—торiнки:
[ 1 ]
|  |
≤ ћ ≈ Ќ ≈ ћ ” – ј ѓ Ќ »
– ≤ Ў ≈ Ќ Ќ я
ќЌ—“»“”÷≤…Ќќ√ќ —”ƒ” ” –јѓЌ»
–≥шенн¤ онституц≥йного —уду ”крањни
у справ≥ за конституц≥йними поданн¤ми —лужби безпеки
”крањни, ƒержавного ком≥тету нафтовоњ, газовоњ та
нафтопереробноњ промисловост≥ ”крањни, ћ≥н≥стерства
ф≥нанс≥в ”крањни щодо оф≥ц≥йного тлумаченн¤ положень
пункту 6 статт≥ 12 «акону ”крањни "ѕро соц≥альний ≥
правовий захист в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх с≥мей",
частин четвертоњ ≥ п'¤тоњ статт≥ 22 «акону ”крањни "ѕро
м≥л≥ц≥ю" та частини шостоњ статт≥ 22 «акону ”крањни "ѕро
пожежну безпеку"
(справа про оф≥ц≥йне тлумаченн¤ терм≥на "член с≥м'њ")
м. ињв, 3 червн¤ 1999 року —права N 1-8/99
N 5-рп/99
vd990603 vn5-рп/99
онституц≥йний —уд ”крањни у склад≥ судд≥в онституц≥йного
—уду ”крањни:
“имченка ≤вана јртемовича - головуючий,
¬ознюка ¬олодимира ƒенисовича,
™вграфова ѕавла Ѕорисовича,
озюбри ћиколи ≤вановича,
орн≥Їнка ћиколи ≤вановича,
остицького ћихайла ¬асильовича,
ћалинниковоњ Ћюдмили ‘едор≥вни,
ћартиненка ѕетра ‘едоровича,
ћироненка ќлександра ћиколайовича - судд¤-допов≥дач,
–озенка ¬≥тал≥¤ ≤вановича,
—авенка ћиколи ƒмитровича,
—ел≥вона ћиколи ‘едосовича,
—коморохи ¬≥ктора ™горовича,
“ихого ¬олодимира ѕавловича,
„убар Ћюдмили ѕантел≥њвни,
Ўаповала ¬олодимира ћиколайовича,
яценка —тан≥слава —ерг≥йовича,
розгл¤нув на пленарному зас≥данн≥ справу щодо оф≥ц≥йного
тлумаченн¤ окремих положень пункту 6 статт≥ 12 «акону ”крањни "ѕро
соц≥альний ≥ правовий захист в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх
с≥мей" в≥д 20 грудн¤ 1991 року N 2011-XII ( 2011-12 )
(з наступними зм≥нами), частин четвертоњ та п'¤тоњ статт≥ 22
«акону ”крањни "ѕро м≥л≥ц≥ю" в≥д 20 грудн¤ 1990 року N 565-XII
( 565-12 ) (з наступними зм≥нами), частини шостоњ статт≥ 22 «акону
”крањни "ѕро пожежну безпеку" в≥д 17 грудн¤ 1993 року N 3745-XII
( 3745-12 ) (з наступними зм≥нами).
ѕриводом дл¤ розгл¤ду справи в≥дпов≥дно до статей 39, 41
«акону ”крањни "ѕро онституц≥йний —уд ”крањни" ( 422/96-¬– )
стали конституц≥йн≥ поданн¤ —лужби безпеки ”крањни, ƒержавного
ком≥тету нафтовоњ, газовоњ та нафтопереробноњ промисловост≥
(ƒержнафтогазпрому) ”крањни, ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни.
ѕ≥дставою дл¤ розгл¤ду справи зг≥дно з≥ статтею 93 «акону
”крањни "ѕро онституц≥йний —уд ”крањни" Ї практична необх≥дн≥сть
у з'¤суванн≥ або роз'¤сненн≥, оф≥ц≥йн≥й ≥нтерпретац≥њ терм≥н≥в:
"член с≥м'њ" в≥йськовослужбовц¤, прац≥вника м≥л≥ц≥њ, особового
складу державноњ пожежноњ охорони (пункт 6 статт≥ 12 «акону
”крањни "ѕро соц≥альний ≥ правовий захист в≥йськовослужбовц≥в та
член≥в њх с≥мей", частина четверта статт≥ 22 «акону ”крањни "ѕро
м≥л≥ц≥ю", частина шоста статт≥ 22 «акону ”крањни "ѕро пожежну
безпеку"), "член с≥м'њ", ¤кий проживаЇ разом з прац≥вником м≥л≥ц≥њ
(частина п'¤та статт≥ 22 «акону ”крањни "ѕро м≥л≥ц≥ю"), "член
с≥м'њ", ¤кий перебуваЇ на утриманн≥ в≥йськовослужбовц¤ (пункт 6
статт≥ 12 «акону ”крањни "ѕро соц≥альний ≥ правовий захист
в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх с≥мей").
«аслухавши суддю-допов≥дача ћироненка ќ.ћ. та досл≥дивши
матер≥али справи, онституц≥йний —уд ”крањни
у с т а н о в и в:
1. —уб'Їкти права на конституц≥йне поданн¤ - —лужба безпеки
”крањни, ƒержнафтогазпром ”крањни, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни -
звернулис¤ з клопотанн¤м дати оф≥ц≥йне тлумаченн¤ окремих положень
названих закон≥в ”крањни, пов'¤заних з≥ зм≥стом пон¤тт¤ "член
с≥м'њ" в≥йськовослужбовц¤, прац≥вника м≥л≥ц≥њ, особового складу
державноњ пожежноњ охорони.
ѕрактичну необх≥дн≥сть в оф≥ц≥йн≥й, ≥нтерпретац≥њ положенн¤
"член с≥м'њ", ¤кий перебуваЇ на утриманн≥ в≥йськовослужбовц¤,
—лужба безпеки ”крањни обгрунтовуЇ тим, що останн≥м часом
зб≥льшилась к≥льк≥сть звернень в≥йськовослужбовц≥в до ÷ентрального
управл≥нн¤ та ≥нших орган≥в —лужби безпеки ”крањни з приводу
непорозум≥нь з п≥дприЇмствами комунального господарства, що
виникають при реал≥зац≥њ права на п≥льгову оплату жилоњ площ≥ та
комунальних послуг, встановленого пунктом 6 статт≥ 12 «акону
”крањни "ѕро соц≥альний ≥ правовий захист в≥йськовослужбовц≥в та
член≥в њх с≥мей". ” конституц≥йному поданн≥ зазначаЇтьс¤, що
положенн¤ "член с≥м'њ, ¤кий перебуваЇ на утриманн≥", не може
повн≥стю ототожнюватись з пон¤тт¤ми "утриманець" та "член с≥м'њ",
що м≥ст¤тьс¤ у нормах цив≥льного, житлового та пенс≥йного
законодавства.
ƒержнафтогазпром ”крањни у конституц≥йному поданн≥ зазначаЇ,
що п≥сл¤ набранн¤ чинност≥ «аконом ”крањни "ѕро внесенн¤ зм≥ни до
статт≥ 12 «акону ”крањни "ѕро соц≥альний ≥ правовий захист
в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх с≥мей" ( 533/97-¬– ) виникла
практична необх≥дн≥сть у тлумаченн≥ терм≥н≥в "член с≥м'њ
в≥йськовослужбовц¤" та "на утриманн≥" у випадках, коли це
стосуЇтьс¤ наданн¤ п≥льг на оплату комунальних послуг, в тому
числ≥ - користуванн¤ природним газом. ÷¤ необх≥дн≥сть, на думку
суб'Їкта права на конституц≥йне поданн¤, пов'¤зана з в≥дсутн≥стю у
зазначен≥й норм≥ будь-¤ких обмежень щодо наданн¤ п≥льг за в≥ком,
працездатн≥стю, м≥сцем проживанн¤ тощо дл¤ ос≥б, ¤к≥ перебувають
на утриманн≥ в≥йськовослужбовц¤, що призводить до неоднозначного
њњ застосуванн¤.
ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни, посилаючись на пункт 6 статт≥
12 «акону ”крањни "ѕро соц≥альний ≥ правовий захист
в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх с≥мей", статтю 22 «акону ”крањни
"ѕро м≥л≥ц≥ю", статтю 22 «акону ”крањни "ѕро пожежну безпеку" ≥
виход¤чи з практичноњ необх≥дност≥ у роз'¤сненн≥ окремих терм≥н≥в,
що вживаютьс¤ в цих статт¤х, звертаЇтьс¤ з клопотанн¤м дати
оф≥ц≥йне тлумаченн¤ трьох словосполучень: "члени с≥мей
в≥йськовослужбовц≥в, прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ, ос≥б начальницького ≥
р¤дового складу державноњ пожежноњ охорони", "члени с≥мей
в≥йськовослужбовц≥в, ¤к≥ перебувають на њх утриманн≥", "члени
с≥мей прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ, ос≥б начальницького ≥ р¤дового складу
державноњ пожежноњ охорони, ¤к≥ проживають разом з ними".
2. ¬≥дкривши конституц≥йн≥ провадженн¤ у справах за
конституц≥йними поданн¤ми —лужби безпеки ”крањни,
ƒержнафтогазпрому ”крањни, ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни,
онституц≥йний —уд ”крањни на п≥дстав≥ статт≥ 58 «акону ”крањни
"ѕро онституц≥йний —уд ”крањни" об'Їднав њх в одне конституц≥йне
провадженн¤ у справ≥ в частинах, що стосуютьс¤ одного й того ж
питанн¤ - оф≥ц≥йного тлумаченн¤ пон¤тт¤ "член с≥м'њ", у тому числ≥
й "член с≥м'њ", ¤кий перебуваЇ на утриманн≥ суб'Їкта права на
п≥льги чи проживаЇ з ним.
” ход≥ досл≥дженн¤ онституц≥йний —уд ”крањни анал≥зував
правову позиц≥ю стосовно справи, що розгл¤даЇтьс¤, ом≥тету
¬ерховноњ –ади ”крањни з питань нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони,
ћ≥н≥стерства оборони ”крањни, ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни,
ћ≥н≥стерства прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни, ћ≥н≥стерства
”крањни у справах с≥м'њ та молод≥ (тепер - ƒержавний ком≥тет
”крањни у справах с≥м'њ та молод≥), ƒержавного ком≥тету
буд≥вництва, арх≥тектури та житловоњ пол≥тики ”крањни, ƒержавного
ком≥тету у справах охорони державного кордону ”крањни, √оловного
управл≥нн¤ омандувача Ќац≥ональноњ гвард≥њ ”крањни, ”правл≥нн¤
державноњ охорони ”крањни, √енеральноњ прокуратури ”крањни, а
також судову практику.
ѕо¤сненн¤ орган≥в виконавчоњ влади п≥дтверджують обгрунтовану
суб'Їктами права на конституц≥йне поданн¤ неоднозначн≥сть
розум≥нн¤ ≥ застосуванн¤ пон¤ть "член с≥м'њ" в≥йськовослужбовц¤,
прац≥вника м≥л≥ц≥њ, особового складу державноњ пожежноњ охорони,
"член с≥м'њ", ¤кий проживаЇ з прац≥вником м≥л≥ц≥њ, "член с≥м'њ",
¤кий перебуваЇ на утриманн≥ в≥йськовослужбовц¤. “ака ж
неоднозначн≥сть випливаЇ з узагальнень судовоњ практики, що
м≥ст¤тьс¤ у постановах ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни "ѕро де¤к≥
питанн¤, що виникли в практиц≥ застосуванн¤ судами ∆итлового
кодексу ”крањни" в≥д 12 кв≥тн¤ 1985 року N 2 (з наступними
зм≥нами), "ѕро застосуванн¤ онституц≥њ ”крањни при зд≥йсненн≥
правосудд¤" в≥д 1 листопада 1996 року N 9 тощо.
як св≥дчить анал≥з положень онституц≥њ ”крањни
( 254к/96-¬– ) та чинних нормативних акт≥в р≥зних галузей
законодавства (у тому числ≥ 24 закон≥в ”крањни, ¤кими
встановлюютьс¤ п≥льги на оплату житлово-комунальних послуг, ≥ ще
близько 40 закон≥в ”крањни, в ¤ких вживаютьс¤ терм≥ни, що
п≥дл¤гають оф≥ц≥йному тлумаченню, низки м≥жнародних угод,
ратиф≥кованих ”крањною), у них в≥дсутн≥ узагальнююч≥
норми-деф≥н≥ц≥њ щодо пон¤ть "член с≥м'њ" та "утриманство". Ќе
розроблено Їдиного критер≥ю розум≥нн¤ цих терм≥н≥в ≥ у
в≥дпов≥дн≥й, у тому числ≥ науков≥й, л≥тератур≥.
онституц≥¤ ”крањни (статт≥ 17, 29, 32, 48, 51, 52, 63, 92 та
≥нш≥), чинне законодавство ”крањни (∆итловий кодекс ”крањнськоњ
–—– ( 5464-10 ), одекс про шлюб та с≥м'ю ”крањни ( 2006-07 ),
÷ив≥льний кодекс ”крањнськоњ –—– ( 1540-06 ),
рим≥нально-процесуальний кодекс ”крањни ( 1001-05, 1002-05,
1003-05 ), «акон ”крањни "ѕро пенс≥йне забезпеченн¤" в≥д 5
листопада 1991 року N 1788 - XII ( 1788-12 ) (з наступними
зм≥нами), «акон ”крањни "ѕро пенс≥йне забезпеченн¤
в≥йськовослужбовц≥в та ос≥б начальницького ≥ р¤дового складу
орган≥в внутр≥шн≥х справ" в≥д 9 кв≥тн¤ 1992 року N 2262-XII
( 2262-12 ) (з наступними зм≥нами) та ≥нш≥) м≥ст¤ть достатньо
правових п≥дстав дл¤ оф≥ц≥йноњ ≥нтерпретац≥њ терм≥н≥в "член с≥м'њ"
в≥йськовослужбовц¤, прац≥вника м≥л≥ц≥њ, особового складу державноњ
пожежноњ охорони, "член с≥м'њ", ¤кий проживаЇ з прац≥вником
м≥л≥ц≥њ, "член с≥м'њ", ¤кий перебуваЇ на утриманн≥
в≥йськовослужбовц¤, шл¤хом застосуванн¤ системного, граматичного
та ≥нших способ≥в тлумаченн¤.
3. ” онституц≥њ ”крањни терм≥ни "с≥м'¤", "члени с≥м'њ",
"родич≥", "с≥мейне житт¤", "утриманн¤" тощо без визначенн¤ зм≥сту
вживаютьс¤ неодноразово. ‘ундаментальним правовим п≥дгрунт¤м
тлумаченн¤ пон¤ть "член с≥м'њ", "член с≥м'њ", ¤кий проживаЇ з
прац≥вником м≥л≥ц≥њ, "член с≥м'њ", ¤кий перебуваЇ на утриманн≥
в≥йськовослужбовц¤, Ї визнанн¤ онституц≥Їю ”крањни людини
найвищою соц≥альною ц≥нн≥стю (статт¤ 3), проголошенн¤ ”крањни
соц≥альною державою (преамбула, статт¤ 1), гарантуванн¤ громад¤нам
права на соц≥альний захист, на р≥вень житт¤, не нижчий в≥д
прожиткового м≥н≥муму (статт¤ 46), на соц≥альний захист громад¤н,
¤к≥ перебувають на служб≥ у «бройних —илах ”крањни та в ≥нших
в≥йськових формуванн¤х, а також член≥в њхн≥х с≥мей (статт¤ 17),
закр≥пленн¤ права кожного на житло (статт¤ 47), на достатн≥й
життЇвий р≥вень дл¤ себе ≥ своЇњ с≥м'њ (статт¤ 48), на в≥льний
виб≥р м≥сц¤ проживанн¤ (статт¤ 33). ¬ажливе значенн¤ дл¤ розум≥нн¤
терм≥на "член с≥м'њ" мають конституц≥йн≥ положенн¤ про грунтуванн¤
шлюбу на в≥льн≥й згод≥ ж≥нки ≥ чолов≥ка, про р≥вн≥ права ≥
обов'¤зки кожного ≥з подружж¤ у шлюб≥ та с≥м'њ (статт¤ 51), про
р≥вн≥сть д≥тей у правах незалежно в≥д походженн¤, а також в≥д
того, народжен≥ вони у шлюб≥ чи поза шлюбом (статт¤ 52), та ≥нш≥
конституц≥йн≥ норми ≥ принципи.
