥дпустка у зв'¤зку з навчанн¤м у
вищих навчальних закладах, навчальних закладах
п≥сл¤дипломноњ осв≥ти та асп≥рантур≥
ѕрац≥вникам, ¤к≥ усп≥шно навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д
виробництва у вищих навчальних закладах з веч≥рньою та заочною
формами навчанн¤, надаютьс¤ додатков≥ оплачуван≥ в≥дпустки:
1) на пер≥од настановних зан¤ть, виконанн¤ лабораторних
роб≥т, складанн¤ зал≥к≥в та ≥спит≥в дл¤ тих, хто навчаЇтьс¤ на
першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:
першого та другого р≥вн≥в акредитац≥њ з веч≥рньою формою
навчанн¤ - 10 календарних дн≥в,
третього та четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ з веч≥рньою формою
навчанн¤ - 20 календарних дн≥в,
незалежно в≥д р≥вн¤ акредитац≥њ з заочною формою навчанн¤ -
30 календарних дн≥в;
2) на пер≥од настановних зан¤ть, виконанн¤ лабораторних
роб≥т, складанн¤ зал≥к≥в та ≥спит≥в дл¤ тих, хто навчаЇтьс¤ на
третьому ≥ наступних курсах у вищих навчальних закладах:
першого та другого р≥вн≥в акредитац≥њ з веч≥рньою формою
навчанн¤ - 20 календарних дн≥в,
третього та четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ з веч≥рньою формою
навчанн¤ - 30 календарних дн≥в,
незалежно в≥д р≥вн¤ акредитац≥њ з заочною формою навчанн¤ -
40 календарних дн≥в;
3) на пер≥од складанн¤ державних ≥спит≥в у вищих навчальних
закладах незалежно в≥д р≥вн¤ акредитац≥њ - 30 календарних дн≥в;
4) на пер≥од п≥дготовки та захисту дипломного проекту
(роботи) студентам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах
з веч≥рньою та заочною формами навчанн¤ першого та другого р≥вн≥в
акредитац≥њ, - два м≥с¤ц≥, а у вищих навчальних закладах третього
≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ - чотири м≥с¤ц≥.
“ривал≥сть додаткових оплачуваних в≥дпусток прац≥вникам, ¤к≥
здобувають другу (наступну) вищу осв≥ту за заочною (веч≥рньою)
формою навчанн¤ у навчальних закладах п≥сл¤дипломноњ осв≥ти та
вищих навчальних закладах, що мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥
п≥дрозд≥ли п≥сл¤дипломноњ осв≥ти, визначаЇтьс¤ ¤к дл¤ ос≥б, ¤к≥
навчаютьс¤ на третьому ≥ наступних курсах вищого навчального
закладу в≥дпов≥дного р≥вн¤ акредитац≥њ.
ѕрац≥вникам, допущеним до складанн¤ вступних ≥спит≥в в
асп≥рантуру з в≥дривом або без в≥дриву в≥д виробництва, дл¤
п≥дготовки та складанн¤ ≥спит≥в надаЇтьс¤ один раз на р≥к
додаткова оплачувана в≥дпустка з розрахунку 10 календарних дн≥в на
кожний ≥спит.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва в
асп≥рантур≥ та усп≥шно виконують ≥ндив≥дуальний план п≥дготовки,
надаЇтьс¤ додаткова оплачувана в≥дпустка тривал≥стю 30 календарних
дн≥в.
ƒл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах з
веч≥рньою та заочною формами навчанн¤, де навчальний процес маЇ
своњ особливост≥, законодавством може встановлюватис¤ ≥нша
тривал≥сть в≥дпусток у зв'¤зку з навчанн¤м.
¬≥дпустки, передбачен≥ пунктами 1 ≥ 2 частини першоњ та
частиною четвертою ц≥Їњ статт≥, надаютьс¤ впродовж навчального
року.
( —татт¤ 216 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 6237-10
в≥д 21.12.83; «аконом N 263/95-¬– в≥д 05.07.95; в редакц≥њ «акону
N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98; ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом N 490-IV ( 490-15 ) в≥д 06.02.2003 )
—татт¤ 217. «береженн¤ зароб≥тноњ плати на час додаткових
в≥дпусток у зв'¤зку з навчанн¤м
Ќа час додаткових в≥дпусток у зв'¤зку з навчанн¤м (статт≥
211, 213, 216 цього одексу, за прац≥вниками за основним м≥сцем
роботи збер≥гаЇтьс¤ середн¤ зароб≥тна плата.
( —татт¤ 217 в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 218. Ќаданн¤ прац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих
навчальних закладах та асп≥рантур≥, в≥льних в≥д
роботи дн≥в
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ на останн≥х курсах вищих
навчальних заклад≥в, прот¤гом дес¤ти учбових м≥с¤ц≥в перед
початком виконанн¤ дипломного проекту (роботи) або складанн¤
державних ≥спит≥в надаЇтьс¤ щотижнево при шестиденному робочому
тижн≥ один в≥льний в≥д роботи день дл¤ п≥дготовки до зан¤ть з
оплатою його в розм≥р≥ 50 в≥дсотк≥в одержуваноњ зароб≥тноњ плати,
але не нижче м≥н≥мального розм≥ру зароб≥тноњ плати.
ѕри п'¤тиденному робочому тижн≥ к≥льк≥сть в≥льних в≥д роботи
дн≥в зм≥нюЇтьс¤ залежно в≥д тривалост≥ робочоњ зм≥ни за умови
збереженн¤ загальноњ к≥лькост≥ в≥льних в≥д роботи годин.
ѕрот¤гом дес¤ти навчальних м≥с¤ц≥в перед початком виконанн¤
дипломного проекту (роботи) або складанн¤ державних ≥спит≥в
прац≥вникам, за њх бажанн¤м, може бути надано додатково ще
один-два в≥льних в≥д роботи дн≥ на тиждень без збереженн¤
зароб≥тноњ плати.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва в
асп≥рантур≥, за њх бажанн¤м прот¤гом чотирьох рок≥в навчанн¤
надаЇтьс¤ один в≥льний в≥д роботи день на тиждень з оплатою його в
розм≥р≥ 50 в≥дсотк≥в середньоњ зароб≥тноњ плати прац≥вника.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва в
асп≥рантур≥, прот¤гом четвертого року навчанн¤ надаЇтьс¤ за њх
бажанн¤м додатково ще один в≥льний в≥д роботи день на тиждень без
збереженн¤ зароб≥тноњ плати.
( —татт¤ 218 в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
—татт¤ 219. ќплата проњзду до м≥сц¤ знаходженн¤ вищого
навчального закладу
¬ласник або уповноважений ним орган оплачуЇ прац≥вникам, ¤к≥
навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах з веч≥рньою та заочною
формами навчанн¤, проњзд до м≥сц¤ знаходженн¤ навчального закладу
≥ назад один раз на р≥к на настановн≥ зан¤тт¤, дл¤ виконанн¤
лабораторних роб≥т ≥ складанн¤ зал≥к≥в та ≥спит≥в - у розм≥р≥ 50
в≥дсотк≥в вартост≥ проњзду.
” такому ж розм≥р≥ провадитьс¤ оплата проњзду дл¤ п≥дготовки
≥ захисту дипломного проекту (роботи) або складанн¤ державних
≥спит≥в.
( —татт¤ 219 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 6237-10
в≥д 21.12.83; в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д
18.09.98 )
—татт¤ 220. ќбмеженн¤ надурочних роб≥т дл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥
навчаютьс¤
ѕрац≥вник≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва в
середн≥х ≥ профес≥йно-техн≥чних навчальних закладах, заборон¤Їтьс¤
залучати в дн≥ зан¤ть до надурочних роб≥т.
( —татт¤ 220 в редакц≥њ «акону N 117-XIV ( 117-14 ) в≥д 18.09.98 )
√лава XV
≤Ќƒ»¬≤ƒ”јЋ№Ќ≤ “–”ƒќ¬≤ —ѕќ–»
( √лава XV в редакц≥њ «акону N 2134-12 в≥д 18.02.92 )
—татт¤ 221. ќргани, ¤к≥ розгл¤дають трудов≥ спори
“рудов≥ спори розгл¤даютьс¤:
1) ком≥с≥¤ми по трудових спорах;
2) районними, районними у м≥ст≥, м≥ськими чи м≥ськрайонними
судами.
“акий пор¤док розгл¤ду трудових спор≥в, що виникають м≥ж
прац≥вником ≥ власником або уповноваженим ним органом,
застосовуЇтьс¤ незалежно в≥д форми трудового договору.
”становлений пор¤док розгл¤ду трудових спор≥в не поширюЇтьс¤
на спори про дострокове зв≥льненн¤ в≥д виборноњ платноњ посади
член≥в громадських та ≥нших об'Їднань громад¤н за р≥шенн¤м
орган≥в, що њх обрали.
( —татт¤ 221 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 2134-12 в≥д
18.02.92, N 762-IV ( 762-15 ) в≥д 15.05.2003 )
—татт¤ 222. ѕор¤док розгл¤ду трудових спор≥в де¤ких
категор≥й прац≥вник≥в
ќсобливост≥ розгл¤ду трудових спор≥в судд≥в,
прокурорсько-сл≥дчих прац≥вник≥в, а також прац≥вник≥в навчальних,
наукових та ≥нших установ прокуратури, ¤к≥ мають класн≥ чини,
встановлюЇтьс¤ законодавством.
