††††††††††††††††††††††††††††† †††††††††††††††††††††††††††††
«†ј† †ќ†Ќ ”† †–†ј†ѓ†Ќ†»
ѕро вищу осв≥ту
( ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади (¬¬–), 2002, N 20, ст.134 )
{ ≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами
N 380-IV ( 380-15 ) в≥д 26.12.2002, ¬¬–, 2003, N 10-11, ст.86
N 1004-IV ( 1004-15 ) в≥д 19.06.2003, ¬¬–, 2004, N 2, ст.9
N 1158-IV ( 1158-15 ) в≥д 11.09.2003, ¬¬–, 2004, N 8, ст.67
N 1344-IV ( 1344-15 ) в≥д 27.11.2003, ¬¬–, 2004, N 17-18, ст.250 }
{ ўодо визнанн¤ неконституц≥йними окремих положень див.
–≥шенн¤ онституц≥йного —уду
N 14-рп/2004 ( v014p710-04 ) в≥д 07.07.2004 }
{ ≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконами
N 2229-IV ( 2229-15 ) в≥д 14.12.2004, ¬¬–, 2005, N 4, ст.103
N 2505-IV ( 2505-15 ) в≥д 25.03.2005, ¬¬–, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267
N 3074-IV ( 3074-15 ) в≥д 04.11.2005, ¬¬–, 2006, N 5-6, ст.72
N 489-V ( 489-16 ) в≥д 19.12.2006, ¬¬–, 2007, N 7-8, ст.66
N 506-V ( 506-16 ) в≥д 20.12.2006, ¬¬–, 2007, N 10, ст.83 }
÷ей «акон спр¤мований на врегулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин у
галуз≥ навчанн¤, вихованн¤, профес≥йноњ п≥дготовки громад¤н
”крањни. ¬≥н встановлюЇ правов≥, орган≥зац≥йн≥, ф≥нансов≥ та ≥нш≥
засади функц≥онуванн¤ системи вищоњ осв≥ти, створюЇ умови дл¤
самореал≥зац≥њ особистост≥, забезпеченн¤ потреб сусп≥льства ≥
держави у квал≥ф≥кованих фах≥вц¤х.
–озд≥л I
«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя
—татт¤ 1. ќсновн≥ терм≥ни та њх визначенн¤
” цьому «акон≥ наведен≥ нижче терм≥ни вживаютьс¤ у такому
значенн≥:
вища осв≥та - р≥вень осв≥ти, ¤кий здобуваЇтьс¤ особою у
вищому навчальному заклад≥ в результат≥ посл≥довного, системного
та ц≥леспр¤мованого процесу засвоЇнн¤ зм≥сту навчанн¤, ¤кий
грунтуЇтьс¤ на повн≥й загальн≥й середн≥й осв≥т≥ й завершуЇтьс¤
здобутт¤м певноњ квал≥ф≥кац≥њ за п≥дсумками державноњ атестац≥њ;
зм≥ст вищоњ осв≥ти - обумовлена ц≥л¤ми та потребами
сусп≥льства система знань, ум≥нь ≥ навичок, профес≥йних,
св≥тогл¤дних ≥ громад¤нських ¤костей, що маЇ бути сформована в
процес≥ навчанн¤ з урахуванн¤м перспектив розвитку сусп≥льства,
науки, техн≥ки, технолог≥й, культури та мистецтва;
зм≥ст навчанн¤ - структура, зм≥ст ≥ обс¤г навчальноњ
≥нформац≥њ, засвоЇнн¤ ¤коњ забезпечуЇ особ≥ можлив≥сть здобутт¤
вищоњ осв≥ти ≥ певноњ квал≥ф≥кац≥њ;
державна атестац≥¤ ос≥б, ¤к≥ зак≥нчують вищ≥ навчальн≥
заклади - встановленн¤ в≥дпов≥дност≥ р≥вн¤ ¤кост≥ отриманоњ ними
вищоњ осв≥ти вимогам стандарт≥в вищоњ осв≥ти по зак≥нченню
навчанн¤ за напр¤мом, спец≥альн≥стю;
нормативний терм≥н навчанн¤ - терм≥н навчанн¤ за денною
(очною) формою, необх≥дний дл¤ засвоЇнн¤ особою нормативноњ та
виб≥рковоњ частин зм≥сту навчанн¤ ≥ встановлений стандартом вищоњ
осв≥ти;
стандарт вищоњ осв≥ти - сукупн≥сть норм, ¤к≥ визначають зм≥ст
вищоњ осв≥ти, зм≥ст навчанн¤, зас≥б д≥агностики ¤кост≥ вищоњ
осв≥ти та нормативний терм≥н навчанн¤;
осв≥тн≥й р≥вень вищоњ осв≥ти - характеристика вищоњ осв≥ти за
ознаками ступен¤ сформованост≥ ≥нтелектуальних ¤костей особи,
достатн≥х дл¤ здобутт¤ квал≥ф≥кац≥њ, ¤ка в≥дпов≥даЇ певному
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йному р≥вню;
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти - характеристика
вищоњ осв≥ти за ознаками ступен¤ сформованост≥ знань, ум≥нь та
навичок особи, що забезпечують њњ здатн≥сть виконувати завданн¤ та
обов'¤зки (роботи) певного р≥вн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥;
р≥вень профес≥йноњ д≥¤льност≥ - характеристика профес≥йноњ
д≥¤льност≥ за ознаками певноњ сукупност≥ профес≥йних завдань та
обов'¤зк≥в (роб≥т), ¤к≥ виконуЇ фах≥вець;
профес≥йна п≥дготовка - здобутт¤ квал≥ф≥кац≥њ за в≥дпов≥дним
напр¤мом п≥дготовки або спец≥альн≥стю;
вищий навчальний заклад - осв≥тн≥й, осв≥тньо-науковий заклад,
¤кий заснований ≥ д≥Ї в≥дпов≥дно до законодавства про осв≥ту,
реал≥зуЇ в≥дпов≥дно до наданоњ л≥ценз≥њ осв≥тньо-профес≥йн≥
програми вищоњ осв≥ти за певними осв≥тн≥ми та
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми, забезпечуЇ навчанн¤, вихованн¤
та профес≥йну п≥дготовку ос≥б в≥дпов≥дно до њх покликанн¤,
≥нтерес≥в, зд≥бностей та нормативних вимог у галуз≥ вищоњ осв≥ти,
а також зд≥йснюЇ наукову та науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть;
вищий навчальний заклад державноњ форми власност≥ - вищий
навчальний заклад, заснований державою, що ф≥нансуЇтьс¤ з
державного бюджету ≥ п≥дпор¤дковуЇтьс¤ в≥дпов≥дному центральному
органу виконавчоњ влади;
вищий навчальний заклад, що перебуваЇ у власност≥ јвтономноњ
–еспубл≥ки рим, - вищий навчальний заклад, заснований органами
влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, що ф≥нансуЇтьс¤ з бюджету
јвтономноњ –еспубл≥ки рим ≥ п≥дпор¤дкований органам влади
јвтономноњ –еспубл≥ки рим;
вищий навчальний заклад комунальноњ форми власност≥ - вищий
навчальний заклад, заснований м≥сцевими органами влади, що
ф≥нансуЇтьс¤ з м≥сцевого бюджету ≥ п≥дпор¤дкований м≥сцевим
органам влади;
вищий навчальний заклад приватноњ форми власност≥ - вищий
навчальний заклад, заснований на приватн≥й власност≥ ≥
п≥дпор¤дкований власнику (власникам);
осв≥тн¤ д≥¤льн≥сть - д≥¤льн≥сть, пов'¤зана з наданн¤м послуг
дл¤ здобутт¤ вищоњ осв≥ти, з видачею в≥дпов≥дного документа;
л≥цензуванн¤ - процедура визнанн¤ спроможност≥ вищого
навчального закладу певного типу розпочати осв≥тню д≥¤льн≥сть,
пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ, в≥дпов≥дно до
вимог стандарт≥в вищоњ осв≥ти, а також до державних вимог щодо
кадрового, науково-методичного та матер≥ально-техн≥чного
забезпеченн¤;
л≥цензований напр¤м - напр¤м, за ¤ким вищий навчальний заклад
певного типу визнаний спроможним провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть,
пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ;
л≥цензована спец≥альн≥сть - спец≥альн≥сть в≥дпов≥дного
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤, за ¤кою вищий навчальний заклад
певного типу визнаний спроможним провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть,
пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ;
акредитац≥¤ - процедура наданн¤ вищому навчальному закладу
певного типу права провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з
здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ, в≥дпов≥дно до вимог
стандарт≥в вищоњ осв≥ти, а також до державних вимог щодо
кадрового, науково-методичного та матер≥ально-техн≥чного
забезпеченн¤;
р≥вень акредитац≥њ - р≥вень спроможност≥ вищого навчального
закладу певного типу провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з
здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ;
акредитований напр¤м - напр¤м, за ¤ким вищий навчальний
заклад певного типу отримав право провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть,
пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ;
акредитована спец≥альн≥сть - спец≥альн≥сть в≥дпов≥дного
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤, за ¤кою вищий навчальний заклад
певного типу отримав право провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану
≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ;
акредитований вищий навчальний заклад - вищий навчальний
заклад, що визнаний спроможним провадити осв≥тню д≥¤льн≥сть,
пов'¤зану ≥з здобутт¤м вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ, за напр¤мами
≥ спец≥альност¤ми в≥дпов≥дних осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в, не
менше двох третин з ¤ких Ї акредитованими;
¤к≥сть вищоњ осв≥ти - сукупн≥сть ¤костей особи з вищою
осв≥тою, що в≥дображаЇ њњ профес≥йну компетентн≥сть, ц≥нн≥сну
ор≥Їнтац≥ю, соц≥альну спр¤мован≥сть ≥ обумовлюЇ здатн≥сть
задовольн¤ти ¤к особист≥ духовн≥ ≥ матер≥альн≥ потреби, так ≥
потреби сусп≥льства;
¤к≥сть осв≥тньоњ д≥¤льност≥ - сукупн≥сть характеристик
системи вищоњ осв≥ти та њњ складових, ¤ка визначаЇ њњ здатн≥сть
задовольн¤ти встановлен≥ ≥ передбачен≥ потреби окремоњ особи
або(та) сусп≥льства.
—татт¤ 2. «аконодавство ”крањни про вищу осв≥ту
«аконодавство ”крањни про вищу осв≥ту базуЇтьс¤ на
онституц≥њ ”крањни ( 254к/96-¬– ) ≥ складаЇтьс¤ з закон≥в ”крањни
"ѕро осв≥ту" ( 1060-12 ), "ѕро наукову ≥ науково-техн≥чну
д≥¤льн≥сть" ( 1977-12 ), цього «акону та ≥нших нормативно-правових
акт≥в, прийн¤тих в≥дпов≥дно до нього.
якщо м≥жнародними договорами ”крањни, згода на обов'¤зков≥сть
¤ких надана ¬ерховною –адою ”крањни, встановлено ≥нш≥ правила, н≥ж
т≥, що передбачен≥ законодавством про вищу осв≥ту, то
застосовуютьс¤ правила м≥жнародних договор≥в.
—татт¤ 3. ƒержавна пол≥тика у галуз≥ вищоњ осв≥ти
1. ƒержавна пол≥тика у галуз≥ вищоњ осв≥ти визначаЇтьс¤
¬ерховною –адою ”крањни.
2. ƒержавна пол≥тика у галуз≥ вищоњ осв≥ти грунтуЇтьс¤ на
принципах:
доступност≥ та конкурсност≥ здобутт¤ вищоњ осв≥ти кожним
громад¤нином ”крањни;
незалежност≥ здобутт¤ вищоњ осв≥ти в≥д впливу пол≥тичних
парт≥й, громадських ≥ рел≥г≥йних орган≥зац≥й;
≥нтеграц≥њ системи вищоњ осв≥ти ”крањни у св≥тову систему
вищоњ осв≥ти при збереженн≥ ≥ розвитку дос¤гнень та традиц≥й
украњнськоњ вищоњ школи;
наступност≥ процесу здобутт¤ вищоњ осв≥ти;
державноњ п≥дтримки п≥дготовки фах≥вц≥в дл¤ пр≥оритетних
напр¤м≥в фундаментальних ≥ прикладних наукових досл≥джень;
гласност≥ при формуванн≥ структури та обс¤г≥в осв≥тньоњ та
профес≥йноњ п≥дготовки фах≥вц≥в.
3. –еал≥зац≥¤ державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ осв≥ти
забезпечуЇтьс¤ шл¤хом:
збереженн¤ ≥ розвитку системи вищоњ осв≥ти та п≥двищенн¤ њњ
¤кост≥;
п≥двищенн¤ р≥вн¤ осв≥ченост≥ громад¤н ”крањни, розширенн¤ њх
можливостей дл¤ отриманн¤ вищоњ осв≥ти;
створенн¤ та забезпеченн¤ р≥вних умов доступност≥ до вищоњ
осв≥ти;
наданн¤ ц≥льових, п≥льгових державних кредит≥в особам дл¤
здобутт¤ вищоњ осв≥ти у пор¤дку, визначеному аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в
”крањни;
забезпеченн¤ збалансованоњ структури та обс¤г≥в п≥дготовки
фах≥вц≥в з вищою осв≥тою, що зд≥йснюЇтьс¤ у вищих навчальних
закладах державноњ та комунальноњ форм власност≥, за кошти
в≥дпов≥дних бюджет≥в, ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б, з урахуванн¤м
потреб особи, а також ≥нтерес≥в держави та територ≥альних громад;
наданн¤ особам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах,
п≥льг та соц≥альних гарант≥й у пор¤дку, встановленому
законодавством;
належноњ п≥дтримки п≥дготовки фах≥вц≥в з числа ≥нвал≥д≥в на
основ≥ спец≥альних осв≥тн≥х технолог≥й.
—татт¤ 4. ѕраво громад¤н на вищу осв≥ту
1. √ромад¤ни ”крањни мають право на здобутт¤ вищоњ осв≥ти.
√ромад¤ни ”крањни мають право безоплатно здобувати вищу
осв≥ту в державних ≥ комунальних вищих навчальних закладах на
конкурсн≥й основ≥ в межах стандарт≥в вищоњ осв≥ти, ¤кщо певний
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень громад¤нин здобуваЇ вперше. ¬они
в≥льн≥ у вибор≥ форми здобутт¤ вищоњ осв≥ти, вищого навчального
закладу, напр¤му п≥дготовки ≥ спец≥альност≥.
2. ≤ноземц≥ та особи без громад¤нства, ¤к≥ перебувають в
”крањн≥ на законних п≥дставах, мають право на здобутт¤ вищоњ
осв≥ти, кр≥м права на здобутт¤ вищоњ осв≥ти за рахунок кошт≥в
ƒержавного бюджету ”крањни, м≥сцевих бюджет≥в, ¤кщо ≥нше не
встановлено м≥жнародними договорами, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких
надана ¬ерховною –адою ”крањни.
—татт¤ 5. ћова (мови) навчанн¤ у вищих навчальних закладах
ћова (мови) навчанн¤ у вищих навчальних закладах визначаЇтьс¤
в≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни ( 254к/96-¬– ) та закону ”крањни
про мови.
–озд≥л II
—“–” “”–ј ¬»ўќѓ ќ—¬≤“».
ƒќ ”ћ≈Ќ“» ѕ–ќ ¬»ў” ќ—¬≤“”
—татт¤ 6. —труктура вищоњ осв≥ти
1. ƒо структури вищоњ осв≥ти вход¤ть осв≥тн≥ й
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥:
1) осв≥тн≥ р≥вн≥:
неповна вища осв≥та;
базова вища осв≥та;
повна вища осв≥та;
2) осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥:
молодший спец≥ал≥ст;
бакалавр;
спец≥ал≥ст, маг≥стр.
2. ” вищих навчальних закладах п≥дготовка за напр¤мами ≥
спец≥альност¤ми фах≥вц≥в вс≥х осв≥тн≥х та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних
р≥вн≥в зд≥йснюЇтьс¤ за в≥дпов≥дними осв≥тньо-профес≥йними
програмами ступенево або неперервно залежно в≥д вимог до р≥вн¤
оволод≥нн¤ певною сукупн≥стю ум≥нь та навичок, необх≥дних дл¤
майбутньоњ профес≥йноњ д≥¤льност≥.
—татт¤ 7. ќсв≥тн≥ р≥вн≥ вищоњ осв≥ти
1. Ќеповна вища осв≥та - осв≥тн≥й р≥вень вищоњ осв≥ти особи,
¤кий характеризуЇ сформован≥сть њњ ≥нтелектуальних ¤костей, що
визначають розвиток особи ¤к особистост≥ ≥ Ї достатн≥ми дл¤
здобутт¤ нею квал≥ф≥кац≥й за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем
молодшого спец≥ал≥ста.
2. Ѕазова вища осв≥та - осв≥тн≥й р≥вень вищоњ осв≥ти особи,
¤кий характеризуЇ сформован≥сть њњ ≥нтелектуальних ¤костей, що
визначають розвиток особи ¤к особистост≥ ≥ Ї достатн≥ми дл¤
здобутт¤ нею квал≥ф≥кац≥й за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем
бакалавра.
3. ѕовна вища осв≥та - осв≥тн≥й р≥вень вищоњ осв≥ти особи,
¤кий характеризуЇ сформован≥сть њњ ≥нтелектуальних ¤костей, що
визначають розвиток особи ¤к особистост≥ ≥ Ї достатн≥ми дл¤
здобутт¤ нею квал≥ф≥кац≥й за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем
спец≥ал≥ста або маг≥стра.
4. ¬ищу осв≥ту мають особи, ¤к≥ завершили навчанн¤ у вищих
навчальних закладах, усп≥шно пройшли державну атестац≥ю в≥дпов≥дно
до стандарт≥в вищоњ осв≥ти ≥ отримали в≥дпов≥дний документ про
вищу осв≥ту державного зразка.
ƒержавна атестац≥¤ ос≥б, ¤к≥ зак≥нчують вищ≥ навчальн≥
заклади ус≥х форм власност≥, зд≥йснюЇтьс¤ державною екзаменац≥йною
ком≥с≥Їю. ѕоложенн¤ про державну екзаменац≥йну ком≥с≥ю
затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом
виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
—татт¤ 8. ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥ вищоњ осв≥ти
1. ћолодший спец≥ал≥ст - осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень
вищоњ осв≥ти особи, ¤ка на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ
осв≥ти здобула неповну вищу осв≥ту, спец≥альн≥ ум≥нн¤ та знанн¤,
достатн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ виробничих функц≥й певного р≥вн¤
профес≥йноњ д≥¤льност≥, що передбачен≥ дл¤ первинних посад у
певному вид≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥.
ќсобам, ¤к≥ завершили навчанн¤ в акредитованому вищому
профес≥йному училищ≥, центр≥ профес≥йно-техн≥чноњ осв≥ти, може
присвоюватись осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень молодшого
спец≥ал≥ста за в≥дпов≥дним напр¤мом (спец≥альн≥стю), з ¤кого також
зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка роб≥тник≥в високого р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ.
( „астину першу статт≥ 8 доповнено абзацом другим зг≥дно ≥з
«аконом N 1158-IV ( 1158-15 ) в≥д 11.09.2003 )
ќсоби, ¤к≥ мають базову загальну середню осв≥ту, можуть
одночасно навчатис¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою п≥дготовки
молодшого спец≥ал≥ста ≥ здобувати повну загальну середню осв≥ту.
2. Ѕакалавр - осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти
особи, ¤ка на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти здобула
базову вищу осв≥ту, фундаментальн≥ ≥ спец≥альн≥ ум≥нн¤ та знанн¤
щодо узагальненого об'Їкта прац≥ (д≥¤льност≥), достатн≥ дл¤
виконанн¤ завдань та обов'¤зк≥в (роб≥т) певного р≥вн¤ профес≥йноњ
д≥¤льност≥, що передбачен≥ дл¤ первинних посад у певному вид≥
економ≥чноњ д≥¤льност≥.
ѕ≥дготовка фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра
може зд≥йснюватис¤ на основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤
молодшого спец≥ал≥ста.
ќсоби, ¤к≥ в пер≥од навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною
програмою п≥дготовки бакалавра у вищих навчальних закладах
другого - четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ припинили подальше
навчанн¤, мають право за ≥ндив≥дуальною програмою здобути
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень молодшого спец≥ал≥ста за одн≥Їю ≥з
спец≥альностей, в≥дпов≥дних напр¤му п≥дготовки бакалавра, у тому
самому або ≥ншому акредитованому вищому навчальному заклад≥.
3. —пец≥ал≥ст - осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти
особи, ¤ка на основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра
здобула повну вищу осв≥ту, спец≥альн≥ ум≥нн¤ та знанн¤, достатн≥
дл¤ виконанн¤ завдань та обов'¤зк≥в (роб≥т) певного р≥вн¤
профес≥йноњ д≥¤льност≥, що передбачен≥ дл¤ первинних посад у
певному вид≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥.
