ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ 

                           У Х В А Л А 

                            20.06.2006 
 

     Колегія суддів  Вищого  адміністративного  суду   України   у 
складі: головуючого    Співака    В.І.,   суддів:   Білуги   С.В., 
Гаманка О.І.,  Загороднього  А.Ф.,  Заїки  М.М.,   при   секретарі 
Проценко О.О.,  за участю гр. Д, розглянувши у відкритому судовому 
засіданні  касаційну  скаргу  управління  Міністерства  внутрішніх 
справ  України  в  Житомирській  області на рішення Корольовського 
районного суду м.  Житомира 21.10.2005 та ухвалу апеляційного суду 
Житомирської  області від 26.12.2005 у справі за позовом гр.  Д до 
управління Міністерства внутрішніх справ  України  в  Житомирській 
області про       призначення       пенсійного       забезпечення, 
В С Т А Н О В И Л А: 

     У серпні  2005  року  гр.  Д  звернувся   до   Корольовського 
районного  суду  м.  Житомира з позовом до управління Міністерства 
внутрішніх справ України в Житомирській  області  про  призначення 
пенсійного забезпечення.  Рішенням  Корольовського  районного суду 
м. Житомира від 21.10.2005 позовні вимоги гр. Д було задоволено. 

     Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 26.12.2005 
апеляційна скарга управління Міністерства внутрішніх справ України 
в  Житомирській  області  залишена  без  задоволення,  а   рішення 
Корольовського  районного  суду  м.  Житомира від 21.10.2005 - без 
змін. 

     У касаційній скарзі управління Міністерства внутрішніх  справ 
України  в  Житомирській області,  не погоджуючись з цими судовими 
рішеннями,  посилається  на   допущені   судами   порушення   норм 
матеріального  права,  просить  скасувати  рішення  Корольовського 
районного суду м.  Житомира від 21.10.2005 та ухвалу  апеляційного 
суду  Житомирської  області  від  26.12.2005  та  постановити нове 
рішення, яким відмовити гр. Д у задоволенні позовних вимог. 

     Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі,  заперечення 
на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої 
та апеляційної інстанції норм матеріального права,  колегія суддів 
вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 

     Суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, 
задовольняючи позовні вимоги гр.  Д,  що відповідно до пункту  "б" 
статті    12    Закону    України   "Про   пенсійне   забезпечення 
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів 
внутрішніх  справ  та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) від 09.04.92, 
право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського  складу, 
прапорщики  і  мічмани,  військовослужбовці надстрокової служби та 
військової служби за контрактом,  особи, які мають право на пенсію 
за цим Законом,  звільнені зі служби незалежно від підстав та часу 
звільнення і  досягли  45-річного  віку,  крім  осіб,  позбавлених 
військових  або спеціальних звань,  а також звільнених із служби у 
зв'язку з засудженням за умисний злочин,  вчинений з використанням 
свого посадового становища,  або вчиненням корупційного діяння,  а 
ті з них,  що є інвалідами війни,- незалежно  від  віку,  і  мають 
загальний  трудовий стаж 25 календарних років і більше,  з яких не 
менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, 
служба  в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній 
охороні. 

     Законом не визначено, що право на отримання пенсії за вислугу 
років, настає   при   наявності  умов,  передбачених  пунктом  "б" 
статті 12    Закону    України    "Про    пенсійне    забезпечення 
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів 
внутрішніх справ та деяких інших  осіб"  (  2262-12  )  на  момент 
звільнення,  а  передбачено  лише  право  на  отримання пенсії при 
настанні цих вимог. 

     Крім того,  у пункті  4  постанови  Пленуму  Верховного  Суду 
України  від  15.04.2005  N  4 ( v0004700-05 ) "Про окремі питання 
застосування   судами   України   законодавства    про    пенсійне 
забезпечення  військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового 
складу органів внутрішніх справ та деяких інших  осіб"  може  бути 
призначена  пенсія військовослужбовцям раніше звільненим зі служби 
за умов встановлених пунктом "б" статті  12  Закону  України  "Про 
пенсійне  забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і 
рядового складу органів внутрішніх справ  та  деяких  інших  осіб" 
( 2262-12 ). 

     Таким чином, судами правильно дана правова оцінка обставин по 
справі,  правильно  застосовані  норми  матеріального  права   при 
прийнятті рішень,  а тому касаційну скаргу управління Міністерства 
внутрішніх справ України в Житомирській області слід залишити  без 
задоволення, а судові рішення - без змін. 

     Керуючись статтями  220,  221,  223,  224,  230,  231 Кодексу 
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ),  колегія суддів 
У Х В А Л И Л А: 

     Касаційну скаргу  управління  Міністерства  внутрішніх  справ 
України в Житомирській області залишити без  задоволення,  рішення 
Корольовського  районного  суду  м.  Житомира 21.10.2005 та ухвалу 
апеляційного суду Житомирської області від 26.12.2005 у справі  за 
позовом гр.  Д до управління Міністерства внутрішніх справ України 
в Житомирській області про призначення пенсійного  забезпечення  - 
без змін. 

     Ухвала оскарженню не підлягає.