( —татт¤ 222 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 3866-08
в≥д 05.06.75, N 4617-10 в≥д 24.01.83; «аконом N 2134-12 в≥д
18.02.92 )
—татт¤ 223. ќрган≥зац≥¤ ком≥с≥й по трудових спорах
ом≥с≥¤ по трудових спорах обираЇтьс¤ загальними зборами
(конференц≥Їю) трудового колективу п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ з числом працюючих не менш ¤к 15 чолов≥к.
ѕор¤док обранн¤, чисельн≥сть, склад ≥ строк повноважень
ком≥с≥њ визначаютьс¤ загальними зборами (конференц≥Їю) трудового
колективу п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ. ѕри цьому к≥льк≥сть
роб≥тник≥в у склад≥ ком≥с≥њ по трудових спорах п≥дприЇмства
повинна бути не менше половини њњ складу.
ом≥с≥¤ по трудових спорах обираЇ ≥з свого складу голову,
його заступник≥в ≥ секретар¤ ком≥с≥њ.
«а р≥шенн¤м загальних збор≥в (конференц≥њ) трудового
колективу п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ можуть бути створен≥
ком≥с≥њ по трудових спорах у цехах та ≥нших аналог≥чних
п≥дрозд≥лах. ÷≥ ком≥с≥њ обираютьс¤ колективами п≥дрозд≥л≥в ≥ д≥ють
на тих же п≥дставах, що й ком≥с≥њ по трудових спорах п≥дприЇмств,
установ, орган≥зац≥й.
” ком≥с≥¤х по трудових спорах п≥дрозд≥л≥в можуть розгл¤датись
трудов≥ спори в межах повноважень цих п≥дрозд≥л≥в.
ќрган≥зац≥йно-техн≥чне забезпеченн¤ ком≥с≥њ по трудових
спорах (наданн¤ обладнаного прим≥щенн¤, друкарськоњ та ≥ншоњ
техн≥ки, необх≥дноњ л≥тератури, орган≥зац≥¤ д≥ловодства, обл≥к та
збер≥ганн¤ за¤в прац≥вник≥в ≥ справ, п≥дготовка та видача коп≥й
р≥шень ≥ т. ≥н.) зд≥йснюЇтьс¤ власником або уповноваженим ним
органом.
ом≥с≥¤ по трудових спорах п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ маЇ печатку встановленого зразка.
( —татт¤ 223 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 3866-08
в≥д 05.06.75, N 4617-10 в≥д 24.01.83; «аконом N 2134-12 в≥д
18.02.92 )
—татт¤ 224. омпетенц≥¤ ком≥с≥њ по трудових спорах
ом≥с≥¤ по трудових спорах Ї обов'¤зковим первинним органом
по розгл¤ду трудових спор≥в, що виникають на п≥дприЇмствах, в
установах, орган≥зац≥¤х, за вин¤тком спор≥в, зазначених у статт¤х
222, 232 цього одексу.
“рудовий сп≥р п≥дл¤гаЇ розгл¤дов≥ в ком≥с≥њ по трудових
спорах, ¤кщо прац≥вник самост≥йно або з участю профсп≥лковоњ
орган≥зац≥њ, що представл¤Ї його ≥нтереси, не врегулював
розб≥жност≥ при безпосередн≥х переговорах з власником або
уповноваженим ним органом.
( —татт¤ 224 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 2134-12 в≥д
18.02.92 )
—татт¤ 225. —троки зверненн¤ до ком≥с≥њ по трудових спорах
та пор¤док прийн¤тт¤ за¤в прац≥вника
ѕрац≥вник може звернутис¤ до ком≥с≥њ по трудових спорах у
трим≥с¤чний строк з дн¤, коли в≥н д≥знавс¤ або повинен був
д≥знатис¤ про порушенн¤ свого права, а у спорах про виплату
належноњ йому зароб≥тноњ плати - без обмеженн¤ будь-¤ким строком.
” раз≥ пропуску з поважних причин установленого строку
ком≥с≥¤ по трудових спорах може його поновити.
«а¤ва прац≥вника, що над≥йшла до ком≥с≥њ, п≥дл¤гаЇ
обов'¤зков≥й реЇстрац≥њ.
( —татт¤ 225 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 3866-08
в≥д 05.06.75, N 4617-10 в≥д 24.01.83; «аконами N 2134-12 в≥д
18.02.92, N 2620-III ( 2620-14 ) в≥д 11.07.2001 )
—татт¤ 226. ѕор¤док ≥ строки розгл¤ду трудового спору
в ком≥с≥њ по трудових спорах
ом≥с≥¤ по трудових спорах зобов'¤зана розгл¤нути трудовий
сп≥р у дес¤тиденний строк з дн¤ поданн¤ за¤ви. —пори повинн≥
розгл¤датис¤ у присутност≥ прац≥вника, ¤кий подав за¤ву,
представник≥в власника або уповноваженого ним органу. –озгл¤д
спору за в≥дсутност≥ прац≥вника допускаЇтьс¤ лише за його
письмовою за¤вою. «а бажанн¤м прац≥вника при розгл¤д≥ спору в≥д
його ≥мен≥ може виступати представник профсп≥лкового органу або
за вибором прац≥вника ≥нша особа, в тому числ≥ адвокат.
” раз≥ нез'¤вленн¤ прац≥вника або його представника на
зас≥данн¤ ком≥с≥њ розгл¤д за¤ви в≥дкладаЇтьс¤ до наступного
зас≥данн¤. ѕри повторному нез'¤вленн≥ прац≥вника без поважних
причин ком≥с≥¤ може винести р≥шенн¤ про зн¤тт¤ ц≥Їњ за¤ви з
розгл¤ду, що не позбавл¤Ї прац≥вника права подати за¤ву знову в
межах трим≥с¤чного строку з дн¤, коли прац≥вник д≥знавс¤ або
повинен був д≥знатис¤ про порушенн¤ свого права.
ом≥с≥¤ по трудових спорах маЇ право викликати на зас≥данн¤
св≥дк≥в, доручати спец≥ал≥стам проведенн¤ техн≥чних,
бухгалтерських та ≥нших перев≥рок, вимагати в≥д власника або
уповноваженого ним органу необх≥дн≥ розрахунки та документи.
«ас≥данн¤ ком≥с≥њ по трудових спорах вважаЇтьс¤ правомочним,
¤кщо на ньому присутн≥ не менше двох третин обраних до њњ складу
член≥в.
ѕрац≥вник ≥ власник або уповноважений ним орган мають право
за¤вити мотивований в≥дв≥д будь-¤кому члену ком≥с≥њ. ѕитанн¤ про
в≥дв≥д вир≥шуЇтьс¤ б≥льш≥стю голос≥в член≥в ком≥с≥њ, присутн≥х на
зас≥данн≥. „лен ком≥с≥њ, ¤кому за¤влено в≥дв≥д, не бере участ≥ у
вир≥шенн≥ питанн¤ про в≥дв≥д.
Ќа зас≥данн≥ ком≥с≥њ ведетьс¤ протокол, ¤кий п≥дписуЇтьс¤
головою або його заступником ≥ секретарем.
( —татт¤ 226 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 2134-12 в≥д 18.02.92 )
—татт¤ 227. ѕор¤док прийн¤тт¤ р≥шень ком≥с≥Їю по
трудових спорах
ом≥с≥¤ по трудових спорах приймаЇ р≥шенн¤ б≥льш≥стю голос≥в
њњ член≥в, присутн≥х на зас≥данн≥.
” р≥шенн≥ зазначаютьс¤: повне найменуванн¤ п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ, пр≥звище, ≥м'¤ та по батьков≥ прац≥вника,
¤кий звернувс¤ до ком≥с≥њ, або його представника, дата зверненн¤
до ком≥с≥њ ≥ дата розгл¤ду спору, суть спору, пр≥звища член≥в
ком≥с≥њ, власника або представник≥в уповноваженого ним органу,
результати голосуванн¤ ≥ мотивоване р≥шенн¤ ком≥с≥њ.
оп≥њ р≥шенн¤ ком≥с≥њ у триденний строк вручаютьс¤
прац≥вников≥, власников≥ або уповноваженому ним органу.
( —татт¤ 227 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 2134-12 в≥д 18.02.92 )
—татт¤ 228. ќскарженн¤ р≥шенн¤ ком≥с≥њ по трудових спорах
” раз≥ незгоди з р≥шенн¤м ком≥с≥њ по трудових спорах
прац≥вник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити
њњ р≥шенн¤ до суду в дес¤тиденний строк з дн¤ врученн¤ њм виписки
з протоколу зас≥данн¤ ком≥с≥њ чи його коп≥њ. ѕропуск вказаного
строку не Ї п≥дставою в≥дмови у прийн¤тт≥ за¤ви. ¬изнавши причини
пропуску поважними, суд може поновити цей строк ≥ розгл¤нути сп≥р
по сут≥. ¬ раз≥ коли пропущений строк не буде поновлено, за¤ва
не розгл¤даЇтьс¤, ≥ залишаЇтьс¤ в сил≥ р≥шенн¤ ком≥с≥њ по
трудових спорах.