4. ћаг≥стр - осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти
особи, ¤ка на основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра
здобула повну вищу осв≥ту, спец≥альн≥ ум≥нн¤ та знанн¤, достатн≥
дл¤ виконанн¤ профес≥йних завдань та обов'¤зк≥в (роб≥т)
≥нновац≥йного характеру певного р≥вн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥, що
передбачен≥ дл¤ первинних посад у певному вид≥ економ≥чноњ
д≥¤льност≥.
ѕ≥дготовка фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ маг≥стра
може зд≥йснюватис¤ на основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤
спец≥ал≥ста.
ќсоби, ¤к≥ в пер≥од навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною
програмою п≥дготовки маг≥стра припинили подальше навчанн¤, мають
право за ≥ндив≥дуальною програмою здобути осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний
р≥вень спец≥ал≥ста за такою ж або спор≥дненою спец≥альн≥стю у тому
самому або ≥ншому акредитованому вищому навчальному заклад≥.
5. ѕ≥дготовка фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в
спец≥ал≥ста та маг≥стра медичного та ветеринарно-медичного
спр¤мувань може зд≥йснюватис¤ на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ
осв≥ти.
—татт¤ 9. ƒокументи про вищу осв≥ту
1. ¬становлюютьс¤ так≥ види документ≥в, ¤к≥ засв≥дчують
здобутт¤ особою вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ за певними
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми:
диплом молодшого спец≥ал≥ста;
диплом бакалавра;
диплом спец≥ал≥ста;
диплом маг≥стра.
«разки документ≥в про вищу осв≥ту затверджуютьс¤ аб≥нетом
ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
¬ищий навчальний заклад, вище профес≥йне училище, центр
профес≥йно-техн≥чноњ осв≥ти мають право видавати документ про вищу
осв≥ту державного зразка т≥льки з акредитованого напр¤му
(спец≥альност≥). ( јбзац сьомий частини першоњ статт≥ 9 ≥з
зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 1158-IV ( 1158-15 ) в≥д
11.09.2003 )
ƒл¤ ос≥б, ¤к≥ навчалис¤ за кошти державного бюджету,
документи про вищу осв≥ту виготовл¤ютьс¤ та видаютьс¤ за рахунок
кошт≥в ƒержавного бюджету ”крањни.
( ”становити, що у 2004 роц≥ положенн¤ ≥ норми, передбачен≥
абзацом восьмим частини першоњ статт≥ 9 реал≥зуютьс¤ в розм≥рах ≥
пор¤дку, визначених аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, в межах видатк≥в,
врахованих у розрахунках до ƒержавного бюджету ”крањни та м≥сцевих
бюджет≥в на 2004 р≥к зг≥дно ≥з «аконом N 1344-IV ( 1344-15 ) в≥д
27.11.2003 )
2. ќсоби, в≥драхован≥ ≥з вищого навчального закладу до
завершенн¤ навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йними програмами, отримують
академ≥чн≥ дов≥дки встановленого спец≥ально уповноваженим
центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки
зразка.
—татт¤ 10. ѕ≥сл¤дипломна осв≥та
1. ѕ≥сл¤дипломна осв≥та - спец≥ал≥зоване вдосконаленн¤ осв≥ти
та профес≥йноњ п≥дготовки особи шл¤хом поглибленн¤, розширенн¤ ≥
оновленн¤ њњ профес≥йних знань, ум≥нь ≥ навичок або отриманн¤
≥ншоњ спец≥альност≥ на основ≥ здобутого ран≥ше
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ та практичного досв≥ду.
ѕ≥сл¤дипломна осв≥та створюЇ умови дл¤ безперервност≥ та
наступност≥ осв≥ти ≥ включаЇ:
переп≥дготовку - отриманн¤ ≥ншоњ спец≥альност≥ на основ≥
здобутого ран≥ше осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ та практичного
досв≥ду;
спец≥ал≥зац≥ю - набутт¤ особою здатностей виконувати окрем≥
завданн¤ та обов'¤зки, ¤к≥ мають особливост≥, в межах
спец≥альност≥;
розширенн¤ проф≥лю (п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ) - набутт¤ особою
здатностей виконувати додатков≥ завданн¤ та обов'¤зки в межах
спец≥альност≥;
стажуванн¤ - набутт¤ особою досв≥ду виконанн¤ завдань та
обов'¤зк≥в певноњ спец≥альност≥.
ќсоба, ¤ка пройшла переп≥дготовку ≥ усп≥шно пройшла державну
атестац≥ю, отримуЇ в≥дпов≥дний документ про вищу осв≥ту.
ќсоба, ¤ка усп≥шно пройшла стажуванн¤ або спец≥ал≥зац≥ю чи
розширила проф≥ль (п≥двищила квал≥ф≥кац≥ю), отримуЇ в≥дпов≥дний
документ про п≥сл¤дипломну осв≥ту.
«разки документ≥в про п≥сл¤дипломну осв≥ту затверджуютьс¤
спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у
галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
2. ѕ≥сл¤дипломна осв≥та зд≥йснюЇтьс¤ вищими навчальними
закладами п≥сл¤дипломноњ осв≥ти або структурними п≥дрозд≥лами
вищих навчальних заклад≥в в≥дпов≥дного р≥вн¤ акредитац≥њ, в тому
числ≥ на п≥дстав≥ укладених договор≥в.
–озд≥л III
—“јЌƒј–“» ¬»ўќѓ ќ—¬≤“»
—татт¤ 11. —истема стандарт≥в вищоњ осв≥ти
1. —истему стандарт≥в вищоњ осв≥ти складають державний
стандарт вищоњ осв≥ти, галузев≥ стандарти вищоњ осв≥ти та
стандарти вищоњ осв≥ти вищих навчальних заклад≥в.
—тандарти вищоњ осв≥ти Ї основою оц≥нки ¤кост≥ вищоњ осв≥ти
та профес≥йноњ п≥дготовки, а також ¤кост≥ осв≥тньоњ д≥¤льност≥
вищих навчальних заклад≥в незалежно в≥д њх тип≥в, р≥вн≥в
акредитац≥њ та форм навчанн¤.
2. ƒержавний стандарт вищоњ осв≥ти м≥стить складов≥:
перел≥к квал≥ф≥кац≥й за в≥дпов≥дними
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми;
перел≥к напр¤м≥в та спец≥альностей, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤
п≥дготовка фах≥вц≥в у вищих навчальних закладах за в≥дпов≥дними
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми;
вимоги до осв≥тн≥х р≥вн≥в вищоњ осв≥ти;
вимоги до осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в вищоњ осв≥ти.
3. √алузев≥ стандарти вищоњ осв≥ти м≥ст¤ть складов≥:
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики випускник≥в вищих
навчальних заклад≥в;
осв≥тньо-профес≥йн≥ програми п≥дготовки;
засоби д≥агностики ¤кост≥ вищоњ осв≥ти.
4. —тандарти вищоњ осв≥ти вищих навчальних заклад≥в м≥ст¤ть
складов≥:
перел≥к спец≥ал≥зац≥й за спец≥альност¤ми;
вар≥ативн≥ частини осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних характеристик
випускник≥в вищих навчальних заклад≥в;
вар≥ативн≥ частини осв≥тньо-профес≥йних програм п≥дготовки;
вар≥ативн≥ частини засоб≥в д≥агностики ¤кост≥ вищоњ осв≥ти;
навчальн≥ плани;
програми навчальних дисципл≥н.
5. ѕор¤док розробленн¤ стандарт≥в вищоњ осв≥ти та внесенн¤
зм≥н до них, а також зд≥йсненн¤ контролю за њх дотриманн¤м
визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
—татт¤ 12. ƒержавний стандарт вищоњ осв≥ти
1. ѕерел≥к квал≥ф≥кац≥й за в≥дпов≥дними
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми м≥стить перел≥к назв
квал≥ф≥кац≥й, ¤к≥ визначаютьс¤ через профес≥йн≥ назви роб≥т, що
мають виконувати фах≥вц≥ певного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤
на первинних посадах.
2. ѕерел≥к ( 1719-2006-п ) напр¤м≥в та спец≥альностей, за
¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в у вищих навчальних закладах
за в≥дпов≥дними осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми, м≥стить перел≥к
назв напр¤м≥в, що в≥дображають спор≥днений зм≥ст вищоњ осв≥ти ≥
профес≥йноњ п≥дготовки, та перел≥к назв спец≥альностей, що
в≥дображають неповторюван≥ узагальнен≥ об'Їкти д≥¤льност≥ або
виробнич≥ функц≥њ та предмети д≥¤льност≥.
3. ¬имоги до осв≥тн≥х р≥вн≥в вищоњ осв≥ти м≥ст¤ть вимоги до
р≥вн¤ сформованост≥ у особи соц≥альних ≥ громад¤нських ¤костей з
урахуванн¤м особливостей майбутньоњ профес≥йноњ д≥¤льност≥, а
також вимоги до формуванн¤ у нењ патр≥отизму до ”крањни та до
знанн¤ украњнськоњ мови.
4. ¬имоги до осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в вищоњ осв≥ти
м≥ст¤ть вимоги до профес≥йноњ п≥дготовки фах≥вц≥в з урахуванн¤м
сусп≥льного под≥лу прац≥.
5. ѕерел≥к квал≥ф≥кац≥й за в≥дпов≥дними
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми, вимоги до осв≥тн≥х та
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в вищоњ осв≥ти затверджуютьс¤
аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн¤м спец≥ально уповноваженого
центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки,
погодженим ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом
виконавчоњ влади у галуз≥ прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики.
ѕерел≥к напр¤м≥в та спец≥альностей, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤
п≥дготовка фах≥вц≥в у вищих навчальних закладах за в≥дпов≥дними
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми, затверджуЇтьс¤ аб≥нетом
ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн¤м спец≥ально уповноваженого
центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
—татт¤ 13. √алузев≥ стандарти вищоњ осв≥ти
1. ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йна характеристика випускника вищого
навчального закладу в≥дображаЇ ц≥л≥ вищоњ осв≥ти та профес≥йноњ
п≥дготовки, визначаЇ м≥сце фах≥вц¤ в структур≥ галузей економ≥ки
держави ≥ вимоги до його компетентност≥, ≥нших соц≥ально важливих
¤костей, систему виробничих функц≥й ≥ типових завдань д≥¤льност≥ й
ум≥нь дл¤ њх реал≥зац≥њ.
ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики випускник≥в вищих
навчальних заклад≥в затверджуютьс¤ спец≥ально уповноваженим
центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки за
погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом
виконавчоњ влади у галуз≥ прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики.
2. ќсв≥тньо-профес≥йна програма п≥дготовки визначаЇ
нормативний терм≥н та нормативну частину зм≥сту навчанн¤ за певним
напр¤мом або спец≥альн≥стю в≥дпов≥дного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного
р≥вн¤, встановлюЇ вимоги до зм≥сту, обс¤гу та р≥вн¤ осв≥ти й
профес≥йноњ п≥дготовки фах≥вц¤.
ќсв≥тньо-профес≥йн≥ програми п≥дготовки затверджуютьс¤
спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у
галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
Ќормативний терм≥н навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою
п≥дготовки встановлюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до визначеного р≥вн¤
профес≥йноњ д≥¤льност≥.
Ќормативний терм≥н навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою
п≥дготовки молодшого спец≥ал≥ста дл¤ ос≥б, ¤к≥ мають повну
загальну середню осв≥ту та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень
квал≥ф≥кованого роб≥тника за спор≥дненою профес≥Їю, зменшуЇтьс¤ на
один р≥к.
Ќормативний терм≥н навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою
п≥дготовки бакалавра дл¤ ос≥б, ¤к≥ мають осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний
р≥вень молодшого спец≥ал≥ста за в≥дпов≥дною до напр¤му п≥дготовки
бакалавра спец≥альн≥стю, може зменшуватис¤ до двох рок≥в.
Ќормативний терм≥н навчанн¤ за осв≥тньо-профес≥йною програмою
п≥дготовки маг≥стра дл¤ ос≥б, ¤к≥ мають осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний
р≥вень спец≥ал≥ста за в≥дпов≥дною спец≥альн≥стю, не може
перевищувати одного року.
Ќормативний терм≥н навчанн¤ фах≥вц≥в осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних
р≥вн≥в спец≥ал≥ста та маг≥стра медичного та ветеринарно-медичного
спр¤мувань визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дним центральним органом виконавчоњ
влади, ¤кий маЇ у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади,
за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом
виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
якщо вищий навчальний заклад маЇ в≥дпов≥дн≥ угоди з
навчальними закладами ≥ноземних держав, що передбачають
взаЇмовизнанн¤ документ≥в про вищу осв≥ту за умови ≥нших терм≥н≥в
навчанн¤, так≥ терм≥ни можуть бути встановлен≥ в≥дпов≥дним
центральним органом виконавчоњ влади, ¤кий маЇ у своЇму
п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, за погодженн¤м ≥з
спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у
галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
3. «асоби д≥агностики ¤кост≥ вищоњ осв≥ти визначають
стандартизован≥ методики, ¤к≥ призначен≥ дл¤ к≥льк≥сного та
¤к≥сного оц≥нюванн¤ дос¤гнутого особою р≥вн¤ сформованост≥ знань,
ум≥нь ≥ навичок, профес≥йних, св≥тогл¤дних та громад¤нських
¤костей.
«асоби д≥агностики ¤кост≥ вищоњ осв≥ти використовуютьс¤ дл¤
встановленн¤ в≥дпов≥дност≥ р≥вн¤ ¤кост≥ вищоњ осв≥ти вимогам
стандарт≥в вищоњ осв≥ти ≥ затверджуютьс¤ спец≥ально уповноваженим
центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
—татт¤ 14. —тандарти вищоњ осв≥ти вищих навчальних заклад≥в
1. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади визначають спец≥ал≥зац≥њ за
спец≥альност¤ми, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в молодшого спец≥ал≥ста, спец≥ал≥ста
та маг≥стра. Ќазви спец≥ал≥зац≥й за спец≥альност¤ми в≥дображають
в≥дм≥нност≥ у засобах, умовах та продуктах д≥¤льност≥ в межах
спец≥альност≥.
2. ¬ар≥ативн≥ частини осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних характеристик
випускник≥в вищих навчальних заклад≥в, осв≥тньо-профес≥йних
програм п≥дготовки та засоб≥в д≥агностики ¤кост≥ вищоњ осв≥ти
забезпечують п≥дготовку фах≥вц≥в за спец≥ал≥зац≥¤ми за
спец≥альност¤ми з урахуванн¤м особливостей сусп≥льного под≥лу
прац≥ в ”крањн≥ та моб≥льност≥ системи осв≥ти щодо задоволенн¤
вимог ринку прац≥.
«м≥ст вар≥ативних частин осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних
характеристик випускник≥в вищих навчальних заклад≥в,
осв≥тньо-профес≥йних програм п≥дготовки, засоб≥в д≥агностики
¤кост≥ вищоњ осв≥ти, навчальних план≥в, програм навчальних
дисципл≥н визначаЇтьс¤ вищим навчальним закладом у межах структури
та форми, встановлених спец≥ально уповноваженим центральним
органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
3. Ќавчальн≥ плани визначають граф≥к навчального процесу,
перел≥к, посл≥довн≥сть та час вивченн¤ навчальних дисципл≥н, форми
навчальних зан¤ть та терм≥ни њх проведенн¤, а також форми
проведенн¤ п≥дсумкового контролю.
4. ѕрограми навчальних дисципл≥н визначають њх ≥нформац≥йний
обс¤г, р≥вень сформованост≥ вм≥нь та знань, перел≥к рекомендованих
п≥дручник≥в, ≥нших методичних та дидактичних матер≥ал≥в, критер≥њ
усп≥шност≥ навчанн¤ та засоби д≥агностики усп≥шност≥ навчанн¤.
5. Ќавчальн≥ плани та програми навчальних дисципл≥н
розробл¤ютьс¤ вищим навчальним закладом в≥дпов≥дно до
осв≥тньо-профес≥йних програм п≥дготовки ≥ затверджуютьс¤
кер≥вником вищого навчального закладу.
—татт¤ 15. Ќауково-методичне забезпеченн¤ вищоњ осв≥ти
Ќауково-методичне забезпеченн¤ вищоњ осв≥ти зд≥йснюЇтьс¤
спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у
галуз≥ осв≥ти ≥ науки, ≥ншими центральними органами виконавчоњ
влади, що мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади,
науково-методичними установами та вищими навчальними закладами.
Ќауково-методичне забезпеченн¤ вищоњ осв≥ти включаЇ
п≥дготовку навчальноњ ≥ науковоњ л≥тератури та забезпеченн¤ нею
вищих навчальних заклад≥в. ѕ≥дготовка та забезпеченн¤ вищих
навчальних заклад≥в навчально-методичною документац≥Їю повинна
в≥дпов≥дати зм≥сту навчанн¤, визначеному стандартами вищоњ осв≥ти.
–озд≥л IV
”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя ” √јЋ”«≤ ¬»ўќѓ ќ—¬≤“»
—татт¤ 16. —истема вищоњ осв≥ти
—истему вищоњ осв≥ти складають:
вищ≥ навчальн≥ заклади вс≥х форм власност≥;
≥нш≥ юридичн≥ особи, що надають осв≥тн≥ послуги у галуз≥
вищоњ осв≥ти;
органи, ¤к≥ зд≥йснюють управл≥нн¤ у галуз≥ вищоњ осв≥ти.
—татт¤ 17. ”правл≥нн¤ у галуз≥ вищоњ осв≥ти
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни через систему орган≥в виконавчоњ
влади:
зд≥йснюЇ державну пол≥тику у галуз≥ вищоњ осв≥ти;
орган≥зуЇ розробленн¤ та зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дних
загальнодержавних та ≥нших програм;
у межах своњх повноважень видаЇ нормативно-правов≥ акти з
питань вищоњ осв≥ти;
забезпечуЇ контроль за виконанн¤м законодавства про вищу
осв≥ту.
”правл≥нн¤ у галуз≥ вищоњ осв≥ти у межах њх компетенц≥њ
зд≥йснюЇтьс¤:
спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади
у галуз≥ осв≥ти ≥ науки;
≥ншими центральними органами виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у
своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади;
¬ищою атестац≥йною ком≥с≥Їю ”крањни;
органами влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим;
органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
власниками вищих навчальних заклад≥в;
органами громадського самовр¤дуванн¤.
—татт¤ 18. ѕовноваженн¤ спец≥ально уповноваженого
центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥
осв≥ти ≥ науки, ≥нших центральних орган≥в
виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму
п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади
1. —пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ
влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки:
зд≥йснюЇ анал≥тично-прогностичну д≥¤льн≥сть у галуз≥ вищоњ
осв≥ти, визначаЇ тенденц≥њ њњ розвитку, вплив демограф≥чноњ,
етн≥чноњ, соц≥ально-економ≥чноњ ситуац≥њ, ≥нфраструктури
виробничоњ та невиробничоњ сфер, ринку прац≥ на стан вищоњ осв≥ти,
формуЇ напр¤ми взаЇмод≥њ з ≥ншими ланками осв≥ти, стратег≥чн≥
напр¤ми розвитку вищоњ осв≥ти в≥дпов≥дно до науково-техн≥чного
прогресу та ≥нших фактор≥в, узагальнюЇ св≥товий ≥ в≥тчизн¤ний
досв≥д розвитку вищоњ осв≥ти;
бере участь у формуванн≥ державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ
осв≥ти, науки, профес≥йноњ п≥дготовки кадр≥в;
розробл¤Ї програми розвитку вищоњ осв≥ти, стандарти вищоњ
осв≥ти;
визначаЇ нормативи матер≥ально-техн≥чного, ф≥нансового
забезпеченн¤ вищих навчальних заклад≥в;
зд≥йснюЇ навчально-методичне кер≥вництво, контроль за
дотриманн¤м вимог стандарт≥в вищоњ осв≥ти, державне ≥нспектуванн¤;
зд≥йснюЇ м≥жнародне сп≥вроб≥тництво з питань, що належать до
його компетенц≥њ;
зд≥йснюЇ л≥цензуванн¤ та акредитац≥ю вищих навчальних
заклад≥в незалежно в≥д форм власност≥ та п≥дпор¤дкуванн¤, видаЇ њм
л≥ценз≥њ, сертиф≥кати;
зд≥йснюЇ встановленн¤ в≥дпов≥дност≥ документ≥в про вищу
осв≥ту та вчен≥ званн¤;
формуЇ ≥ розм≥щуЇ державне замовленн¤ на п≥дготовку фах≥вц≥в
з вищою осв≥тою;
спри¤Ї працевлаштуванню випускник≥в вищих навчальних
заклад≥в;
затверджуЇ умови прийому на навчанн¤ до вищих навчальних
заклад≥в;
затверджуЇ статути п≥дпор¤дкованих йому вищих навчальних
заклад≥в та вищих навчальних заклад≥в приватноњ форми власност≥;
погоджуЇ статути вищих навчальних заклад≥в державноњ форми
власност≥, п≥дпор¤дкованих ≥ншим центральним органам виконавчоњ
влади, вищих навчальних заклад≥в, що перебувають у власност≥
јвтономноњ –еспубл≥ки рим, та вищих навчальних заклад≥в
комунальноњ форми власност≥;
орган≥зовуЇ вибори, затверджуЇ та зв≥льн¤Ї з посад кер≥вник≥в
п≥дпор¤дкованих йому вищих навчальних заклад≥в;
погоджуЇ затвердженн¤ на посаду кер≥вник≥в вищих навчальних
заклад≥в комунальноњ ≥ приватноњ форм власност≥;
орган≥зовуЇ атестац≥ю педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних
прац≥вник≥в щодо присвоЇнн¤ њм квал≥ф≥кац≥йних категор≥й,
педагог≥чних та вчених звань;
разом з ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади, ¤к≥
мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, органами
влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцевими органами виконавчоњ
влади та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤к≥ мають у своЇму
п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади комунальноњ форми
власност≥, забезпечуЇ реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ
осв≥ти ≥ зд≥йснюЇ контроль за вт≥ленн¤м державноњ пол≥тики у
галуз≥ вищоњ осв≥ти, дотриманн¤м нормативно-правових акт≥в про
вищу осв≥ту в ус≥х вищих навчальних закладах незалежно в≥д форми
власност≥ ≥ п≥дпор¤дкуванн¤;
зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законом.