∆итловий кодекс ”крањнськоњ –—–, визнаючи гарант≥њ права
громад¤н на житло, встановлюЇ права ≥ обов'¤зки наймача жилого
прим≥щенн¤ та член≥в його с≥м'њ, ¤к≥ проживають разом з ним, за
договором найму, обов'¤зковим елементом ¤кого Ї плата за
користуванн¤ житлом та за комунальн≥ послуги. „астина друга статт≥
64 цього одексу передбачаЇ, що до член≥в с≥м'њ наймача належать
дружина наймача, њх д≥ти ≥ батьки. „ленами с≥м'њ наймача може бути
визнано й ≥нших ос≥б, ¤кщо вони пост≥йно проживають разом з
наймачем ≥ ведуть з ним сп≥льне господарство. јналог≥чн≥ положенн¤
щодо член≥в с≥м'њ власника будинку (квартири) м≥стить частина
четверта статт≥ 156 одексу.
“аким чином, законодавець не встановив вичерпного перел≥ку
ос≥б, ¤к≥ належать до кола член≥в с≥м'њ наймача, але визначив
критер≥њ, за ¤кими ос≥б, не пов'¤заних шлюбними або родинними
стосунками, в≥днесено до них.
” одекс≥ про шлюб ≥ с≥м'ю ”крањни терм≥ни "с≥м'¤", "члени
с≥м'њ" та пох≥дн≥ в≥д них "с≥мейний", "с≥мейн≥ в≥дносини",
"родинний" використовуютьс¤ у багатьох статт¤х. ¬≥дпов≥дн≥
положенн¤ або конкретний перел≥к ос≥б, ¤к≥ вважаютьс¤ членами
с≥м'њ, тут теж в≥дсутн≥. јле зважаючи на загальний зм≥ст одексу,
особливо розд≥л≥в II ≥ III, можна д≥йти висновку про так≥ важлив≥
ознаки с≥м'њ, членства в с≥м'њ, ¤к кровна спор≥днен≥сть, родинн≥
зв'¤зки, шлюбн≥ в≥дносини, а положенн¤ про встановленн¤
батьк≥вства, викладен≥ у частин≥ трет≥й статт≥ 53, дають п≥дстави
дл¤ визнанн¤ ознаками с≥м'њ фактичних шлюбних в≥дносин. —татт¤ 17
цього нормативного акта вводить до правового об≥гу пон¤тт¤ "родич≥
по пр¤м≥й висх≥дн≥й ≥ низх≥дн≥й л≥н≥њ", "повнор≥дн≥ ≥ неповнор≥дн≥
брати ≥ сестри", а в статт≥ 95 вжито терм≥н "≥нш≥ родич≥", до ¤ких
в≥днесено д≥да, бабу, брата, сестру, а також в≥тчима ≥ мачуху
дитини та ос≥б, ¤к≥ пост≥йно виховували дитину ≥ утримували њњ ¤к
члена своЇњ с≥м'њ, надаючи њй систематичну матер≥альну допомогу.
” пункт≥ 1.26 статт≥ 1 «акону ”крањни "ѕро оподаткуванн¤
прибутку п≥дприЇмств" в≥д 28 грудн¤ 1994 року N 334/94-¬– (з
наступними зм≥нами) членами с≥м'њ ф≥зичноњ особи "вважаютьс¤ њњ
чолов≥к або дружина, пр¤м≥ родич≥ (д≥ти або батьки) ¤к ф≥зичноњ
особи, так ≥ њњ чолов≥ка або дружини, а також чолов≥к або дружина
будь-¤кого пр¤мого родича ф≥зичноњ особи або њњ чолов≥ка
(дружини)". ” цьому «акон≥ застосовано терм≥н "пр¤м≥ родич≥", до
¤ких належать д≥ти та батьки.
ѕро пон¤тт¤ "близьк≥ родич≥" йдетьс¤ у пункт≥ 11 статт≥ 32
рим≥нально-процесуального кодексу ”крањни. ƒо них в≥днесено
батьк≥в, дружину, д≥тей, р≥дних брат≥в, сестер, д≥да, бабу,
онук≥в. “аке ж коло близьких родич≥в закр≥плюЇ ≥ статт¤ 2 «акону
”крањни "ѕро державний захист прац≥вник≥в суду ≥ правоохоронних
орган≥в" в≥д 23 грудн¤ 1993 року N 3781-XII (з наступними
зм≥нами) ( 3781-12 ).
—татт¤ 37 «акону ”крањни "ѕро пенс≥йне забезпеченн¤"
( 1788-12 ) визначаЇ коло непрацездатних член≥в с≥м'њ. Ќими
вважаютьс¤: а) д≥ти, брати, сестри й онуки, ¤к≥ не дос¤гли
18 рок≥в або старш≥ цього в≥ку, ¤кщо вони стали ≥нвал≥дами до
дос¤гненн¤ 18 рок≥в, при цьому брати, сестри й онуки - за умови,
¤кщо вони не мають працездатних батьк≥в; б) батько, мати, дружина,
чолов≥к, ¤кщо вони Ї ≥нвал≥дами або дос¤гли: чолов≥ки - 60 рок≥в,
ж≥нки - 55 рок≥в; в) один з батьк≥в, або чолов≥к (дружина), або
д≥д, бабус¤, брат чи сестра, незалежно в≥д в≥ку ≥ працездатност≥,
¤кщо в≥н (вона) зайн¤тий догл¤дом за д≥тьми, братами, сестрами чи
онуками померлого годувальника, ¤к≥ не дос¤гли 8 рок≥в, ≥ не
працюЇ; г) д≥д ≥ бабус¤ - у раз≥ в≥дсутност≥ ос≥б, ¤к≥ за законом
зобов'¤зан≥ њх утримувати.
јналог≥чного зм≥сту Ї статт¤ 30 «акону ”крањни "ѕро пенс≥йне
забезпеченн¤ в≥йськовослужбовц≥в та ос≥б начальницького ≥ р¤дового
складу орган≥в внутр≥шн≥х справ", де зазначаЇтьс¤, що право на
пенс≥ю в раз≥ втрати годувальника мають непрацездатн≥ члени с≥мей
загиблих, померлих або таких, що пропали безв≥сти,
в≥йськовослужбовц≥в, ос≥б начальницького ≥ р¤дового складу орган≥в
внутр≥шн≥х справ, ¤к≥ перебували на њх утриманн≥. ¬≥дпов≥дно до
зазначеноњ статт≥ незалежно в≥д перебуванн¤ на утриманн≥
годувальника пенс≥¤ призначаЇтьс¤: непрацездатним д≥т¤м;
непрацездатним батькам ≥ дружин≥ (чолов≥ков≥), ¤кщо вони п≥сл¤
смерт≥ годувальника втратили джерело засоб≥в до ≥снуванн¤, а також
непрацездатним батькам ≥ дружин≥ (чолов≥ков≥) в≥йськовослужбовц≥в,
ос≥б начальницького ≥ р¤дового складу орган≥в внутр≥шн≥х справ,
¤к≥ загинули чи померли або пропали безв≥сти в пер≥од проходженн¤
служби або п≥зн≥ше внасл≥док пораненн¤, контуз≥њ, кал≥цтва чи
захворюванн¤, що мали м≥сце п≥д час служби.