( —татт¤ 228 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 3866-08
в≥д 05.06.75, N 4617-10 в≥д 24.01.83; «аконом N 2134-12 в≥д
18.02.92 )
—татт¤ 229. —трок виконанн¤ р≥шенн¤ ком≥с≥њ по
трудових спорах
–≥шенн¤ ком≥с≥њ по трудових спорах п≥дл¤гаЇ виконанню
власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по
зак≥нченн≥ дес¤ти дн≥в, передбачених на його оскарженн¤ (статт¤
228), за вин¤тком випадк≥в, передбачених частиною п'¤тою статт≥
235 цього одексу.
( —татт¤ 229 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 2134-12 в≥д 18.02.92 )
—татт¤ 230. ѕор¤док виконанн¤ р≥шенн¤ ком≥с≥њ по
трудових спорах
” раз≥ невиконанн¤ власником або уповноваженим ним органом
р≥шенн¤ ком≥с≥њ по трудових спорах у встановлений строк (статт¤
229) прац≥вников≥ ком≥с≥Їю по трудових спорах п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ видаЇтьс¤ посв≥дченн¤, що маЇ силу
виконавчого листа.
” посв≥дченн≥ вказуютьс¤ найменуванн¤ органу, ¤кий вин≥с
р≥шенн¤ щодо трудового спору, дати прийн¤тт¤ ≥ видач≥ та номер
р≥шенн¤, пр≥звище, ≥м'¤, по батьков≥ та адреса ст¤гувача,
найменуванн¤ та адреса боржника, номери його рахунк≥в у банках,
р≥шенн¤ по сут≥ спору, строк пред'¤вленн¤ посв≥дченн¤ до
виконанн¤. ѕосв≥дченн¤ засв≥дчуЇтьс¤ п≥дписом голови або
заступника голови ком≥с≥њ по трудових спорах п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ та печаткою ком≥с≥њ по трудових спорах.
ѕосв≥дченн¤ не видаЇтьс¤, ¤кщо прац≥вник чи власник або
уповноважений ним орган звернувс¤ у встановлений статтею 228
строк ≥з за¤вою про вир≥шенн¤ трудового спору до районного,
районного у м≥ст≥, м≥ського чи м≥ськрайонного суду.
Ќа п≥дстав≥ посв≥дченн¤, пред'¤вленого не п≥зн≥ше
трим≥с¤чного строку до районного, м≥ського (м≥ста обласного
значенн¤), районного у м≥ст≥ в≥дд≥лу державноњ виконавчоњ служби,
державний виконавець виконуЇ р≥шенн¤ ком≥с≥њ по трудових спорах у
примусовому пор¤дку.
( „астину п'¤ту статт≥ 230 виключено на п≥дстав≥ «акону
N 2056-III ( 2056-14 ) в≥д 19.10.2000 )
( —татт¤ 230 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 3866-08
в≥д 05.06.75, N 4617-10 в≥д 24.01.83; «аконами N 2134-12 в≥д
18.02.92, N 2056-III ( 2056-14 ) в≥д 19.10.2000, N 762-IV
( 762-15 ) в≥д 15.05.2003 )
—татт¤ 231. –озгл¤д трудових спор≥в у районних, районних
у м≥ст≥, м≥ських чи м≥ськрайонних судах
” районних, районних у м≥ст≥, м≥ських чи м≥ськрайонних судах
розгл¤даютьс¤ трудов≥ спори за за¤вами:
1) прац≥вника чи власника або уповноваженого ним органу, коли
вони не згодн≥ з р≥шенн¤м ком≥с≥њ по трудових спорах п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ (п≥дрозд≥лу);
2) прокурора, ¤кщо в≥н вважаЇ, що р≥шенн¤ ком≥с≥њ по трудових
спорах суперечить чинному законодавству.
( —татт¤ 231 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 3866-08
в≥д 05.06.75, N 4617-10 в≥д 24.01.83; «аконами N 871-12 в≥д
20.03.91, N 2134-12 в≥д 18.02.92, N 762-IV ( 762-15 ) в≥д
15.05.2003 )
—татт¤ 232. “рудов≥ спори, що п≥дл¤гають безпосередньому
розгл¤дов≥ у районних, районних у м≥ст≥,
м≥ських чи м≥ськрайонних судах
Ѕезпосередньо в районних, районних у м≥ст≥, м≥ських чи
м≥ськрайонних судах розгл¤даютьс¤ трудов≥ спори за за¤вами:
1) прац≥вник≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, де ком≥с≥њ
по трудових спорах не обираютьс¤;
2) прац≥вник≥в про поновленн¤ на робот≥ незалежно в≥д п≥дстав
припиненн¤ трудового договору, зм≥ну дати ≥ формулюванн¤ причини
зв≥льненн¤, оплату за час вимушеного прогулу або виконанн¤
нижчеоплачуваноњ роботи, за вин¤тком спор≥в прац≥вник≥в, вказаних
у частин≥ трет≥й статт≥ 221 ≥ статт≥ 222 цього одексу;
3) кер≥вника п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ (ф≥л≥алу,
представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥ншого в≥докремленого п≥дрозд≥лу),
його заступник≥в, головного бухгалтера п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ, його заступник≥в, а також службових ос≥б, митних
орган≥в, державних податкових ≥нспекц≥й, ¤ким присвоЇно
персональн≥ званн¤, ≥ службових ос≥б державноњ
контрольно-рев≥з≥йноњ служби та орган≥в державного контролю за
ц≥нами; кер≥вних прац≥вник≥в, ¤к≥ обираютьс¤, затверджуютьс¤ або
призначаютьс¤ на посади державними органами, органами м≥сцевого та
рег≥онального самовр¤дуванн¤, а також громадськими орган≥зац≥¤ми
та ≥ншими об'Їднанн¤ми громад¤н, з питань зв≥льненн¤, зм≥ни дати ≥
формулюванн¤ причини зв≥льненн¤, переведенн¤ на ≥ншу роботу,
оплати за час вимушеного прогулу ≥ накладанн¤ дисципл≥нарних
ст¤гнень, за вин¤тком спор≥в прац≥вник≥в, вказаних у частин≥
трет≥й статт≥ 221 ≥ статт≥ 222 цього одексу;
4) власника або уповноваженого ним органу про в≥дшкодуванн¤
прац≥вниками матер≥альноњ шкоди, запод≥¤ноњ п≥дприЇмству,
установ≥, орган≥зац≥њ;
5) прац≥вник≥в у питанн≥ застосуванн¤ законодавства про
працю, ¤ке в≥дпов≥дно до чинного законодавства попередньо було
вир≥шено власником або уповноваженим ним органом ≥ виборним
органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим
представником) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ (п≥дрозд≥лу) в
межах наданих њм прав.
Ѕезпосередньо в районних, районних у м≥ст≥, м≥ських чи
м≥ськрайонних судах розгл¤даютьс¤ також спори про в≥дмову у
прийн¤тт≥ на роботу:
1) прац≥вник≥в, запрошених на роботу в пор¤дку переведенн¤ з
≥ншого п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ;
2) молодих спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ зак≥нчили вищий навчальний
заклад ≥ в установленому пор¤дку направлен≥ на роботу на дане
п≥дприЇмство, в установу, орган≥зац≥ю;
3) ваг≥тних ж≥нок, ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до трьох
рок≥в або дитину-≥нвал≥да, а одиноких матер≥в - при на¤вност≥
дитини в≥ком до чотирнадц¤ти рок≥в;
4) виборних прац≥вник≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку повноважень;
5) прац≥вник≥в, ¤ким надано право поворотного прийн¤тт¤ на
роботу;
6) ≥нших ос≥б, з ¤кими власник або уповноважений ним орган
в≥дпов≥дно до чинного законодавства зобов'¤заний укласти трудовий
догов≥р.
( —татт¤ 232 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 1616-09
в≥д 24.12.76, N 6237-10 в≥д 21.12.83; «аконами N 2134-12 в≥д
18.02.92, N 3632-12 в≥д 15.12.93, N 6/95-¬– в≥д 19.01.95, N 762-IV
( 762-15 ) в≥д 15.05.2003, N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 233. —троки зверненн¤ до районного, районного у м≥ст≥,
м≥ського чи м≥ськрайонного суду за вир≥шенн¤м
трудових спор≥в
ѕрац≥вник може звернутис¤ з за¤вою про вир≥шенн¤ трудового
спору безпосередньо до районного, районного у м≥ст≥, м≥ського чи
м≥ськрайонного суду в трим≥с¤чний строк з дн¤, коли в≥н д≥знавс¤
або повинен був д≥знатис¤ про порушенн¤ свого права, а у справах
про зв≥льненн¤ - в м≥с¤чний строк з дн¤ врученн¤ коп≥њ наказу про
зв≥льненн¤ або з дн¤ видач≥ трудовоњ книжки.
” раз≥ порушенн¤ законодавства про оплату прац≥ прац≥вник
маЇ право звернутис¤ до суду з позовом про ст¤гненн¤ належноњ йому
зароб≥тноњ плати без обмеженн¤ будь-¤ким строком.
ƒл¤ зверненн¤ власника або уповноваженого ним органу до суду
в питанн¤х ст¤гненн¤ з прац≥вника матер≥альноњ шкоди, запод≥¤ноњ
п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ, встановлюЇтьс¤ строк в один
р≥к з дн¤ ви¤вленн¤ запод≥¤ноњ прац≥вником шкоди.
¬становлений частиною третьою ц≥Їњ статт≥ строк
застосовуЇтьс¤ ≥ при зверненн≥ до суду вищесто¤щого органу або
прокурора.