2. ≤нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у
своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, сп≥льно ≥з
спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у
галуз≥ осв≥ти ≥ науки:
беруть участь у зд≥йсненн≥ державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ
осв≥ти, науки, профес≥йноњ п≥дготовки кадр≥в;
беруть участь у зд≥йсненн≥ л≥цензуванн¤ та акредитац≥њ вищих
навчальних заклад≥в;
спри¤ють працевлаштуванню випускник≥в п≥дпор¤дкованих њм
вищих навчальних заклад≥в;
зд≥йснюють контрольн≥ функц≥њ за дотриманн¤м вимог щодо
¤кост≥ вищоњ осв≥ти;
орган≥зовують вибори, затверджують та зв≥льн¤ють з посади
кер≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в;
затверджують за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим
центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки
статути п≥дпор¤дкованих њм вищих навчальних заклад≥в;
зд≥йснюють ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законом.
3. јкти спец≥ально уповноваженого центрального органу
виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки, прийн¤т≥ у межах його
повноважень, Ї обов'¤зковими дл¤ ≥нших центральних орган≥в
виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥
навчальн≥ заклади, орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим,
м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади та орган≥в м≥сцевого
самовр¤дуванн¤, вищих навчальних заклад≥в незалежно в≥д форм
власност≥.
—татт¤ 19. ѕовноваженн¤ ¬ищоњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ ”крањни
1. ¬ища атестац≥йна ком≥с≥¤ ”крањни забезпечуЇ виконанн¤
державних вимог при атестац≥њ наукових ≥ науково-педагог≥чних
кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ.
¬ища атестац≥йна ком≥с≥¤ ”крањни:
формуЇ мережу спец≥ал≥зованих вчених рад та контролюЇ њх
д≥¤льн≥сть;
формуЇ нормативн≥ та методичн≥ засади д≥¤льност≥
спец≥ал≥зованих вчених рад;
розробл¤Ї ≥ затверджуЇ вимоги до р≥вн¤ науковоњ квал≥ф≥кац≥њ
здобувач≥в наукових ступен≥в, вченого званн¤ старшого наукового
сп≥вроб≥тника та встановлюЇ критер≥њ атестац≥њ наукових кадр≥в
вищоњ квал≥ф≥кац≥њ;
забезпечуЇ Їдн≥сть вимог до р≥вн¤ науковоњ квал≥ф≥кац≥њ ос≥б,
¤к≥ здобувають науковий ступ≥нь кандидата або доктора наук ≥ вчене
званн¤ старшого наукового сп≥вроб≥тника;
формуЇ мережу експертних рад;
проводить експертизу дисертац≥й дл¤ здобутт¤ наукових
ступен≥в та атестац≥йних справ дл¤ присвоЇнн¤ вченого званн¤
старшого наукового сп≥вроб≥тника;
затверджуЇ р≥шенн¤ спец≥ал≥зованих вчених рад про присудженн¤
наукових ступен≥в ≥ р≥шенн¤ вчених (наукових, науково-техн≥чних,
техн≥чних) рад про присвоЇнн¤ вченого званн¤ старшого наукового
сп≥вроб≥тника, а також скасовуЇ њх у раз≥ невиконанн¤ державних
вимог при атестац≥њ наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в вищоњ
квал≥ф≥кац≥њ;
вир≥шуЇ в установленому пор¤дку питанн¤ переатестац≥њ
наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ,
позбавленн¤ наукових ступен≥в ≥ вченого званн¤ старшого наукового
сп≥вроб≥тника, оформленн¤ й видач≥ диплом≥в ≥ атестат≥в, а також
розгл¤даЇ апел¤ц≥њ;
присвоюЇ вчене званн¤ старшого наукового сп≥вроб≥тника;
зд≥йснюЇ сп≥вроб≥тництво з державними органами ≥нших крањн з
питань, що належать до компетенц≥њ ¬ищоњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ
”крањни;
вир≥шуЇ в установленому пор¤дку питанн¤ взаЇмовизнанн¤
документ≥в про присудженн¤ наукових ступен≥в та присвоЇнн¤ вченого
званн¤ старшого наукового сп≥вроб≥тника;
зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законом.
2. јкти ¬ищоњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ ”крањни, прийн¤т≥ в межах
њњ повноважень, Ї обов'¤зковими дл¤ м≥н≥стерств, ≥нших центральних
орган≥в виконавчоњ влади, установ, в систем≥ ¤ких створено
спец≥ал≥зован≥ вчен≥ ради по присудженню наукових ступен≥в
кандидата ≥ доктора наук та д≥ють вчен≥ (науков≥,
науково-техн≥чн≥, техн≥чн≥) ради, що приймають р≥шенн¤ про
присвоЇнн¤ вченого званн¤ старшого наукового сп≥вроб≥тника.
—татт¤ 20. ѕовноваженн¤ орган≥в влади јвтономноњ
–еспубл≥ки рим та орган≥в м≥сцевого
самовр¤дуванн¤, ¤к≥ мають у своЇму
п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади
ќргани влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, органи м≥сцевого
самовр¤дуванн¤, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥
заклади, в межах своЇњ компетенц≥њ:
забезпечують виконанн¤ державних програм у галуз≥ вищоњ
осв≥ти;
вивчають потребу у фах≥вц¤х на м≥сц¤х ≥ внос¤ть спец≥ально
уповноваженим центральним органам виконавчоњ влади у галуз≥ прац≥
та соц≥альноњ пол≥тики, економ≥ки, осв≥ти ≥ науки та ≥ншим
центральним органам виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму
п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, пропозиц≥њ щодо обс¤г≥в
державного замовленн¤ на п≥дготовку, переп≥дготовку та п≥двищенн¤
квал≥ф≥кац≥њ фах≥вц≥в;
подають до спец≥ально уповноваженого центрального органу
виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки пропозиц≥њ щодо
формуванн¤ мереж≥ вищих навчальних заклад≥в;
затверджують за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим
центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки
статути п≥дпор¤дкованих њм вищих навчальних заклад≥в;
спри¤ють працевлаштуванню випускник≥в п≥дпор¤дкованих њм
вищих навчальних заклад≥в, њх соц≥альному захисту;
залучають у пор¤дку, передбаченому законом, п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ (за њх згодою) до вир≥шенн¤ проблем розвитку
вищоњ осв≥ти.
—татт¤ 21. ѕовноваженн¤ власника (власник≥в) вищого
навчального закладу
1. ѕовноваженн¤ власника (власник≥в) щодо управл≥нн¤ вищим
навчальним закладом визначаютьс¤ в межах закон≥в статутом вищого
навчального закладу. ¬ласник (власники) вищого навчального
закладу:
розробл¤Ї статут вищого навчального закладу;
орган≥зовуЇ л≥цензуванн¤ вищого навчального закладу;
призначаЇ кер≥вника вищого навчального закладу на умовах
контракту в≥дпов≥дно до цього «акону;
зд≥йснюЇ контроль за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю
вищого навчального закладу;
зд≥йснюЇ контроль за дотриманн¤м умов, передбачених р≥шенн¤м
про заснуванн¤ вищого навчального закладу;
приймаЇ р≥шенн¤ про реорган≥зац≥ю або л≥кв≥дац≥ю вищого
навчального закладу;
зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законом.
2. ¬ласник (власники) зд≥йснюЇ (зд≥йснюють) права,
передбачен≥ частиною першою ц≥Їњ статт≥, щодо управл≥нн¤ вищим
навчальним закладом безпосередньо або через уповноважений ним
орган (особу).
¬ласник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа)
може делегувати своњ повноваженн¤ кер≥вников≥ або вищому
колег≥альному органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого
навчального закладу.
–озд≥л V
¬»ў≤ Ќј¬„јЋ№Ќ≤ «ј Ћјƒ»
—татт¤ 22. ћета ≥ головн≥ завданн¤ д≥¤льност≥ вищого
навчального закладу
1. ќсновною метою д≥¤льност≥ вищого навчального закладу Ї
забезпеченн¤ умов, необх≥дних дл¤ отриманн¤ особою вищоњ осв≥ти,
п≥дготовка фах≥вц≥в дл¤ потреб ”крањни.
2. √оловними завданн¤ми вищого навчального закладу Ї:
зд≥йсненн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ певного напр¤му, ¤ка
забезпечуЇ п≥дготовку фах≥вц≥в в≥дпов≥дних
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в ≥ в≥дпов≥даЇ стандартам вищоњ
осв≥ти;
зд≥йсненн¤ науковоњ ≥ науково-техн≥чноњ (дл¤ вищих навчальних
заклад≥в третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ), творчоњ,
мистецькоњ, культурно-виховноњ, спортивноњ та оздоровчоњ
д≥¤льност≥;
забезпеченн¤ виконанн¤ державного замовленн¤ та угод на
п≥дготовку фах≥вц≥в з вищою осв≥тою;
зд≥йсненн¤ п≥дготовки наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в
та њх атестац≥¤ в акредитованих вищих навчальних закладах третього
та четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ;
вивченн¤ попиту на окрем≥ спец≥альност≥ на ринку прац≥ ≥
спри¤нн¤ працевлаштуванню випускник≥в;
забезпеченн¤ культурного ≥ духовного розвитку особистост≥,
вихованн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, в дус≥
украњнського патр≥отизму ≥ поваги до онституц≥њ ”крањни
( 254к/96-¬– );
п≥двищенн¤ осв≥тньо-культурного р≥вн¤ громад¤н.
—татт¤ 23. ѕравовий статус вищого навчального закладу
1. ¬ищий навчальний заклад Ї юридичною особою, маЇ
в≥докремлене майно, може в≥д свого ≥мен≥ набувати майнових ≥
особистих немайнових прав ≥ мати обов'¤зки, бути позивачем ≥
в≥дпов≥дачем у суд≥.
2. ¬ищий навчальний заклад зг≥дно ≥з законом може виступати
засновником (сп≥взасновником) ≥нших юридичних ос≥б, що зд≥йснюють
свою д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до напр¤м≥в
навчально-науково-виробничоњ д≥¤льност≥ вищого навчального
закладу.
3. јкредитован≥ вищ≥ навчальн≥ заклади у встановленому
пор¤дку можуть створювати навчальн≥ та навчально-науково-виробнич≥
комплекси, ¤к≥ Ї добров≥льними об'Їднанн¤ми. ¬с≥ учасники
комплексу збер≥гають статус юридичних ос≥б.
4. ” вищих навчальних закладах державноњ ≥ комунальноњ форм
власност≥ к≥льк≥сть студент≥в, прийн¤тих на перший курс на
навчанн¤ за державним замовленн¤м, повинна становити не менше н≥ж
51 в≥дсоток в≥д загальноњ к≥лькост≥ студент≥в, прийн¤тих на
навчанн¤ на перший курс.
—татт¤ 24. –≥вн≥ акредитац≥њ вищих навчальних заклад≥в
¬становлюютьс¤ так≥ р≥вн≥ акредитац≥њ вищих навчальних
заклад≥в:
вищий навчальний заклад першого р≥вн¤ акредитац≥њ - вищий
навчальний заклад, у ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в за
спец≥альност¤ми осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ молодшого
спец≥ал≥ста;
вищий навчальний заклад другого р≥вн¤ акредитац≥њ - вищий
навчальний заклад, у ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в за
спец≥альност¤ми осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ молодшого
спец≥ал≥ста та за напр¤мами п≥дготовки осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного
р≥вн¤ бакалавра;
вищий навчальний заклад третього р≥вн¤ акредитац≥њ - вищий
навчальний заклад, у ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в за
напр¤мами осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра,
спец≥альност¤ми осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ спец≥ал≥ста, а
також за окремими спец≥альност¤ми осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤
маг≥стра;
вищий навчальний заклад четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ - вищий
навчальний заклад, у ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в за
напр¤мами осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра,
спец≥альност¤ми осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в спец≥ал≥ста,
маг≥стра.
—татт¤ 25. “ипи вищих навчальних заклад≥в
¬≥дпов≥дно до ≥снуючих напр¤м≥в осв≥тньоњ д≥¤льност≥ в
”крањн≥ д≥ють вищ≥ навчальн≥ заклади таких тип≥в:
1) ун≥верситет - багатопроф≥льний вищий навчальний заклад
четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ, ¤кий провадить осв≥тню д≥¤льн≥сть,
пов'¤зану ≥з здобутт¤м певноњ вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ
широкого спектра природничих, гуман≥тарних, техн≥чних, економ≥чних
та ≥нших напр¤м≥в науки, техн≥ки, культури ≥ мистецтв, проводить
фундаментальн≥ та прикладн≥ науков≥ досл≥дженн¤, Ї пров≥дним
науково-методичним центром, маЇ розвинуту ≥нфраструктуру
навчальних, наукових ≥ науково-виробничих п≥дрозд≥л≥в, в≥дпов≥дний
р≥вень кадрового ≥ матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤, спри¤Ї
поширенню наукових знань та зд≥йснюЇ культурно-просв≥тницьку
д≥¤льн≥сть.
ћожуть створюватис¤ класичн≥ та проф≥льн≥ (техн≥чн≥,
технолог≥чн≥, економ≥чн≥, педагог≥чн≥, медичн≥, аграрн≥,
мистецьк≥, культуролог≥чн≥ тощо) ун≥верситети;
2) академ≥¤ - вищий навчальний заклад четвертого р≥вн¤
акредитац≥њ, ¤кий провадить осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з
здобутт¤м певноњ вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ у певн≥й галуз≥
науки, виробництва, осв≥ти, культури ≥ мистецтва, проводить
фундаментальн≥ та прикладн≥ науков≥ досл≥дженн¤, Ї пров≥дним
науково-методичним центром у сфер≥ своЇњ д≥¤льност≥ ≥ маЇ
в≥дпов≥дний р≥вень кадрового та матер≥ально-техн≥чного
забезпеченн¤;
3) ≥нститут - вищий навчальний заклад третього або четвертого
р≥вн¤ акредитац≥њ або структурний п≥дрозд≥л ун≥верситету,
академ≥њ, ¤кий провадить осв≥тню д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з
здобутт¤м певноњ вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ у певн≥й галуз≥
науки, виробництва, осв≥ти, культури ≥ мистецтва, проводить
наукову, науково-методичну та науково-виробничу д≥¤льн≥сть ≥ маЇ
в≥дпов≥дний р≥вень кадрового та матер≥ально-техн≥чного
забезпеченн¤;
4) консерватор≥¤ (музична академ≥¤) - вищий навчальний заклад
третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ, ¤кий провадить осв≥тню
д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м певноњ вищоњ осв≥ти та
квал≥ф≥кац≥њ у галуз≥ культури ≥ мистецтва - музичних виконавц≥в,
композитор≥в, музикознавц≥в, викладач≥в музичних дисципл≥н,
проводить науков≥ досл≥дженн¤, Ї пров≥дним центром у сфер≥ своЇњ
д≥¤льност≥ ≥ маЇ в≥дпов≥дний р≥вень кадрового та
матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤;
5) коледж - вищий навчальний заклад другого р≥вн¤ акредитац≥њ
або структурний п≥дрозд≥л вищого навчального закладу третього або
четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ, ¤кий провадить осв≥тню д≥¤льн≥сть,
пов'¤зану ≥з здобутт¤м певноњ вищоњ осв≥ти та квал≥ф≥кац≥њ у
спор≥днених напр¤мах п≥дготовки (¤кщо Ї структурним п≥дрозд≥лом
вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤
акредитац≥њ або входить до навчального чи
навчально-науково-виробничого комплексу) або за к≥лькома
спор≥дненими спец≥альност¤ми ≥ маЇ в≥дпов≥дний р≥вень кадрового та
матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤;
6) техн≥кум (училище) - вищий навчальний заклад першого р≥вн¤
акредитац≥њ або структурний п≥дрозд≥л вищого навчального закладу
третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ, ¤кий провадить осв≥тню
д≥¤льн≥сть, пов'¤зану ≥з здобутт¤м певноњ вищоњ осв≥ти та
квал≥ф≥кац≥њ за к≥лькома спор≥дненими спец≥альност¤ми, ≥ маЇ
в≥дпов≥дний р≥вень кадрового та матер≥ально-техн≥чного
забезпеченн¤.
—татт¤ 26. Ќац≥ональний вищий навчальний заклад
ƒержавному вищому навчальному закладу четвертого р≥вн¤
акредитац≥њ в≥дпов≥дно до законодавства може бути надано статус
нац≥онального.
Ќац≥ональному вищому навчальному закладу за р≥шенн¤м аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни може бути надано повноваженн¤:
укладати державн≥ контракти з виконавц¤ми державного
замовленн¤ дл¤ потреб вищого навчального закладу;
приймати р≥шенн¤ про створенн¤, реорган≥зац≥ю, л≥кв≥дац≥ю
п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, структурних п≥дрозд≥л≥в вищого
навчального закладу;
вносити пропозиц≥њ щодо передач≥ об'Їкт≥в вищого навчального
закладу до сфери управл≥нн¤ ≥нших орган≥в, уповноважених управл¤ти
державним майном, у комунальну власн≥сть та передач≥ об'Їкт≥в
комунальноњ власност≥ у державну власн≥сть ≥ в≥днесенн¤ њх до
майна вищого навчального закладу;
виступати орендодавцем нерухомого майна, що належить вищому
навчальному закладу;
встановлювати ≥ присвоювати вчен≥ званн¤ доцента чи професора
вищого навчального закладу;
визначати та встановлювати власн≥ форми морального та
матер≥ального заохоченн¤ прац≥вник≥в вищого навчального закладу.
” своњй д≥¤льност≥ нац≥ональний вищий навчальний заклад
керуЇтьс¤ цим «аконом.
—татт¤ 27. —творенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ вищого
навчального закладу
1. —творенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ вищого навчального
закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ державноњ форми
власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
—творенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ вищих навчальних
заклад≥в першого ≥ другого р≥вн≥в акредитац≥њ державноњ форми
власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним
органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки та ≥ншими
центральними органами виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму
п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади.
—творенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ вищих навчальних
заклад≥в, що перебувають у власност≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим,
зд≥йснюЇтьс¤ органами влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим.
—творенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ вищих навчальних
заклад≥в комунальноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ органами
м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
—творенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ вищих навчальних
заклад≥в приватноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ њх власником
(власниками).
2. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ
в≥дпов≥дно до законодавства ≥ноземних держав та за згодою
спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у
галуз≥ осв≥ти ≥ науки можуть створювати за кордоном своњ
структурн≥ п≥дрозд≥ли.
¬ищ≥ навчальн≥ заклади ≥ноземних держав можуть з дозволу
спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у
галуз≥ осв≥ти ≥ науки створювати своњ структурн≥ п≥дрозд≥ли на
територ≥њ ”крањни.
—творенн¤ в ”крањн≥ вищих навчальних заклад≥в за участю
≥ноземних ф≥зичних та юридичних ос≥б зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до
м≥жнародних угод, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною
–адою ”крањни.
3. ћережа вищих навчальних заклад≥в державноњ ≥ комунальноњ
форм власност≥ визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥дпов≥дно
до соц≥ально-економ≥чних та культурно-осв≥тн≥х потреб у них.
4. ¬ищий навчальний заклад д≥Ї на п≥дстав≥ власного статуту.