«г≥дно з пунктом 2 статт≥ 10 «акону ”крањни ( 3551-12 ) "ѕро
статус ветеран≥в в≥йни, гарант≥њ њх соц≥ального захисту" в≥д
22 жовтн¤ 1993 року N 3551-XII (з наступними зм≥нами) до член≥в
с≥мей загиблих (тих, ¤к≥ пропали безв≥сти) в≥йськовослужбовц≥в,
партизан≥в та ≥нших ос≥б належать: утриманц≥ загиблого або т≥, хто
пропав безв≥сти, ¤ким у зв'¤зку з цим виплачуЇтьс¤ пенс≥¤; батьки;
один з подружж¤, ¤кий не одруживс¤ вдруге, незалежно в≥д того,
виплачуЇтьс¤ йому пенс≥¤ чи н≥; д≥ти, ¤к≥ не мають (≥ не мали)
своњх с≥мей; д≥ти, ¤к≥ мають своњ с≥м'њ, але стали ≥нвал≥дами до
дос¤гненн¤ повнол≥тт¤; д≥ти, обоЇ з батьк≥в ¤ких загинули або
пропали безв≥сти.
Ќе встановлено Їдиних критер≥њв чи поос≥бного перел≥ку член≥в
с≥м'њ м≥жнародно-правовими актами. “ак, в≥дпов≥дно до
статт≥ 16 «агальноњ декларац≥њ прав людини ( 995_015 ) (прийн¤тоњ
√енеральною јсамблеЇю ќќЌ 10 грудн¤ 1948 року, резолюц≥¤ N 217
ј/III/), пункту 2 статт≥ 23 ћ≥жнародного пакту про громад¤нськ≥ ≥
пол≥тичн≥ права (995_043 ) (прийн¤того √енеральною јсамблеЇю ќќЌ
16 грудн¤ 1966 року, резолюц≥¤ N 2200 ј/XXI/, ратиф≥кованого
”казом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”–—– в≥д 19 жовтн¤ 1973 року
N 2148-VIII ) ( 2148-08 ) за чолов≥ками ≥ ж≥нками, ¤к≥ дос¤гли
шлюбного в≥ку, визнаЇтьс¤ право на одруженн¤ ≥ право засновувати
с≥м'ю.
4. ўо стосуЇтьс¤ пон¤тт¤ "член с≥м'њ", ¤кий проживаЇ з
прац≥вником м≥л≥ц≥њ, тобто суб'Їктом права на п≥льги щодо
безоплатного забезпеченн¤ житлом з опаленн¤м ≥ осв≥тленн¤м за
встановленими нормами, а також на користуванн¤ ≥ншими п≥льгами,
передбаченими законодавством дл¤ тих, хто живе ≥ працюЇ у
с≥льськ≥й м≥сцевост≥ та в селищах м≥ського типу, то вир≥шальне
значенн¤ дл¤ його розум≥нн¤ маЇ з'¤суванн¤ м≥сц¤ ≥ часу проживанн¤
того чи ≥ншого члена с≥м'њ.
” частин≥ друг≥й статт≥ 24 онституц≥њ ”крањни зазначено, що
не може бути прив≥лењв чи обмежень за будь-¤кими ознаками, у тому
числ≥ й за м≥сцем проживанн¤ особи. ѕон¤тт¤ "прив≥лењ" ≥ "п≥льги"
не Ї тотожними, тому наданн¤ п≥льг члену с≥м'њ, ¤кий проживаЇ
разом з прац≥вником м≥л≥ц≥њ у с≥льськ≥й м≥сцевост≥ та в селищах
м≥ського типу, не суперечить зазначеним конституц≥йним положенн¤м.
„астина перша статт≥ 33 онституц≥њ ”крањни гарантуЇ кожному
в≥льний виб≥р м≥сц¤ проживанн¤, що не пов'¤зуЇтьс¤ з на¤вн≥стю
прописки особи дл¤ набутт¤ права на п≥льги, передбачен≥ частиною
п'¤тою статт≥ 22 «акону ”крањни "ѕро м≥л≥ц≥ю".
” статт≥ 17 ÷ив≥льного кодексу ”крањнськоњ –—– м≥сцем
проживанн¤ визнаЇтьс¤ те м≥сце, де громад¤нин пост≥йно або
переважно проживаЇ, а м≥сцем проживанн¤ неповнол≥тн≥х, що не
дос¤гли п'¤тнадц¤ти рок≥в, або громад¤н, ¤к≥ перебувають п≥д
оп≥кою, - м≥сце проживанн¤ њх батьк≥в (усиновител≥в) або оп≥кун≥в.
—татт¤ 21 одексу про шлюб та с≥м'ю ”крањни встановлюЇ право
кожного з подружж¤ на виб≥р м≥сц¤ проживанн¤, а статт¤ 67 формулюЇ
правило: "якщо батьки не проживають разом, то в≥д њх згоди
залежить, при кому повинн≥ проживати неповнол≥тн≥ д≥ти. ѕри
в≥дсутност≥ згоди м≥ж батьками сп≥р вир≥шуЇтьс¤ судом, виход¤чи з
≥нтерес≥в д≥тей ≥ з урахуванн¤м њх бажанн¤".
” ∆итловому кодекс≥ ”крањнськоњ –—– терм≥н "проживанн¤" без
розкритт¤ його зм≥сту вживаЇтьс¤ у багатьох статт¤х, а в де¤ких ≥з
них (статт≥ 64, 65 та ≥нш≥) використовуЇтьс¤ теж без в≥дпов≥дних
правових деф≥н≥ц≥й ≥ пон¤тт¤ "члени с≥м'њ наймача, ¤к≥ проживають
з ним".
ўодо часу проживанн¤, то таке визначенн¤ у загальному вигл¤д≥
маЇ м≥сце у названих та ≥нших законах, у словосполученн¤х
"пост≥йне м≥сце проживанн¤", "тимчасове м≥сце проживанн¤",
"пост≥йно проживаЇ", "тимчасово проживаЇ" тощо. ƒетальн≥ше
конкретизуЇтьс¤ час проживанн¤ у п≥дзаконних нормативних актах, що
стосуютьс¤ правил прописки, реЇстрац≥њ та виписки громад¤н.
5. ўо ж до терм≥на "член с≥м'њ", ¤кий перебуваЇ на утриманн≥
в≥йськовослужбовц¤, то пон¤тт¤ "утриманн¤" вживаЇтьс¤ у
онституц≥њ ”крањни у формулюванн≥ обов'¤зку батьк≥в утримувати
д≥тей до њх повнол≥тт¤ (статт¤ 51), обов'¤зку держави утримувати
д≥тей-сир≥т (статт¤ 52) ≥ т≥сно пов'¤зуЇтьс¤ з обов'¤зком
п≥клуванн¤ (батьк≥в про д≥тей, повнол≥тн≥х д≥тей про
непрацездатних батьк≥в). јле у ц≥лому нац≥ональне законодавство
ч≥ткого визначенн¤ пон¤тт¤ "утриманство" не м≥стить.
—татт¤ 32 одексу про шлюб та с≥м'ю ”крањни закр≥плюЇ
положенн¤, зг≥дно з ¤кими подружж¤ повинно матер≥ально
п≥дтримувати одне одного, а один ≥з розведеного подружж¤, ¤кий
потребуЇ допомоги, маЇ право на утриманн¤, ¤кщо в≥н став
непрацездатним прот¤гом одного року п≥сл¤ роз≥рванн¤ шлюбу.