( —татт¤ 233 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, N 6237-10 в≥д 21.12.83, N 5938-11 в≥д 27.05.88;
«аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 2134-12 в≥д 18.02.92, N 2620-III
( 2620-14 ) в≥д 11.07.2001, N 762-IV ( 762-15 ) в≥д 15.05.2003 )
—татт¤ 234. ѕоновленн¤ судом строк≥в, пропущених з
поважних причин
” раз≥ пропуску з поважних причин строк≥в, установлених
статтею 233 цього одексу, районний, районний у м≥ст≥, м≥ський чи
м≥ськрайонний суд може поновити ц≥ строки.
( —татт¤ 234 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 3866-08
в≥д 05.06.75, N 5938-11 в≥д 27.05.88, «аконом N 762-IV ( 762-15 )
в≥д 15.05.2003 )
—татт¤ 235. ѕоновленн¤ на робот≥ та зм≥на формулюванн¤
причин зв≥льненн¤
” раз≥ зв≥льненн¤ без законноњ п≥дстави або незаконного
переведенн¤ на ≥ншу роботу прац≥вник повинен бути поновлений на
попередн≥й робот≥ органом, ¤кий розгл¤даЇ трудовий сп≥р.
ѕри винесенн≥ р≥шенн¤ про поновленн¤ на робот≥ орган, ¤кий
розгл¤даЇ трудовий сп≥р, одночасно приймаЇ р≥шенн¤ про виплату
прац≥вников≥ середнього зароб≥тку за час вимушеного прогулу або
р≥зниц≥ в зароб≥тку за час виконанн¤ нижчеоплачуваноњ роботи, але
не б≥льш ¤к за один р≥к. якщо за¤ва про поновленн¤ на робот≥
розгл¤даЇтьс¤ б≥льше одного року, не з вини прац≥вника, орган,
¤кий розгл¤даЇ трудовий сп≥р, виносить р≥шенн¤ про виплату
середнього зароб≥тку за весь час вимушеного прогулу.
” раз≥ визнанн¤ формулюванн¤ причини зв≥льненн¤ неправильним
або таким, що не в≥дпов≥даЇ чинному законодавству, у випадках,
коли це не т¤гне за собою поновленн¤ прац≥вника на робот≥, орган,
¤кий розгл¤даЇ трудовий сп≥р, зобов'¤заний зм≥нити формулюванн¤ ≥
вказати в р≥шенн≥ причину зв≥льненн¤ у точн≥й в≥дпов≥дност≥ з
формулюванн¤м чинного законодавства та з посиланн¤м на в≥дпов≥дну
статтю (пункт) закону. якщо неправильне формулюванн¤ причини
зв≥льненн¤ в трудов≥й книжц≥ перешкоджало працевлаштуванню
прац≥вника, орган, ¤кий розгл¤даЇ трудовий сп≥р, одночасно
приймаЇ р≥шенн¤ про виплату йому середнього зароб≥тку за час
вимушеного прогулу в пор¤дку ≥ на умовах, передбачених частиною
другою ц≥Їњ статт≥.
” раз≥ затримки видач≥ трудовоњ книжки з вини власника або
уповноваженого ним органу прац≥вников≥ виплачуЇтьс¤ середн≥й
зароб≥ток за весь час вимушеного прогулу.
–≥шенн¤ про поновленн¤ на робот≥ незаконно зв≥льненого або
переведеного на ≥ншу роботу прац≥вника, прийн¤те органом, ¤кий
розгл¤даЇ трудовий сп≥р, п≥дл¤гаЇ негайному виконанню.
( —татт¤ 235 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 3866-08
в≥д 05.06.75; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 2134-12 в≥д
18.02.92 )
—татт¤ 236. ќплата вимушеного прогулу при затримц≥
виконанн¤ р≥шенн¤ про поновленн¤ на робот≥
прац≥вника
” раз≥ затримки власником або уповноваженим ним органом
виконанн¤ р≥шенн¤ органу, ¤кий розгл¤дав трудовий сп≥р про
поновленн¤ на робот≥ незаконно зв≥льненого або переведеного на
≥ншу роботу прац≥вника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому
середнього зароб≥тку або р≥зниц≥ в зароб≥тку за час затримки.
( —татт¤ 236 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 2134-12 в≥д
18.02.92 )
—татт¤ 237. ѕокладенн¤ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ на
службову особу, винну в незаконному зв≥льненн≥
або переведенн≥ прац≥вника
—уд покладаЇ на службову особу, винну в незаконному
зв≥льненн≥ або переведенн≥ прац≥вника на ≥ншу роботу, обов'¤зок
покрити шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ у
зв'¤зку з оплатою прац≥вников≥ часу вимушеного прогулу або часу
виконанн¤ нижчеоплачуваноњ роботи. “акий обов'¤зок покладаЇтьс¤,
¤кщо зв≥льненн¤ чи переведенн¤ зд≥йснено з порушенн¤м закону або
¤кщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконанн¤ р≥шенн¤
суду про поновленн¤ на робот≥.
( —татт¤ 237 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 2134-12 в≥д
18.02.92 )
—татт¤ 237-1. ¬≥дшкодуванн¤ власником або уповноваженим ним
органом моральноњ шкоди
¬≥дшкодуванн¤ власником або уповноваженим ним органом
моральноњ шкоди прац≥внику провадитьс¤ у раз≥, ¤кщо порушенн¤ його
законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних
життЇвих зв'¤зк≥в ≥ вимагають в≥д нього додаткових зусиль дл¤
орган≥зац≥њ свого житт¤.
ѕор¤док в≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди визначаЇтьс¤
законодавством.
( одекс доповнено статтею 237-1 зг≥дно ≥з «аконом N 1356-XIV
( 1356-14 ) в≥д 24.12.99 )
—татт¤ 238. «адоволенн¤ грошових вимог
ѕри розгл¤д≥ трудових спор≥в у питанн¤х про грошов≥ вимоги,
кр≥м вимог про виплату прац≥вников≥ середнього зароб≥тку за час
вимушеного прогулу або р≥зниц≥ в зароб≥тку за час виконанн¤
нижчеоплачуваноњ роботи (статт¤ 235), орган, ¤кий розгл¤даЇ сп≥р,
маЇ право винести р≥шенн¤ про виплату прац≥вников≥ належних сум
без обмеженн¤ будь-¤ким строком.
( —татт¤ 238 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 1616-09
в≥д 24.12.76; «аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 2134-12 в≥д
18.02.92 )
( —таттю 238-1 виключено на п≥дстав≥ «акону N 2134-12
в≥д 18.02.92 )
—татт¤ 239. ќбмеженн¤ повороту виконанн¤ р≥шень по
трудових спорах
” раз≥ скасуванн¤ виконаних судових р≥шень про ст¤гненн¤
зароб≥тноњ плати чи ≥нших виплат, що випливають з трудових
правов≥дносин, поворот виконанн¤ допускаЇтьс¤ лише тод≥, коли
скасоване р≥шенн¤ грунтувалос¤ на пов≥домлених позивачем
неправдивих в≥домост¤х або поданих ним п≥дроблених документах.
« цих же п≥дстав допускаЇтьс¤ ст¤гненн¤ з прац≥вник≥в сум,
виплачених њм в≥дпов≥дно до ран≥ше прийн¤того р≥шенн¤ ком≥с≥њ по
трудових спорах при повторному розгл¤д≥ спору.
( —татт¤ 239 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 2134-12 в≥д 18.02.92 )
( —таттю 240 виключено на п≥дстав≥ «акону N 871-12
в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 240-1. ѕрийн¤тт¤ р≥шень органом, що розгл¤даЇ трудов≥
спори, у раз≥ неможливост≥ поновленн¤
прац≥вника на робот≥ внасл≥док припиненн¤
д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ
” раз≥, коли прац≥вника зв≥льнено без законноњ п≥дстави або з
порушенн¤м встановленого пор¤дку, але поновленн¤ його на
попередн≥й робот≥ неможливе внасл≥док л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ, орган, ¤кий розгл¤даЇ трудовий сп≥р,
зобов'¤зуЇ л≥кв≥дац≥йну ком≥с≥ю або власника (орган, уповноважений
управл¤ти майном л≥кв≥дованого п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ, а у в≥дпов≥дних випадках - правонаступника),
виплатити прац≥вников≥ зароб≥тну плату за весь час вимушеного
прогулу. ќдночасно орган, ¤кий розгл¤даЇ трудовий сп≥р, визнаЇ
прац≥вника таким, ¤кого було зв≥льнено за пунктом 1 статт≥ 40
цього одексу. Ќа такого прац≥вника поширюютьс¤ п≥льги ≥
компенсац≥њ, передбачен≥ статтею 49-3 цього одексу дл¤
вив≥льнюваних прац≥вник≥в, а його зайн¤т≥сть забезпечуЇтьс¤
в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро зайн¤т≥сть населенн¤" ( 802-12).
( одекс доповнено статтею 240-1 зг≥дно ≥з «аконом N 6/95-¬– в≥д
19.01.95 )
( —таттю 241 виключено на п≥дстав≥ «акону N 871-12
в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 241-1. ќбчисленн¤ строк≥в, передбачених цим одексом
—троки виникненн¤ ≥ припиненн¤ трудових прав та обов'¤зк≥в
обчислюютьс¤ роками, м≥с¤ц¤ми, тижн¤ми ≥ дн¤ми.