—татут вищого навчального закладу маЇ м≥стити:
повну назву, юридичну адресу, дату прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про
створенн¤;
права та обов'¤зки власника (власник≥в);
обс¤г цив≥льноњ правоздатност≥ вищого навчального закладу;
обс¤г основних засоб≥в (розм≥р статутного фонду), наданих
власником (власниками);
пор¤док утворенн¤, д≥¤льност≥ та повноваженн¤ орган≥в
управл≥нн¤ вищим навчальним закладом, права та обов'¤зки
кер≥вника;
пор¤док обранн¤ представник≥в до орган≥в громадського
самовр¤дуванн¤;
джерела надходженн¤ та пор¤док використанн¤ кошт≥в та ≥ншого
майна вищого навчального закладу;
пор¤док зв≥тност≥, контролю за зд≥йсненн¤м
ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥;
концепц≥ю осв≥тньоњ д≥¤льност≥;
пор¤док внесенн¤ зм≥н до статуту вищого навчального закладу;
пор¤док реорган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ вищого навчального
закладу.
—татт¤ 28. Ћ≥цензуванн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥, акредитац≥¤
напр¤м≥в, спец≥альностей та вищих навчальних
заклад≥в
1. ќсв≥тн¤ д≥¤льн≥сть на територ≥њ ”крањни зд≥йснюЇтьс¤
вищими навчальними закладами на п≥дстав≥ л≥ценз≥й, ¤к≥ видаютьс¤ у
пор¤дку, встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
” л≥ценз≥¤х на осв≥тню д≥¤льн≥сть зазначаютьс¤ назва напр¤му,
спец≥альност≥, осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень та обс¤ги
п≥дготовки, терм≥н д≥њ л≥ценз≥њ, а також юридична адреса вищого
навчального закладу, його в≥докремлен≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли
(ф≥л≥њ) та њх юридичн≥ адреси.
Ћ≥цензуванн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ вищих навчальних заклад≥в
зд≥йснюЇтьс¤ перед початком п≥дготовки фах≥вц≥в за напр¤мом,
спец≥альн≥стю спец≥ально уповноваженим центральним органом
виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки шл¤хом проведенн¤
л≥ценз≥йноњ експертизи.
—пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у
галуз≥ осв≥ти ≥ науки на п≥дстав≥ за¤ви вищого навчального закладу
про проведенн¤ л≥ценз≥йноњ експертизи у двом≥с¤чний терм≥н приймаЇ
р≥шенн¤ про видачу л≥ценз≥њ або про в≥дмову у њњ видач≥.
ќбов'¤зковою умовою видач≥ л≥ценз≥њ вищим навчальним закладам
Ї на¤вн≥сть у них необх≥дноњ матер≥ально-техн≥чноњ,
науково-методичноњ та ≥нформац≥йноњ бази, б≥бл≥отеки,
науково-педагог≥чних кадр≥в за нормативами, що встановлюютьс¤
спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у
галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
¬ищому навчальному закладу, що усп≥шно пройшов л≥ценз≥йну
експертизу, видаЇтьс¤ л≥ценз≥¤ на осв≥тню д≥¤льн≥сть, ¤к правило,
на терм≥н завершенн¤ циклу п≥дготовки фах≥вц≥в за напр¤мом,
спец≥альн≥стю, але не менше н≥ж на три роки. ѕродовженн¤ терм≥ну
д≥њ л≥ценз≥њ зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому дл¤ њњ
одержанн¤. « дн¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю вищого
навчального закладу видана л≥ценз≥¤ втрачаЇ чинн≥сть.
¬ищ≥ навчальн≥ заклади, що мають л≥ценз≥њ, внос¤тьс¤
спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у
галуз≥ осв≥ти ≥ науки до ƒержавного реЇстру вищих навчальних
заклад≥в.
2. «а результатами акредитац≥њ напр¤м≥в, спец≥альностей та
вищих навчальних заклад≥в видаютьс¤ сертиф≥кати у пор¤дку,
встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
” сертиф≥кат≥ про акредитац≥ю напр¤му або спец≥альност≥ (або
у додатку до нього) зазначаютьс¤ назва напр¤му або спец≥альност≥,
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень та обс¤ги п≥дготовки, терм≥н д≥њ
сертиф≥ката, а також юридична адреса вищого навчального закладу,
його в≥докремлен≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли (ф≥л≥њ) та њх юридичн≥
адреси.
” сертиф≥кат≥ про акредитац≥ю вищого навчального закладу (або
в додатку до нього) зазначаютьс¤ назва вищого навчального закладу,
р≥вень акредитац≥њ та терм≥н д≥њ сертиф≥ката, а також юридична
адреса вищого навчального закладу, його в≥докремлен≥ структурн≥
п≥дрозд≥ли (ф≥л≥њ) та њх юридичн≥ адреси.
јкредитац≥¤ напр¤му, спец≥альност≥ та вищого навчального
закладу зд≥йснюЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом
виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки шл¤хом проведенн¤
акредитац≥йноњ експертизи.
—пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у
галуз≥ осв≥ти ≥ науки на п≥дстав≥ за¤ви вищого навчального закладу
про проведенн¤ акредитац≥йноњ експертизи приймаЇ р≥шенн¤ про
видачу сертиф≥ката про акредитац≥ю напр¤му, спец≥альност≥ та
вищого навчального закладу чи про в≥дмову у його видач≥.
¬ищ≥ навчальн≥ заклади, що усп≥шно пройшли акредитац≥йну
експертизу, отримують сертиф≥кат про акредитац≥ю напр¤му,
спец≥альност≥ або вищого навчального закладу, терм≥н д≥њ ¤кого не
може перевищувати 10 рок≥в. ѕродовженн¤ терм≥ну д≥њ сертиф≥ката
зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому дл¤ його одержанн¤. « дн¤
прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю вищого навчального закладу
виданий сертиф≥кат втрачаЇ чинн≥сть.
3. ‘орми л≥ценз≥й на осв≥тню д≥¤льн≥сть та сертиф≥кат≥в про
акредитац≥ю напр¤м≥в, спец≥альностей та вищих навчальних заклад≥в,
пор¤док њх оформленн¤, переоформленн¤, видач≥, збер≥ганн¤ та
обл≥ку затверджуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом
виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
4. Ћ≥ценз≥њ на осв≥тню д≥¤льн≥сть та сертиф≥кати про
акредитац≥ю напр¤м≥в, спец≥альностей та вищих навчальних заклад≥в
можуть бути анульован≥ в≥дпов≥дно до закону.
–≥шенн¤ спец≥ально уповноваженого центрального органу
виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки з питань л≥цензуванн¤ та
акредитац≥њ можуть бути оскаржен≥ до суду.
—татт¤ 29. ѕринципи управл≥нн¤ вищим навчальним закладом
1. ”правл≥нн¤ вищим навчальним закладом зд≥йснюЇтьс¤ на
основ≥ принцип≥в:
автоном≥њ та самовр¤дуванн¤;
розмежуванн¤ прав, повноважень та в≥дпов≥дальност≥ власника
(власник≥в), орган≥в управл≥нн¤ вищою осв≥тою, кер≥вництва вищого
навчального закладу та його структурних п≥дрозд≥л≥в;
поЇднанн¤ колег≥альних та Їдиноначальних засад;
незалежност≥ в≥д пол≥тичних парт≥й, громадських та рел≥г≥йних
орган≥зац≥й.
2. јвтоном≥¤ та самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу
реал≥зуютьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства ≥ передбачають право:
самост≥йно визначати форми навчанн¤, форми та види
орган≥зац≥њ навчального процесу;
приймати на роботу педагог≥чних, науково-педагог≥чних та
≥нших прац≥вник≥в;
надавати додатков≥ осв≥тн≥ послуги;
самост≥йно розробл¤ти та запроваджувати власн≥ програми
науковоњ ≥ науково-виробничоњ д≥¤льност≥;
створювати у пор¤дку, встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в
”крањни, ≥нститути, коледж≥, техн≥куми, факультети, в≥дд≥ленн¤,
ф≥л≥њ, навчальн≥, методичн≥, науков≥, науково-досл≥дн≥ центри та
лаборатор≥њ, конструкторськ≥ та конструкторсько-технолог≥чн≥ бюро,
територ≥ально в≥докремлен≥ та ≥нш≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли;
зд≥йснювати видавничу д≥¤льн≥сть, розвивати власну
пол≥граф≥чну базу;
на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних угод провадити сп≥льну д≥¤льн≥сть з
≥ншими вищими навчальними закладами, п≥дприЇмствами, установами та
орган≥зац≥¤ми;
брати участь у робот≥ м≥жнародних орган≥зац≥й;
запроваджувати власну символ≥ку та атрибутику;
звертатис¤ з ≥н≥ц≥ативою до орган≥в управл≥нн¤ вищою осв≥тою
про внесенн¤ зм≥н до чинних або розробленн¤ нових
нормативно-правових акт≥в у галуз≥ вищоњ осв≥ти, а також брати
участь у робот≥ над проектами щодо њх удосконаленн¤;
користуватис¤ земельними д≥л¤нками в пор¤дку, встановленому
«емельним кодексом ”крањни.
—татт¤ 30. —труктурн≥ п≥дрозд≥ли вищого навчального закладу
1. —труктурн≥ п≥дрозд≥ли вищого навчального закладу
створюютьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства. —труктурн≥ п≥дрозд≥ли
можуть мати окрем≥ права юридичноњ особи.
2. —труктурними п≥дрозд≥лами вищого навчального закладу
третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ Ї кафедри, факультети,
≥нститути, ф≥л≥њ, б≥бл≥отека тощо.
афедра - базовий структурний п≥дрозд≥л вищого навчального
закладу (його ф≥л≥й, ≥нститут≥в, факультет≥в), що проводить
навчально-виховну ≥ методичну д≥¤льн≥сть з одн≥Їњ або к≥лькох
спор≥днених спец≥альностей, спец≥ал≥зац≥й чи навчальних дисципл≥н
≥ зд≥йснюЇ наукову, науково-досл≥дну та науково-техн≥чну
д≥¤льн≥сть за певним напр¤мом. афедра створюЇтьс¤ р≥шенн¤м ¬ченоњ
ради вищого навчального закладу за умови, ¤кщо до њњ складу
входить не менше н≥ж п'¤ть науково-педагог≥чних прац≥вник≥в, дл¤
¤ких кафедра Ї основним м≥сцем роботи, ≥ не менше н≥ж три з ¤ких
мають науковий ступ≥нь або вчене званн¤.
ер≥вництво кафедрою зд≥йснюЇ зав≥дуючий кафедрою, ¤кий
обираЇтьс¤ на цю посаду за конкурсом ¬ченою радою вищого
навчального закладу строком на п'¤ть рок≥в (дл¤ нац≥онального
вищого навчального закладу - строком на с≥м рок≥в). ≤з зав≥дуючим
кафедрою укладаЇтьс¤ контракт.
‘акультет - основний орган≥зац≥йний ≥ навчально-науковий
структурний п≥дрозд≥л вищого навчального закладу третього та
четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ, що об'ЇднуЇ в≥дпов≥дн≥ кафедри ≥
лаборатор≥њ. ‘акультет створюЇтьс¤ р≥шенн¤м ¬ченоњ ради вищого
навчального закладу за умови, ¤кщо до його складу входить не менше
н≥ж три кафедри ≥ на ньому навчаЇтьс¤ не менше н≥ж 200 студент≥в
денноњ (очноњ) форми навчанн¤.
–≥шенн¤ про створенн¤ факультету поза м≥сцем розташуванн¤
вищого навчального закладу державноњ форми власност≥ приймаЇтьс¤
спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у
галуз≥ осв≥ти ≥ науки, ≥ншими центральними органами виконавчоњ
влади, ¤к≥ мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади.
3. —труктурними п≥дрозд≥лами вищого навчального закладу
першого та другого р≥вн≥в акредитац≥њ Ї в≥дд≥ленн¤ ≥ предметн≥
(циклов≥) ком≥с≥њ.
¬≥дд≥ленн¤ - структурний п≥дрозд≥л, що об'ЇднуЇ навчальн≥
групи з одн≥Їњ або к≥лькох спец≥альностей, методичн≥,
навчально-виробнич≥ та ≥нш≥ п≥дрозд≥ли. ¬≥дд≥ленн¤ створюЇтьс¤
р≥шенн¤м кер≥вника вищого навчального закладу, ¤кщо на ньому
навчаЇтьс¤ не менше н≥ж 150 студент≥в.
ѕредметна (циклова) ком≥с≥¤ - структурний
навчально-методичний п≥дрозд≥л, що проводить виховну, навчальну та
методичну роботу з одн≥Їњ або к≥лькох спор≥днених навчальних
дисципл≥н. ѕредметна (циклова) ком≥с≥¤ створюЇтьс¤ р≥шенн¤м
кер≥вника вищого навчального закладу за умови, ¤кщо до њњ складу
входить не менше н≥ж три педагог≥чних прац≥вники.
4. ‘≥л≥¤ - в≥докремлений структурний п≥дрозд≥л, що
створюЇтьс¤ з метою забезпеченн¤ потреб у фах≥вц¤х м≥сцевого ринку
прац≥ та наближенн¤ м≥сц¤ навчанн¤ студент≥в до њх м≥сц¤
проживанн¤.
‘≥л≥ю очолюЇ директор, ¤кий призначаЇтьс¤ у пор¤дку,
встановленому статутом вищого навчального закладу.
5. —труктурними п≥дрозд≥лами вищого навчального закладу
четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ можуть бути науков≥,
навчально-науков≥, науково-досл≥дн≥ та науково-виробнич≥
≥нститути. ер≥вництво ≥нститутом зд≥йснюЇ директор, ¤кий
обираЇтьс¤ на посаду за конкурсом строком на п'¤ть рок≥в.
ћожуть створюватис¤:
навчально-науково-виробнич≥ центри (комплекси, ≥нститути), що
об'Їднують спор≥днен≥ факультети, коледж≥, техн≥куми, науков≥,
науково-досл≥дн≥, науково-виробнич≥ й проектн≥ ≥нститути, досл≥дн≥
станц≥њ, кафедри, науков≥ лаборатор≥њ, конструкторськ≥ бюро,
навчально-досл≥дн≥ господарства, навчально-виробнич≥ комб≥нати,
експериментальн≥ заводи, фабрики, ф≥рми, кл≥н≥чн≥ бази установ
медичноњ осв≥ти, пол≥гони, технопарки, ≥нш≥ п≥дрозд≥ли;
навчально-науков≥ центри (комплекси, ≥нститути), що
об'Їднують спор≥днен≥ факультети, кафедри, науков≥ лаборатор≥њ,
центри, ≥нш≥ п≥дрозд≥ли, що забезпечують п≥дготовку фах≥вц≥в з
певних спец≥альностей (напр¤м≥в п≥дготовки) та провод¤ть науков≥
досл≥дженн¤ з певного напр¤му;
науково-досл≥дн≥ центри (комплекси, ≥нститути), що об'Їднують
спор≥днен≥ науков≥ лаборатор≥њ, центри, ≥нш≥ п≥дрозд≥ли за певним
напр¤мом науково-досл≥дноњ роботи.
6. ¬ищий навчальний заклад повинен мати у своЇму склад≥
б≥бл≥отеку, ¤ку очолюЇ директор (зав≥дуючий).
ƒиректор б≥бл≥отеки вищого навчального закладу третього ≥
четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ обираЇтьс¤ ¬ченою радою вищого
навчального закладу строком на п'¤ть рок≥в (дл¤ нац≥онального
вищого навчального закладу - строком на с≥м рок≥в).
7. ¬ищий навчальний заклад може мати у своЇму склад≥
п≥дготовч≥ в≥дд≥ленн¤ (п≥дрозд≥ли), п≥дрозд≥ли переп≥дготовки та
п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в, лаборатор≥њ, навчально-методичн≥
каб≥нети, комп'ютерн≥ та ≥нформац≥йн≥ центри, навчально-виробнич≥
та творч≥ майстерн≥, навчально-досл≥дн≥ господарства, виробнич≥
структури, видавництва, спортивн≥ комплекси, заклади
культурно-побутового призначенн¤ та ≥нш≥ п≥дрозд≥ли, д≥¤льн≥сть
¤ких не заборонена законодавством.
—татт¤ 31. «абезпеченн¤ державою д≥¤льност≥ вищих навчальних
заклад≥в
ƒержава в особ≥ в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади
забезпечуЇ д≥¤льн≥сть вищих навчальних заклад≥в шл¤хом:
визначенн¤ перспектив та напр¤м≥в розвитку вищоњ осв≥ти;
створенн¤ нормативно-правовоњ бази њх д≥¤льност≥;
затвердженн¤ державного та галузевих стандарт≥в вищоњ осв≥ти;
зд≥йсненн¤ л≥цензуванн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ та акредитац≥њ
напр¤м≥в, спец≥альностей та вищих навчальних заклад≥в;
наданн¤ законами особам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних
закладах, а також педагог≥чним, науково-педагог≥чним та ≥ншим
категор≥¤м прац≥вник≥в акредитованого вищого навчального закладу,
гарант≥й;
встановленн¤ дл¤ педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних
прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в посадових оклад≥в, а також
додаткових доплат, диференц≥йованих в≥дпов≥дно до њх наукових
ступен≥в, вчених ≥ педагог≥чних звань, квал≥ф≥кац≥йних категор≥й
та стажу роботи;
визначенн¤ обс¤г≥в ф≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в з
ƒержавного бюджету ”крањни, встановленн¤ норматив≥в
матер≥ально-техн≥чного, ф≥нансового та ≥ншого забезпеченн¤ вищих
навчальних заклад≥в однакових дл¤ вищих навчальних заклад≥в одного
статусу (в тому числ≥ статусу нац≥онального), р≥вн¤ акредитац≥њ та
типу;
охорони здоров'¤ прац≥вник≥в та ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих
навчальних закладах.
–озд≥л VI
”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя ¬»ў»ћ Ќј¬„јЋ№Ќ»ћ «ј Ћјƒќћ
—татт¤ 32. ер≥вник вищого навчального закладу
1. ЅезпосереднЇ управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю вищого навчального
закладу зд≥йснюЇ його кер≥вник - ректор (президент), начальник,
директор тощо.
2. ер≥вник вищого навчального закладу в межах наданих йому
повноважень:
вир≥шуЇ питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу,
затверджуЇ його структуру ≥ штатний розпис;
видаЇ накази ≥ розпор¤дженн¤, обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ вс≥ма
прац≥вниками ≥ структурними п≥дрозд≥лами вищого навчального
закладу;
представл¤Ї вищий навчальний заклад у державних та ≥нших
органах, в≥дпов≥даЇ за результати його д≥¤льност≥ перед органом
управл≥нн¤, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого перебуваЇ вищий навчальний
заклад;
Ї розпор¤дником майна ≥ кошт≥в;
{ ƒ≥ю абзацу шостого частини другоњ статт≥ 32 зупинено на
2007 р≥к в частин≥ в≥дкритт¤ рахунк≥в у банк≥вських установах,
збереженн¤ кошт≥в на депозитних рахунках у банках та користуванн¤
банк≥вськими кредитами зг≥дно ≥з «аконом N 489-V ( 489-16 ) в≥д
19.12.2006 } виконуЇ кошторис, укладаЇ угоди, даЇ дорученн¤,
в≥дкриваЇ банк≥вськ≥ рахунки;
приймаЇ на роботу та зв≥льн¤Ї з роботи прац≥вник≥в;
забезпечуЇ охорону прац≥, дотриманн¤ законност≥ та пор¤дку;
визначаЇ функц≥ональн≥ обов'¤зки прац≥вник≥в;
формуЇ контингент ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному
заклад≥;
в≥драховуЇ та поновлюЇ на навчанн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у
вищому навчальному заклад≥;
контролюЇ виконанн¤ навчальних план≥в ≥ програм;
контролюЇ дотриманн¤ вс≥ма п≥дрозд≥лами штатно-ф≥нансовоњ
дисципл≥ни;
забезпечуЇ дотриманн¤ службовоњ та державноњ таЇмниц≥;
зд≥йснюЇ контроль за ¤к≥стю роботи викладач≥в, орган≥зац≥Їю
навчально-виховноњ та культурно-масовоњ роботи, станом ф≥зичного
вихованн¤ ≥ здоров'¤, орган≥зовуЇ побутове обслуговуванн¤
учасник≥в навчально-виховного процесу та ≥нших прац≥вник≥в вищого
навчального закладу;
разом ≥з профсп≥лковими орган≥зац≥¤ми подаЇ на затвердженн¤
вищому колег≥альному органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого
навчального закладу правила внутр≥шнього розпор¤дку та колективний
догов≥р ≥ п≥сл¤ затвердженн¤ п≥дписуЇ його.
ер≥вник вищого навчального закладу в≥дпов≥даЇ за провадженн¤
осв≥тньоњ д≥¤льност≥ у вищому навчальному заклад≥, за результати
ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥, стан ≥ збереженн¤ буд≥вель та
≥ншого майна.
ƒл¤ вир≥шенн¤ основних питань д≥¤льност≥ в≥дпов≥дно до
статуту кер≥вник вищого навчального закладу створюЇ робоч≥ та
дорадч≥ органи, а також визначаЇ њх повноваженн¤.