Ќазвана статт¤ цього нормативного акта ототожнюЇ пон¤тт¤
"утриманн¤" ≥ "ал≥менти". —татт¤ 80 одексу зобов'¤зуЇ батьк≥в
утримувати своњх неповнол≥тн≥х д≥тей ≥ непрацездатних повнол≥тн≥х
д≥тей, ¤к≥ потребують матер≥альноњ допомоги, а статт¤ 81 покладаЇ
на повнол≥тн≥х д≥тей зобов'¤занн¤ утримувати непрацездатних
батьк≥в, ¤к≥ потребують допомоги. ќтже, утриманц¤ми можуть бути ¤к
батьки, так ≥ д≥ти за умови, ¤кщо хтось ≥з них потребуЇ
матер≥альноњ допомоги. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 95 названого одексу
обов'¤зок щодо утриманн¤ неповнол≥тн≥х д≥тей, ¤кщо вони не мають
батьк≥в або ¤кщо батьки з поважних причин не в змоз≥ њх
утримувати, може бути покладений на ≥нших родич≥в. ј статт¤ 96
покладаЇ обов'¤зок щодо утриманн¤ непрацездатних повнол≥тн≥х
член≥в с≥м'њ, що потребують матер≥альноњ допомоги, ¤кщо вони не
мають чолов≥ка або дружини, батьк≥в або повнол≥тн≥х д≥тей, на
онук≥в, пасинк≥в ≥ падчерок, а також на ос≥б, ¤ких вони виховували
≥ надавали њм систематичну матер≥альну допомогу прот¤гом не менш
¤к п'¤ти рок≥в.
¬ажлив≥ положенн¤ щодо розум≥нн¤ пон¤тт¤ "утриманство" та
пох≥дних в≥д нього терм≥н≥в "утриманн¤", "утриманець" тощо м≥ст¤ть
статт¤ 38 «акону ”крањни "ѕро пенс≥йне забезпеченн¤" ≥ статт¤ 31
«акону ”крањни "ѕро пенс≥йне забезпеченн¤ в≥йськовослужбовц≥в та
ос≥б начальницького ≥ р¤дового складу орган≥в внутр≥шн≥х справ".
÷ими статт¤ми передбачено, що члени с≥м'њ померлого вважаютьс¤
такими, що були на його утриманн≥, ¤кщо вони були на його повному
утриманн≥ або одержували в≥д нього допомогу, ¤ка була дл¤ них
пост≥йним ≥ основним джерелом засоб≥в до ≥снуванн¤.
—татт¤ 531 ÷ив≥льного кодексу ”крањнськоњ –—– визначаЇ, що до
числа спадкоЇмц≥в за законом належать непрацездатн≥ особи, ¤к≥
перебували на утриманн≥ померлого не менше одного року до його
смерт≥.
6. —тосовно пон¤тт¤ "член с≥м'њ" онституц≥йний —уд ”крањни
виходить з об'Їктивноњ в≥дм≥нност≥ його зм≥сту залежно в≥д галуз≥
законодавства. ¬икористаний законодавцем п≥дх≥д до визначенн¤
член≥в с≥м'њ стосовно ≥нших правов≥дносин за аналог≥Їю можна
застосувати ≥ дл¤ тлумаченн¤ пон¤тт¤ "член с≥м'њ" у контекст≥
пункту 6 статт≥ 12 «акону ”крањни "ѕро соц≥альний ≥ правовий
захист в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх с≥мей" ( 2011-12 ), частин
четвертоњ ≥ п'¤тоњ статт≥ 22 «акону ”крањни "ѕро м≥л≥ц≥ю"
( 565-12) та частини шостоњ статт≥ 22 «акону ”крањни "ѕро пожежну
безпеку" ( 3745-12 ). Ќаведен≥ правов≥ норми дають п≥дстави дл¤
диференц≥ац≥њ член≥в с≥мей взагал≥, член≥в с≥мей, ¤к≥ перебувають
на утриманн≥ або проживають з суб'Їктами права на п≥льги щодо
оплати користуванн¤ житлом ≥ комунальними послугами, на дв≥ групи.
ƒо першоњ з них сл≥д в≥днести чолов≥ка або дружину
в≥йськовослужбовц¤, прац≥вника м≥л≥ц≥њ, особового складу державноњ
пожежноњ охорони та њх пр¤мих родич≥в по низх≥дн≥й ≥ висх≥дн≥й
л≥н≥¤х - д≥тей ≥ батьк≥в. ѕраво на отриманн¤ 50-в≥дсотковоњ знижки
на оплату жилоњ площ≥ та комунальних послуг дл¤ дружини
(чолов≥ка), д≥тей та батьк≥в в≥йськовослужбовц¤, ¤кий загинув,
помер, пропав безв≥сти або став ≥нвал≥дом п≥д час проходженн¤
в≥йськовоњ служби, прац≥вника м≥л≥ц≥њ чи особового складу
державноњ пожежноњ охорони, виникаЇ за на¤вност≥ лише одн≥Їњ умови
- належност≥ до с≥м'њ суб'Їкта права на зазначен≥ п≥льги. “аке ж
право дл¤ дружини (чолов≥ка), д≥тей та батьк≥в в≥йськовослужбовц¤,
¤кий несе службу на загальних п≥дставах, набуваЇтьс¤ за т≥Їњ ж
умови, але т≥льки у випадках, коли вони перебувають на повному
утриманн≥ в≥йськовослужбовц¤ або одержують в≥д нього допомогу, ¤ка
Ї дл¤ таких член≥в с≥м'њ пост≥йним ≥ основним джерелом засоб≥в до
≥снуванн¤. јле за будь-¤ких з названих обставин право на зазначен≥
п≥льги не залежить в≥д того, хто з член≥в с≥м'њ Ї наймачем чи
власником (сп≥ввласником) жилого прим≥щенн¤.
ƒружина (чолов≥к), њх д≥ти ≥ батьки Ї членами с≥м'њ
в≥йськовослужбовц¤, прац≥вника м≥л≥ц≥њ, особового складу державноњ
пожежноњ охорони ≥ нар≥вн≥ з ним користуютьс¤ п≥льгами щодо оплати
житла ≥ комунальних послуг, ¤кщо вони проживають разом з ним, а у
передбачених законом випадках ще й ведуть сп≥льне господарство.
—тосовно д≥тей не маЇ значенн¤ њх походженн¤, а також те,
народжен≥ вони у шлюб≥ чи поза ним.
якщо доросл≥ д≥ти чи батьки мають чи створюють власн≥ с≥м'њ,
то члени њх с≥мей набувають право на зазначен≥ п≥льги нар≥вн≥ з
≥ншими членами с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤, прац≥вника м≥л≥ц≥њ чи
особового складу державноњ пожежноњ охорони, але лише за умов,
коли вони визнан≥ ¤к ≥нш≥ особи, що належать до член≥в с≥м'њ
в≥йськовослужбовц¤, прац≥вника м≥л≥ц≥њ, особового складу державноњ
пожежноњ охорони на п≥дстав≥ положень частини другоњ статт≥ 64
∆итлового кодексу ”крањнськоњ –—– ( 5464-10 ), тобто ¤к так≥, що
пост≥йно проживають з наймачем ≥ ведуть з ним сп≥льне
господарство, та з дотриманн¤м правил, визначених частиною третьою
ц≥Їњ ж статт≥ та статтею 65 названого одексу.
ƒругу групу член≥в с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤, прац≥вника
м≥л≥ц≥њ, особового складу державноњ пожежноњ охорони складають
≥нш≥ особи, що пост≥йно мешкають з ними та ведуть сп≥льне
господарство. ƒо таких ос≥б належать не т≥льки близьк≥ родич≥
(р≥дн≥ брати, сестри, онуки, д≥д ≥ баба), але й ≥нш≥ родич≥ чи
особи, ¤к≥ не перебувають з в≥йськовослужбовцем, прац≥вником
м≥л≥ц≥њ, особового складу державноњ пожежноњ охорони у
безпосередн≥х родинних зв'¤зках (брати, сестри дружини (чолов≥ка);
неповнор≥дн≥ брати ≥ сестри; в≥тчим, мачуха; оп≥куни,
п≥клувальники, пасинки, падчерки та ≥нш≥). ќбов'¤зковою умовою дл¤
визнанн¤ њх членами с≥м'њ, кр≥м власне факту сп≥льного проживанн¤,
Ї веденн¤ з суб'Їктом права на п≥льги щодо оплати
житлово-комунальних послуг сп≥льного господарства, тобто на¤вн≥сть
сп≥льних витрат, сп≥льного бюджету, сп≥льного харчуванн¤, куп≥вл≥
майна дл¤ сп≥льного користуванн¤, участ≥ у витратах на утриманн¤
житла, його ремонт, наданн¤ взаЇмноњ допомоги, на¤вн≥сть усних чи
письмових домовленостей про пор¤док користуванн¤ житловим
прим≥щенн¤м, ≥нших обставин, ¤к≥ засв≥дчують реальн≥сть с≥мейних
в≥дносин. ѕитанн¤ про визнанн¤ членом с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤,
прац≥вника м≥л≥ц≥њ, особового складу державноњ пожежноњ охорони
≥нших ос≥б (кр≥м подружж¤, д≥тей, батьк≥в) вир≥шуютьс¤
в≥дпов≥дними органами ≥ орган≥зац≥¤ми, а у сп≥рних випадках -
судами загальноњ юрисдикц≥њ, ¤к≥ з'¤совують характер в≥дносин з
в≥йськовослужбовцем, прац≥вником м≥л≥ц≥њ, особового складу
державноњ пожежноњ охорони при розгл¤д≥ кожноњ конкретноњ справи.