—трок, обчислюваний роками, зак≥нчуЇтьс¤ у в≥дпов≥дн≥ м≥с¤ць
≥ число останнього року строку.
—трок, обчислюваний м≥с¤ц¤ми, зак≥нчуЇтьс¤ у в≥дпов≥дне число
останнього м≥с¤ц¤ строку. якщо к≥нець строку, обчислюваного
м≥с¤ц¤ми, припадаЇ на такий м≥с¤ць, що в≥дпов≥дного числа не маЇ,
то строк зак≥нчуЇтьс¤ в останн≥й день цього м≥с¤ц¤.
—трок, обчислюваний тижн¤ми, зак≥нчуЇтьс¤ у в≥дпов≥дний день
тижн¤.
оли строки визначаютьс¤ дн¤ми, то њх обчислюють з дн¤,
наступного п≥сл¤ того дн¤, з ¤кого починаЇтьс¤ строк. якщо
останн≥й день строку припадаЇ на св¤тковий, вих≥дний або неробочий
день, то днем зак≥нченн¤ строку вважаЇтьс¤ найближчий робочий
день.
( одекс доповнено статтею 241-1 зг≥дно ≥з «аконом N 6/95-¬– в≥д
19.01.95 )
( —таттю 242 виключено на п≥дстав≥ «акону N 2134-12
в≥д 18.02.92 )
√лава XVI
ѕ–ќ‘≈—≤…Ќ≤ —ѕ≤Ћ ». ”„ј—“№ ѕ–ј÷≤¬Ќ» ≤¬
¬ ”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌ≤ ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬јћ»,
”—“јЌќ¬јћ», ќ–√јЌ≤«ј÷≤яћ»
( Ќазва глави XVI ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬–
N 8474-10 в≥д 27.02.85 )
—татт¤ 243. ѕраво громад¤н на об'Їднанн¤ у профес≥йн≥ сп≥лки
¬≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни ( 254к/96-¬– ) та «акону
”крањни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥"
( 1045-14 ) громад¤ни ”крањни мають право на основ≥ в≥льного
волеви¤вленн¤ без будь-¤кого дозволу створювати профес≥йн≥ сп≥лки
з метою представництва, зд≥йсненн¤ ≥ захисту своњх трудових та
соц≥ально-економ≥чних прав та ≥нтерес≥в, вступати до них та
виходити з них на умовах ≥ в пор¤дку, визначених њх статутами,
брати участь у робот≥ профес≥йних сп≥лок.
ƒержава визнаЇ профес≥йн≥ сп≥лки повноважними представниками
прац≥вник≥в ≥ захисниками њх трудових, соц≥ально-економ≥чних прав
та ≥нтерес≥в в органах державноњ влади та м≥сцевого
самовр¤дуванн¤, у в≥дносинах з власником або уповноваженим ним
органом, а також з ≥ншими об'Їднанн¤ми громад¤н.
( —татт¤ 243 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 263/95-¬–
в≥д 05.07.95, в редакц≥њ «акону N 2343-III ( 2343-14 ) в≥д
05.04.2001 )
—татт¤ 244. ѕрава профес≥йних сп≥лок, њх об'Їднань
ѕрава профес≥йних сп≥лок, њх об'Їднань визначаютьс¤
онституц≥Їю ”крањни, «аконом ”крањни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх
права та гарант≥њ д≥¤льност≥", цим одексом, ≥ншими
нормативно-правовими актами.
( —татт¤ 244 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81, N 8474-10 в≥д 27.02.85; «аконами N 3694-12 в≥д
15.12.93, N 263/95-¬– в≥д 05.07.95, в редакц≥њ «акону N 2343-III
( 2343-14 ) в≥д 05.04.2001 )
—татт¤ 245. ѕраво прац≥вник≥в брати участь в управл≥нн≥
п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми
ѕрац≥вники мають право брати участь в управл≥нн≥
п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми через загальн≥ збори
(конференц≥њ), ради трудових колектив≥в, профес≥йн≥ сп≥лки, ¤к≥
д≥ють у трудових колективах, ≥нш≥ органи, уповноважен≥ трудовим
колективом на представництво, вносити пропозиц≥њ щодо пол≥пшенн¤
роботи п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, а також з питань
соц≥ально-культурного ≥ побутового обслуговуванн¤.
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний створювати
умови, ¤к≥ б забезпечували участь прац≥вник≥в в управл≥нн≥
п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми. —лужбов≥ особи
п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й зобов'¤зан≥ у встановлений строк
розгл¤дати критичн≥ зауваженн¤ ≥ пропозиц≥њ прац≥вник≥в ≥
пов≥домл¤ти њх про вжит≥ заходи.
( —татт¤ 245 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 8474-10
в≥д 27.02.85, N 5938-11 в≥д 27.05.88; «аконом N 263/95-¬– в≥д
05.07.95 )
—татт¤ 246. ѕервинн≥ профсп≥лков≥ орган≥зац≥њ
на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х
ѕервинн≥ профсп≥лков≥ орган≥зац≥њ на п≥дприЇмствах, в
установах, орган≥зац≥¤х та њх структурних п≥дрозд≥лах
представл¤ють ≥нтереси своњх член≥в ≥ захищають њх трудов≥,
соц≥ально-економ≥чн≥ права та ≥нтереси.
ѕервинн≥ профсп≥лков≥ орган≥зац≥њ зд≥йснюють своњ
повноваженн¤ через утворен≥ в≥дпов≥дно до статуту (положенн¤)
виборн≥ органи, а в орган≥зац≥¤х, де виборн≥ органи не
утворюютьс¤, - через профсп≥лкового представника, уповноваженого
зг≥дно ≥з статутом на представництво ≥нтерес≥в член≥в профес≥йноњ
сп≥лки, ¤кий д≥Ї в межах прав, наданих «аконом ”крањни "ѕро
профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥" ( 1045-14 ) та
статутом профес≥йноњ сп≥лки.
” раз≥ ¤кщо на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ д≥Ї
к≥лька первинних профсп≥лкових орган≥зац≥й, представництво
колективних ≥нтерес≥в прац≥вник≥в п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ щодо укладенн¤ колективного договору зд≥йснюЇтьс¤
об'Їднаним представницьким органом у пор¤дку, визначеному частиною
другою статт≥ 12 цього одексу.
( —татт¤ 246 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, в редакц≥њ «акон≥в N 2343-III ( 2343-14 ) в≥д
05.04.2001, N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 247. ѕовноваженн¤ виборного органу первинноњ
профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ
на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ
¬иборний орган первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ на
п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ:
1) укладаЇ та контролюЇ виконанн¤ колективного договору,
зв≥туЇ про його виконанн¤ на загальних зборах трудового колективу,
звертаЇтьс¤ з вимогою до в≥дпов≥дних орган≥в про прит¤гненн¤ до
в≥дпов≥дальност≥ посадових ос≥б за невиконанн¤ умов колективного
договору;
2) разом з власником або уповноваженим ним органом вир≥шуЇ
питанн¤ запровадженн¤, перегл¤ду та зм≥н норм прац≥;
3) разом з власником або уповноваженим ним органом вир≥шуЇ
питанн¤ оплати прац≥ прац≥вник≥в, форм ≥ систем оплати прац≥,
розц≥нок, тарифних с≥ток, схем посадових оклад≥в, умов
запровадженн¤ та розм≥р≥в надбавок, доплат, прем≥й, винагород та
≥нших заохочувальних, компенсац≥йних виплат;
4) разом з власником або уповноваженим ним органом вир≥шуЇ
питанн¤ робочого часу ≥ часу в≥дпочинку, погоджуЇ граф≥ки
зм≥нност≥ та наданн¤ в≥дпусток, запровадженн¤ п≥дсумованого обл≥ку
робочого часу, даЇ дозв≥л на проведенн¤ надурочних роб≥т, роб≥т у
вих≥дн≥ дн≥ тощо;
5) разом з власником або уповноваженим ним органом вир≥шуЇ
питанн¤ соц≥ального розвитку п≥дприЇмства, пол≥пшенн¤ умов прац≥,
матер≥ально-побутового, медичного обслуговуванн¤ прац≥вник≥в;
6) бере участь у вир≥шенн≥ соц≥ально-економ≥чних питань,
визначенн≥ та затвердженн≥ перел≥ку ≥ пор¤дку наданн¤ прац≥вникам
соц≥альних п≥льг;
7) бере участь у розробленн≥ правил внутр≥шнього трудового
розпор¤дку п≥дприЇмства, установи або орган≥зац≥њ;
8) представл¤Ї ≥нтереси прац≥вник≥в за њх дорученн¤м п≥д час
розгл¤ду ≥ндив≥дуальних трудових спор≥в та у колективному
трудовому спор≥, спри¤Ї його вир≥шенню;
9) приймаЇ р≥шенн¤ про вимогу до власника або уповноваженого
ним органу роз≥рвати трудовий догов≥р (контракт) з кер≥вником
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, ¤кщо в≥н порушуЇ «акон
”крањни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥"
( 1045-14 ), законодавство про працю, ухил¤Їтьс¤ в≥д участ≥ в
переговорах щодо укладенн¤ або зм≥ни колективного договору, не
виконуЇ зобов'¤зань за колективним договором, допускаЇ ≥нш≥
порушенн¤ законодавства про колективн≥ договори;
10) надаЇ згоду або в≥дмовл¤Ї в наданн≥ згоди на роз≥рванн¤
трудового договору з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним
органу з прац≥вником, ¤кий Ї членом профес≥йноњ сп≥лки, що д≥Ї на
п≥дприЇмств≥, в установ≥ та орган≥зац≥њ, у випадках, передбачених
законом;
11) бере участь у розсл≥дуванн≥ нещасних випадк≥в,
профес≥йних захворювань ≥ авар≥й, у робот≥ ком≥с≥њ з питань
охорони прац≥;
12) зд≥йснюЇ громадський контроль за виконанн¤м власником або
уповноваженим ним органом законодавства про працю та про охорону
прац≥, за забезпеченн¤м на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ
безпечних та нешк≥дливих умов прац≥, виробничоњ сан≥тар≥њ,
правильним застосуванн¤м установлених умов оплати прац≥, вимагаЇ
усуненн¤ ви¤влених недол≥к≥в;
13) зд≥йснюЇ контроль за п≥дготовкою та поданн¤м власником
або уповноваженим ним органом документ≥в, необх≥дних дл¤
призначенн¤ пенс≥й прац≥вникам ≥ членам њх с≥мей;
14) зд≥йснюЇ контроль за наданн¤м пенс≥онерам та ≥нвал≥дам,
¤к≥ до виходу на пенс≥ю працювали на п≥дприЇмств≥, в установ≥,
орган≥зац≥њ, права користуванн¤ нар≥вн≥ з його прац≥вниками
на¤вними можливост¤ми щодо медичного обслуговуванн¤, забезпеченн¤
житлом, пут≥вками до оздоровчих ≥ проф≥лактичних заклад≥в та
≥ншими соц≥альними послугами ≥ п≥льгами зг≥дно ≥з статутом
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ та колективним договором;
15) представл¤Ї ≥нтереси застрахованих ос≥б у ком≥с≥њ ≥з
соц≥ального страхуванн¤, направл¤Ї прац≥вник≥в до санатор≥њв,
проф≥лактор≥њв ≥ будинк≥в в≥дпочинку, туристичних комплекс≥в, баз
та оздоровчих заклад≥в на умовах, передбачених колективним
договором або угодою, перев≥р¤Ї стан орган≥зац≥њ медичного
обслуговуванн¤ прац≥вник≥в та член≥в њхн≥х с≥мей;
16) визначаЇ разом з власником або уповноваженим ним органом
в≥дпов≥дно до колективного договору розм≥р кошт≥в, що будуть
спр¤мован≥ на буд≥вництво, реконструкц≥ю, утриманн¤ житла, веде
обл≥к громад¤н, ¤к≥ потребують пол≥пшенн¤ житлових умов,
розпод≥л¤Ї в установленому законодавством пор¤дку жилу площу в
будинках, споруджених за кошти або за участю п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ, а також жилу площу, що надаЇтьс¤ власников≥
у розпор¤дженн¤ в ≥нших будинках, зд≥йснюЇ контроль за
житлово-побутовим обслуговуванн¤м прац≥вник≥в;
17) представл¤Ї ≥нтереси прац≥вник≥в п≥дприЇмства-боржника в
ход≥ процедури банкрутства.
¬иборн≥ органи профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, що д≥ють на
п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ, мають також ≥нш≥ права,
передбачен≥ законодавством ”крањни.
( —татт¤ 247 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, N 8474-10 в≥д 27.02.85, N 5938-11 в≥д 27.05.88;
«аконом N 263/95-¬– в≥д 05.07.95, в редакц≥њ «акону N 2343-III
( 2343-14 ) в≥д 05.04.2001, ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконами N 429-IV ( 429-15 ) в≥д 16.01.2003, N 1096-IV ( 1096-15 )
в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 248. √арант≥њ д≥¤льност≥ профсп≥лок
ƒл¤ реал≥зац≥њ повноважень профсп≥лок, передбачених «аконом
”крањни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥",
члени виборних орган≥в профсп≥лкових орган≥зац≥й п≥дприЇмств,
установ ≥ орган≥зац≥й, вищесто¤щих профсп≥лкових орган≥в, а також
повноважн≥ представники цих орган≥в мають право:
1) безперешкодно в≥дв≥дувати та огл¤дати м≥сц¤ роботи на
п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ, де працюють члени
профсп≥лок;
2) вимагати ≥ одержувати в≥д власника або уповноваженого ним
органу, ≥ншоњ посадовоњ особи в≥дпов≥дн≥ документи, в≥домост≥ та
по¤сненн¤ щодо умов прац≥, виконанн¤ колективних договор≥в,
додержанн¤ законодавства про працю та соц≥ально-економ≥чних прав
прац≥вник≥в;
3) безпосередньо звертатис¤ в усн≥й або письмов≥й форм≥ до
власника або уповноваженого ним органу, посадових ос≥б з
профсп≥лкових питань;
4) перев≥р¤ти роботу заклад≥в торг≥вл≥, громадського
харчуванн¤, охорони здоров'¤, дит¤чих заклад≥в, гуртожитк≥в,
транспортних п≥дприЇмств ≥ п≥дприЇмств побутового обслуговуванн¤,
що належать або надають послуги п≥дприЇмству, установ≥,
орган≥зац≥њ, в ¤ких працюють члени профсп≥лок;
5) розм≥щувати власну ≥нформац≥ю у прим≥щенн¤х ≥ на територ≥њ
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ в доступних дл¤ прац≥вник≥в
м≥сц¤х;
6) перев≥р¤ти розрахунки з оплати прац≥ та державного
соц≥ального страхуванн¤, використанн¤ кошт≥в на соц≥альн≥ ≥
культурн≥ заходи та житлове буд≥вництво.
( —татт¤ 248 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91, в редакц≥њ «акону
N 2343-III ( 2343-14 ) в≥д 05.04.2001 )
—татт¤ 249. ќбов'¤зок власника або уповноваженого ним органу
щодо створенн¤ умов дл¤ д≥¤льност≥ профсп≥лок
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний спри¤ти
створенню належних умов дл¤ д≥¤льност≥ первинних профсп≥лкових
орган≥зац≥й, що д≥ють на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ.
ѕрим≥щенн¤ дл¤ роботи виборного профсп≥лкового органу та
проведенн¤ збор≥в прац≥вник≥в, ¤к≥ Ї членами профес≥йноњ сп≥лки з
ус≥м необх≥дним обладнанн¤м, зв'¤зком, опаленн¤м, осв≥тленн¤м,
прибиранн¤м, транспортом, охороною надаЇтьс¤ власником або
уповноваженим ним органом у пор¤дку, передбаченому колективним
договором.
«а на¤вност≥ письмових за¤в прац≥вник≥в, ¤к≥ Ї членами
профес≥йноњ сп≥лки, власник або уповноважений ним орган щом≥с¤ц¤
безоплатно утримуЇ ≥з зароб≥тноњ плати та перераховуЇ на рахунок
профес≥йноњ сп≥лки членськ≥ профсп≥лков≥ внески прац≥вник≥в
в≥дпов≥дно до укладеного колективного договору чи окремоњ угоди в
строки, визначен≥ цим договором чи угодою. ¬ласник або
уповноважений ним орган не вправ≥ затримувати перерахуванн¤
зазначених кошт≥в.
—пори, пов'¤зан≥ з невиконанн¤м власником або уповноваженим
ним органом цих обов'¤зк≥в, розгл¤даютьс¤ у судовому пор¤дку.
Ѕудинки, прим≥щенн¤, споруди, в тому числ≥ орендован≥,
призначен≥ дл¤ веденн¤ культурно-осв≥тньоњ, оздоровчоњ,
ф≥зкультурноњ та спортивноњ роботи серед прац≥вник≥в п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ та член≥в њх с≥мей, а також оздоровч≥ табори
можуть передаватис¤ на догов≥рних засадах у користуванн¤
профсп≥лковим орган≥зац≥¤м цього п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ.
( —татт¤ 249 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, в редакц≥њ «акону N 2343-III ( 2343-14 ) в≥д
05.04.2001, ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 1096-IV
( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 250. ¬≥драхуванн¤ кошт≥в п≥дприЇмствами,
установами, орган≥зац≥¤ми первинним
профсп≥лковим орган≥зац≥¤м
на культурно-масову, ф≥зкультурну
та оздоровчу роботу
¬ласники або уповноважен≥ ними органи зобов'¤зан≥
в≥драховувати кошти первинним профсп≥лковим орган≥зац≥¤м на
культурно-масову, ф≥зкультурну та оздоровчу роботу в розм≥рах,
передбачених колективними договорами та угодами, але не менше
н≥ж 0,3 в≥дсотка фонду оплати прац≥ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни
"ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥"
( 1045-14 ).
( —татт¤ 250 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, в редакц≥њ «акон≥в N 2343-III ( 2343-14 ) в≥д
05.04.2001, N 1096-IV ( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 251. ќбов'¤зок власника або уповноваженого ним органу
надавати ≥нформац≥ю на запити профсп≥лок,
њх об'Їднань
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний в тижневий
строк надавати на запити профсп≥лок, њх об'Їднань ≥нформац≥ю щодо
умов та оплати прац≥ прац≥вник≥в, соц≥ально-економ≥чного розвитку
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ та виконанн¤ колективних
договор≥в ≥ угод.