ер≥вник вищого навчального закладу щор≥чно зв≥туЇ перед
власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом
(особою) та вищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤
вищого навчального закладу.
ер≥вник вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до статуту
може делегувати частину своњх повноважень своњм заступникам та
кер≥вникам структурних п≥дрозд≥л≥в.
3. ѕри виход≥ на пенс≥ю з посади кер≥вника вищого навчального
закладу кер≥вник, ¤кий пропрацював на ц≥й посад≥ не менше двох
терм≥н≥в п≥др¤д, може бути призначений на посаду почесного ректора
(президента), начальника, директора тощо вищого навчального
закладу ≥з виплатою грошового утриманн¤ за рахунок навчального
закладу в розм≥р≥ зароб≥тноњ плати, ¤ку в≥н отримував перед
виходом на пенс≥ю.
ѕризначенн¤ почесного ректора (президента), начальника,
директора тощо вищого навчального закладу зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку,
встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ”мови призначенн¤ та
виплати грошового утриманн¤ визначаютьс¤ у статут≥ вищого
навчального закладу.
—татт¤ 33. ер≥вник факультету, в≥дд≥ленн¤
1. ер≥вництво факультетом зд≥йснюЇ декан. ƒекан факультету
може делегувати частину своњх повноважень своњм заступникам.
ƒекан видаЇ розпор¤дженн¤, що стосуютьс¤ д≥¤льност≥
факультету. –озпор¤дженн¤ декана Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤
вс≥ма прац≥вниками факультету ≥ можуть бути скасован≥ кер≥вником
вищого навчального закладу. ер≥вник вищого навчального закладу
в≥дм≥н¤Ї розпор¤дженн¤ декана, ¤к≥ суперечать закону, статутов≥
вищого навчального закладу чи завдають шкоди ≥нтересам вищого
навчального закладу.
2. ер≥вництво в≥дд≥ленн¤м зд≥йснюЇ зав≥дуючий. «ав≥дуючий
в≥дд≥ленн¤м призначаЇтьс¤ на посаду кер≥вником вищого навчального
закладу з числа педагог≥чних прац≥вник≥в, ¤к≥ мають повну вищу
осв≥ту ≥ досв≥д навчально-методичноњ роботи.
«ав≥дуючий в≥дд≥ленн¤м забезпечуЇ орган≥зац≥ю
навчально-виховного процесу, виконанн¤ навчальних план≥в ≥
програм, зд≥йснюЇ контроль за ¤к≥стю викладанн¤ навчальних
предмет≥в, навчально-методичною д≥¤льн≥стю викладач≥в.
—татт¤ 34. ¬чен≥ ради
1. ¬чена рада вищого навчального закладу Ї колег≥альним
органом вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤
акредитац≥њ ≥ утворюЇтьс¤ строком до п'¤ти рок≥в (дл¤
нац≥онального вищого навчального закладу - строком до семи рок≥в).
ƒо компетенц≥њ ¬ченоњ ради вищого навчального закладу
належать:
поданн¤ до вищого колег≥ального органу громадського
самовр¤дуванн¤ проекту статуту, а також зм≥н ≥ доповнень до нього;
ухваленн¤ ф≥нансових плану ≥ зв≥ту вищого навчального
закладу;
поданн¤ пропозиц≥й кер≥внику вищого навчального закладу щодо
призначенн¤ та зв≥льненн¤ з посади директора б≥бл≥отеки, а також
призначенн¤ та зв≥льненн¤ з посади проректор≥в (заступник≥в
кер≥вника), директор≥в ≥нститут≥в та головного бухгалтера;
обранн¤ на посаду таЇмним голосуванн¤м зав≥дуючих кафедрами ≥
професор≥в;
ухваленн¤ навчальних програм та навчальних план≥в;
ухваленн¤ р≥шень з питань орган≥зац≥њ навчально-виховного
процесу;
ухваленн¤ основних напр¤м≥в наукових досл≥джень;
оц≥нка науково-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ структурних
п≥дрозд≥л≥в;
приймаЇ р≥шенн¤ щодо кандидатур дл¤ присвоЇнн¤ вчених звань
доцента, професора, старшого наукового сп≥вроб≥тника.
¬чена рада вищого навчального закладу розгл¤даЇ й ≥нш≥
питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до
статуту вищого навчального закладу.
¬чену раду вищого навчального закладу очолюЇ њњ голова -
кер≥вник вищого навчального закладу. ƒо складу ¬ченоњ ради вищого
навчального закладу вход¤ть за посадами заступники кер≥вника
вищого навчального закладу, декани, головний бухгалтер, кер≥вники
орган≥в самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу, а також виборн≥
представники, ¤к≥ представл¤ють науково-педагог≥чних прац≥вник≥в ≥
обираютьс¤ з числа зав≥дуючих кафедрами, професор≥в, доктор≥в
наук; виборн≥ представники, ¤к≥ представл¤ють ≥нших прац≥вник≥в
вищого навчального закладу ≥ ¤к≥ працюють у ньому на пост≥йн≥й
основ≥, в≥дпов≥дно до квот, визначених у статут≥ вищого
навчального закладу. ѕри цьому не менш ¤к 75 в≥дсотк≥в загальноњ
чисельност≥ њњ складу мають становити науково-педагог≥чн≥
прац≥вники вищого навчального закладу.
¬иборн≥ представники обираютьс¤ вищим колег≥альним органом
громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу за поданн¤м
структурних п≥дрозд≥л≥в, в ¤ких вони працюють.
–≥шенн¤ ¬ченоњ ради вищого навчального закладу ввод¤тьс¤ в
д≥ю р≥шенн¤ми кер≥вника вищого навчального закладу.
2. ¬чена рада факультету Ї колег≥альним органом факультету
вищого навчального закладу третього ≥ четвертого р≥вн≥в
акредитац≥њ.
¬чену раду факультету очолюЇ њњ голова - декан факультету. ƒо
складу вченоњ ради факультету вход¤ть за посадами заступники
декана, зав≥дуюч≥ кафедрами, кер≥вники орган≥в самовр¤дуванн¤
факультету, а також виборн≥ представники, ¤к≥ представл¤ють
науково-педагог≥чних прац≥вник≥в ≥ обираютьс¤ з числа професор≥в,
доктор≥в наук, виборн≥ представники, ¤к≥ представл¤ють ≥нших
прац≥вник≥в факультету ≥ ¤к≥ працюють у ньому на пост≥йн≥й основ≥,
в≥дпов≥дно до квот, визначених у статут≥ вищого навчального
закладу. ѕри цьому не менш ¤к 75 в≥дсотк≥в загальноњ чисельност≥
њњ складу мають становити науково-педагог≥чн≥ прац≥вники
факультету.
¬иборн≥ представники обираютьс¤ органом громадського
самовр¤дуванн¤ факультету за поданн¤м структурних п≥дрозд≥л≥в, в
¤ких вони працюють.
ƒо компетенц≥њ вченоњ ради факультету належать:
визначенн¤ загальних напр¤м≥в науковоњ д≥¤льност≥ факультету;
обранн¤ на посаду таЇмним голосуванн¤м асистент≥в,
викладач≥в, старших викладач≥в, доцент≥в, декана;
ухваленн¤ навчальних програм та навчальних план≥в;
вир≥шенн¤ питань орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу на
факультет≥;
ухваленн¤ ф≥нансових плану ≥ зв≥ту факультету.
–≥шенн¤ вченоњ ради факультету ввод¤тьс¤ в д≥ю р≥шенн¤ми
декана факультету. –≥шенн¤ вченоњ ради факультету може бути
скасовано ¬ченою радою вищого навчального закладу.
3. ” вищому навчальному заклад≥ третього або четвертого р≥вн¤
акредитац≥њ можуть бути створен≥ вчен≥ ради ≥нших структурних
п≥дрозд≥л≥в. ѓх повноваженн¤ визначаютьс¤ кер≥вником вищого
навчального закладу.
—татт¤ 35. Ќагл¤дова рада
1. ” нац≥ональному вищому навчальному заклад≥ в обов'¤зковому
пор¤дку створюЇтьс¤ Ќагл¤дова рада.
Ќагл¤дова рада розгл¤даЇ шл¤хи перспективного розвитку вищого
навчального закладу, надаЇ допомогу його кер≥вництву в реал≥зац≥њ
державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ осв≥ти ≥ науки, зд≥йснюЇ
громадський контроль за д≥¤льн≥стю кер≥вництва вищого навчального
закладу, забезпечуЇ ефективну взаЇмод≥ю вищого навчального закладу
з органами державного управл≥нн¤, науковою громадськ≥стю,
сусп≥льно-пол≥тичними та комерц≥йними орган≥зац≥¤ми в ≥нтересах
розвитку вищоњ осв≥ти.
2. —клад Ќагл¤довоњ ради нац≥онального вищого навчального
закладу затверджуЇтьс¤ центральним органом виконавчоњ влади, у
п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого в≥н перебуваЇ. ѕоложенн¤ про Ќагл¤дову раду
нац≥онального вищого навчального закладу затверджуЇ голова
Ќагл¤довоњ ради за погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим
центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
( јбзац перший частини другоњ статт≥ 35 ≥з зм≥нами, внесеними
зг≥дно ≥з «аконом N 3074-IV ( 3074-15 ) в≥д 04.11.2005 )
“ерм≥н повноваженн¤ Ќагл¤довоњ ради становить не менше н≥ж
три роки, але не б≥льше н≥ж п'¤ть рок≥в.
3. Ќагл¤дова рада може бути створена також у вищому
навчальному заклад≥ третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ за
погодженн¤м ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом
виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки або ≥ншим центральним
органом виконавчоњ влади, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого знаходитьс¤
вищий навчальний заклад.
—татт¤ 36. –обоч≥ та дорадч≥ органи
1. ƒл¤ вир≥шенн¤ поточних питань д≥¤льност≥ вищого
навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ
створюютьс¤ робоч≥ органи:
ректорат;
деканати;
приймальна ком≥с≥¤.
ѕоложенн¤ про робоч≥ органи затверджуютьс¤ наказом кер≥вника
вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до статуту вищого
навчального закладу.
2. ƒл¤ вир≥шенн¤ поточних питань д≥¤льност≥ вищого
навчального закладу першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ
створюютьс¤ робоч≥ органи:
адм≥н≥стративна рада;
приймальна ком≥с≥¤.
ƒорадчим органом вищого навчального закладу першого або
другого р≥вн¤ акредитац≥њ Ї ѕедагог≥чна рада. ѕедагог≥чну раду
очолюЇ кер≥вник вищого навчального закладу. ƒо складу ѕедагог≥чноњ
ради вход¤ть заступники директора, зав≥дуюч≥ в≥дд≥ленн¤ми,
зав≥дуючий б≥бл≥отекою, голови предметних (циклових) ком≥с≥й,
педагог≥чн≥ прац≥вники, головний бухгалтер.
ѕоложенн¤ про робоч≥ та дорадч≥ органи затверджуютьс¤ наказом
кер≥вника вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до статуту вищого
навчального закладу.
—татт¤ 37. ќргани громадського самовр¤дуванн¤ у вищих
навчальних закладах
1. ¬ищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤
вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤
акредитац≥њ Ї загальн≥ збори (конференц≥¤) трудового колективу.
ѕор¤док скликанн¤ вищого колег≥ального органу громадського
самовр¤дуванн¤ та його роботи визначаЇтьс¤ статутом вищого
навчального закладу.
” вищому колег≥альному орган≥ громадського самовр¤дуванн¤
повинн≥ бути представлен≥ вс≥ групи прац≥вник≥в вищого навчального
закладу. Ќе менше н≥ж 75 в≥дсотк≥в загальноњ чисельност≥ делегат≥в
(член≥в) виборного органу повинн≥ становити педагог≥чн≥ або
науково-педагог≥чн≥ прац≥вники вищого навчального закладу.
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤
скликаЇтьс¤ не р≥дше н≥ж один раз на р≥к.
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤:
за поданн¤м ¬ченоњ ради вищого навчального закладу приймаЇ
статут вищого навчального закладу, а також вносить зм≥ни до нього;
обираЇ претендента на посаду кер≥вника вищого навчального
закладу шл¤хом таЇмного голосуванн¤ ≥ подаЇ своњ пропозиц≥њ
власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особ≥);
щор≥чно заслуховуЇ зв≥т кер≥вника вищого навчального закладу
та оц≥нюЇ його д≥¤льн≥сть;
обираЇ ком≥с≥ю з трудових спор≥в в≥дпов≥дно до одексу
закон≥в про працю ”крањни;
за мотивованим поданн¤м Ќагл¤довоњ ради або ¬ченоњ ради
вищого навчального закладу розгл¤даЇ питанн¤ про дострокове
припиненн¤ повноважень кер≥вника вищого навчального закладу;
затверджуЇ правила внутр≥шнього розпор¤дку вищого навчального
закладу;
затверджуЇ положенн¤ про органи студентського самовр¤дуванн¤;
розгл¤даЇ ≥нш≥ питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу.
ќрганом громадського самовр¤дуванн¤ факультету у вищому
навчальному заклад≥ третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ Ї
збори (конференц≥¤) трудового колективу факультету.
ѕор¤док скликанн¤ органу громадського самовр¤дуванн¤
факультету та його роботи визначаЇтьс¤ статутом вищого навчального
закладу.
¬ орган≥ громадського самовр¤дуванн¤ факультету повинн≥ бути
представлен≥ вс≥ групи прац≥вник≥в факультету. Ќе менш ¤к 75
в≥дсотк≥в загальноњ чисельност≥ делегат≥в (член≥в) виборного
органу повинн≥ становити педагог≥чн≥ або науково-педагог≥чн≥
прац≥вники факультету.
ќрган громадського самовр¤дуванн¤ факультету скликаЇтьс¤ не
р≥дше н≥ж один раз на р≥к.
ќрган громадського самовр¤дуванн¤ факультету:
даЇ оц≥нку д≥¤льност≥ кер≥вника факультету;
затверджуЇ р≥чний зв≥т про д≥¤льн≥сть факультету;
вносить пропозиц≥њ кер≥внику вищого навчального закладу про
в≥дкликанн¤ з посади кер≥вника факультету;
обираЇ виборних представник≥в до вченоњ ради факультету;
обираЇ кандидатури до вищого колег≥ального органу
громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу;
обираЇ кандидатури до ¬ченоњ ради вищого навчального закладу.
2. ¬ищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤
вищого навчального закладу першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ Ї
загальн≥ збори (конференц≥¤) трудового колективу.
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤
скликаЇтьс¤ не р≥дше н≥ж один раз на р≥к.
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤:
приймаЇ статут вищого навчального закладу, а також вносить
зм≥ни до нього;
обираЇ претендент≥в на посаду кер≥вника вищого навчального
закладу;
вносить поданн¤ власнику (власникам) про дострокове
зв≥льненн¤ кер≥вника вищого навчального закладу;
щор≥чно заслуховуЇ зв≥т кер≥вника вищого навчального закладу
та оц≥нюЇ його д≥¤льн≥сть;
обираЇ виборних представник≥в до складу конкурсноњ ком≥с≥њ
п≥д час обранн¤ кер≥вника вищого навчального закладу;
обираЇ ком≥с≥ю ≥з трудових спор≥в в≥дпов≥дно до одексу
закон≥в про працю ”крањни;
затверджуЇ правила внутр≥шнього розпор¤дку вищого навчального
закладу;
затверджуЇ положенн¤ про органи студентського самовр¤дуванн¤;
розгл¤даЇ ≥нш≥ питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу.
—татт¤ 38. —тудентське самовр¤дуванн¤
1. ” вищих навчальних закладах створюютьс¤ органи
студентського самовр¤дуванн¤. ќргани студентського самовр¤дуванн¤
спри¤ють гармон≥йному розвитку особистост≥ студента, формуванню у
нього навичок майбутнього орган≥затора, кер≥вника. ќргани
студентського самовр¤дуванн¤ вир≥шують питанн¤, що належать до њх
компетенц≥њ.
–≥шенн¤ орган≥в студентського самовр¤дуванн¤ мають дорадчий
характер.
2. ” своњй д≥¤льност≥ органи студентського самовр¤дуванн¤
керуютьс¤ законодавством, р≥шенн¤ми спец≥ально уповноваженого
центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки та
в≥дпов≥дного центрального органу виконавчоњ влади, в
п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого знаходитьс¤ вищий навчальний заклад,
статутом вищого навчального закладу.
3. ќсновними завданн¤ми орган≥в студентського самовр¤дуванн¤
Ї:
забезпеченн¤ ≥ захист прав та ≥нтерес≥в студент≥в, зокрема
стосовно орган≥зац≥њ навчального процесу;
забезпеченн¤ виконанн¤ студентами своњх обов'¤зк≥в;
спри¤нн¤ навчальн≥й, науков≥й та творч≥й д≥¤льност≥
студент≥в;
спри¤нн¤ створенню в≥дпов≥дних умов дл¤ проживанн¤ ≥
в≥дпочинку студент≥в;
спри¤нн¤ д≥¤льност≥ студентських гуртк≥в, товариств,
об'Їднань, клуб≥в за ≥нтересами;
орган≥зац≥¤ сп≥вроб≥тництва з≥ студентами ≥нших вищих
навчальних заклад≥в ≥ молод≥жними орган≥зац≥¤ми;
спри¤нн¤ працевлаштуванню випускник≥в;
участь у вир≥шенн≥ питань м≥жнародного обм≥ну студентами.
4. —тудентське самовр¤дуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на р≥вн≥
студентськоњ групи, факультету, гуртожитку, вищого навчального
закладу. «алежно в≥д контингенту студент≥в, типу та специф≥ки
вищого навчального закладу студентське самовр¤дуванн¤ може
зд≥йснюватис¤ на р≥вн≥ курсу, спец≥альност≥, студентського
м≥стечка, структурних п≥дрозд≥л≥в вищого навчального закладу.
5. ¬ищим органом студентського самовр¤дуванн¤ Ї загальн≥
збори (конференц≥¤) студент≥в вищого навчального закладу, ¤к≥:
ухвалюють ѕоложенн¤ про студентське самовр¤дуванн¤;
обирають виконавч≥ органи студентського самовр¤дуванн¤ та
заслуховують њх зв≥ти;
визначають структуру, повноваженн¤ та пор¤док обранн¤
виконавчих орган≥в студентського самовр¤дуванн¤.
6. ќргани студентського самовр¤дуванн¤ можуть мати
р≥зноман≥тн≥ форми (сенат, парламент, старостат, студентська
навчальна (наукова) частина, студентськ≥ деканати, ради тощо).
—татт¤ 39. ќбранн¤, затвердженн¤ та зв≥льненн¤ з посади
кер≥вника вищого навчального закладу
1. андидат на посаду кер≥вника вищого навчального закладу
третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ повинен бути
громад¤нином ”крањни, в≥льно волод≥ти украњнською мовою, мати
вчене званн¤ професора, науковий ступ≥нь доктора або кандидата
наук ≥ стаж науково-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ не менше н≥ж дес¤ть
рок≥в.
{ јбзац другий частини першоњ статт≥ 39 виключено на п≥дстав≥
«акону N 506-V ( 506-16 ) в≥д 20.12.2006 }
онкурс на зам≥щенн¤ посади кер≥вника вищого навчального
закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ оголошуЇтьс¤
власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом
(особою) кожн≥ п'¤ть рок≥в (посади кер≥вника нац≥онального вищого
навчального закладу - кожн≥ с≥м рок≥в). ¬ласник (власники) або
уповноважений ним (ними) орган (особа) приймаЇ пропозиц≥њ щодо
претендент≥в на посаду кер≥вника вищого навчального закладу ≥
вносить кандидатури претендент≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дають вимогам цього
«акону, до вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤
вищого навчального закладу дл¤ голосуванн¤.
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤ обираЇ ≥
рекомендуЇ власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними)
органу (особ≥) кандидатури претендент≥в на посаду кер≥вника вищого
навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ, ¤к≥
набрали не менше н≥ж 30 в≥дсотк≥в голос≥в в≥д статутного складу
вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого
навчального закладу п≥д час голосуванн¤. ожен член виборного
органу може голосувати лише за одну кандидатуру. ¬ласник
(власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов'¤заний
(зобов'¤зана) призначити одну з рекомендованих кандидатур строком
до п'¤ти рок≥в (дл¤ нац≥онального вищого навчального закладу -
строком до семи рок≥в) на умовах контракту.
” раз≥, ¤кщо жоден з претендент≥в на посаду кер≥вника вищого
навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ не
набрав у першому тур≥ потр≥бноњ к≥лькост≥ голос≥в (30 в≥дсотк≥в
в≥д статутного складу вищого колег≥ального органу громадського
самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу), проводитьс¤ другий тур
вибор≥в. ƒо голосуванн¤ у другому тур≥ допускаЇтьс¤ не б≥льше двох
кандидат≥в з числа тих, хто набрав у першому тур≥ найб≥льшу
к≥льк≥сть голос≥в. якщо у другому тур≥ вибор≥в жоден з кандидат≥в
на посаду кер≥вника не набрав 30 в≥дсотк≥в голос≥в в≥д статутного
складу вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤,
конкурс оголошуЇтьс¤ повторно.