—уттЇвим правовим чинником дл¤ визначенн¤ кола ос≥б, ¤ким
надаЇтьс¤ право на п≥льги щодо оплати житлово-комунальних послуг,
Ї факт њх сп≥льного проживанн¤ з суб'Їктом права на так≥ п≥льги.
÷е випливаЇ з наведених положень статт≥ 64 ∆итлового кодексу
”крањнськоњ –—–, ≥нших закон≥в ”крањни та тих м≥жнародних угод,
¤к≥ стали нев≥д'Їмними складовими нац≥онального законодавства.
¬ ”год≥ про взаЇмне визнанн¤ п≥льг ≥ гарант≥й дл¤ учасник≥в
та ≥нвал≥д≥в ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, учасник≥в бойових д≥й на
територ≥њ ≥нших держав, с≥мей загиблих в≥йськовослужбовц≥в,
укладен≥й державами-учасниц¤ми —п≥вдружност≥ Ќезалежних ƒержав
15 кв≥тн¤ 1994 року ( 997_048 ) ≥ ратиф≥кован≥й «аконом ”крањни
в≥д 26 кв≥тн¤ 1996 року N 144/96-¬–, зокрема п≥дкреслюЇтьс¤, що
визначен≥ ”годою п≥льги надаютьс¤ за м≥сцем пост≥йного проживанн¤
особи (статт¤ 8), право на 50-в≥дсотков≥ знижки в оплат≥ житла
набувають лише т≥ члени с≥мей, ¤к≥ пост≥йно сп≥льно проживають з
суб'Їктами права на п≥льги (пункти 2.11, 4.6, 6.2.7.2, 6.4.9.2
ƒодатку 2 до ”годи). ¬иключно за умови сп≥льного проживанн¤
надаютьс¤ й знижки в оплат≥ за користуванн¤ опаленн¤м,
водопостачанн¤м, газом, електроенерг≥Їю (пункти 1.17.2, 1.17.3,
2.12, 2.13, 4.6, 5.7.2, 6.2.7.2, 6.3.2, 6.4.9.2 цього ж ƒодатку).
«а на¤вност≥ у власност≥ в≥йськовослужбовц¤, прац≥вники
м≥л≥ц≥њ, особового складу державноњ пожежноњ охорони к≥лькох
квартир (будинк≥в) за аналог≥Їю з положенн¤м статт≥ 13 «акону
”крањни "ѕро приватизац≥ю державного житлового фонду" в≥д
19 червн¤ 1992 року N 2482-XII ( 2482-12 ) (з наступними зм≥нами)
п≥льги щодо оплати житлово-комунальних послуг поширюютьс¤ лише на
одну з таких квартир (будинк≥в).
Ќабуте в≥дпов≥дно до зазначених норм закон≥в право на п≥льги
втрачаЇтьс¤ тими особами, ¤к≥ перестали бути членами с≥м'њ
в≥йськовослужбовц¤, прац≥вника м≥л≥ц≥њ, особового складу державноњ
пожежноњ охорони: при зм≥н≥ м≥сц¤ пост≥йного проживанн¤, втрат≥
права на користуванн¤ жилим прим≥щенн¤м, при припиненн≥ веденн¤
сп≥льного господарства тощо.
7. ƒе¤к≥ особливост≥, ¤к св≥дчать матер≥али справи ≥ наведен≥
положенн¤ чинних закон≥в ”крањни, маЇ пон¤тт¤ "член с≥м'њ", ¤кий
проживаЇ з прац≥вником м≥л≥ц≥њ. ÷ей терм≥н, ¤кий вживаЇтьс¤ у
частин≥ п'¤т≥й статт≥ 22 «акону ”крањни "ѕро м≥л≥ц≥ю", стосуЇтьс¤
лише прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ, що живуть ≥ працюють у с≥льськ≥й
м≥сцевост≥ та в селищах м≥ського типу, ≥ член≥в њх с≥мей щодо
безоплатного забезпеченн¤ житлом з опаленн¤м ≥ осв≥тленн¤м за
встановленими нормами, а також користуванн¤ ≥ншими послугами,
передбаченими законодавством.
«≥ зм≥сту пон¤тт¤ "член с≥м'њ", ¤кий проживаЇ з прац≥вником
м≥л≥ц≥њ, випливаЇ, що право на зазначен≥ п≥льги самим прац≥вником
м≥л≥ц≥њ набуваЇтьс¤ за умови, коли в≥н ≥ живе, ≥ працюЇ у
с≥льськ≥й м≥сцевост≥ чи у селищ≥ м≥ського типу. ўо ж до член≥в
його с≥м'њ, то останн≥ набувають право на так≥ п≥льги лише за
умови пост≥йного проживанн¤ з прац≥вником м≥л≥ц≥њ, а працювати
вони можуть ≥ в ≥нших м≥сцевост¤х.
Ќа в≥дм≥ну в≥д члена с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤, ¤кий несе
службу на загальних п≥дставах (пункт 6 статт≥ 12 «акону ”крањни
"ѕро соц≥альний ≥ правовий захист в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх
с≥мей"), член с≥м'њ прац≥вника м≥л≥ц≥њ дл¤ користуванн¤ п≥льгами
не обмежений залежн≥стю в≥д одержуваного ним ≥ прац≥вником м≥л≥ц≥њ
сукупного середньом≥с¤чного доходу.
ƒл¤ набутт¤ права на п≥льги, передбачен≥ частиною п'¤тою
статт≥ 22 «акону ”крањни "ѕро м≥л≥ц≥ю", не маЇ значенн¤, хто з
член≥в с≥м'њ прац≥вника м≥л≥ц≥њ (або в≥н сам) Ї власником
(сп≥ввласником) житла чи наймачем або членом житлово-буд≥вельного
(житлового) кооперативу.
„лен с≥м'њ прац≥вника м≥л≥ц≥њ втрачаЇ право на безоплатне
житло з опаленн¤м ≥ осв≥тленн¤м, а також на користуванн¤ ≥ншими
п≥льгами, передбаченими законодавством, у раз≥ вибутт¤ на ≥нше
м≥сце проживанн¤ чи втрати ознак члена с≥м'њ прац≥вника м≥л≥ц≥њ
(припиненн¤ веденн¤ сп≥льного господарства, в≥дмова в≥д участ≥ у
сп≥льних витратах тощо). —пори щодо визнанн¤ члена с≥м'њ таким, що
проживаЇ разом з прац≥вником м≥л≥ц≥њ, чи щодо належност≥ того, хто
проживаЇ у жилому прим≥щенн≥, до член≥в с≥м'њ прац≥вника м≥л≥ц≥њ у
кожному конкретному випадку остаточно вир≥шуютьс¤ судами загальноњ
юрисдикц≥њ.