” раз≥ затримки виплати зароб≥тноњ плати власник або
уповноважений ним орган зобов'¤заний на вимогу виборних
профсп≥лкових орган≥в надати письмовий дозв≥л на отриманн¤ в
банках ≥нформац≥њ про на¤вн≥сть кошт≥в на рахунках п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ чи отримати таку ≥нформац≥ю в банках ≥
надати њњ профсп≥лковому органу. ” раз≥ в≥дмови власника або
уповноваженого ним органу надати таку ≥нформац≥ю чи дозв≥л на
отриманн¤ ≥нформац≥њ його д≥њ або безд≥¤льн≥сть можуть бути
оскаржен≥ до суду.
( —татт¤ 251 в редакц≥њ «акону N 2343-III ( 2343-14 ) в≥д
05.04.2001, ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 1096-IV
( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
—татт¤ 252. √арант≥њ дл¤ прац≥вник≥в п≥дприЇмств, установ,
орган≥зац≥й, обраних до профсп≥лкових орган≥в
ѕрац≥вникам п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, обраним до
складу виборних профсп≥лкових орган≥в, гарантуютьс¤ можливост≥ дл¤
зд≥йсненн¤ њх повноважень.
«м≥на умов трудового договору, оплати прац≥, прит¤гненн¤ до
дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ Ї членами
виборних профсп≥лкових орган≥в, допускаЇтьс¤ лише за попередньою
згодою виборного профсп≥лкового органу, членами ¤кого вони Ї.
«в≥льненн¤ член≥в виборного профсп≥лкового органу
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ (у тому числ≥ структурних
п≥дрозд≥л≥в), його кер≥вник≥в, профсп≥лкового представника (там,
де не обираЇтьс¤ виборний орган профес≥йноњ сп≥лки), кр≥м випадк≥в
додержанн¤ загального пор¤дку, допускаЇтьс¤ за на¤вност≥
попередньоњ згоди виборного органу, членами ¤кого вони Ї, а також
вищого виборного органу ц≥Їњ профес≥йноњ сп≥лки (об'Їднанн¤
профес≥йних сп≥лок).
«в≥льненн¤ з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним
органу прац≥вник≥в, ¤к≥ обиралис¤ до складу профсп≥лкових орган≥в
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, не допускаЇтьс¤ прот¤гом року
п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку, на ¤кий обиравс¤ цей склад (кр≥м випадк≥в
повноњ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, ви¤вленоњ
нев≥дпов≥дност≥ прац≥вника займан≥й посад≥ або виконуван≥й робот≥
у зв'¤зку ≥з станом здоров'¤, що перешкоджаЇ продовженню даноњ
роботи, або вчиненн¤ прац≥вником д≥й, за ¤к≥ законом передбачена
можлив≥сть зв≥льненн¤ з роботи чи служби). “ака гарант≥¤ не
надаЇтьс¤ прац≥вникам у раз≥ дострокового припиненн¤ повноважень у
цих органах у зв'¤зку з неналежним виконанн¤м своњх обов'¤зк≥в або
за власним бажанн¤м, за вин¤тком випадк≥в, ¤кщо це пов'¤зано ≥з
станом здоров'¤.
ѕрац≥вникам, зв≥льненим у зв'¤зку з обранн¤м њх до складу
виборних профсп≥лкових орган≥в, п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку њх
повноважень надаЇтьс¤ попередн¤ робота (посада) або за згодою
прац≥вника ≥нша р≥вноц≥нна робота (посада).
„ленам виборних профсп≥лкових орган≥в, не зв≥льненим в≥д
своњх виробничих чи службових обов'¤зк≥в, надаЇтьс¤ на умовах,
передбачених колективним договором, в≥льний в≥д роботи час ≥з
збереженн¤м середньоњ зароб≥тноњ плати дл¤ участ≥ в консультац≥¤х
≥ переговорах, виконанн¤ ≥нших громадських обов'¤зк≥в в ≥нтересах
трудового колективу, а також на час участ≥ в робот≥ виборних
профсп≥лкових орган≥в, але не менш ¤к 2 години на тиждень.
Ќа час профсп≥лкового навчанн¤ прац≥вникам, обраним до
складу виборних профсп≥лкових орган≥в п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ, надаЇтьс¤ додаткова в≥дпустка тривал≥стю до 6
календарних дн≥в ≥з збереженн¤м середньоњ зароб≥тноњ плати за
рахунок власника або уповноваженого ним органу
«а прац≥вниками, обраними до складу виборних орган≥в
профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, що д≥Ї на п≥дприЇмств≥, в установ≥,
орган≥зац≥њ збер≥гаютьс¤ соц≥альн≥ п≥льги та заохоченн¤,
встановлен≥ дл¤ ≥нших прац≥вник≥в за м≥сцем роботи в≥дпов≥дно до
законодавства. Ќа п≥дприЇмств≥ за рахунок його кошт≥в цим
прац≥вникам можуть бути надан≥ додатков≥ п≥льги, ¤кщо це
передбачено колективним договором.
( —татт¤ 252 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 4617-10
в≥д 24.01.83, N 5938-11 в≥д 27.05.88; «аконом N 871-12 в≥д
20.03.91, в редакц≥њ «акону N 2343-III ( 2343-14 ) в≥д
05.04.2001, ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 1096-IV
( 1096-15 ) в≥д 10.07.2003 )
√лава XVI-ј
“–”ƒќ¬»… ќЋ≈ “»¬
( одекс доповнено главою XVI-ј зг≥дно з ”казом ѕ¬–
N 5938-11 в≥д 27.05.88 )
—татт¤ 252-1. “рудовий колектив п≥дприЇмства
“рудовий колектив п≥дприЇмства утворюють ус≥ громад¤ни, ¤к≥
своЇю працею беруть участь у його д≥¤льност≥ на основ≥ трудового
договору (контракту, угоди), а також ≥нших форм, що регулюють
трудов≥ в≥дносини прац≥вника з п≥дприЇмством.
ѕовноваженн¤ трудового колективу визначаютьс¤ законодавством.
( —татт¤ 252-1 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12
в≥д 20.03.91 )
( —таттю 252-2 виключено на п≥дстав≥ «акону N 871-12
в≥д 20.03.91 )
( —таттю 252-3 виключено на п≥дстав≥ «акону N 871-12
в≥д 20.03.91 )
( —таттю 252-4 виключено на п≥дстав≥ «акону N 871-12
в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 252-5. «агальн≥ принципи матер≥альноњ
за≥нтересованост≥ трудового колективу в
результатах господарськоњ д≥¤льност≥
ƒос¤гненн¤ ≥ втрати в робот≥ п≥дприЇмства безпосередньо
позначаютьс¤ на р≥вн≥ госпрозрахункового доходу колективу,
благополучч≥ кожного прац≥вника. ѕ≥дприЇмство, ¤ке забезпечуЇ
виробництво ≥ реал≥зац≥ю кращоњ продукц≥њ (роб≥т, послуг) з
меншими витратами, одержуЇ б≥льший госпрозрахунковий доход ≥
перевагу в своЇму виробничому ≥ соц≥альному розвитку та оплат≥
прац≥ прац≥вник≥в.
¬≥дшкодуванн¤ п≥дприЇмством збитк≥в, запод≥¤них ≥ншим
орган≥зац≥¤м ≥ держав≥, сплата штраф≥в, неустойок та ≥нших
санкц≥й, встановлених законодавством, провадитьс¤ за рахунок
госпрозрахункового доходу колективу. ¬ласник або уповноважений ним
орган визначаЇ конкретн≥ п≥дрозд≥ли ≥ прац≥вник≥в, винних у
запод≥¤нн≥ збитк≥в, що њх зазнало п≥дприЇмство, доводить про це до
в≥дома трудового колективу ≥ покладаЇ на конкретн≥ п≥дрозд≥ли ≥
прац≥вник≥в майнову (матер≥альну) в≥дпов≥дальн≥сть в≥дпов≥дно до
законодавства.
( —татт¤ 252-5 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 871-12
в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 252-6. ‘ормуванн¤ колективу бригади
«арахуванн¤ в бригаду нових прац≥вник≥в провадитьс¤ за згодою
колективу бригади. Ќе допускаЇтьс¤ в≥дмова бригади в зарахуванн≥
прац≥вник≥в, направлених у бригаду в пор¤дку працевлаштуванн¤
в≥дпов≥дно до законодавства (молодих спец≥ал≥ст≥в, випускник≥в
навчальних заклад≥в системи профес≥йно-техн≥чноњ осв≥ти, ос≥б,
зв≥льнених в≥д покаранн¤ або примусового л≥куванн¤ та ≥нших).
олектив бригади маЇ право вимагати в≥д власника або
уповноваженого ним органу виведенн¤ ≥з складу бригади прац≥вник≥в
у раз≥ скороченн¤ чисельност≥ бригади, нев≥дпов≥дност≥ прац≥вника
виконуван≥й робот≥ та в ≥нших випадках, передбачених статт¤ми 40
≥ 41 цього одексу. ¬ласник або уповноважений ним орган
в≥дпов≥дно до законодавства переводить таких прац≥вник≥в, за њх
згодою, на ≥ншу роботу або зв≥льн¤Ї у встановленому пор¤дку.
Ѕригадири обираютьс¤ на зборах колектив≥в бригад (таЇмним або
в≥дкритим голосуванн¤м) ≥ затверджуютьс¤ кер≥вником п≥дрозд≥лу, до
складу ¤кого вход¤ть ц≥ бригади.