якщо в результат≥ повторного конкурсу жоден з кандидат≥в не
набрав 30 в≥дсотк≥в голос≥в в≥д статутного складу вищого
колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤, власник
(власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) до
проведенн¤ нових вибор≥в призначаЇ на умовах контракту виконуючого
обов'¤зки кер≥вника вищого навчального закладу на строк не б≥льше
н≥ж два роки.
якщо вищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤
вищого навчального закладу подана власнику (власникам) або
уповноваженому ним (ними) органу (особ≥) на затвердженн¤ одна
кандидатура, ¤ка набрала б≥льше 30 в≥дсотк≥в голос≥в виборц≥в,
власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) може
не призначити рекомендовану кандидатуру, у зв'¤зку з чим в≥н подаЇ
вищому колег≥альному органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого
навчального закладу мотивоване запереченн¤ (в тому числ≥ у раз≥
порушенн¤ визначеноњ цим «аконом процедури проведенн¤ конкурсу).
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤ вищого
навчального закладу розгл¤даЇ запереченн¤ власника (власник≥в) або
уповноваженого ним (ними) органу (особи) ≥ виносить своЇ р≥шенн¤.
” ≥ншому випадку в≥дбуваЇтьс¤ повторне висуненн¤ кандидатур на
посаду кер≥вника вищого навчального закладу. якщо вищий
колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤ при повторному
голосуванн≥ п≥дтверджуЇ двома третинами голос≥в в≥д свого
статутного складу своЇ р≥шенн¤ щодо рекомендованоњ власнику
(власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особ≥)
кандидатури кер≥вника вищого навчального закладу, власник
(власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов'¤заний
(зобов'¤зана) призначити цю кандидатуру на посаду кер≥вника вищого
навчального закладу.
ер≥вник вищого навчального закладу третього або четвертого
р≥вн¤ акредитац≥њ може бути зв≥льнений з посади власником
(власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на
п≥дставах, визначених трудовим законодавством, а також за
порушенн¤ статуту вищого навчального закладу та умов контракту.
ер≥вник вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤
акредитац≥њ може бути зв≥льнений з посади у зв'¤зку ≥з прийн¤тт¤м
р≥шенн¤ про його в≥дкликанн¤ органом, ¤кий його обрав на посаду.
лопотанн¤ про в≥дкликанн¤ кер≥вника може бути внесено до вищого
колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого
навчального закладу не менше ¤к половиною статутного складу ¬ченоњ
ради вищого навчального закладу. –≥шенн¤ про в≥дкликанн¤ кер≥вника
вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤
акредитац≥њ приймаЇтьс¤ двома третинами голос≥в за присутност≥ не
менше ¤к двох третин статутного складу вищого колег≥ального органу
громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу.
2. андидат на посаду кер≥вника вищого навчального закладу
першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ повинен бути громад¤нином
”крањни, в≥льно волод≥ти украњнською мовою, мати вищу осв≥ту,
в≥дпов≥дну п≥дготовку та стаж педагог≥чноњ роботи у вищих
навчальних закладах в≥дпов≥дного проф≥лю не менше н≥ж п'¤ть рок≥в.
онкурс на зам≥щенн¤ посади кер≥вника вищого навчального
закладу першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ оголошуЇтьс¤
власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом
(особою) кожн≥ п'¤ть рок≥в. ¬ласник (власники) або уповноважений
ним (ними) орган (особа) приймаЇ пропозиц≥њ щодо претендент≥в на
посаду кер≥вника, ¤к≥ в≥дпов≥дають вимогам цього «акону, ≥ вносить
кандидатури претендент≥в до вищого органу громадського
самовр¤дуванн¤ дл¤ голосуванн¤.
¬ищий орган громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального
закладу першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ за результатами
голосуванн¤ може рекомендувати власнику (власникам) або
уповноваженому ним (ними) органу (особ≥) на посаду кер≥вника
вищого навчального закладу першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ
кандидатури претендент≥в, ¤к≥ набрали б≥льше одн≥Їњ третини
голос≥в п≥д час голосуванн¤, або двох претендент≥в, ¤к≥ набрали
найб≥льшу к≥льк≥сть голос≥в п≥д час голосуванн¤. ожен член
виборного органу може голосувати лише за одну кандидатуру. ¬ласник
(власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов'¤заний
(зобов'¤зана) призначити на умовах контракту одну з рекомендованих
кандидатур.
ер≥вник вищого навчального закладу першого або другого р≥вн¤
акредитац≥њ може бути зв≥льнений з посади власником (власниками)
або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на п≥дставах,
визначених трудовим законодавством, а також за порушенн¤ статуту
вищого навчального закладу та умов контракту.
3. ¬ласник (власники) новоутвореного вищого навчального
закладу або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначаЇ на
умовах контракту виконуючого обов'¤зки кер≥вника вищого
навчального закладу на терм≥н до проведенн¤ вибор≥в кер≥вника
вищого навчального закладу, але не б≥льше н≥ж на два роки.
—татт¤ 40. ќбранн¤ на посаду та зв≥льненн¤ з посади
кер≥вника факультету
1. ¬чена рада факультету обираЇ ≥ рекомендуЇ кер≥внику вищого
навчального закладу кандидатуру на посаду кер≥вника факультету з
числа науково-педагог≥чних прац≥вник≥в факультету, ¤к≥ мають вчене
званн¤ доцента, професора ≥ науковий ступ≥нь.
{ јбзац другий частини першоњ статт≥ 40 виключено на п≥дстав≥
«акону N 506-V ( 506-16 ) в≥д 20.12.2006 }
ер≥вник вищого навчального закладу призначаЇ кер≥вника
факультету строком на п'¤ть рок≥в (дл¤ нац≥онального вищого
навчального закладу - строком на с≥м рок≥в). ер≥вник факультету
виконуЇ своњ повноваженн¤ на пост≥йн≥й основ≥. ≤нш≥ питанн¤ щодо
пор¤дку обранн¤ кер≥вника факультету визначаютьс¤ статутом вищого
навчального закладу.
” вищих навчальних закладах мистецького проф≥лю можуть
встановлюватис¤ додатков≥ вимоги щодо кандидат≥в на посаду
кер≥вника факультету.
«аступники кер≥вника факультету призначаютьс¤ кер≥вником
вищого навчального закладу за пропозиц≥Їю вченоњ ради факультету.
2. ер≥вник факультету може бути зв≥льнений з посади на
п≥дставах, визначених трудовим законодавством, а також за
порушенн¤ статуту вищого навчального закладу та умов контракту.
ер≥вник факультету може бути зв≥льнений з посади кер≥вником
вищого навчального закладу на п≥дстав≥ р≥шенн¤ ¬ченоњ ради вищого
навчального закладу.
3. ер≥вник факультету може бути зв≥льнений з посади
кер≥вником вищого навчального закладу на п≥дстав≥ поданн¤ органу
громадського самовр¤дуванн¤ факультету. ѕропозиц≥¤ про зв≥льненн¤
кер≥вника факультету вноситьс¤ до органу громадського
самовр¤дуванн¤ факультету не менш ¤к половиною статутного складу
вченоњ ради факультету. ѕропозиц≥¤ про зв≥льненн¤ кер≥вника
факультету приймаЇтьс¤ не менше н≥ж двома третинами голос≥в
статутного складу органу громадського самовр¤дуванн¤ факультету.
4. ер≥вник вищого навчального закладу, в ¤кому створено
новий факультет, призначаЇ на умовах контракту виконуючого
обов'¤зки кер≥вника цього факультету на терм≥н до проведенн¤
вибор≥в кер≥вника факультету, але не б≥льше н≥ж на один р≥к.
–озд≥л VII
ќ–√јЌ≤«ј÷≤я Ќј¬„јЋ№Ќќ-¬»’ќ¬Ќќ√ќ ѕ–ќ÷≈—”
—татт¤ 41. Ќавчально-виховний процес
Ќавчально-виховний процес забезпечуЇ можлив≥сть:
здобутт¤ особою знань, ум≥нь ≥ навичок у гуман≥тарн≥й,
соц≥альн≥й, науково-природнич≥й ≥ техн≥чн≥й сферах;
≥нтелектуального, морального, духовного, естетичного ≥
ф≥зичного розвитку особи, що спри¤Ї формуванню знаючоњ, вм≥лоњ та
вихованоњ особистост≥.
—татт¤ 42. ‘орми навчанн¤ у вищих навчальних закладах
Ќавчанн¤ у вищих навчальних закладах зд≥йснюЇтьс¤ за такими
формами:
денна (очна);
веч≥рн¤;
заочна, дистанц≥йна;
екстернатна.
‘орми навчанн¤ можуть бути поЇднан≥. “ерм≥ни навчанн¤ за
в≥дпов≥дними формами визначаютьс¤ можливост¤ми виконанн¤
осв≥тньо-профес≥йних програм п≥дготовки фах≥вц≥в певного
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤.
≈кстернатна форма навчанн¤ - особлива форма навчанн¤, що
передбачаЇ самост≥йне вивченн¤ навчальних дисципл≥н, складанн¤ у
вищому навчальному заклад≥ зал≥к≥в, екзамен≥в та проходженн¤ ≥нших
форм п≥дсумкового контролю, передбачених навчальним планом.
—татт¤ 43. ‘орми орган≥зац≥њ навчального процесу
Ќавчальний процес у вищих навчальних закладах зд≥йснюЇтьс¤ у
таких формах:
навчальн≥ зан¤тт¤;
самост≥йна робота;
практична п≥дготовка;
контрольн≥ заходи.
ќсновними видами навчальних зан¤ть у вищих навчальних
закладах Ї:
лекц≥¤;
лабораторне, практичне, сем≥нарське, ≥ндив≥дуальне зан¤тт¤;
консультац≥¤.
¬ищим навчальним закладом може бути встановлено ≥нш≥ види
навчальних зан¤ть.
—татт¤ 44. ”мови прийому на навчанн¤ до вищого
навчального закладу
1. ѕрийом ос≥б на навчанн¤ до вищих навчальних заклад≥в
зд≥йснюЇтьс¤ на конкурсн≥й основ≥ в≥дпов≥дно до њх зд≥бностей
незалежно в≥д форми власност≥ навчального закладу та джерел його
ф≥нансуванн¤.
2. ”мови конкурсу мають забезпечувати дотриманн¤ прав
громад¤н у галуз≥ осв≥ти.
3. ѕоза конкурсом, а також за ц≥льовими направленн¤ми до
вищих навчальних заклад≥в державноњ та комунальноњ форм власност≥
особи зараховуютьс¤ у випадках ≥ у пор¤дку, передбачених
законодавчими актами.
4. ѕрийом на навчанн¤ до вищого навчального закладу дл¤
п≥дготовки фах≥вц≥в ус≥х осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в
проводитьс¤ в≥дпов≥дно до умов прийому на навчанн¤ до вищих
навчальних заклад≥в.
ѕравила прийому на навчанн¤ до вищого навчального закладу
затверджуютьс¤ його кер≥вником за погодженн¤м ≥з спец≥ально
уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти
≥ науки.
—татт¤ 45. ¬≥драхуванн¤, перериванн¤ навчанн¤, поновленн¤
≥ переведенн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих
навчальних закладах
1. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, можуть
бути в≥драхован≥ з вищого навчального закладу:
за власним бажанн¤м;
за невиконанн¤ навчального плану;
за порушенн¤ умов контракту;
в ≥нших випадках, передбачених законами.
2. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, можуть
переривати навчанн¤ у зв'¤зку ≥з обставинами, ¤к≥ унеможливлюють
виконанн¤ навчального плану (за станом здоров'¤, призовом на
строкову в≥йськову службу у раз≥ втрати права на в≥дстрочку в≥д
нењ, навчанн¤м чи стажуванн¤м в осв≥тн≥х ≥ наукових установах
≥ноземних держав тощо). ќсобам, ¤к≥ перервали навчанн¤ у вищих
навчальних закладах, надаЇтьс¤ академ≥чна в≥дпустка.
3. ѕоновленн¤ на навчанн¤ ос≥б, ¤к≥ в≥драхован≥ з вищих
навчальних заклад≥в, зд≥йснюЇтьс¤ п≥д час кан≥кул.
4. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, можуть
бути переведен≥ з:
одного вищого навчального закладу до ≥ншого вищого
навчального закладу;
одного напр¤му п≥дготовки на ≥нший напр¤м п≥дготовки в межах
одн≥Їњ галуз≥ знань;
одн≥Їњ спец≥альност≥ на ≥ншу спец≥альн≥сть в межах одного
напр¤му п≥дготовки.
ѕор¤док переведенн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних
закладах, визначаЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним
органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
–озд≥л VIII
”„ј—Ќ» » Ќј¬„јЋ№Ќќ-¬»’ќ¬Ќќ√ќ ѕ–ќ÷≈—”
—татт¤ 46. ”часники навчально-виховного процесу
”часниками навчально-виховного процесу у вищих навчальних
закладах Ї:
педагог≥чн≥ ≥ науково-педагог≥чн≥ прац≥вники;
особи, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах;
прац≥вники вищих навчальних заклад≥в (категор≥йн≥
спец≥ал≥сти, старш≥ лаборанти, зав≥дувач≥ навчальними
лаборатор≥¤ми, методисти та ≥нш≥).
—татт¤ 47. ѕедагог≥чн≥ ≥ науково-педагог≥чн≥ прац≥вники
ѕедагог≥чн≥ прац≥вники - особи, ¤к≥ за основним м≥сцем роботи
у вищих навчальних закладах першого ≥ другого р≥вн≥в акредитац≥њ
профес≥йно займаютьс¤ педагог≥чною д≥¤льн≥стю.
Ќауково-педагог≥чн≥ прац≥вники - особи, ¤к≥ за основним
м≥сцем роботи у вищих навчальних закладах третього ≥ четвертого
р≥вн≥в акредитац≥њ профес≥йно займаютьс¤ педагог≥чною д≥¤льн≥стю у
поЇднанн≥ з науковою та науково-техн≥чною д≥¤льн≥стю.
Ќаукова та науково-техн≥чна д≥¤льн≥сть науково-педагог≥чних
прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в третього ≥ четвертого р≥вн≥в
акредитац≥њ регулюЇтьс¤ «аконом ”крањни "ѕро наукову ≥
науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть" ( 1977-12 ).
—татт¤ 48. ќсновн≥ посади педагог≥чних ≥
науково-педагог≥чних прац≥вник≥в
1. ѕосади педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в
можуть об≥ймати особи з повною вищою осв≥тою, ¤к≥ пройшли
спец≥альну педагог≥чну п≥дготовку.
2. ќсновними посадами педагог≥чних прац≥вник≥в вищих
навчальних заклад≥в першого ≥ другого р≥вн≥в акредитац≥њ Ї:
викладач;
старший викладач;
голова предметноњ (цикловоњ) ком≥с≥њ;
зав≥дуючий в≥дд≥ленн¤м;
заступник директора;
директор.
ќсновними посадами науково-педагог≥чних прац≥вник≥в вищих
навчальних заклад≥в третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ Ї:
асистент;
викладач;
старший викладач;
директор б≥бл≥отеки;
науковий прац≥вник б≥бл≥отеки;
доцент;
професор;
зав≥дуючий кафедрою;
декан;
проректор;
ректор.
3. Ќа посади науково-педагог≥чних прац≥вник≥в обираютьс¤ за
конкурсом, ¤к правило, особи, ¤к≥ мають науков≥ ступен≥ або вчен≥
званн¤, а також випускники маг≥стратури, асп≥рантури та
докторантури.
—татутом вищого навчального закладу може бути встановлено
додатков≥ вимоги до ос≥б, ¤к≥ приймаютьс¤ на посади
науково-педагог≥чних прац≥вник≥в.
4. ѕедагог≥чн≥ прац≥вники призначаютьс¤ на посаду кер≥вником
вищого навчального закладу. ѕедагог≥чн≥ прац≥вники кожн≥ п'¤ть
рок≥в проход¤ть атестац≥ю. «а результатами атестац≥њ визначаЇтьс¤
в≥дпов≥дн≥сть прац≥вник≥в займан≥й посад≥, присвоюютьс¤ категор≥њ,
педагог≥чн≥ званн¤.
ѕозитивне р≥шенн¤ атестац≥йноњ ком≥с≥њ може бути п≥дставою
дл¤ п≥двищенн¤ за посадою, а негативне - п≥дставою дл¤ зв≥льненн¤
педагог≥чного прац≥вника з посади у пор¤дку, встановленому
законодавством.
ѕор¤док атестац≥њ педагог≥чних прац≥вник≥в встановлюЇтьс¤
спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у
галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
ѕерел≥к квал≥ф≥кац≥йних категор≥й ≥ педагог≥чних звань
педагог≥чних прац≥вник≥в, пор¤док њх присвоЇнн¤ визначаютьс¤
аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
—татт¤ 49. –обочий час педагог≥чних та науково-педагог≥чних
прац≥вник≥в
1. –обочий час педагог≥чного та науково-педагог≥чного
прац≥вника визначаЇтьс¤ одексом закон≥в про працю ”крањни.
„ас виконанн¤ навчальних, методичних, наукових,
орган≥зац≥йних та ≥нших трудових обов'¤зк≥в у поточному
навчальному роц≥ не повинен перевищувати р≥чний робочий час.
ћаксимальне навчальне навантаженн¤ науково-педагог≥чних
прац≥вник≥в не може перевищувати 900 годин на навчальний р≥к.
ћаксимальне навчальне навантаженн¤ педагог≥чних прац≥вник≥в
не може перевищувати 720 годин на навчальний р≥к.
2. ¬иди навчальних зан¤ть, що вход¤ть до навчального
навантаженн¤ педагог≥чного та науково-педагог≥чного прац≥вника
в≥дпов≥дно до його посади, встановлюютьс¤ вищим навчальним
закладом в ≥ндив≥дуальному план≥ прац≥вника.
3. «алученн¤ педагог≥чних та науково-педагог≥чних прац≥вник≥в
до роботи, не обумовленоњ трудовим договором, може зд≥йснюватис¤
лише за його згодою або у випадках, передбачених законом.
4. ¬≥двол≥канн¤ педагог≥чних та науково-педагог≥чних
прац≥вник≥в в≥д виконанн¤ профес≥йних обов'¤зк≥в не допускаЇтьс¤,
за вин¤тком випадк≥в, передбачених законом.
—татт¤ 50. ѕрава педагог≥чних та науково-педагог≥чних
прац≥вник≥в
ѕедагог≥чн≥ та науково-педагог≥чн≥ прац≥вники в≥дпов≥дно до
закону мають право на:
захист профес≥йноњ чест≥ та г≥дност≥;
в≥льний виб≥р метод≥в та засоб≥в навчанн¤ в межах
затверджених навчальних план≥в;
проведенн¤ науковоњ роботи у вищих навчальних закладах вс≥х
р≥вн≥в акредитац≥њ;
≥ндив≥дуальну педагог≥чну д≥¤льн≥сть;
участь у громадському самовр¤дуванн≥;
участь у об'Їднанн¤х громад¤н;
забезпеченн¤ житлом;
отриманн¤ п≥льгових кредит≥в дл¤ ≥ндив≥дуального ≥
кооперативного житлового буд≥вництва;
одержанн¤ службового житла;
одержанн¤ державних стипенд≥й.
ѕедагог≥чн≥ та науково-педагог≥чн≥ прац≥вники мають ≥ ≥нш≥
права, передбачен≥ законами та статутом вищого навчального
закладу.
—татт¤ 51. ќбов'¤зки педагог≥чних та науково-педагог≥чних
прац≥вник≥в
ѕедагог≥чн≥ та науково-педагог≥чн≥ прац≥вники зобов'¤зан≥:
пост≥йно п≥двищувати профес≥йний р≥вень, педагог≥чну
майстерн≥сть, наукову квал≥ф≥кац≥ю (дл¤ науково-педагог≥чних
прац≥вник≥в);
забезпечувати високий науково-теоретичний ≥ методичний р≥вень
викладанн¤ дисципл≥н у повному обс¤з≥ осв≥тньоњ програми
в≥дпов≥дноњ спец≥альност≥;
додержуватис¤ норм педагог≥чноњ етики, морал≥, поважати
г≥дн≥сть ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах,
прививати њм любов до ”крањни, виховувати њх в дус≥ украњнського
патр≥отизму ≥ поваги до онституц≥њ ”крањни ( 254к/96-¬– );
додержуватис¤ закон≥в, статуту та правил внутр≥шнього
розпор¤дку вищого навчального закладу.
—татт¤ 52. ѕ≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ та стажуванн¤ педагог≥чних
≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в
ѕедагог≥чн≥ та науково-педагог≥чн≥ прац≥вники п≥двищують
квал≥ф≥кац≥ю та проход¤ть стажуванн¤ у в≥дпов≥дних наукових ≥
осв≥тньо-наукових установах ¤к в ”крањн≥, так ≥ за њњ межами.