8. ¬изначальною ознакою пон¤тт¤ "утриманство" маЇ бути
на¤вн≥сть такого фактичного р≥вн¤ забезпеченост≥ громад¤нина, ¤кий
в≥дпов≥дно до частини третьоњ статт≥ 46 онституц≥њ ”крањни
( 254к/96-¬– ) Ї нижчим в≥д встановленого законом прожиткового
м≥н≥муму. ÷е означаЇ, що одержанн¤ членом с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤
сукупного середньом≥с¤чного доходу у розм≥рах, нижчих в≥д
встановленого законом прожиткового м≥н≥муму, Ї конституц≥йною
п≥дставою, за ¤кою при певних умовах член с≥м'њ може вважатись
утриманцем. —аме варт≥сна величина споживчого кошика, до ¤кого
вход¤ть ≥ житлово-комунальн≥ послуги, об'Їктивно маЇ стати основою
меж≥ прожиткового м≥н≥муму ≥ дл¤ д≥тей, ≥ дл¤ пенс≥онер≥в, ≥ дл¤
≥нших член≥в с≥м'њ - утриманц≥в в≥йськовослужбовц¤.
ƒо законодавчого визначенн¤ прожиткового м≥н≥муму критер≥Їм
дл¤ визнанн¤ утриманц¤ми член≥в с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤ маЇ
слугувати показник встановленоњ законом меж≥ малозабезпеченост≥.
ƒо числа утриманц≥в - член≥в с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤ у
контекст≥ пункту 6 статт≥ 12 «акону ”крањни "ѕро соц≥альний ≥
правовий захист в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх с≥мей" належать
визначен≥ статтею 51 онституц≥њ ”крањни, статт¤ми 32, 80, 81, 95,
96 одексу про шлюб ≥ с≥м'ю ”крањни ( 2006-07 ) та ≥ншими законами
”крањни особи, що повинн≥ утримуватись ≥ншими особами, на ¤ких
закон покладаЇ такий обов'¤зок. «а зм≥стом цих положень
в≥йськовослужбовець зобов'¤заний утримувати своњх д≥тей, у тому
числ≥ й позашлюбних, д≥тей дружини (чолов≥ка), усиновлених до њх
повнол≥тт¤; п≥клуватис¤ про своњх непрацездатних батьк≥в;
утримувати непрацездатних повнол≥тн≥х д≥тей, ¤к≥ потребують
матер≥альноњ допомоги; матер≥ально п≥дтримувати дружину
(чолов≥ка), особливо того з подружж¤, хто Ї непрацездатним ≥
потребуЇ матер≥альноњ допомоги, дружину у пер≥од ваг≥тност≥ ≥
прот¤гом трьох рок≥в п≥сл¤ народженн¤ дитини (у раз≥, коли дружина
перебуваЇ у в≥дпустц≥ по догл¤ду за хворою дитиною - на весь час
перебуванн¤ у так≥й в≥дпустц≥, але не б≥льш ¤к до дос¤гненн¤
дитиною шестир≥чного в≥ку). ќбов'¤зки в≥йськовослужбовц¤ щодо
матер≥альноњ п≥дтримки ≥ншого члена подружж¤ збер≥гаютьс¤ ≥ п≥сл¤
роз≥рванн¤ шлюбу. ќдин з розлучених, ¤кий потребуЇ матер≥альноњ
допомоги в≥йськовослужбовц¤, також маЇ право на утриманн¤, ¤кщо
в≥н став непрацездатним прот¤гом одного року п≥сл¤ роз≥рванн¤
шлюбу.
”триманн¤ неповнол≥тн≥х д≥тей, ¤кщо вони не мають батьк≥в або
¤кщо батьки з поважних причин не в змоз≥ њх утримувати, може бути
покладене на в≥йськовослужбовц¤, ¤кий (¤ка) Ї д≥дом, бабою,
братом, сестрою, в≥тчимом, мачухою дитини, чи на
в≥йськовослужбовц¤, ¤кий пост≥йно виховував дитину ≥ утримував њњ
¤к члена своЇњ с≥м'њ, надаючи њй систематичну матер≥альну
допомогу. ”триманн¤ непрацездатних повнол≥тн≥х член≥в с≥м'њ, ¤к≥
потребують матер≥альноњ допомоги, ¤кщо вони не мають чолов≥ка або
дружини, батьк≥в або повнол≥тн≥х д≥тей, стаЇ обов'¤зком
в≥йськовослужбовц¤, ¤кий Ї онуком, пасинком чи падчеркою або
особою, ¤ку вони виховували ≥ надавали њй систематичну матер≥альну
допомогу прот¤гом не менш ¤к п'¤ти рок≥в.
”триманц¤ми в≥йськовослужбовц¤ можуть вважатись ≥ члени його
с≥м'њ, ¤к≥ належать до кола утриманц≥в годувальника, визначеного
«аконами ”крањни "ѕро пенс≥йне забезпеченн¤" ( 1788-12 ), "ѕро
пенс≥йне забезпеченн¤ в≥йськовослужбовц≥в та ос≥б начальницького ≥
р¤дового складу орган≥в внутр≥шн≥х справ", "ѕро статус ветеран≥в
в≥йни, гарант≥њ њх соц≥ального захисту", ÷ив≥льним кодексом
”крањнськоњ –—– ( 1540-06 ) та ≥ншими законами. ¬иход¤чи з
положень цих нормативних акт≥в до категор≥њ "член с≥м'њ", ¤кий
перебуваЇ на утриманн≥ в≥йськовослужбовц¤, можна в≥днести д≥тей та
≥нших член≥в с≥м'њ в≥ком до 18 рок≥в; член≥в с≥м'њ, ¤к≥ Ї
вихованц¤ми, учн¤ми, студентами, курсантами, слухачами,
стажистами; член≥в с≥м'њ, ¤к≥ визнан≥ у встановленому пор¤дку
непрацездатними через хворобу чи Ї такими за в≥ком; працездатних
член≥в с≥м'њ, ¤к≥ займаютьс¤ такими видами трудовоњ д≥¤льност≥, ¤к
догл¤д за д≥тьми, братами, сестрами чи онуками в≥йськовослужбовц¤,
¤к≥ не дос¤гли 8-р≥чного в≥ку, за ≥нвал≥дом першоњ групи, дитиною
- ≥нвал≥дом в≥ком до 16 рок≥в, за пенс≥онером, ¤кий за висновком
медичного закладу потребуЇ пост≥йного стороннього догл¤ду, тощо.
” встановленому законом чи ≥ншими нормативними актами пор¤дку
до числа утриманц≥в в≥йськовослужбовц¤ можуть бути в≥днесен≥ ≥ т≥
члени його с≥м'њ, ¤к≥ впродовж тривалого часу не отримують
зароб≥тноњ плати, стипенд≥њ, пенс≥њ, ≥нших належних њм виплат,
працездатн≥ члени с≥м'њ, ¤к≥ оф≥ц≥йно зареЇстрован≥ у державн≥й
служб≥ зайн¤тост≥ ¤к так≥, що шукають роботу або визнан≥
безроб≥тними.
≤з законодавства ”крањни випливаЇ, що де¤к≥ обмеженн¤ дл¤
ос≥б, що належать до категор≥њ "член с≥м'њ", ¤кий перебуваЇ на
утриманн≥ в≥йськовослужбовц¤, щодо в≥ку, працездатност≥ ≥
сукупного середньом≥с¤чного доходу доповнюютьс¤ обов'¤зковою
вимогою сп≥льного проживанн¤. јле, враховуючи положенн¤ частини
п'¤тоњ статт≥ 17 онституц≥њ ”крањни та визначену законами ”крањни
специф≥ку в≥йськовоњ служби, утриманц¤ми в≥йськовослужбовц≥в у
контекст≥ пункту 6 статт≥ 12 «акону ”крањни "ѕро соц≥альний ≥
правовий захист в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх с≥мей" треба
вважати ≥ член≥в с≥м'њ, ¤к≥ залишились тимчасово проживати у
жилому прим≥щенн≥ за попередн≥м м≥сцем служби в≥йськового у раз≥
переведенн¤ його дл¤ подальшого проходженн¤ служби або навчанн¤ в
≥нший населений пункт.