( —татт¤ 252-6 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 7543-11
в≥д 19.05.89; «аконом N 871-12 в≥д 20.03.91 )
—татт¤ 252-7. –озпод≥л колективного зароб≥тку у бригад≥
≥з застосуванн¤м коеф≥ц≥Їнта трудовоњ участ≥
олектив бригади може розпод≥л¤ти колективний зароб≥ток ≥з
застосуванн¤м коеф≥ц≥Їнта трудовоњ участ≥. оеф≥ц≥Їнти членам
бригади затверджуютьс¤ колективом бригади за поданн¤м бригадира
(ради бригади).
ѕри застосуванн≥ коеф≥ц≥Їнта трудовоњ участ≥ зароб≥тна плата
прац≥вника не може бути нижчою в≥д встановленого державою
м≥н≥мального розм≥ру (статт¤ 95).
—татт¤ 252-8. ¬заЇмна в≥дпов≥дальн≥сть власника або
уповноваженого ним органу ≥ бригади
¬ласник або уповноважений ним орган, кер≥вник структурного
п≥дрозд≥лу несе в≥дпов≥дальн≥сть перед бригадою за створенн¤
нормальних умов дл¤ високопродуктивноњ прац≥ (наданн¤ роботи,
забезпеченн¤ справного стану механ≥зм≥в та устаткуванн¤, техн≥чною
документац≥Їю, матер≥алами та ≥нструментами, енерг≥Їю, створенн¤
безпечних ≥ здорових умов прац≥). ѕри невиконанн≥ бригадою
виробничих показник≥в з вини власника або уповноваженого ним
органу за бригадою збер≥гаЇтьс¤ фонд оплати прац≥, розрахований
за тарифними ставками. —лужбов≥ особи, винн≥ у порушенн≥
обов'¤зк≥в власника або уповноваженого ним органу перед бригадою,
прит¤гаютьс¤ до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥, а за зайв≥
грошов≥ виплати бригад≥ - також до матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥
перед п≥дприЇмством у пор¤дку ≥ розм≥рах, встановлених
законодавством.
Ѕригада несе в≥дпов≥дальн≥сть перед власником або
уповноваженим ним органом за невиконанн¤ з њњ вини виробничих
показник≥в. ” цих випадках оплата провадитьс¤ за виконану роботу,
прем≥њ та ≥нш≥ заохочувальн≥ виплати не нараховуютьс¤. «битки,
запод≥¤н≥ п≥дприЇмству випуском не¤к≥сноњ продукц≥њ з вини
бригади, в≥дшкодовуютьс¤ з њњ колективного зароб≥тку в межах
середнього м≥с¤чного зароб≥тку бригади. ѕри розпод≥л≥ колективного
зароб≥тку м≥ж членами бригади враховуЇтьс¤ вина конкретних
прац≥вник≥в у випуску не¤к≥сноњ продукц≥њ.
√лава XVII
«ј√јЋ№ЌќќЅќ¬'я« ќ¬≈ ƒ≈–∆ј¬Ќ≈ —ќ÷≤јЋ№Ќ≈
—“–ј’”¬јЌЌя “ј ѕ≈Ќ—≤…Ќ≈ «јЅ≈«ѕ≈„≈ЌЌя
—татт¤ 253. ќсоби, ¤к≥ п≥дл¤гають загальнообов'¤зковому
державному соц≥альному страхуванню
ќсоби, ¤к≥ працюють за трудовим договором (контрактом) на
п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х незалежно в≥д форми
власност≥, виду д≥¤льност≥ та господарюванн¤ або у ф≥зичноњ особи,
п≥дл¤гають загальнообов'¤зковому державному соц≥альному
страхуванню.
—татт¤ 254. ошти загальнообов'¤зкового державного
соц≥ального страхуванн¤
ќсновними джерелами кошт≥в загальнообов'¤зкового державного
соц≥ального страхуванн¤ Ї внески власник≥в п≥дприЇмств, установ,
орган≥зац≥й або уповноважених ними орган≥в чи ф≥зичноњ особи,
прац≥вник≥в. Ѕюджетн≥ та ≥нш≥ джерела кошт≥в, необх≥дн≥ дл¤
зд≥йсненн¤ загальнообов'¤зкового державного соц≥ального
страхуванн¤, передбачаютьс¤ в≥дпов≥дними законами з окремих вид≥в
загальнообов'¤зкового державного соц≥ального страхуванн¤.
—татт¤ 255. ¬иди матер≥ального забезпеченн¤ та соц≥альних
послуг за загальнообов'¤зковим державним
соц≥альним страхуванн¤м
¬иди матер≥ального забезпеченн¤ та соц≥альних послуг за
загальнообов'¤зковим державним соц≥альним страхуванн¤м
прац≥вникам, а в де¤ких випадках ≥ членам њх с≥мей, умови њх
наданн¤ та розм≥ри визначаютьс¤ законами ”крањни з окремих вид≥в
загальнообов'¤зкового державного соц≥ального страхуванн¤, ≥ншими
нормативно-правовими актами, ¤к≥ м≥ст¤ть норми щодо
загальнообов'¤зкового державного соц≥ального страхуванн¤.
—татт¤ 256. ѕенс≥йне забезпеченн¤
ѕрац≥вники та члени њх с≥мей мають право на державне пенс≥йне
забезпеченн¤ за в≥ком, по ≥нвал≥дност≥, у зв'¤зку ≥з втратою
годувальника, а також за вислугу рок≥в в≥дпов≥дно до закону.
( √лава XVII ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 2048-08
в≥д 18.09.73, N 2240-10 в≥д 29.07.81, N 4617-10 в≥д 24.01.83, ≥з
«аконами N 871-12 в≥д 20.03.91, N 3694-12 в≥д 15.12.93,
N 263/95-¬– в≥д 05.07.95, в редакц≥њ «акону N 429-IV ( 429-15 )
в≥д 16.01.2003 )
√лава XVIII
Ќј√Ћяƒ ≤ ќЌ“–ќЋ№ «ј ƒќƒ≈–∆јЌЌяћ
«ј ќЌќƒј¬—“¬ј ѕ–ќ ѕ–ј÷ё
—татт¤ 259. Ќагл¤д ≥ контроль за додержанн¤м
законодавства про працю
Ќагл¤д ≥ контроль за додержанн¤м законодавства про працю
зд≥йснюють спец≥ально уповноважен≥ на те органи та ≥нспекц≥њ, ¤к≥
не залежать у своњй д≥¤льност≥ в≥д власника або уповноваженого ним
органу.
÷ентральн≥ органи державноњ виконавчоњ влади зд≥йснюють
контроль за додержанн¤м законодавства про працю на п≥дприЇмствах,
в установах ≥ орган≥зац≥¤х, що перебувають у њх функц≥ональному
п≥дпор¤дкуванн≥.
¬ищий нагл¤д за додержанн¤м ≥ правильним застосуванн¤м
закон≥в про працю зд≥йснюЇтьс¤ √енеральним прокурором ”крањни ≥
п≥дпор¤дкованими йому прокурорами.
√ромадський контроль за додержанн¤м законодавства про працю
зд≥йснюють профес≥йн≥ сп≥лки та њх об'Їднанн¤.
( —татт¤ 259 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81; «аконами N 2857-12 в≥д 15.12.92, N 3694-12 в≥д
15.12.93, N 2343-III ( 2343-14 ) в≥д 05.04.2001 )
—татт¤ 260. ƒержавний нагл¤д за охороною прац≥
ƒержавний нагл¤д за додержанн¤м законодавчих та ≥нших
нормативних акт≥в про охорону прац≥ зд≥йснюють:
ƒержавний ком≥тет ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥;
ƒержавний ком≥тет ”крањни з ¤дерноњ та рад≥ац≥йноњ безпеки;
органи державного пожежного нагл¤ду управл≥нн¤ пожежноњ
охорони ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни;
органи та заклади сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ
служби ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни.
( —татт¤ 260 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казами ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81, N 2957-10 в≥д 30.12.81; «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93 )
( —таттю 261 виключено на п≥дстав≥ «акону N 3694-12
в≥д 15.12.93 )
( —таттю 262 виключено на п≥дстав≥ «акону N 3694-12
в≥д 15.12.93 )
—татт¤ 263. ѕовноваженн¤ м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й
та –ад народних депутат≥в у галуз≥ охорони прац≥
ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ ≥ –ади народних депутат≥в у
межах в≥дпов≥дноњ територ≥њ:
забезпечують реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики в галуз≥ охорони
прац≥;
формують за участю профсп≥лок програми заход≥в з питань
безпеки, г≥г≥Їни прац≥ ≥ виробничого середовища, що мають
м≥жгалузеве значенн¤;
зд≥йснюють контроль за додержанн¤м нормативних акт≥в про
охорону прац≥.
( —татт¤ 263 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕ¬– N 2240-10
в≥д 29.07.81; «аконом N 3694-12 в≥д 15.12.93 )
( —таттю 264 виключено на п≥дстав≥ «акону N 3694-12
в≥д 15.12.93 )
—татт¤ 265. ¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства
про працю
ќсоби, винн≥ в порушенн≥ законодавства про працю, несуть
в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з чинним законодавством.
( —татт¤ 265 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 3694-12 в≥д
15.12.93 )
—торiнка "