¬ищий навчальний заклад забезпечуЇ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ та
стажуванн¤ педагог≥чних та науково-педагог≥чних прац≥вник≥в не
р≥дше н≥ж один раз на п'¤ть рок≥в ≥з збереженн¤м середньоњ
зароб≥тноњ плати.
—татт¤ 53. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних
закладах
ќсобами, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, Ї
студенти (слухач≥), курсанти, екстерни, асистенти-стажисти,
≥нтерни, кл≥н≥чн≥ ординатори, здобувач≥, асп≥ранти (ад'юнкти) та
докторанти.
—тудент (слухач) - особа, ¤ка в установленому пор¤дку
зарахована до вищого навчального закладу ≥ навчаЇтьс¤ за денною
(очною), веч≥рньою або заочною, дистанц≥йною формами навчанн¤ з
метою здобутт¤ певних осв≥тнього та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного
р≥вн≥в.
урсант - особа, ¤ка в установленому пор¤дку зарахована до
в≥йськового вищого навчального закладу ≥ навчаЇтьс¤ з метою
здобутт¤ певних осв≥тнього та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн≥в.
≈кстерн - особа, ¤ка в установленому пор¤дку зарахована до
вищого навчального закладу, маЇ в≥дпов≥дний осв≥тн≥й,
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень ≥ навчаЇтьс¤ за екстернатною
формою навчанн¤ з метою здобутт¤ певних осв≥тнього та
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн≥в.
јсистент-стажист - особа, ¤ка маЇ повну вищу осв≥ту ≥
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень маг≥стра або спец≥ал≥ста,
навчаЇтьс¤ в асистентур≥-стажуванн≥ вищих навчальних заклад≥в
мистецького проф≥лю з метою удосконаленн¤ творчоњ майстерност≥.
≤нтерн - особа, ¤ка маЇ повну вищу осв≥ту ≥
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень спец≥ал≥ста медичного або
фармацевтичного спр¤муванн¤, навчаЇтьс¤ з метою отриманн¤
квал≥ф≥кац≥њ л≥кар¤ або пров≥зора певноњ спец≥альност≥ в≥дпов≥дно
до перел≥ку л≥карських або пров≥зорських посад.
л≥н≥чний ординатор - особа, ¤ка маЇ повну вищу осв≥ту ≥
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень спец≥ал≥ста або маг≥стра медичного
спр¤муванн¤ та квал≥ф≥кац≥ю л≥кар¤ певноњ спец≥альност≥ в≥дпов≥дно
до перел≥ку л≥карських посад, навчаЇтьс¤ з метою поглибленн¤
профес≥йних знань, п≥двищенн¤ р≥вн≥в ум≥нь та навичок
л≥кар¤-спец≥ал≥ста.
«добувач - особа, ¤ка прикр≥плена до асп≥рантури або
докторантури вищого навчального закладу або науковоњ установи ≥
готуЇ дисертац≥ю на здобутт¤ наукового ступен¤ кандидата наук без
навчанн¤ в асп≥рантур≥, або особа, ¤ка маЇ науковий ступ≥нь
кандидата наук ≥ готуЇ дисертац≥ю на здобутт¤ наукового ступен¤
доктора наук без перебуванн¤ в докторантур≥.
јсп≥рант (ад'юнкт) - особа, ¤ка маЇ повну вищу осв≥ту ≥
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень маг≥стра або спец≥ал≥ста,
навчаЇтьс¤ в асп≥рантур≥ (ад'юнктур≥) вищого навчального закладу
або науковоњ установи дл¤ п≥дготовки дисертац≥њ на здобутт¤
наукового ступен¤ кандидата наук.
ƒокторант - особа, ¤ка маЇ науковий ступ≥нь кандидата наук ≥
зарахована до докторантури дл¤ п≥дготовки дисертац≥њ на здобутт¤
наукового ступен¤ доктора наук.
—татт¤ 54. ѕрава ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних
закладах
1. ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, мають
право на:
виб≥р форми навчанн¤;
безпечн≥ ≥ нешк≥длив≥ умови навчанн¤, прац≥ та побуту;
трудову д≥¤льн≥сть у позанавчальний час;
додаткову оплачувану в≥дпустку у зв'¤зку з навчанн¤м за
основним м≥сцем роботи, скорочений робочий час та ≥нш≥ п≥льги,
передбачен≥ законодавством дл¤ ос≥б, ¤к≥ поЇднують роботу з
навчанн¤м;
користуванн¤ навчальною, науковою, виробничою, культурною,
спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального
закладу;
участь у науково-досл≥дних, досл≥дно-конструкторських
роботах, конференц≥¤х, симпоз≥умах, виставках, конкурсах,
представленн¤ своњх роб≥т дл¤ публ≥кац≥й;
участь в обговоренн≥ та вир≥шенн≥ питань удосконаленн¤
навчально-виховного процесу, науково-досл≥дноњ роботи, призначенн¤
стипенд≥й, орган≥зац≥њ дозв≥лл¤, побуту, оздоровленн¤;
наданн¤ пропозиц≥й щодо умов ≥ розм≥р≥в плати за навчанн¤;
участь у об'Їднанн¤х громад¤н;
обранн¤ навчальних дисципл≥н за спец≥альн≥стю в межах,
передбачених осв≥тньо-профес≥йною програмою п≥дготовки та робочим
навчальним планом;
участь у формуванн≥ ≥ндив≥дуального навчального плану;
моральне та (або) матер≥альне заохоченн¤ за усп≥хи у навчанн≥
та активну участь у науково-досл≥дн≥й робот≥;
захист в≥д будь-¤ких форм експлуатац≥њ, ф≥зичного та
псих≥чного насильства;
безкоштовне користуванн¤ у вищих навчальних закладах
б≥бл≥отеками, ≥нформац≥йними фондами, послугами навчальних,
наукових, медичних та ≥нших п≥дрозд≥л≥в вищого навчального
закладу;
кан≥кул¤рну в≥дпустку тривал≥стю не менше н≥ж в≥с≥м
календарних тижн≥в.
2. —туденти вищих навчальних заклад≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ за
денною (очною) формою навчанн¤, мають право на п≥льговий проњзд у
транспорт≥, а також на забезпеченн¤ гуртожитком у пор¤дках,
встановлених аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
—туденти вищих навчальних заклад≥в мають право на отриманн¤
стипенд≥й, призначених юридичними та ф≥зичними особами, ¤к≥
направили њх на навчанн¤, а також ≥нших стипенд≥й в≥дпов≥дно до
законодавства.
—татт¤ 55. ќбов'¤зки ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих
навчальних закладах
ќсоби, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах,
зобов'¤зан≥:
додержуватис¤ закон≥в, статуту та правил внутр≥шнього
розпор¤дку вищого навчального закладу;
виконувати граф≥к навчального процесу та вимоги навчального
плану.
—татт¤ 56. ѕрацевлаштуванн¤ випускник≥в вищих
навчальних заклад≥в
¬ипускники вищих навчальних заклад≥в в≥льн≥ у вибор≥ м≥сц¤
роботи.
¬ипускник вищого навчального закладу, ¤кий навчавс¤ за
державним замовленн¤м ≥ ¤кому присвоЇно квал≥ф≥кац≥ю фах≥вц¤ з
вищою осв≥тою певного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤,
працевлаштовуЇтьс¤ на п≥дстав≥ направленн¤ на роботу в≥дпов≥дно до
угоди, укладеноњ м≥ж замовником, кер≥вником вищого навчального
закладу та випускником.
якщо випускник вищого навчального закладу навчавс¤ за кошти
третьоњ особи, його працевлаштуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до
укладеноњ м≥ж ними угоди.
—татт¤ 57. √арант≥њ педагог≥чним, науково-педагог≥чним
та ≥ншим категор≥¤м прац≥вник≥в вищих
навчальних заклад≥в
1. ѕедагог≥чним, науково-педагог≥чним та ≥ншим категор≥¤м
прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в в≥дпов≥дно:
створюютьс¤ належн≥ умови прац≥, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ,
побуту, в≥дпочинку та медичного обслуговуванн¤;
виплачуютьс¤ у раз≥ втрати роботи компенсац≥њ в≥дпов≥дно до
«акону ”крањни "ѕро зайн¤т≥сть населенн¤" ( 803-12 );
забезпечуЇтьс¤ зарахуванн¤ до науково-педагог≥чного стажу
роб≥т за сум≥сництвом у раз≥ виконанн¤ навчальних обов'¤зк≥в не
менше н≥ж 180 годин на р≥к;
надаютьс¤ гарант≥њ та встановлюютьс¤ заохоченн¤, передбачен≥
статт¤ми 57 ≥ 58 «акону ”крањни "ѕро осв≥ту" ( 1060-12 ).
2. ¬ищий навчальний заклад в≥дпов≥дно до статуту визначаЇ
форму ≥ систему доплат, надбавок, прем≥й та ≥нш≥ умови
матер≥ального стимулюванн¤ педагог≥чним, науково-педагог≥чним та
≥ншим категор≥¤м прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в.
–озд≥л IX
ѕ≤ƒ√ќ“ќ¬ ј Ќј” ќ¬»’ ≤ Ќј” ќ¬ќ-ѕ≈ƒј√ќ√≤„Ќ»’ ѕ–ј÷≤¬Ќ» ≤¬
—татт¤ 58. јсп≥рантура (ад'юнктура), асистентура-стажуванн¤
та докторантура
1. ќсновними формами п≥дготовки наукових ≥
науково-педагог≥чних прац≥вник≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ Ї асп≥рантура
(ад'юнктура) ≥ докторантура.
2. јсп≥рантура (ад'юнктура) ≥ докторантура створюють умови
дл¤ безперервноњ осв≥ти, п≥двищенн¤ науково-педагог≥чноњ ≥
науковоњ квал≥ф≥кац≥њ громад¤н ≥ здобутт¤ наукового ступен¤
кандидата або доктора наук.
3. јсистентура-стажуванн¤ в≥дкриваЇтьс¤ при вищих навчальних
закладах мистецького проф≥лю ≥ Ї основною формою п≥дготовки
науково-педагог≥чних, творчих ≥ виконавських кадр≥в з≥
спец≥альностей мистецьких напр¤м≥в.
4. ѕ≥дготовка кандидат≥в ≥ доктор≥в наук зд≥йснюЇтьс¤ вищими
навчальними закладами третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ,
науково-досл≥дними установами та њх в≥докремленими п≥дрозд≥лами.
5. ѕор¤док п≥дготовки наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в
визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
—татт¤ 59. Ќауков≥ ступен≥ ≥ вчен≥ званн¤
1. Ќауковими ступен¤ми Ї:
кандидат наук;
доктор наук.
Ќауков≥ ступен≥ присуджують спец≥ал≥зован≥ вчен≥ ради на
п≥дстав≥ прилюдного захисту дисертац≥й. –≥шенн¤ спец≥ал≥зованих
вчених рад про присудженн¤ наукових ступен≥в затверджуютьс¤ ¬ищою
атестац≥йною ком≥с≥Їю ”крањни.
2. ¬ченими званн¤ми Ї:
старший науковий сп≥вроб≥тник;
доцент;
професор.
¬чене званн¤ старшого наукового сп≥вроб≥тника на основ≥
р≥шенн¤ ¬ченоњ (науковоњ, науково-техн≥чноњ, техн≥чноњ) ради, ¤ка
д≥Ї в систем≥ м≥н≥стерства, ≥ншого центрального органу виконавчоњ
влади або установи, присвоюЇ ¬ища атестац≥йна ком≥с≥¤ ”крањни у
пор¤дку, встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
¬чене званн¤ доцента або професора на основ≥ р≥шенн¤ ¬ченоњ
(науковоњ, науково-техн≥чноњ, техн≥чноњ) ради, ¤ка д≥Ї в систем≥
м≥н≥стерства, ≥ншого центрального органу виконавчоњ влади або
установи, присвоюЇ спец≥ально уповноважений центральний орган
виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки у пор¤дку, встановленому
аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
«разки документ≥в про присудженн¤ наукових ступен≥в ≥
присвоЇнн¤ вчених звань затверджуютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в
”крањни.
3. ѕрисудженн¤ наукового ступен¤ або присвоЇнн¤ вченого
званн¤ особ≥ Ї визнанн¤м р≥вн¤ њњ науковоњ квал≥ф≥кац≥њ.
—татт¤ 60. —пец≥ал≥зован≥ вчен≥ ради
1. —пец≥ал≥зован≥ вчен≥ ради Ї основною ланкою в систем≥
атестац≥њ наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в вищоњ
квал≥ф≥кац≥њ.
—пец≥ал≥зован≥ вчен≥ ради утворюютьс¤ за р≥шенн¤м ¬ищоњ
атестац≥йноњ ком≥с≥њ ”крањни у вищих навчальних закладах третього
та четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ, у ≥нших установах, ¤к≥ провод¤ть
науков≥, науково-техн≥чн≥ досл≥дженн¤, а також мають високий
р≥вень кадрового та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ дл¤
п≥дготовки наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в вищоњ
квал≥ф≥кац≥њ.
2. ƒо складу спец≥ал≥зованих вчених рад дл¤ захисту
дисертац≥й включаютьс¤ вчен≥, ¤к≥ мають науковий ступ≥нь доктора
наук.
ƒо складу спец≥ал≥зованих вчених рад дл¤ захисту
кандидатських дисертац≥й також можуть бути включен≥ вчен≥, ¤к≥
мають науковий ступ≥нь кандидата наук.
3. ѕор¤док створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ спец≥ал≥зованих вчених рад
визначаЇтьс¤ ¬ищою атестац≥йною ком≥с≥Їю ”крањни.
–озд≥л X
Ќј” ќ¬ј ≤ Ќј” ќ¬ќ-“≈’Ќ≤„Ќј ƒ≤яЋ№Ќ≤—“№ ” ¬»ў»’
Ќј¬„јЋ№Ќ»’ «ј Ћјƒј’
—татт¤ 61. ћета ≥ завданн¤ науковоњ ≥ науково-техн≥чноњ
д≥¤льност≥ у вищих навчальних закладах
1. Ќаукова ≥ науково-техн≥чна д≥¤льн≥сть у вищих навчальних
закладах Ї нев≥д'Їмною складовою осв≥тньоњ д≥¤льност≥ ≥
зд≥йснюЇтьс¤ з метою ≥нтеграц≥њ науковоњ, навчальноњ ≥ виробничоњ
д≥¤льност≥ в систем≥ вищоњ осв≥ти.
2. Ќаукова ≥ науково-техн≥чна д≥¤льн≥сть вищих навчальних
заклад≥в забезпечуЇтьс¤ через:
орган≥чну Їдн≥сть зм≥сту осв≥ти ≥ програм науковоњ
д≥¤льност≥;
спр¤муванн¤ фундаментальних, прикладних досл≥джень ≥ розробок
на створенн¤ ≥ впровадженн¤ нових конкурентоздатних техн≥ки,
технолог≥й та матер≥ал≥в;
створенн¤ стандарт≥в вищоњ осв≥ти, п≥дручник≥в та навчальних
пос≥бник≥в з урахуванн¤м дос¤гнень науки ≥ техн≥ки;
розвиток р≥зних форм науковоњ сп≥впрац≥ (в тому числ≥
м≥жнародноњ) з установами ≥ орган≥зац≥¤ми, що не вход¤ть до
системи вищоњ осв≥ти, дл¤ розв'¤занн¤ складних наукових проблем,
впровадженн¤ результат≥в наукових досл≥джень ≥ розробок;
безпосередню участь учасник≥в навчально-виховного процесу в
науково-досл≥дних ≥ досл≥дно-конструкторських роботах, що
провад¤тьс¤ у вищому навчальному заклад≥;
плануванн¤ проведенн¤ ≥ виконанн¤ науково-педагог≥чними
прац≥вниками наукових досл≥джень у межах основного робочого часу;
залученн¤ до навчально-виховного процесу пров≥дних учених ≥
науковц≥в, прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в та ≥нших наукових
установ ≥ орган≥зац≥й;
орган≥зац≥ю наукових, науково-практичних, науково-методичних
сем≥нар≥в, конференц≥й, ол≥мп≥ад, конкурс≥в, науково-досл≥дних,
курсових, дипломних та ≥нших роб≥т учасник≥в навчально-виховного
процесу.
—татт¤ 62. ќрган≥зац≥¤ ≥ управл≥нн¤ науковою ≥
науково-техн≥чною д≥¤льн≥стю
1. Ќаукова ≥ науково-техн≥чна д≥¤льн≥сть у вищих навчальних
закладах провадитьс¤ ≥ ф≥нансуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до цього «акону,
закон≥в ”крањни "ѕро осв≥ту" ( 1060-12 ) та "ѕро наукову ≥
науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть" ( 1977-12 ).
2. —пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ
влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки:
розробл¤Ї зг≥дно з законодавством пропозиц≥њ щодо обс¤г≥в
бюджетного ф≥нансуванн¤ науковоњ та науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥
вищих навчальних заклад≥в, ≥нших п≥дприЇмств, установ ≥
орган≥зац≥й, що д≥ють у систем≥ вищоњ осв≥ти, а також обс¤г≥в
кап≥тального буд≥вництва зазначених п≥дприЇмств, установ ≥
орган≥зац≥й;
зд≥йснюЇ управл≥нн¤ у галуз≥ науковоњ ≥ науково-техн≥чноњ
д≥¤льност≥, зокрема через державне замовленн¤, а також орган≥зуЇ ≥
забезпечуЇ проведенн¤ науковоњ роботи ¤к нев≥д'Їмноњ складовоњ
осв≥тнього процесу у вищих навчальних закладах.
3. Ќауков≥ досл≥дженн¤, що провод¤тьс¤ за рахунок кошт≥в
державного бюджету, ф≥нансуютьс¤ спец≥ально уповноваженим
центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки та
(або) центральними органами виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму
п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади, незалежно в≥д ф≥нансуванн¤
осв≥тньоњ д≥¤льност≥. ¬ першочерговому пор¤дку ф≥нансуютьс¤
фундаментальн≥ та пошуков≥ досл≥дженн¤, а також науково-досл≥дн≥
роботи, що виконуютьс¤ в рамках пр≥оритетних напр¤м≥в розвитку
науки ≥ техн≥ки.
ƒо виконанн¤ наукових ≥ науково-техн≥чних роб≥т у вищому
навчальному заклад≥ можуть залучатис¤ науков≥, педагог≥чн≥ ≥
науково-педагог≥чн≥ прац≥вники, ≥нш≥ прац≥вники вищих навчальних
заклад≥в, особи, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному заклад≥, а
також фах≥вц≥ ≥нших орган≥зац≥й.
4. Ќаукова ≥ науково-техн≥чна д≥¤льн≥сть у вищому навчальному
заклад≥ може також зд≥йснюватис¤ на п≥дстав≥ договору.
5. ¬ищий навчальний заклад третього або четвертого р≥вн¤
акредитац≥њ, що провадить наукову д≥¤льн≥сть, проходить державну
атестац≥ю в≥дпов≥дно до статт≥ 11 «акону ”крањни "ѕро наукову ≥
науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть" ( 1977-12 ).
–озд≥л XI
‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ-≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ ¬≤ƒЌќ—»Ќ» ¬ —»—“≈ћ≤
¬»ўќѓ ќ—¬≤“»
—татт¤ 63. ѕравовий режим майна вищих навчальних заклад≥в
1. «а вищим навчальним закладом з метою забезпеченн¤
д≥¤льност≥, передбаченоњ його статутом, ≥ в≥дпов≥дно до закону та
його орган≥зац≥йно-правовоњ форми власником (власниками)
закр≥плюютьс¤ на правах оперативного управл≥нн¤ або передаютьс¤ у
власн≥сть буд≥вл≥, споруди, майнов≥ комплекси, обладнанн¤, а також
≥нше необх≥дне майно.
2. ћайно, що закр≥плене за вищим навчальним закладом
державноњ або комунальноњ форми власност≥, а також доходи в≥д
використанн¤ цього майна належать вищому навчальному закладу на
правах оперативного управл≥нн¤.
ћайно, що знаходитьс¤ у державн≥й ≥ комунальн≥й власност≥ ≥
передане в оперативне управл≥нн¤ вищим навчальним закладам
державноњ ≥ комунальноњ форм власност≥, не п≥дл¤гаЇ вилученню або
передач≥ будь-¤ким п≥дприЇмствам, установам, орган≥зац≥¤м, кр≥м
випадк≥в, передбачених законодавством.
ћайно вищих навчальних заклад≥в державноњ та комунальноњ форм
власност≥, що забезпечуЇ њх статутну д≥¤льн≥сть, не може бути
предметом застави.
ƒержава в особ≥ в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади
встановлюЇ п≥льги в оподаткуванн≥, сплат≥ платеж≥в, митних збор≥в
дл¤ вищих навчальних заклад≥в.