Ќа п≥дстав≥ викладеного та керуючись статт¤ми 147, 150
онституц≥њ ”крањни, статт¤ми 51, 61, 63, 95 «акону ”крањни "ѕро
онституц≥йний —уд ”крањни" ( 422/96-¬– ), онституц≥йний —уд
”крањни
в и р ≥ ш и в:
1. ѕ≥д членом с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤, прац≥вника м≥л≥ц≥њ,
особового складу державноњ пожежноњ охорони за зм≥стом пункту 6
статт≥ 12 «акону ”крањни "ѕро соц≥альний ≥ правовий захист
в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх с≥мей", частин четвертоњ та
п'¤тоњ статт≥ 22 «акону ”крањни "ѕро м≥л≥ц≥ю" та частини шостоњ
статт≥ 22 «акону ”крањни "ѕро пожежну безпеку" треба розум≥ти
особу, що перебуваЇ з суб'Їктом права на п≥льги щодо оплати
користуванн¤ житлом ≥ комунальними послугами у правов≥дносинах,
природа ¤ких визначаЇтьс¤: кровними (родинними) зв'¤зками або
шлюбними в≥дносинами; пост≥йним проживанн¤м з в≥йськовослужбовцем,
прац≥вником м≥л≥ц≥њ, особового складу державноњ пожежноњ охорони;
веденн¤м з ним сп≥льного господарства. “ак≥ ознаки (вимоги)
застосовуютьс¤ диференц≥йовано при конкретному визначенн≥ член≥в
с≥м'њ, ¤к≥ мають право на назван≥ п≥льги.
ƒо кола член≥в с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤, прац≥вника м≥л≥ц≥њ,
особового складу державноњ пожежноњ охорони належать його (њњ)
дружина (чолов≥к), њх д≥ти ≥ батьки. ўодо них ознака (вимога)
веденн¤ сп≥льного господарства з суб'Їктом права на п≥льги в
оплат≥ користуванн¤ житлом ≥ комунальними послугами застосовуЇтьс¤
лише у передбачених законом випадках. ƒ≥ти Ї членами с≥м'њ
незалежно в≥д того, чи Ї це д≥ти будь-кого з подружж¤, сп≥льн≥ або
усиновлен≥, народжен≥ у шлюб≥ або позашлюбн≥.
„ленами с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤, прац≥вника м≥л≥ц≥њ,
особового складу державноњ пожежноњ охорони можуть бути визнан≥ й
≥нш≥ особи за умов пост≥йного проживанн¤ разом з суб'Їктом права
на п≥льги ≥ веденн¤ з ним сп≥льного господарства, тобто не лише
його (њњ) близьк≥ родич≥ (р≥дн≥ брати, сестри, онуки, д≥д, баба),
але й ≥нш≥ родич≥ або особи, ¤к≥ не перебувають з
в≥йськовослужбовцем, прац≥вником м≥л≥ц≥њ, особового складу
державноњ пожежноњ охорони у безпосередн≥х родинних зв'¤зках
(неповнор≥дн≥ брати, сестри; з¤ть, нев≥стка; в≥тчим, мачуха;
оп≥куни, п≥клувальники, пасинки, падчерки та ≥нш≥).
2. ѕоложенн¤ частини п'¤тоњ статт≥ 22 «акону ”крањни "ѕро
м≥л≥ц≥ю" щодо член≥в с≥мей, ¤к≥ проживають з прац≥вниками м≥л≥ц≥њ,
треба розум≥ти так, що ц≥ особи пост≥йно проживають разом з
прац≥вником м≥л≥ц≥њ в будинках приватного, державного ≥
громадського житлового фонду, розташованих у с≥льськ≥й м≥сцевост≥
та в селищах м≥ського типу, ≥ в≥дпов≥дають ≥ншим ознакам
(вимогам), викладеним у пункт≥ 1 цього –≥шенн¤, дл¤ визнанн¤ њх
членами с≥м'њ прац≥вника м≥л≥ц≥њ.
3. „леном с≥м'њ, що перебуваЇ на утриманн≥ в≥йськовослужбовц¤
(пункт 6 статт≥ 12 «акону ”крањни "ѕро соц≥альний ≥ правовий
захист в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх с≥мей"), Ї та з визначених
у пункт≥ 1 цього –≥шенн¤ особа, що перебуваЇ на повному утриманн≥
в≥йськовослужбовц¤ або одержуЇ в≥д нього допомогу, ¤ка Ї дл¤ нењ
пост≥йним ≥ основним джерелом засоб≥в до ≥снуванн¤. ÷е особи, що
не мають власних доход≥в, або особи, пенс≥¤, стипенд≥¤ чи ≥нший
сукупний середньом≥с¤чний доход ¤ких не перевищуЇ оф≥ц≥йно
встановленоњ меж≥ малозабезпеченост≥ (до законодавчого визначенн¤
прожиткового м≥н≥муму). ƒо них належать:
а) неповнол≥тн≥;
б) непрацездатн≥;
в) ≥нш≥ особи, ¤ких в≥йськовослужбовець зобов'¤заний
утримувати за законом;
г) вихованц≥, учн≥, студенти, курсанти, слухач≥ (кр≥м
курсант≥в ≥ слухач≥в в≥йськово-навчальних заклад≥в та навчальних
заклад≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ), стажисти до зак≥нченн¤
навчальних заклад≥в, але не довше н≥ж до дос¤гненн¤ ними в≥ку,
встановленого дл¤ таких член≥в с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤, ¤к≥ мають
право на пенс≥ю у раз≥ втрати годувальника;
д) працездатн≥ члени с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤, що зайн¤т≥
догл¤дом за д≥тьми, братами, сестрами чи онуками
в≥йськовослужбовц¤, ¤к≥ не дос¤гли 8-р≥чного в≥ку, за ≥нвал≥дом
першоњ групи, дитиною-≥нвал≥дом в≥ком до 16 рок≥в, за пенс≥онером,
¤кий за висновком медичного закладу потребуЇ пост≥йного
стороннього догл¤ду, та визначеними законом ≥ншими видами трудовоњ
д≥¤льност≥, що зараховуЇтьс¤ до стажу роботи, ¤кий надаЇ члену
с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤ право на трудову пенс≥ю;
е) ≥нш≥ особи, визнан≥ утриманц¤ми у встановленому пор¤дку. ”
раз≥ переведенн¤ в≥йськовослужбовц¤ дл¤ подальшого проходженн¤
служби або навчанн¤ в ≥нший населений пункт його утриманц¤ми до
наданн¤ житла с≥м'њ треба вважати ≥ тих член≥в його с≥м'њ, ¤к≥
перебували ран≥ше на утриманн≥ в≥йськовослужбовц¤ ≥ залишились
тимчасово проживати за попередн≥м м≥сцем служби.
4. ƒл¤ набутт¤ права на п≥льги, передбачен≥ пунктом 6 статт≥
12 «акону ”крањни "ѕро соц≥альний ≥ правовий захист
в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх с≥мей", частинами четвертою та
п'¤тою статт≥ 22 «акону ”крањни "ѕро м≥л≥ц≥ю", частиною шостою
статт≥ 22 «акону ”крањни "ѕро пожежну безпеку", не маЇ значенн¤,
хто (в≥йськовослужбовець, прац≥вник м≥л≥ц≥њ, особового складу
державноњ пожежноњ охорони чи член його с≥м'њ) Ї власником
(сп≥ввласником) житла або наймачем.
5. Ќа¤вн≥сть права на п≥льги в оплат≥ користуванн¤ житлом та
комунальними послугами у члена с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤,
прац≥вника м≥л≥ц≥њ, особового складу державноњ пожежноњ охорони у
кожному конкретному випадку визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дними органами чи
орган≥зац≥¤ми, а в раз≥ виникненн¤ спору - судами загальноњ
юрисдикц≥њ.
–≥шенн¤ онституц≥йного —уду ”крањни п≥дл¤гаЇ опубл≥куванню у
"¬≥снику онституц≥йного —уду ”крањни" та в ≥нших оф≥ц≥йних
виданн¤х ”крањни.
ќЌ—“»“”÷≤…Ќ»… —”ƒ ” –јѓЌ»
—торiнки:
[ 1 ]