{ ƒ≥ю частини третьоњ статт≥ 63 зупинено на 2007 р≥к в
частин≥ в≥дкритт¤ рахунк≥в у банк≥вських установах, збереженн¤
кошт≥в на депозитних рахунках у банках та користуванн¤
банк≥вськими кредитами зг≥дно ≥з «аконом N 489-V ( 489-16 ) в≥д
19.12.2006 } 3. ¬ищий навчальний заклад державноњ та комунальноњ
форм власност≥ самост≥йно розпор¤джаЇтьс¤ доходами та ≥ншими
надходженн¤ми, одержаними в≥д наданн¤ дозволених законодавством
платних послуг. “аке розпор¤дженн¤ включаЇ в себе право в≥дкривати
поточн≥ та депозитн≥ рахунки в банках, збереженн¤ кошт≥в на
депозитних рахунках банк≥в, право придбанн¤ майна та його
використанн¤ на п≥дстав≥ договор≥в тощо.
4. ѕовноваженн¤ власника (власник≥в) щодо розпор¤дженн¤
державним майном у систем≥ вищоњ осв≥ти реал≥зуютьс¤ в≥дпов≥дно до
закон≥в.
5. ¬ищий навчальний заклад у межах, визначених законами, та
в≥дпов≥дно до статуту маЇ право:
отримувати кошти ≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥ (будинки, споруди,
обладнанн¤, транспортн≥ засоби тощо) в≥д орган≥в державноњ влади,
п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й (в тому числ≥ благод≥йних) та
ф≥зичних ос≥б;
провадити ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть в ”крањн≥ та за
њњ межами;
створювати власн≥ або використовувати за договором ≥нш≥
матер≥ально-техн≥чн≥ бази дл¤ проведенн¤ навчально-виробничоњ
практики ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, а також
дл¤ власноњ господарськоњ д≥¤льност≥;
розвивати власну соц≥ально-побутову базу, мережу
спортивно-оздоровчих, л≥кувально-проф≥лактичних та культурних
заклад≥в;
зд≥йснювати кап≥тальне буд≥вництво, реконструкц≥ю,
кап≥тальний ≥ поточний ремонти основних фонд≥в на умовах п≥др¤ду
або господарським способом;
спр¤мовувати кошти на буд≥вництво або благоустр≥й
соц≥ально-побутових об'Їкт≥в, а також на соц≥альну п≥дтримку
педагог≥чних, науково-педагог≥чних та ≥нших категор≥й прац≥вник≥в
вищих навчальних заклад≥в та ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих
навчальних закладах;
{ ƒ≥ю абзацу восьмого частини п'¤тоњ статт≥ 63 зупинено на
2007 р≥к в частин≥ в≥дкритт¤ рахунк≥в у банк≥вських установах,
збереженн¤ кошт≥в на депозитних рахунках у банках та користуванн¤
банк≥вськими кредитами зг≥дно ≥з «аконом N 489-V ( 489-16 ) в≥д
19.12.2006 } в≥дкривати рахунки у нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥
у банках в≥дпов≥дно до законодавства про банк≥вську д≥¤льн≥сть;
{ ƒ≥ю абзацу дев'¤того частини п'¤тоњ статт≥ 63 зупинено на
2007 р≥к в частин≥ в≥дкритт¤ рахунк≥в у банк≥вських установах,
збереженн¤ кошт≥в на депозитних рахунках у банках та користуванн¤
банк≥вськими кредитами зг≥дно ≥з «аконом N 489-V ( 489-16 ) в≥д
19.12.2006 } користуватис¤ банк≥вськими кредитами.
—татт¤ 64. ‘≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в
1. ‘≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в державноњ форми
власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок кошт≥в державного бюджету,
призначених дл¤ ф≥нансуванн¤ спец≥ально уповноваженого
центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки,
≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, ¤к≥ мають у своЇму
п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади. –ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ
–еспубл≥ки рим, м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ, виконавч≥ органи
в≥дпов≥дних рад можуть ф≥нансувати вищ≥ навчальн≥ заклади
державноњ форми власност≥ в≥дпов≥дно до програм
соц≥ально-економ≥чного розвитку рег≥он≥в. ( јбзац перший частини
першоњ статт≥ 64 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 2229-IV
( 2229-15 ) в≥д 14.12.2004 )
–озм≥ри бюджетних призначень на п≥дготовку фах≥вц≥в з вищою
осв≥тою, а також п≥дготовку наукових ≥ науково-педагог≥чних
прац≥вник≥в через асп≥рантуру ≥ докторантуру визначаютьс¤ у закон≥
про державний бюджет. ( јбзац другий частини першоњ статт≥ 64 в
редакц≥њ «акону N 2229-IV ( 2229-15 ) в≥д 14.12.2004 )
—пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади у
галуз≥ осв≥ти ≥ науки та ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади
беруть участь у встановленн≥ норматив≥в матер≥ально-техн≥чного,
ф≥нансового та ≥ншого забезпеченн¤ вищих навчальних заклад≥в
(штатна чисельн≥сть сп≥вроб≥тник≥в, сп≥вв≥дношенн¤ к≥лькост≥
студент≥в ≥ викладач≥в, навчальне навантаженн¤ викладач≥в, розм≥ри
земельних д≥л¤нок, ф≥нансуванн¤ наукових досл≥джень, утриманн¤
навчальних аудитор≥й ≥ лаборатор≥й, б≥бл≥отек та фонд≥в науковоњ ≥
навчальноњ л≥тератури, ф≥нансуванн¤ кап≥тального буд≥вництва,
ремонту ≥ утриманн¤ буд≥вель ≥ спортивно-оздоровчих споруд,
придбанн¤ техн≥чних засоб≥в навчанн¤ та методичного забезпеченн¤
навчального процесу тощо), диференц≥йованих залежно в≥д статусу,
р≥вн¤ акредитац≥њ, типу вищого навчального закладу, напр¤м≥в ≥
спец≥альностей, за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовка фах≥вц≥в, та
наукових напр¤м≥в п≥дготовки наукових ≥ науково-педагог≥чних
кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ.
‘≥нансуванн¤ за рахунок видатк≥в ƒержавного бюджету ”крањни
п≥дготовки фах≥вц≥в з вищою осв≥тою за напр¤мами ≥ спец≥альност¤ми
в≥дпов≥дних осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в у вищих навчальних
закладах державноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ в обс¤гах,
необх≥дних дл¤ забезпеченн¤ на кожн≥ дес¤ть тис¤ч населенн¤
навчанн¤ не менше ¤к ста студент≥в у вищих навчальних закладах
першого ≥ другого р≥вн≥в акредитац≥њ та ста в≥с≥мдес¤ти студент≥в
у вищих навчальних закладах третього ≥ четвертого р≥вн≥в
акредитац≥њ.
2. ‘≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в, що перебувають у
власност≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим, та вищих навчальних заклад≥в
комунальноњ форми власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок кошт≥в
в≥дпов≥дних бюджет≥в.
3. ‘≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в приватноњ форми
власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ њх власниками.
4. ƒл¤ ф≥нансуванн¤ вищих навчальних заклад≥в можуть
залучатис¤ додатков≥ джерела ф≥нансуванн¤, не заборонен≥
законодавством.
«алучен≥ кошти спр¤мовуютьс¤ на зд≥йсненн¤ статутноњ
д≥¤льност≥ вищого навчального закладу у пор¤дку ≥ на умовах,
визначених законодавством та його статутом.
5. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади державноњ форми власност≥, вищ≥
навчальн≥ заклади, що перебувають у власност≥ јвтономноњ
–еспубл≥ки рим, та вищ≥ навчальн≥ заклади комунальноњ форми
власност≥ використовують кошти в≥дпов≥дних бюджет≥в, а також
додаткових джерел ф≥нансуванн¤, не заборонених законодавством, на
оплату прац≥ та матер≥альне стимулюванн¤ своњх прац≥вник≥в.
6. –озм≥р плати за весь строк навчанн¤ або за наданн¤
додаткових осв≥тн≥х послуг встановлюЇтьс¤ вищим навчальним
закладом у грошов≥й одиниц≥ ”крањни - гривн≥, з урахуванн¤м
оф≥ц≥йно визначеного р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ за попередн≥й календарний р≥к.
–озм≥р плати за весь строк навчанн¤ або за наданн¤ додаткових
осв≥тн≥х послуг встановлюЇтьс¤ у договор≥, що укладаЇтьс¤ м≥ж
вищим навчальним закладом та особою, ¤ка навчатиметьс¤, або
юридичною особою, що оплачуватиме навчанн¤ або наданн¤ додаткових
осв≥тн≥х послуг, ≥ не може зм≥нюватис¤ прот¤гом усього строку
навчанн¤. “иповий догов≥р затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим
центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки.
–озм≥р плати за весь строк навчанн¤ або за наданн¤ додаткових
осв≥тн≥х послуг публ≥куЇтьс¤ у загальнодержавних друкованих
засобах масовоњ ≥нформац≥њ та ≥нформац≥йних зб≥рниках спец≥ально
уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥
осв≥ти ≥ науки.
ѕлата за навчанн¤ або за наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг
може вноситис¤ за весь строк навчанн¤ або наданн¤ додаткових
осв≥тн≥х послуг повн≥стю одноразово або частками - пом≥с¤чно, по
семестрах, щор≥чно.
ќсоби, ¤к≥ усп≥шно навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах
державноњ або комунальноњ форми власност≥ за денною (очною) формою
навчанн¤ за кошти державного або м≥сцевого бюджету, забезпечуютьс¤
стипенд≥¤ми у розм≥р≥ не менше н≥ж два неоподатковуваних м≥н≥муми
доход≥в громад¤н. ѕор¤док призначенн¤ ≥ виплати стипенд≥й
встановлюЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ѕедагог≥чним та науково-педагог≥чним прац≥вникам вищих
навчальних заклад≥в встановлюютьс¤ доплати за науковий ступ≥нь
кандидата наук або доктора наук у розм≥рах в≥дпов≥дно 15 та 20
в≥дсотк≥в посадового окладу, ¤кщо на¤вн≥сть наукового ступен¤ не
передбачена квал≥ф≥кац≥йними вимогами за посадою, ¤ку об≥ймаЇ
прац≥вник.
7. «аконом встановлюютьс¤ джерела, обс¤ги та види надходжень,
¤к≥ не Ї об'Їктом оподаткуванн¤ дл¤ вищих навчальних заклад≥в вс≥х
форм власност≥, а також встановлюютьс¤ п≥льги щодо сплати податк≥в
≥ збор≥в дл¤ вищих навчальних заклад≥в та ос≥б, ¤к≥ надають њм
благод≥йну допомогу.
8. ѕоказники державного замовленн¤ на п≥дготовку фах≥вц≥в з
вищою осв≥тою формуютьс¤ за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми
спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у
галуз≥ економ≥ки на п≥дстав≥ узгодженого поданн¤ спец≥ально
уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥
осв≥ти ≥ науки (≥ншого центрального органу виконавчоњ влади, ¤кий
маЇ у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ вищ≥ навчальн≥ заклади) та спец≥ально
уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ прац≥
та соц≥альноњ пол≥тики.
ѕоказники державного замовленн¤ на п≥дготовку наукових ≥
науково-педагог≥чних кадр≥в формуютьс¤ за науковими напр¤мами
спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у
галуз≥ економ≥ки за поданн¤м спец≥ально уповноваженого
центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки,
≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, ¤к≥ зд≥йснюють
п≥дготовку наукових та науково-педагог≥чних кадр≥в.
—татт¤ 65. ѕлатн≥ послуги у галуз≥ вищоњ осв≥ти
та пов'¤заних з нею ≥нших галуз¤х д≥¤льност≥
¬ищий навчальний заклад в≥дпов≥дно до свого статуту може
надавати ф≥зичним та юридичним особам платн≥ послуги у галуз≥
вищоњ осв≥ти та пов'¤заних з нею ≥нших галуз¤х д≥¤льност≥ за умови
забезпеченн¤ провадженн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥.
ѕерел≥к вид≥в платних послуг у галуз≥ вищоњ осв≥ти та
пов'¤заних з нею ≥нших галуз¤х д≥¤льност≥, що можуть надаватис¤
вищими навчальними закладами державноњ або комунальноњ форми
власност≥, визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
¬ищий навчальний заклад не може надавати платн≥ послуги у
галуз≥ вищоњ осв≥ти та пов'¤заних з нею ≥нших галуз¤х д≥¤льност≥
на зам≥ну або в рамках осв≥тньоњ д≥¤льност≥, що ф≥нансуЇтьс¤ за
рахунок кошт≥в державного та м≥сцевого бюджет≥в.
–озд≥л XII
ћ≤∆Ќј–ќƒЌ≈ —ѕ≤¬–ќЅ≤“Ќ»÷“¬ќ
—татт¤ 66. ƒержавна пол≥тика у галуз≥ м≥жнародного
сп≥вроб≥тництва у галуз≥ вищоњ осв≥ти
ƒержава спри¤Ї м≥жнародному сп≥вроб≥тництву у галуз≥ вищоњ
осв≥ти ≥ зд≥йснюЇ заходи щодо розвитку та зм≥цненн¤
взаЇмовиг≥дного м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у галуз≥ вищоњ осв≥ти
в рамках двосторонн≥х ≥ багатосторонн≥х м≥жнародних договор≥в ≥
угод.
ƒержава створюЇ умови дл¤ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва вищих
навчальних заклад≥в ус≥х форм власност≥, наукових, проектних,
виробничих, кл≥н≥чних, медико-проф≥лактичних, культурно-осв≥тн≥х
орган≥зац≥й та установ, ¤к≥ забезпечують функц≥онуванн¤ та
розвиток системи вищоњ осв≥ти, орган≥в управл≥нн¤ вищою осв≥тою,
шл¤хом бюджетного ф≥нансуванн¤, наданн¤ п≥льг по сплат≥ податк≥в
та збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в), пов'¤заних ≥з закуп≥влею та
ввезенн¤м на митну територ≥ю ”крањни навчального, наукового та
виробничого обладнанн¤, приладд¤ та матер≥ал≥в, дл¤ зд≥йсненн¤
осв≥тньоњ, науковоњ та науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥.
—татт¤ 67. ќсновн≥ напр¤ми м≥жнародного сп≥вроб≥тництва
у галуз≥ вищоњ осв≥ти
1. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади мають право зд≥йснювати м≥жнародне
сп≥вроб≥тництво, укладати договори про сп≥вроб≥тництво,
встановлювати пр¤м≥ зв'¤зки з вищими навчальними закладами
≥ноземних держав, м≥жнародними орган≥зац≥¤ми, фондами тощо
в≥дпов≥дно до законодавства.
2. √оловними напр¤мами м≥жнародного сп≥вроб≥тництва вищих
навчальних заклад≥в Ї:
участь у програмах двостороннього та багатостороннього
м≥ждержавного обм≥ну студентами, асп≥рантами, педагог≥чними,
науково-педагог≥чними та науковими прац≥вниками;
проведенн¤ сп≥льних наукових досл≥джень;
орган≥зац≥¤ м≥жнародних конференц≥й, симпоз≥ум≥в, конгрес≥в
та ≥нших заход≥в;
участь у м≥жнародних осв≥тн≥х та наукових програмах;
сп≥льна видавнича д≥¤льн≥сть;
наданн¤ послуг, пов'¤заних ≥з здобутт¤м вищоњ та
п≥сл¤дипломноњ осв≥ти, ≥ноземним громад¤нам в ”крањн≥;
в≥др¤дженн¤ за кордон науково-педагог≥чних кадр≥в дл¤
викладацькоњ та науковоњ роботи в≥дпов≥дно до м≥жнародних
договор≥в ”крањни, а також пр¤мих договор≥в вищих навчальних
заклад≥в з ≥ноземними партнерами.
—татт¤ 68. «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть у галуз≥
вищоњ осв≥ти
1. «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть вищого навчального закладу
зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства шл¤хом укладенн¤
договор≥в з ≥ноземними юридичними та ф≥зичними особами.
2. ќсновними видами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ вищого
навчального закладу Ї:
орган≥зац≥¤ фаховоњ п≥дготовки ≥ стажуванн¤ студент≥в;
провадженн¤ осв≥тньоњ д≥¤льност≥, пов'¤заноњ з навчанн¤м
≥ноземних студент≥в, а також п≥дготовка наукових кадр≥в дл¤
≥ноземних держав;
проведенн¤ науково-досл≥дних та досл≥дно-конструкторських
роб≥т за замовленн¤м ≥ноземних юридичних та ф≥зичних ос≥б;
створенн¤ сп≥льних з ≥ноземними партнерами п≥дприЇмств,
центр≥в, лаборатор≥й, технопарк≥в тощо.
3. ¬алютн≥ та матер≥альн≥ надходженн¤ в≥д
зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу
використовуютьс¤ дл¤ забезпеченн¤ виконанн¤ статутних завдань.
–озд≥л XIII
¬≤ƒѕќ¬≤ƒјЋ№Ќ≤—“№ «ј ѕќ–”Ў≈ЌЌя «ј ќЌќƒј¬—“¬ј
ѕ–ќ ¬»ў” ќ—¬≤“”
—татт¤ 69. ¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства
про вищу осв≥ту
1. ќсоби, винн≥ у порушенн≥ законодавства про вищу осв≥ту,
несуть в≥дпов≥дальн≥сть в≥дпов≥дно до закону.
2. Ўкода, запод≥¤на учасниками навчально-виховного процесу
вищому навчальному закладу, а також шкода, запод≥¤на вищим
навчальним закладом учасникам навчально-виховного процесу,
в≥дшкодовуютьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства.
3. Ќевиконанн¤ вищим навчальним закладом головних завдань
д≥¤льност≥, вимог стандарт≥в вищоњ осв≥ти Ї п≥дставою дл¤
позбавленн¤ його л≥ценз≥й.
–озд≥л XIV
ѕ–» ≤Ќ÷≈¬≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя
1. ÷ей «акон набираЇ чинност≥ з дн¤ його опубл≥куванн¤.
ѕоложенн¤ частини четвертоњ статт≥ 23 набирають чинност≥ з
дн¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про наб≥р студент≥в 2009 року. ( јбзац
другий пункту 1 розд≥лу XIV ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконами N 1004-IV ( 1004-15 ) в≥д 19.06.2003, N 2505-IV
( 2505-15 ) в≥д 25.03.2005 )
ѕоложенн¤ абзац≥в першого ≥ другого частини першоњ та абзацу
першого частини другоњ статт≥ 39, абзац≥в першого та другого
частини першоњ статт≥ 40 цього «акону щодо вимог до кандидатур на
посади кер≥вника вищого навчального закладу та кер≥вника
факультету поширюютьс¤ на ос≥б, ¤к≥ будуть обиратис¤ на зазначен≥
посади з дн¤ набранн¤ чинност≥ цим «аконом.
ѕоложенн¤ абзацу четвертого частини першоњ статт≥ 64
набирають чинност≥ з 1 с≥чн¤ 2005 року.
«акони та ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти, прийн¤т≥ до набранн¤
чинност≥ цим «аконом, застосовуютьс¤ у частин≥, що не суперечить
цьому «акону.
2. аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни:
у шестим≥с¤чний терм≥н з дн¤ набранн¤ чинност≥ цим «аконом
п≥дготувати та подати на розгл¤д ¬ерховноњ –ади ”крањни пропозиц≥њ
щодо приведенн¤ закон≥в у в≥дпов≥дн≥сть ≥з цим «аконом;
у шестим≥с¤чний терм≥н з дн¤ набранн¤ чинност≥ цим «аконом
забезпечити прийн¤тт¤ нормативно-правових акт≥в, передбачених цим
«аконом;
у трим≥с¤чний терм≥н з дн¤ набранн¤ чинност≥ цим «аконом
привести своњ нормативно-правов≥ акти, а також забезпечити
приведенн¤ нормативно-правових акт≥в м≥н≥стерств та ≥нших
центральних орган≥в виконавчоњ влади у в≥дпов≥дн≥сть ≥з цим
«аконом;
у проектах закон≥в про ƒержавний бюджет ”крањни на 2003 р≥к
та наступн≥ роки передбачати поступове зб≥льшенн¤ бюджетних
асигнувань дл¤ реал≥зац≥њ положень абзацу четвертого частини
першоњ статт≥ 64 цього «акону.
3. ” «акон≥ ”крањни "ѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в
господарськоњ д≥¤льност≥" ( 1775-14 ) (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади
”крањни, 2000 р., N 36, ст. 299; 2001 р., N 11, ст. 45, N 49,
ст. 259; 2002 р., N 1, ст. 1):
частину другу статт≥ 2 п≥сл¤ сл≥в "¤дерноњ енерг≥њ" доповнити
словами "л≥цензуванн¤ у сфер≥ осв≥ти";
пункт 40 статт≥ 9 виключити.
ѕрезидент ”крањни Ћ. ”„ћј
м. ињв, 17 с≥чн¤ 2002 року
N 2984-III
|
√олос ”крањни вiд 05.03.2002 - є 43
—торiнка "